Рішення № 85955991, 27.11.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6166/19

2/215/2912/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Науменко Я.О., за участю: секретаря Махоні Н.Ю., згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі №8 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

22.10.2019 р. до суду надійшла вказана позовна заява, в обґрунтування якої позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , після чого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала його матері та батькові – ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 15.07.1993 р. Після смерті матері він звернувся до державного нотаріуса у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги за законом. 04.09.2019 р. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері на 1/2 частку квартири, яка за життя належала його батькові, спадкоємцем якого була його мати. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири, яка належала його матері було відмовлено у зв`язку з тим, що у свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 15.07.1993 р. невірно зазначено по-батькові матері, замість « ОСОБА_4 » зазначено « ОСОБА_5 ». Тому просить встановити факт належності матері за життя 1/2 частки квартири та визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Ухвалою від 29.10.2019 справу прийнято до розгляду, визначено проводити розгляд справи в порядку загального провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче судове засідання у справі на 27.11.2019 для розгляду справи по суті.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву від 27.11.2019, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги щодо встановлення факту квартири підтримав, в частині позовних вимог про визнання права власності – просив залишити ці вимоги без розгляду (вх.№21957 від 27.11.2019).

Відповідач - виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради не забезпечив явку свого представника у підготовче судове засідання, надав заяву від 19.11.2019 про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення заяви не заперечують (вх.№21727 від 22.11.2019)

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позову, суд виходить з такого.

Згідно з частиною третьою статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України (частина четверта статті 200 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Свідоцтвом №258-2 про право власності на житло від 15 липня 1993 року, що видано Північним державним гірничо-збагачувальним комбінатом Міністерства промисловості України, згідно з розпорядженням від 14 липня 1993 року №258, посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_6 (російською мовою) та членам його сім`ї: ОСОБА_2 (російською мовою) (а.с. 16).

Вищевказана квартира зареєстрована в Криворізькому бюро технічної інвентаризації на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності і записана у реєстрову книгу за №5ПВ-384-384, що підтверджується відміткою у Свідоцтві на право власності на житло (а.с. 16 зворот).

Таким чином, вказані особи, відповідно до ст. 328 ч. 1 та ст. 345 Цивільного кодексу України, набули право спільної сумісної власності на вищевказану квартиру.

Однак у довідці №171006 від 12.06.2019, виданої КП Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» вказано, що відповідно до даних архівної справи станом на 31.12.2012 р. право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване на праві спільної сумісної власності в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі №5ПВ-384-384 та належить: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (російською мовою) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 15.07.1993 Північним державним гірничо-збагачувальним комбінатом Міністерства промисловості України, згідно з розпорядженням №258 від 14.07.1993 (а.с. 22).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 30 липня 2001 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Горбани Гельмязівського району Полтавської області та місцем її проживання з 14 травня 1962 року є адреса: АДРЕСА_2 (а.с.11).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Горбани Гельмязівського району Полтавської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 12).

За копією свідоцтва про одруження НОМЕР_4 , ОСОБА_6 (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с. Ксаверово Городищенського району Київської області і ОСОБА_8 (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с. Горбани Гельмязівського району Полтавської області, одружились 13.10.1955, та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 (а.с. 14).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 13).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від ОСОБА_10 (російською мовою) народився 08.01.1958 р., батьками якого є: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (російською мовою) (а.с. 15).

Відповідно до копії довідки №228 від 26.09.2013, що видана «Житлово-експлуатаційною організацією №14», ОСОБА_3 , 1928 р.н., проживав і був прописаний за адресою: АДРЕСА_2 з 24.07.1969 року. Знятий 20.09.2011 року у зв`язку зі смертю. Склад його сім`ї: дружина – ОСОБА_2 , 1934 року народження, зареєстрована з 24.07.1969 р. (а.с. 27).

За відомостями, що надані відділом реєстрації місця проживання громадян виконкому Тернівської районної у місті ради, ОСОБА_2 , 1934 року народження, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 24.07.1969 р. Померла ІНФОРМАЦІЯ_9 і знята з реєстрації 28.11.2018 у зв`язку зі смертю (а.с. 28).

Отже, у примірнику свідоцтва про право власності на житло від 15.07.1993, що знаходиться на постійному зберіганні в КП Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», вказано по-батькові ОСОБА_11 « ОСОБА_12 » (російською мовою), тоді як вірним є « ОСОБА_4 ».

Згідно з листом №1589 від 23 жовтня 2019 КП ДОР «Криворізьке БТІ» повідомило позивача, що на теперішній час не має можливості вносити будь-які зміни, доповнення чи виправлення до зареєстрованих документів, реєстрових книг, Реєстру прав власності на нерухоме майно та до архівних даних, які містяться в архівних справах, що зберігаються в архіві КП ДОР «Криворізьке БТІ».

Таким чином, дослідженими доказами підтверджується той факт, що за життя ОСОБА_2 належала частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у праві приватної спільної сумісної власності.

Відповідно до положень ч.2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту належності матері за життя 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , має для позивача юридичне значення, оскільки пов`язане з отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих та майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З огляду на те, що визнання відповідачем позову в частині встановлення факту не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач у інший спосіб не може довести факту належності його матері за життя частки квартири і зазначені обставини перешкоджають йому отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оцінюючи всі досліджені докази у справі в їх сукупності, вони відповідно до ст. ст. 89 ЦПК України, вважаються судом належними та допустимими згідно до ст. ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України, та свідчать, що за життя ОСОБА_2 належала частка у праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , тому суд вважає, що позов у цій частини є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

За приписами ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Суд вважає можливим відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України задовольнити заяву позивача щодо залишення без розгляду частини позовних вимог про визнання за ним права власності на 1/2 частку квартири, так як залишення позову без розгляду не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також виходячи з належного лише позивачу права подати заяву про залишення позову без розгляду, з якою він звернувся до суду.

В частині визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , позов підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує частину першу статті 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 77-81, 89, 142, 206, 247, 257, 258, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити частково.

Встановити факт належності за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , частки у праві спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 15 липня 1993 року, що видано Північним державним гірничо-збагачувальним комбінатом Міністерства промисловості України, згідно з розпорядженням від 14 липня 1993 року №258, та зареєстровано в Криворізькому бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі за №5ПВ-384-384.

В іншій частині позов залишити без розгляду.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби у Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у АТ "ПРИВАТБАНК" за квитанцією №0.0.1501812556.1 від 22.10.2019, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне судове рішення складено 27.11.2019.

Суддя: