Рішення № 85954280, 28.11.2019, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1206/19

Провадження № 2/172/537/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування вказує, що 23.01.2017 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір № 14768а7д добровільного страхування наземного транспорту - автомобілю RENAULT DOKKER номерний знак НОМЕР_1 . 29.06.2017 року о 09:00 год. в м. Дніпро по вул. Київська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля RENAULT DOKKER номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Mersedes-benz 312D номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль RENAULT DOKKER номерний знак НОМЕР_1 . Механічні пошкодження транспортного засобу зафіксовані в довідці про ДТП, довідці ДАІ з місця ДТП, схемі ДТП та акті огляду пошкодженого ТЗ з фото додатками. Згідно з вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2019 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.7 Правил дорожнього руху. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02.08.2019 року вирок в частині визнання відповідача винним у вчиненні кримінального правопорушення залишений без змін.

На підставі договору страхування транспортного засобу № 14768а7д від 23.01.2017 року, розрахунку суми страхового відшкодування та страхових актів № АХА2220887 від 01.08.17, № АХА2232824 від 02.10.17, № АХА2309846 від 05.12.17, № АХА2357988 від 07.02.18, № АХА2372923 від 04.05.18, № АХА2383602 від 04.06.18, № АХА2389073 від 26.06.18 розмір страхового відшкодування склав 229624,27 грн., який позивач відшкодував своєму страхувальнику, за винятком франшизи в сумі 2238,56 грн. відповідно до звіту № 49/07/17 про оцінку ТЗ вартість відновлювального ремонту ТЗ RENAULT DOKKER номерний знак НОМЕР_1 , розрахована оцінювачем, складає 217760,79 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована у ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно з полісом обов`язкового страхування № АК5625436, ліміт відповідальності страховика встановлений в розмірі 100000,00 грн., франшиза 2000,00 грн. Вказана страхова компанія відшкодувала позивачу суму збитку у розмірі 98000,00 грн.

Сума збитку, яка підлягає відшкодуванню безпосередньо винуватцем ДТП становить 131624,27 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 13.05.2019 року направлена претензія про регресні вимоги, яка була отримана ОСОБА_1 21.05.2019 року, однак по теперішній час сума боргу відповідачем не сплачена.

Просить суду стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 131624,27 грн. та судовий збір в сумі 1974,36 грн.

Ухвалою судді від 18.10.2019 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Василенко К.Ю. надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав суду відзив на позовну заяву, якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Страхова компанія «АРКС». Вказує, що позивачем не надані належні та допустимі докази того, що відремонтовані були саме пошкодження, які були спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди саме від винних дій відповідача. Наданий позивачем в якості доказу звіт № 49/07/17 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ, який виконаний оцінювачем ОСОБА_3 03.09.2017 року не містить доказів про право оцінювача на проведення подібного роду досліджень, а згідно з реєстром атестованих експертів України ОСОБА_3 не є атестованим судовим експертом. Крім того, його в порушення п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, не було запрошено для технічного огляду транспортного засобу і складання акту та розрахунку вартості відновлювального ремонту. У разі, якщо ж ОСОБА_3 дійсно є оцінювачем, то ним проведена оцінка ТЗ в порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та вказаної вище Методики. ОСОБА_3 всупереч вказаним нормам закону сам собі поставив питання щодо вартості відновлювального ремонту та відповів на нього, оскільки позивачем взагалі не ставилось ніяких питань у замовленні оцінки майна. Крім того, в порушення чинного законодавства між суб`єктом оціночної діяльності та замовником не укладався відповідний договір оцінки майна. Також відповідач посилається у відзиві на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 18.12.2015 року № 204/7605/15-ц, яке ухвалою апеляційного суду від 23.06.2016 року залишено без змін. Вказаним рішенням відмовлено в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач надав суду доказ отриманий з порушенням встановленого законом порядку, а саме п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та не надав докази того, що відповідач був повідомлений і знав про проведення експертного дослідження автотоварознавцем.

Представник позивача Василенко К.Ю. надала суду письмові пояснення, в якому вказує, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Крім того, звіт про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ № 49/9/17 від 03.09.2017 року складений ОСОБА_3 , який є оцінювачем і має право здійснювати оцінку майна та майнових прав за напрямом: оцінка дорожніх транспортних засобів на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 25.04.2009 року МФ № 6875, свідоцтва про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів, сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 16647/14 від 04.07.2014 року та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 08.10.2015 року МФ № 388-ПК. Дані документи вказані в звіті, а також в звіті вказані ціль оцінки та підстава проведення оцінки вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу. Також наголошує, що відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів виклик заінтересованих осіб здійснюється у разі потреби, а звіт відповідає вимогам законодавства.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2019 року, який змінений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02.08.2019 року в частині вирішення цивільного позову, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за те, що він 29 червня 2017 року керуючи технічно справним автомобілем «Мерседес Бенц 312D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по вул. Київській з боку проспекту І.Мазепи, в напрямку вул. Криворізької в м. Дніпро. Під час руху, обвинувачений ОСОБА_1 , грубо порушуючи п. 10.1 Правил дорожнього руху України, який свідчить: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не переконавшись в безпечності маневру, змінив напрямок свого руху ліворуч та в районі буд. 4 по вул. Київській в м. Дніпро, допустив зіткнення з автомобілем «Renault Dokker», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням потерпілого ОСОБА_2 , який рухався у суміжній смузі ліворуч у попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоду, потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

Згідно з договором № 14768а7д від 23.01.2017 року транспортний засіб «Renault Dokker», номерний знак НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП застрахований в АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є позивач.

29.06.2017 року власник транспортного засобу «Renault Dokker», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «АХА Страхування» з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування ТЗ.

Відповідно до страхових актів № АХА2220887 від 01.08.17, № АХА2232824 від 02.10.17, № АХА2309846 від 05.12.17, № АХА2357988 від 07.02.18, № АХА2372923 від 04.05.18, № АХА2383602 від 04.06.18, № АХА2389073 від 26.06.18 дорожньо-транспортна пригода, що сталася 29.06.2017 року визнана страховою, а ПрАТ «СК «АХА Страхування» з урахуванням розрахунків страхового відшкодування, що є додатками до страхових актів та рахунків-фактур № АДС-005353 від 21.07.17, № Ч1С-000070 від 19.09.17, № АДС-007266 від 21.11.17, № Ч1С-000002 від 10.01.18, № АДС-001733 від 05.03.18, № Ч1С-000041 від 29.05.18, № Ч1С-000047 від 19.06.18, відшкодувала страхувальнику ОСОБА_2 суму у розмірі 229624,27 грн.

Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Renault Dokker», номерний знак НОМЕР_1 на дату оцінки складає 217760,79 грн., що підтверджується звітом про оцінку, складеним 03.09.2017 року ОСОБА_3 , який є суб`єктом оціночної діяльності, що підтверджується кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача від 25.04.2009 року МФ № 6875, свідоцтвом про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів від 10.06.2009 року, сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності № 16647/14 від 04.07.2014 року та посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача від 08.10.2015 року МФ № 388-ПК.

Щодо посилання відповідача про те, що ОСОБА_3 не є атестованим судовим експертом, суд зазначає, що в даному випадку експертиза не проводилася, оскільки вона може бути проведена лише в рамках кримінального провадження чи цивільної справи, а проведена лише оцінка, за результатами якої складений звіт про оцінку. Оцінка здійснена суб`єктом оціночної діяльності в межах чинного законодавства. Разом з тим, відповідачем не зважаючи на незгоду з результатами оцінки, рецензію щодо невідповідності звіту про оцінку вимогам чинного законодавства не надано, як не надано і альтернативного розрахунку матеріальної шкоди внаслідок ДТП.

Відповідно до вимог п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Однак у правовідносинах щодо відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу відповідач не є заінтересованою особою, оскільки відшкодування здійснює страховик (АТ "СК "АХА Страхування") на користь страхувальника ( ОСОБА_2 ). Крім того виклик заінтересованої особи, якою у даному випадку могла бути страхова компанія, що застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 для огляду пошкоджень не є обов`язковим.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mersedes-benz 312D» номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно з полісом № АК5625436, ліміт за шкоду майну встановлений у розмірі 1000000,00 грн., франшиза 2000,00 грн.

ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» відшкодувала ПрАТ «СК «АХА Страхування» суму збитку за вищевказаним страховим випадком у розмірі 98000,00 грн.

Позивачем 13.05.2019 року на адресу відповідача направлена претензія про регресні вимоги з проханням у добровільному порядку сплатити суму боргу в розмірі 131624,27 грн., яка отримана ОСОБА_1 21.05.2019 року.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України 31 травня 2017 року у висновках за результатами розгляду справи № 6-2969цс16. Відповідно ж до ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилання відповідача на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 18.12.2015 року № 204/7605/15-ц як на практику судів, що склалася у відповідних правовідносинах суд зазначає таке. Вказане рішення суду стосується правовідносин, пов`язаних із страхуванням цивільно-правової відповідальності, а не добровільного страхування майна. При цьому вказаним судом зазначено про обов`язкову участь у проведенні огляду ТЗ в ході оцінки представника страхової компанії, в якій застрахована відповідальність водія, а не самих водіїв, так як в даних правовідносинах особами, що мають майновий інтерес є страховик цивільно-правової відповідальності винного в ДТП водія та особа транспортний засіб якої отримав пошкодження та не з вини якої сталося ДТП.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати в розмірі 1974,36 грн. (судовий збір), які відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 993, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 131624 (сто тридцять одна тисяча шістсот двадцять чотири) гривні 27 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судові витрати у сумі 1974 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 36 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк