Вирок № 85952559, 26.11.2019, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1968/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді: Марціцкої І.Б.

при секретарі судового засідання: Пасько І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210170000129 від 17.04.2019р., відносно :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, не одруженого, судимого вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 листопада 2019 року до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., який не виконано, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України

за участю: прокурора Волошин О.М., обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2019 року близько 00.50 год в ОСОБА_1 , який перебував на території для зберігання техніки з обслуговування тваринницьких приміщень ТОВ «Агрокомпанія Дружба» в с. Заздрість по вул. Йосипа Сліпого, 164 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: кормової сумішші для ВРХ, яка знаходилась у кормозмішувачі, що приєднаний до тактора МТЗ-82, номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився на території підприємства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_1 , 17 квітня 2019 року близько 00.50 год. маючи вільний досту до території підприємства, як охоронець, проник всередину трактора, до якого був приєднаний кормозмішувач, запустив двигун трактора та покинув трактором територію підприємства, заволодівши майном ТОВ «Агрокомпанія Дружба», а саме кормовою сумішшю для ВРХ, яка знаходилась у кормозмішувачі кількістю 840 кг. загальною вартістю 4149,60 грн. Отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном, ОСОБА_1 відвіз кормову суміш в с. Тютьків Теребовлянського району.

Своїми протиправними діями, які полягали у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_1 завдав ТОВ «Агрокомпанія Дружба» матеріальної шкоди на загальну суму 4149,60 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 17 квітня 2019 року був на території ТОВ «Агрокомпанія Дружба», оскільки працював там охоронцем. Знав, що в кормозмішувачі трактора є корми. Дочекався темної пори доби, близько 00.00 год. завів трактор, покинув ним територію підприємства, поїхав в с. Тютьків, кормову суміш висипав біля господарства свого знайомого.

Таким чином, показання є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров`я, думку прокурора висловлену в судових дебатах.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до вироку Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 н.м.д.г, що становить 17000 грн.

При цьому, згідно вимог ч. 4 ст. 70 КК України, судом враховується те, що кримінальне правопорушення, що є предметом розгляду даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 вчинив до постановлення щодо нього вироку Теребовлянським районним судом Тернопільської області від 13 листопада 2019 року за ч.1 ст. 289 КК України за яким призначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., а тому з врахуванням ч. 3 ст. 72 КК України покарання за даними вироками слід виконувати самостійно.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Окрім того, з обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно стягнути процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 850 гривень.

На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України покарання згідно вироку Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 289 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. та покарання за даним вироком - виконувати самостійно.

Речові докази, а саме: кормову суміш для ВРХ в кількості 840кг. повернути ТОВ «Агрокомпанія Дружба».

Процесуальні витрати за проведення експертизи № 6.1 -770/19 від 05 липня 2019 року в сумі 628, 04 грн. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.Б. Марціцка