Рішення № 85950683, 22.11.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7375/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1826/20910/16 від 01 червня 2016 року.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що постановою у справі про порушення митних правил № 1826/20910/16 від 01 червня 2016 року Львівською митницею ДФС позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить - 576 049 (п`ятсот сімдесят шість тисяч сорок дев`ять) гривень, 80 коп. Із даною постановою Львівської митниці ДФС позивач не погоджується та вважає її протиправною у зв`язку із наступними обставинами справи. Так, позивач вказує на те, що відповідач необґрунтовано визначив суму штрафу, адже не забезпечив проведення в межах справи про порушення митних правил товарознавчої експертизи для визначення митної вартості транспортного засобу чим порушив методику визначення митної вартості товару, яка передбачена Митним кодексом України та відповідно не вжив належних та достатніх заходів для її встановлення та відповідно обґрунтованого визначення суми штрафу за вчинення даного порушення митних правил. Також позивач зазначає про те, що Львівська митниця ДФС не повідомляла її про намір щодо складення стосовно неї протоколу про порушення митних правил, не вручила та не надсилали примірник протоколу про порушення митних правил, а також не повідомила про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, чим порушено її право на захист. Поряд із цим просить суд поновити строк звернення до суду із даним адміністративним позовом, адже дізналась про існування оскаржуваної постанови Львівської митниці ДФС лише у вересні 2019 року. Просить постанову у справі про порушення митних правил № 1826/20910/16 від 01 червня 2016 року скасувати.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2019 року відкрито провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив у якому зазначає про те, що вчинене порушення митних правил відноситься до триваючих та відповідно позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності в порядку та на підставі закону. Просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно – правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно – правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осію із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як вбачається із доповідної записки старшого державного інспектора ВМО № 2 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС Шпека Р.В. під час здійснення перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України було встановлено, що 03 лютого 2016 року стосовно громадянки ОСОБА_1 працівником митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС було складено протокол про порушення митних правил № 0344/20910/16 за ознаками порушення ч. 3 ст. 470 МК України. Вказаний протокол про порушення митних правил було складено у зв`язку з перевищенням позивачем строку доставки, встановленого ст. 95 МК України, товару – автомобіль марки: «FORD SIERRA», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , що перебувають під митним контролем.

19 лютого 2016 року під час розгляду вказаного протоколу про порушення митних правил заступником начальника Львівської митниці ДФС позивач надав письмові пояснення щодо причин перевищення строку доставки згаданого транспортного засобу. В даних поясненнях позивач зазначила, що не вивезла в установлений законодавством термін транспортний засіб марки: «FORD SIERRA», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 тому, що порізала даний транспортний засіб та здала на металолом, за що отримала грошові кошти в сумі 100 доларів США.

За даним фактом 12 травня 2016 року старший державний інспектор ВМО № 2 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС Шпек Ростислав Володимирович склав відносно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 1826/20910/16 за ознаками вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. Із тексту даного протоколу вбачається, що такий було складено без участі позивача та її представника чи захисника.

01 червня 2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС – начальник управління боротьби з митними правопорушеннями Мірошніченко Михайлом Івановичем винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1826/20910/16, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 576 049 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України(чинною на час виникнення спірних правовідносин) заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

У відповідності до ч. 1 ст. 494 МК України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) – про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 494 МК України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) – якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення. У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

Також згідно ч.ч. 7, 8 ст. 494 МК України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) – протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 526 МК України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) – справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Також згідно ч. 1 ст. 498 МК України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) – особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи повідомлення Львівської митниці ДФС № 8747/13-70-26/П/29 від 13 травня 2016 року, яким Львівська митниця ДФС повідомляла позивача про те, що розгляд справи про порушення митних правил відбудеться 01 червня 2016 року о 10:00 год. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369. Також до даного повідомлення додано примірник протоколу № 1826/20910/16 від 12 травня 2016 року на 4 аркушах.

Однак, відсутні докази поштового направлення або особистого вручення даного повідомлення позивачу.

З метою перевірки зазначених обставин 01 листопада 2019 року суд звернувся до Львівської митниці ДФС із запитом, яким просив надати докази про вчасне та належне направлення позивачу повідомлення про розгляд справи від 13 травня 2016 року № 8747/13-70-26/П/29 (а.с. № 159). Однак станом на 22 листопада 2019 року Львівська митниця ДФС не надала жодної відповіді на зазначене повідомлення суду.

Поряд із цим 21 листопада 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яким зокрема надавкопію адвокатського запиту до Львівської митниці ДФС від 31 жовтня 2019 року, яким адвокат також просив відповідача надати інформацію та докази поштового направлення на адресу позивача або вручення їй особисто повідомлення № 8747/13-70-26/П/29 від 13 травня 2016 року. Також представник позивача надав копію відповіді Львівської митниці ДФС на даний адвокатський запит № 368/АДВ/13-70-20/38 від 06 листопада 2019 року якою відповідач повідомляє, що у зв`язку із давністю події станом на 06 листопада 201 року не видалося можливим встановити факту доставки/недоставки зазначеного листа гр. ОСОБА_1

Львівська митниця ДФС протягом розгляду даної адміністративної справи судом не заперечувала доводів позивача про неповідомлення її про дату, час та місце розгляду справи, а також про не направлення їй примірника протоколу про порушення митних правил № 1826/20910/16 від 12 травня 2016 року у відзиві та інших процесуальних документах. Відповідач не надав жодних доказів на спростування зазначених обставин та не довів зворотнього.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що Львівська митниця ДФС не забезпечила вручення або направлення позивачу примірника протоколу про порушення митних правил за ст. 485 МК України від 12 травня 2016 року, а також не повідомила позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил чим порушила право позивача на захист.

Щодо визначення суми несплачених митних платежів та суми штрафу за вчинене порушення митних правил, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 57 МК України – визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України – основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Також згідно ч. 4 ст. 57 МК України – застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 515 МК України – експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 516 МК України – визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта. До призначення експерта з`ясовуються необхідні відомості про його професіоналізм та компетентність.

Згідно п. 7.35 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1074/8395 24 листопада 2003 року (надалі - Методика) – у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс – листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Середня ринкова ціна такого КТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації.

Також згідно пп. 7.53.5 п. 7.53 Методики – довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL – адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).

Із матеріалів справи вбачається, що визначення суми несплачених митних платежів та відповідно розрахунок штрафу, накладеного на позивача здійснений на підставі службової записки Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Львівської митниці ДФС від 05 лютого 2016 року № 2229/13-70-26/10/29.

В зазначеній службовій записці зазначено, що позивач викликався до Львівської митниці ДФС з метою отримання копій документів (свідоцтво про реєстрацію ТЗ) на транспортний засіб марки: «FORD», моделі: SIERRA, номер кузова: НОМЕР_1 .

Поряд із цим серед матеріалів справи про порушення митних правил № 1826/20910/16 наявні два повідомлення Львівської митниці ДФС на ім`я ОСОБА_1 (№ 4221/13-70-26/П/29 від 23 березня 2016 року та № 0557/13-70-26/П/29 від 07 квітня 2016 року), якими її просять з`явитися до Управління боротьби з митними правопорушеннями Львівської митниці ДФС для надання додаткових пояснень з приводу не вивезення зазначеного транспортного засобу.

Однак зазначені повідомлення не беруться судом до уваги, адже такі були скеровані на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, як вбачається із копії паспорта громадянки України ОСОБА_1 з 1993 року по даний час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Також суд приймає до уваги те, що станом на дату направлення зазначених повідомлень Львівській митниці ДФС була відома адреса реєстрації позивача, адже така інформація міститься в постанові Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0344/20910/16 від 19 лютого 2016 року та письмових поясненнях позивача від 03 лютого 2016 року, а також суд звертає увагу на те, що решта повідомлень направлялись позивачу за адресою її реєстрації.

Поряд із цим в службових записках Львівської митниці ДФС № 361/13-70-25/46 ЕП від 04 лютого 2016 року та № 379/13-70-25/46-ЕП від лютого 2016 року, які містяться серед матеріалів справи про порушення митних правил № 1826/20910/16 зазначається, що митна вартість при розрахунку митних платежів, як база оподаткування транспортних засобів, була розрахована орієнтовно з відсутністю об`єктів досліджень та документів, які б її підтверджували.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із покликаннями позивача на здійснення Львівською митницею ДФС необґрунтованого розрахунку митних платежів, які підлягали сплаті позивачем при імпорті зазначеного транспортного засобу та відповідно розрахунку розміру накладеного штрафу оскаржуваною постановою відповідача.

Суд приходить до переконання про те, що Львівська митниця ДФС в межах справи про порушення митних правил мала достатньо засобів та повноважень для належного визначення митної вартості даного транспортного засобу як бази оподаткування, розрахунку митних платежів, які підлягали сплаті позивачем при імпорті даного транспортного засобу та відповідно розрахунку розміру застосованого до позивача штрафу. Однак Львівська митниця ДФС не зверталась до позивача з метою отримання пояснень чи представлення необхідних документів та не забезпечила проведення в межах даної справи про порушення митних правил товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Що стосується поновлення строку звернення до суду із даним адміністративним позовом суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 529 МК України – постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 4 ст. 529 МК України – скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Також згідно ст. 289 КУпАП – скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином постанова про порушення митних правил може бути оскаржена особою, яка притягується до адміністративної відповідальності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику або суду протягом десяти днів з дня винесення такої постанови. Однак такий строк може бути поновлено за наявності обґрунтованих на те підстав.

В межах розгляду даної адміністративної справи судом було встановлено, що постанову Львівської митниці ДФС позивачу не було вручено, що стверджується матеріалами справи про порушення митних правил. Поряд із цим позивач вказує на те, що про існування оскаржуваної постанови довідалась лише 19 вересня 2019 року, після ознайомлення її представника із матеріалами виконавчого провадження № 51900844, яке перебуває в провадженні Жовківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, що стверджується відповідною заявою на ознайомлення від 17 вересня 2019 року та розпискою представника від 19 вересня 2019 року. На ствердження зазначених обставин позивач також надала копію акту державного виконавця ОСОБА_2 від 10 вересня 2019 року із якого вбачається, що при виході державного виконавця за місцем реєстрації позивача остання повідомила про те, що їй не відомо про постанову Львівської митниці ДФС № 1826/20910/16 від 01 червня 2016 року та повідомила про необхідність ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 51900844.

Також суд враховує те, що Львівська митниця ДФС у відзиві та в інших процесуальних документах в межах даної адміністративної справи не повідомляла про свої заперечення проти поновлення позивачу строку звернення до суду із заявленим адміністративним позовом.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про обґрунтованість обставин, що стали підставою пропуску позивачем строку звернення до суду із даним адміністративним позовом та необхідністю поновити позивачу такий строк.

У відповідності до ст. 19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 531 МК України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) – підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6)накладення стягнення не передбаченого цим Кодексом.

Також згідно ч. 2 ст. 531 МК України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) – підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд, з урахуванням спливу встановленого ч. 1 ст. 467 МК України строку накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил, дійшов до висновку, що вірним способом відновлення прав позивача є скасування постанови Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 1826/20910/16 від 01 червня 2016 року та закриття провадження у справі, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 241-245, 286, 293, 295-297 КАС України, ст.ст. 485, 531 МК України,

УХВАЛИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці державної фіскальної служби України (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄРДПОУ 39420875) про скасування постанови в справі про порушення митних правил, - задоволити частково.

Скасувати постанову Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №1826/20910/16 від 01.06.2016 р. винесену відносно ОСОБА_1 , у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.11.2019 р.

Суддя: В.Є. Радченко