Ухвала суду № 85949416, 20.11.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16412/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі: Рябцовій Ю.О.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 . ,

представника відповідача: Гнатуш Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооператива «Житлово-Будівельний Кооператив «Наш дом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» про стягнення з боржника неустойки у вигляді пені та штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

28.03.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка після авторозподілу передана судді Ільєвій Т.Г. 29.03.2019, для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2019 року вищевказану позовну заяву прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г., розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження.

До початку розгляду справи по суті представника позивача ОСОБА_4 подав до суд клопотання про передачу справи на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва.

Представник позивача в судовому засіданні клопотання підтримав та просив передати справу за підсудністю, представник відповідача поклався на розсуд суду.

Вислухавши осіб, які беруть участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

З сукупного аналізу вищенаведених положень законодавства варто зробити висновок, що під порушенням правил підсудності розуміється відкриття провадження і розгляд цивільної справи тим судом першої інстанції, до повноважень якого не відноситься вирішення даного спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають щодо нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Предметом спору у даній справі є стягнення неустойки у вигляді пені та штрафу, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов вказаних договорів щодо будівництва, введення в експлуатацію та передачі позивачу у власність об`єкту інвестування нерухомого майна у житловому комплексі по АДРЕСА_1 , що знаходиться у Солом`янському районі м. Києва.

Відтак, застосовуючи положення норми частини першої статті 30 ЦПК України, матеріали справи підлягають направленню для розгляду справи до Солом`янського районного суду м. Києва.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-14, 30-32, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Цивільну справу № 757/16412/18-ц за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооператива «Житлово-Будівельний Кооператив «Наш дом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» про стягнення з боржника неустойки у вигляді пені та штрафу, - передати на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення, а у випадку відсутності особи в судовому засіданні з дня отримання копії цієї ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 26.11.2019.

Суддя Т.Г. Ільєва