
Справа № 379/1547/18
Провадження №: 2/752/4544/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
в с т а н о в и в:
у грудні 2018 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Свої вимоги мотивувало тим, що відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2522-00112/00013 від 02.12.2015 року, укладеного між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ НВФ «Урожай», було застраховано, зокрема, транспортний засіб «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_1 .
18.11.2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
09.12.2016 року постановою Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124, 122-4 КУпАП.
На виконання умов договору № 28-2522-00112/00013 від 02.12.2015 року 10.02.2017 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 141 841,77 грн.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в СК «Київський страховий дім» згідно поліса АЕ/7800111 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.
У зв`язку з цим просило стягнути з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі, визначеному як різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, що дорівнює 42 841,77 грн., а також судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
Ухвалою від 05.04.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін на 14.08.2019 року (а.с. 95-96).
Ухвалою від 14.08.2019 року судовий розгляд відкладено на 05.11.2019 року (а.с. 101-102).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору ( ст. 979 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З матеріалів справи вбачається, що в між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ НВФ «Урожай» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2522-00112/00013 від 02.12.2015 року, котрим було застраховано, зокрема, транспортний засіб «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 7-17).
18.11.2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 25-27)
09.12.2016 року постановою Таращанського районного суду Київської області ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124, 122-4 КУпАП (а.с. 28).
Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Доказів на спростування своєї вини ОСОБА_1 не надав.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в СК «Київський страховий дім» згідно поліса АЕ/7800111 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 100 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.
Згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2522-00112/00013 від 02.12.2015 року, укладеного між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ НВФ «Урожай», ПрАТ «СК «Українська страхова група» взяло на себе зобов`язання компенсувати пошкодження автомобіля «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
21.11.2016 року до ПрАТ «СК «Українська страхова група» ТОВ НВФ «Урожай» подано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 21-24).
Згідно висновку за результатами експертного автотоварознавчого дослідження № 152/16 від 12.12.2016 року, складеного судовим експертом Кипа С.М., вартість матеріального збитку, заподіяного при ДТП 18.11.2016 року автомобілю «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_1 , склала 194 956,80 грн. (а.с. 29-49).
Згідно звіту № 0901 про оцінку працездатних складових автомобіля «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_1 , складеного 19.01.2017 року ТОВ «АК «Українська служба допомоги», вартість працездатних складових автомобіля «Мітсубісі» державний номерний знак НОМЕР_1 при його пошкодженні при ДТП, склала 32 483,71 грн. з ПДВ (а.с. 50-60).
09.02.2017 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» складені страховий акт № ЦРКА-2619 та розрахунок суми страхового відшкодування, яким сума страхового відшкодування визначена у розмірі 141 841,77 грн. (а.с. 61, 62).
Таким чином, суд надходить до висновку про те, що правовідносин, які виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою страховиком на користь потерпілого страхового відшкодування, регулюються положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що згідно платіжного доручення № 2615 від 10.02.2017 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» сплачено на рахунок ТОВ НВФ «Урожай» 141 841,77 грн. (а.с. 63).
Отже, з урахуванням викладеного вище, приймаючи до уваги те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, суд, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, надходить до висновку про те, що позовні вимоги ПрАТ «СК «Українська страхова група» про стягнення з ОСОБА_1 суми страхового відшкодування, визначеному як різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, у розмірі 42 841,77 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
При поданні позовної заяви позивачем у відповідності до відповідно до Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в сумі 1 762,00 грн. (а.с. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1 762,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1166, 1192, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхового відшкодування в розмірі 42 841,77 грн. (сорок дві тисячі вісімсот сорок одна гривня гривень 77 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» судовий збір у справі в сумі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», адреса: вул. І. Федорова, буд. 32-А, м. Київ, 03038; код ЄДРПОУ 30859524, р/р НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Круті Горби Таращанського району Київської області, ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко
Судове рішення № 85948925, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 05.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 379/1547/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: