Рішення № 85946301, 27.11.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15043/19

Провадження № 2/234/3548/19

Заочне рішення

іменем України

27 листопада 2019 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Аксеніної В.М., розглянув цивільну справу

№234/15043/19, номер провадження №2/234/3548/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК - Сервіс»

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди

Учасники справи:

від позивача: представник позивача – авдокат Гур`єв В.М ОСОБА_2 ордер ДН № 106127 від 27.11.2019р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1450 від 18.12.2002р.

від відповідача: не з`явився

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача матеріальних збитків в сумі 49 497,56 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі наказу про прийняття на роботу від 07.12.2018р. № 0679 ОСОБА_1 прийнятий до ТОВ «МК-Сервіс» на посаду експедитора з 08.12.2018р. 08.12.2018р. з ним був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 07.05.2019р. ОСОБА_1 від контрагентів ТОВ «МК - Сервіс» отримав грошові кошти в сумі 49 497,56 грн. за поставлену продукцію та мав їх повернути позивачу протягом того ж робочого дня. Однак, грошові кошти відповідачем повернуті не були. 07.05.2019р. позивачем проведено ревізію дебіторської заборгованості, якою виявлено факту розкрадання відповідачем зазначеної грошової суми. Як пояснив відповідач, сумка із грошима знаходилася у нього в машині на території складу, звідки в подальшому зникла. При перегляді камер відеоспостереження було виявлено, що за час перебування машини на складі, до нех ніхто не підходив. Сумку було знайдено у вбиральні для персоналу, куди, згідно відеозапису, заходив відповідач. З фактом градіжки грошових коштів позивач звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів та внесено в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення № 12019050390001758 від 08.05.2019р. Таким чином, відповідачем не було забезпечено схоронності ввіреному йому майна товариства внаслідок грубої недбалості, що свідчить про порушення ним своїх трудових обов`язків та договору про повну індивідувальну матеріальну відповідальність. На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його грошові кошти в сумі 49 497,56 грн. на відшкодування завданих збитків.

Відповідач письмові заперечення суду не надав.

2. Заяви (клопотання ) учасників справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності та підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

3. Процесуальні дії у справі

27.11.2019 року на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Протокольною ухвалою від 27.11.2019 задоволено клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутності.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що згідно наказу про прийняття на роботу № ЗК000000077 – 0000000679 від 07.12.2018р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ТОВ «МК - Сервіс» з 08.12.2018р.

08.12.2018р. між сторонами по справі укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Наказом від 07.05.2019р. № 07/05/19 вирішено провести перевірку дебіторської заборгованості за маршрутом № 1400 експедитора ОСОБА_1 , який здійснював доставку товару клієнтам по території Костянтинівка в період з 09.03.2018р. по 20.03.2018р.

Згідно акту ревізії дебіторської заборгованості від 07.05.2019р., виявлено відсуність грошових коштів за відвантажений товар в сумі 49 497,56 грн., які отримав експедитом ОСОБА_1 .

Таким чином, внаслідок неналежного виконання трудових обов`язків з боку відповідача позивачу заподіяно матеріальну шкоду на суму 49 497,56 грн.

Відповідно до частини другої статті 131 КЗпП України, працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Статтею 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

У пункті 1 частини першої статті 134 КЗпП передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку коли між працівником і підприємством, установою, організацією, відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно зі статтею 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт перший статті 134 КЗпП України), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з статтею 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір та чи був він укладений.

Обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (статті 138 КЗпП України).

За правилами частини 3 ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Судом встановлено, що 08.12.2018р. між позивачем та працівником ОСОБА_1 укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Відповідно до цього договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність експедитор прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством.

При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Отже, перелік вказаних посад і робіт, а також типовий договір про повну матеріальну відповідальність має бути затверджений в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Попри цю законодавчу норму, чинною наразі є постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради професійних Спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24. Зазначеною постановою затверджено Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва.

Відповідно до вказаного Переліку до робіт, які мають виконуватись працівниками, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відносяться роботи агентів з постачання, експедиторі з перевезення вантажу.

Відповідно до пункту 1 договору від 08.12.2018р. про повну індивідуальну матеріальну відповідальність на ОСОБА_1 , на відповідача покладений обов`язок щодо збереження ввірених йому матеріальних цінностей підприємства та вживати заходів для запобігання збитків.

Таким чином установлено, що робота експедитора (враховуючи вказаний перелік робіт безпосередньо пов`язаний з роботою відповідача) відноситься до категорії працівників, з якими може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність тому, ОСОБА_1 несе повну матеріальну відповідальність.

Факт втрати ОСОБА_1 ввірених йому матеріальних цінностей в сумі 49 497,56 грн. підтверджується наказом № 07/05/19 від 07.05.2019р., атом ревізії дебіторської заборгованості від 07.05.2019р. відповідними товарними накладними.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

5. Позиція суду.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, враховуючи що відповідачем, який був працівником підприємства та на якого покладено повну матеріальну відповідальність, внаслідок неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків, завдано матеріальної шкоди підприємству позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 49497,56 грн., завдана відповідачем під час виконання трудових обов`язків.

6. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.08.2019.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст.130, 131, 134, 135-1, 233 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МК - Сервіс» до ОСОБА_1 про відшкодстягнення заборгованості, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю «МК - Сервіс» (код ЄДРПОУ 39994616) матеріальну шкоду в сумі 49 497,56 грн. (сорок дев`ять гривень чотириста дев`яносто сім гривень 56 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальнстю «МК - Сервіс» (код ЄДРПОУ 39994616) витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя Краматорського міського суду С. М. Ткачова