Рішення № 85946203, 27.11.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6583/19

2/264/1855/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 15.08.2014 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем в Іллічівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №242. Від шлюбу мають неповнолітню дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказала, що з 24.08.2019 року вони з відповідачем не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства. Сторони перестали розуміти один одного, відповідач застосовував відносно позивачки фізичне насильство та спричинив їй тілесні ушкодження. Вважала, що збереження їхньої родини неможливе та суперечить її інтересам, а тому просила її шлюб розірвати, судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про можливість слухання справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала, просила розірвати її шлюб із відповідачем.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про можливість слухання справи за його відсутністю, не заперечує проти розірвання шлюбу, проте наполягає на покладенні судових витрат по сплаті судового збору на позивачку, оскільки розірвання шлюбу відбувається з її ініціативи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи із змісту ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що 15.08.2014 року сторони зареєстрували шлюб в Іллічівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області, актовий запис №242, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07.10.2014 року Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області, актовий запис №845, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачкою надані до суду документи, а саме направлення до хірурга від 25.08.2019 року, довідку видану Комунальним некомерційним підприємством «Обласна лікарня інтенсивного лікування м.Маріуполь», посилаючись на застосування фізичного насильства відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу- одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Враховуючи те, що у сторін по справі відсутній намір на примирення, бажання поновити сімейні стосунки та проживати однією сім`єю, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 768,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України та згідно ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем позов було визнано до початку розгляду справи по суті, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про повернення позивачу 50 відсотків сплаченого нею при поданні позову судового збору в сумі 384,20 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.141,142 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем витрати на судовий збір у сумі 384,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 142, 200, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України та ст.ст. 104, 105,112 СК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в Іллічівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №242 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області (м.Маріуполь, пр.Леніна, 68) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею за квитанцією №МР_АВ120992ВNA_10047737 від 08.10.2019 року (отримувач Маріуп.УК/Кальміуський р-н/22030101 (код отримувача 37989721, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), МФО отримувача 899998, призначення платежу: *;101; НОМЕР_4 ;22030101, судовий збір (Державна судова адміністрація України,050) Чернишенко ОСОБА_4 ;;;) при подачі позову, в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.В. Пустовойт