Ухвала суду № 85945131, 27.11.2019, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа №544/1436/19

пров. № 2-зз/544/1/2019

УХВАЛА

іменем України

27 листопада 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О. О.,

за участю секретаря Костенко Т. В.,

у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин, розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Пирятинський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області, Акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування ухвали суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про скасування ухвали суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Свої вимоги заявники обґрунтовують тим, що 01 листопада 2018 року ОСОБА_1 , при намаганні виїхати за межі України, було вручено рішення про відмову у перетині Державного кордону на виїзд з України у зв`язку з наявності в базі даних Державної прикордонної служби України відомостей, що їй на підставі ухвали суду тимчасово обмежено у праві виїзду з України. Дійсно 06 січня 2010 року Пирятинським районним судом в цивільній справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості винесено ухвалу про забезпечення позову, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було обмежено у праві виїзду з України. 12 липня 2010 року у вищевказаній цивільній справі ухвалено рішення, яким позов АКІБ «УкрСиббанк» залишено без розгляду. 08.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ПАТ «Дельта Банк» своє право вимоги заборгованості за Договорами кредиту, в тому числі за договором № 11400745000, укладений із заявниками. Відповідно до довідки ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_1 у повному обсязі виконано зобов`язання перед Кредитором за Договором про надання кредиту № 11400745000. Кредитор не має фінансових та майнових претензій до заявників. У відповідності до листа Пирятинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавської області від ОСОБА_1 у відділі ДВС як боржник не значиться. Враховуючи вищевикладене, заявники просять скасувати їм тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України, встановлене ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 січня 2010 року у цивільній справі №2-27/2010 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

У судове засідання заявники не з`явилися, направили до суду заяви, в якій просили розглянути справу без їх участі, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Пирятинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до суду не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Представник АТ «Дельта Банк» до суду також не з`явився з невідомих для суду причин, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, вважає вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасово обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Згідно положень п.2 ч. 1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну" ( в ред., що діяла станом на 06.01.2010) громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

Судом установлено, що 02 жовтня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки нерухомого майна (а.с. 17-18).

06 січня 2010 року Пирятинським районним судом Полтавської області у цивільній справі № 2-27/2010 винесена ухвала про забезпечення позову АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, згідно якої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було обмежено у праві виїзду з України (а.с. 5).

12 липня 2010 року Пирятинським районним судом Полтавської області винесено ухвалу у цивільній справі № 2-27/2010, згідно якої вищевказану позовну заяву АКІБ «УкрСиббанк» залишено без розгляду (а.с.6).

Відповідно Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ПАТ «Дельта Банк», своє право вимоги заборгованості за Договорами кредиту, в тому числі за договором № 11400745000 укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 19-20).

Згідно довідки начальника Департаменту з розвитку комунікації та після продажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки ПАТ «Дельта Банк» від 20.02.2013 року, ОСОБА_1 у повному обсязі виконала зобов`язання перед Кредитором за Договором про надання кредиту № 11400745000, укладеним 02.10.2008 року. Кредитор не має фінансових та майнових претензій до Позичальника по Договору № 11400745000 від 02.10.2008 року (а.с. 22).

У відповідності до відповіді Пирятинського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавської області від 12.09.2019 року № 5832 ОСОБА_1 у відділі ДВС як боржник не значиться (а.с. 16).

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, що передбачені законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними і цьому Пакті.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 441 ЦПК України передбачено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, а саме: тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Отже, з наявних у матеріалах справи доказів убачається, що заявників було обмежено у праві виїзду за межі України за заявою АКІБ «УкрСиббанк» в порядку забезпечення позову по цивільній справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором № 11400745000 від 02.10.2008 року. Вищевказану позовну заяву АКІБ «УкрСиббанк» було залишено без розгляду, однак обмеження у праві виїзду відповідачів знято не було. Зобов`язання по вищевказаному Договору заявниками виконано у повному обсязі. Виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_1 у відділі ДВС відсутні.

На думку суду, ухвала про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обмежує їх конституційне право на свободу пересування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4-6, 76, 263-265, 279, 352 ЦПК України, с у д,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України-задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладене ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 січня 2010 року.

Копію ухвали направити Адміністрації Державної прикордонної служби України, м.Київ, вул. Володимирська, 26.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя - Сайко О. О.