Вирок № 85944085, 27.11.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4292/19

Провадження № 1-кп/539/482/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого - судді Даценка В.М.,

за участю: секретаря - Шрейтер С.О.,

прокурора - Загребельного О.В.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Лубни кримінальне провадження №12019170240000881 від 08.07.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лубни Полтавської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня, утриманців не маючого, раніше судимого: 26.02.2001 Лубенським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.140 КК України (в ред.1960р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 30.05.2003 Лубенським міським судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 03.05.2007 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 10.10.2007 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 04.10.2012 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ст.69, ч.2 ст.185, ст.395 КК України із застосуванням ст.ст.70,72 КК України до 4 років позбавлення волі; 12.12.2016 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.307 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, 06.12.2017 Апеляційним судом Полтавської області перекваліфіковано склад кримінального правопорушення із ч.2 ст.307 на ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі, 28.01.2019 звільнений із Темнівської виправної колонії за відбуттям покарання; 29.05.2017 Полтавським районним судом за ч.2 ст.307, ст.69, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 8 років 7 місяців позбавлення волі, 29.05.2017 звільнений із зали суду у зв`язку із відбуттям покарання, залишений в СІЗО за вироком суду від 12.12.2016; 10.09.2019 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2019, приблизно об 11 годині, ОСОБА_2 , перебував на території домогосподарства по АДРЕСА_1 . В цей час до нього у двір зайшов його знайомий ОСОБА_1 , і між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла словесна сварка. Будучи у неприязних відносинах через виниклу сварку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вирішив заподіяти останньому тілесні ушкодження.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки бажаючи їх настання, умисно наніс не менше двох ударів кулаками правої та лівої рук по обличчю ОСОБА_1 , внаслідок чого останній впав на землю. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 сів поверх ОСОБА_1 та наніс йому не менше двох ударів кулаками правої та лівої рук по обличчю. Після чого ОСОБА_2 підвівся та наніс не менше двох ударів лівою та правою ногою у взутті у ліву частину тулуба ОСОБА_1 , який знаходився на землі. Своїми злочинними діями ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 3,4,5 ребер зліва по передньо-паховій лінії зі зміщенням, струсу головного мозку, синців навколо лівого та правого ока, крововиливу в білочну оболонку лівого ока у зовнішнього кута, що, відповідно до висновку експерта №143 від 09.09.2019 за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин визнав повністю, в скоєному кається.

Показання ОСОБА_2 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, прокурор та потерпілий також не оспорюють фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Відповідно до ст.66 КК України суд враховує, що свою вину в скоєному кримінальному правопорушенні ОСОБА_2 визнав повністю, сприяв розкриттю злочину, щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні, і визнає це обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставини, що, відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання - судом не встановлено.

Враховуючи суть та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий, не працює, враховуючи висновок органу пробації, всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому, зважаючи, що ОСОБА_2 вчинив злочин 27.06.2016 року до постановлення вироку 10.09.2019 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, покарання слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.

При призначенні покарання за злочин (злочини), про який (які) стало відомо після ухвалення першого вироку, яким призначено покарання від відбування якого особу звільнено згідно положень ст. 75 КК, суд має вирішити питання про можливість звільнення від відбування покарання з іспитовим строком із урахуванням всіх вчинених злочинів.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК, суд, виклавши відповідні мотиви, має встановити тривалість іспитового строку (в межах визначених ст. 75 КК), з урахуванням кількості вчинених злочинів, форми вини, виду умислу чи необережності, мотивів та мети, якими керувався винуватий, стадії вчинення злочину, конструкції складу злочину (формальний, матеріальний, усічений), характеру та ступеню суспільної небезпеки вчинених злочинів та особи обвинуваченого, форми та виду співучасті, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо.

Перебіг іспитового строку починається з моменту проголошення вироку (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі справа N 199/1496/17).

Враховуючи ступінь тяжкості та наслідки вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, часткове відшкодування збитків потерпілому, позицію останнього щодо міри покарання, прагнення обвинуваченого до виправлення та готовність змінювати спосіб життя, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Прокурором до обвинуваченого заявлено цивільний позов про стягнення 2 416 грн 54 коп. витрат на лікування ОСОБА_1 , в КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування».

Обвинувачений позов визнав, а тому він підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначеного вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10.09.2019 року, призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ст.76 КК України, зобов`язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтись на реєстрацію в ці органи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Лубенської місцевої прокуратури в інтересах фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради (р/р № 31417544016011, МФО 899998, код 37710415) 2 416 грн 54 коп. витрат на лікування ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М. Даценко