Ухвала суду № 85943104, 27.11.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9025/19

Провадження №1-кп/367/568/2019

УХВАЛА

Іменем України

21 листопада 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

суддів Кафтанова В.В., Линника В.Я.,

при секретарі Будинкевич Ю.А.,

за участю прокурорів Цибульський В.П., Кузів І.В.,

представника потерпілого Татієв І.О.,

захисників Мельник С.В., Назарчук Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000361 від 16.05.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку, працюючого на посаді менеджера в ТОВ «Золотий лев», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області з прокуратури Київської області надійшло кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019110000000361 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , який спливає 25.11.2019 року. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 1 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також наявність ризиків, у зв`язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим вважав, що є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою та застосування менш суворих запобіжних заходів, у тому числі й у виді домашнього арешту, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки.

Представник потерпілого Татієв І.О. в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, зазначивши, що потерпілий на даний час, побоюєтся за своє життя, оскільки обвинуваченим не було доведено злочин до кінця, а перебуваючи на волі матиме можливість на повторну спробу вбивства потерпілого.

В підготовчому судовому засіданні захисник Назарчук Р.В. заявив суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків на які він посилається, а також зазначив, що стан здоров`я обвинуваченого не дозволяє останньому перебувати в умовах слідчого ізолятора, оскільки там не надається необхідна медична допомога та навіть не проводять медичні огляди. Захисник наголошував, що перебування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора загрожує його життю.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Мельник С.В. в судовому засіданні підтримали клопотання захисника Назарчука Р.В..

Суд, заслухавши клопотання прокурора, захисників та обвинуваченого, вислухавши думку представника потерпілого, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 можливо задовольнити, у задоволенні клопотання сторони захисту про заміну запобіжного заходу відмовити, з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме з реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25.11.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд заслухавши доводи прокурора, представника потерпілого, захисників, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний під час досудового розслідування обвинуваченому у відповідності до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час проведення підготовчого судового засідання судом не відпали. Оскільки обвинувачений раніше не судимий, в даний час обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, в якому він, за версією сторони обвинувачення, являється замовником умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду з метою уникнути покарання за вчинене, незаконно впливати на потерпілого, свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нові кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Суд критично ставиться до доводів сторони захисту з приводу того, що обвинуваченому може бути замінений запобіжний захід на більш м`який, оскільки обвинувачений має ряд тяжких та хронічних захворювань, які є небезпечними для життя та здоров`я останнього, та за період часу, протягом якого ОСОБА_1 знаходиться під вартою стан його здоров`я погіршився, а в умовах слідчого ізолятора йому не надають необхідну медичну допомогу, та, що обвинувачений не має мети переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілого по даному кримінальному провадженню та перешкоджати іншим чином або продовжити злочинну діяльність. Так, на теперішній час судом ще не допитано потерпілого та свідків по даному провадженню, та судом враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, в якому він за версією сторони обвинувачення є замовником, тобто організатором, за попередньою змовою групою осіб, з особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження. Так, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні і на теперішній час.

Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового слідства, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_1 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суду, стороною захисту, не надано доказів, щодо можливості заміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, а саме домашній арешт, оскільки доводи сторони захисту про виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків належним чином нічим не підтверджені, та усні обіцянки обвинуваченого з`являтись до суду та не вчиняти інших злочинів на думку суду не можуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та не спростовують доводів прокурора про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів.

Також, з огляду на повідомлення захисниками та обвинуваченим про необхідність надання йому необхідної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора, відповідно до завдань кримінального судочинства, яке повинно здійснюватись на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув`язненими, і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність, суд, вважає за необхідне зобов`язати начальника установи попереднього ув,язнення організувати медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 та надати останньому необхідну медичну допомогу, у зв`язку з наявними у нього хворобами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196-199, 201, 205, 314-315, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурорів прокуратури Київської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Клопотання захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою, обчислювати з 21.11.2019 року до 19.01.2020 року, включно.

Зобов`язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 та у разі потреби надати останньому медичну допомогу, про результати повідомити суд.

Повний текст ухвали було складено, в межах строків, визначених ч. 2 ст. 376 КПК України та оголошено 27 листопада 2019 року о 15 год. 10 хв..

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Судді: Я.В. Шестопалова

В.В. Кафтанов

В.Я. Линник