Рішення № 85941455, 25.11.2019, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3216/19

2/154/1018/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Лященко О.В.

за участю секретаря - Баранюк О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Володимир-Волинської міської ради про визнання права власності на 7/100 частки нежитлового приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , Володимир-Волинської міської ради про визнання права власності на 7/100 частки нежитлового приміщення.

В своїй позовній заяві посилається на те, що на початку 1995 року відповідно до Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 року № 1576 - XII, було засновано товариство з обмеженою відповідальністю "Лілея" до числа засновників якого входили вона, ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , і дане товариство діяло на підставі Статуту товариства "Лілея" та установчого договору про заснування товариства «Лілея».

28 липня 1995 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лілея", згідно договору купівлі - продажу викупило приміщення загальною площею 161,9 м.кв., яке знаходиться в АДРЕСА_1 . В подальшому було здійснено розподіл, виділено в натурі, й надано в користування учасникам товариства відповідні частини вказаного приміщення.

Нею та ОСОБА_2 з метою приватизації частини приміщення, яке було надано їм в користування, було сплачено товариству з обмеженою відповідальністю "Лілея" особисті кошти та використано при цьому їх приватизаційні майнові сертифікати.

Відповідно до протоколу № 6 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лілея" від 07 березня 1996 року, на підставі поданих заяв, її, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було вирішено виключити з числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лілея", з наданням належних нам часток в майні товариства в натуральній формі в вигляді частини приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1 площею 10.9 м.кв. на суму 127161 тис. крб., а саме: частину манікюрного залу № 5 площею 6,8 м. кв., частину інших підсобних приміщень і коридорів площею 4,1 м.кв., а також вважати учасників товариства, а саме її, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 правонаступниками договору купівлі - продажу від 28 липня 1995 року приміщення в будинку АДРЕСА_1 на виділену їм частину приміщення.

Вказує, що початку 1997 року, на момент оформлення ними права власності на манікюрний зал (7/100 частин від вбудованого приміщення, площею 10,9 кв. м), що знаходиться в АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконавчого комітету Володимир – Волинської міської ради народних депутатів № 28 від 06.02.1997 року, комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 20 червня 1997 року, було видано реєстраційне посвідчення на вказане вище нерухоме майно.

В даному реєстраційному посвідченні у графі "зареєстровано за" - вказано не власників, а функціональне призначення приміщення "Манікюрний зал".

18 грудня 1997 року виконавчим комітетом Володимир – Волинської міської ради винесено рішення № 339, про оформлення права власності на вбудоване приміщення перукарні в будинку АДРЕСА_1 слідуючим чином, а саме: за підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 /манікюрний зал/ на частину приміщення загальною площею 6,8 м.кв. /7/100 частин/.

На початку березня 2012 року з вказаним рішенням виконавчого комітету Володимир – Волинської міської ради, вона та ОСОБА_2 , звернулися до комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", з питанням переоформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Листом комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 14 березня 2012 року № 240-В, їм було повідомлено, що згідно п.2.10 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" (далі - Положення) затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року (зі змінами затвердженими наказом міністерства України № 1692/5 від 28.07.2010 року) в тексті документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав прізвище, ім`я, по батькові фізичних осіб повинні бути написані повністю.

Отже, рішення виконавчого комітету Володимир – Волинської міської ради народних депутатів № 339 від 18.12.1997 року, не відповідає вимогам Положення, оскільки імена та по батькові фізичних осіб, за якими визнано право власності, вказано не повністю, тому переоформити право власності на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі даного рішення являється не можливим.

На початку жовтня 2019 року вона звернулась в Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Володимир – Волинської міської ради із заявою, про реєстрацію права власності на вказане вище майно, за нею, ОСОБА_1 , надавши при цьому всі необхідні документи, однак державним реєстратором Козачук Ольгою Віталіївною було відмовлено у реєстрації прав та їх обтяжень, в зв`язку із тим, що не можливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

В зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 , як співвласник 7/100 частки приміщення, площею 6,8 м.кв, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , не мала наміру використовувати його та не використовувала і не використовує на даний час, вона повністю сплатила ОСОБА_2 вартість належної їй (7/100:2) = 7/200 частки вказаного вище приміщення, і користується цим приміщенням вже більше 20 років, адже займається підприємницькою діяльністю.

Вона не може належним чином володіти, користуватися і головне реалізувати своє право на вказане вище майно, а тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Просить визнати за нею право власності на 7/100 частки приміщення, площею 6.8 м.кв., яке знаходиться в АДРЕСА_1 (вбудоване приміщення перукарні).

Ухвалою судді від 31.10.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено на 25.11.2019 року.

В підготовче судове засідання позивач не з`явилась, подала суду заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та проводити розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилась, подала суду письмову заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить суд розгляд справи проводити у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилась, подала письмову заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги визнала у повному обсязі, просить суд розгляд справи проводити у її відсутності.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем з дотримання порядку, встановленого ст. 206 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1,4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за заявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону не порушує їх права, а також свободи чи інтереси інших осіб, тому суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 року № 1576 - XII, було засновано товариство з обмеженою відповідальністю "Лілея" яке діяло на підставі Статуту товариства "Лілея" та установчого договору про заснування товариства "Лілея».

28 липня 1995 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лілея", згідно договору купівлі - продажу викупило приміщення загальною площею 161,9 м.кв., яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

В подальшому було здійснено розподіл та виділ в натурі і надано учасникам товариства в користування відповідні частини приміщення, а саме позивачу та ОСОБА_2 було виділено в натурі частину манікюрного залу № 5 площею 6,8 м. кв., частину інших підсобних приміщень і коридорів площею 4,1 м.кв.

Відповідно до протоколу № 6 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лілея" від 07 березня 1996 року на підставі поданих заяв було вирішено виключити з числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Лілея» Ярмолюк Т. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , з наданням їм часток в майні товариства в натуральній формі у вигляді частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 10,9 кв.м. на суму 127161 тис. крб., а саме: частину манікюрного залу № 5 площею 6,8 кв.м., частину інших підсобних приміщень і коридорів 4,1 кв.м. Вважати учасників товариства ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступниками договору купівлі-продажу від 28 липня 1995 року приміщення будинку АДРЕСА_1 на виділену їм частину приміщення.

Відповідно до копій квитанцій до прибуткового касового ордера від 31 липня 1995 року № 675, 676 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було сплачено товариству з обмеженою відповідальністю "Лілея" до числа засновників, учасників якого вони входили, кошти та використано при цьому їх приватизаційні майнові сертифікати.

На підставі рішення виконавчого комітету Володимир – Волинської міської ради народних депутатів № 28 від 06.02.1997 року, комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 20 червня 1997 року було видано реєстраційне посвідчення на об`єкт нерухомого майна, а саме : 7/100 частин нежилого вбудованого приміщення, площею 10,9 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1 . В даному реєстраційному посвідченні у графі "зареєстровано за" - вказано не власників, а функціональне призначення приміщення "Манікюрний зал".

Згідно рішення виконавчого комітету Володимир – Волинської міської ради № 339 від 18 грудня 1997 року «Про оформлення права власності» вирішено оформити право власності на вбудоване приміщення перукарні в будинку АДРЕСА_1 за підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 /манікюрний зал/ на частину приміщення загальною площею 6,8 м.кв. /7/100 частин/.

З листа комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" від 14 березня 2012 року № 240-В, вбачається, що на момент оформлення права власності на манікюрний зал (7/100 частин від вбудованого приміщення площею 10,2 кв.м.)0 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в бюро пред`явлено рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради народних депутатів № 28 від 06.02.1997 року на підставі якого 20.06.1997 року видано реєстраційне посвідчення, а рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради № 339 від 18.12.1997 року було пред`явлено після оформлення права власності. Окрім того, повідомлено, що згідно п.2.10 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" (далі - Положення) затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року зі змінами затвердженими наказом міністерства України № 1692/5 від 28.07.2010 року) в тексті документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав прізвище, ім`я, по батькові фізичних осіб повинні бути написані повністю.

Відповідно до технічного паспорта на вбудоване приміщення перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданого комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 25.09.2019 року, розмір частки у власності складає: манікюрний зал 7/100; ОСОБА_5 , - 17/100; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 – 27/100.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 , як співвласник 7/100 частки приміщення площею 6,8 кв.м., вбудованого приміщення перукарні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не користувалась даним приміщенням позивачем було сплачено вартість належної їй частки ( 7/200 частки).

Згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 49078500 від 09.10.2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області Козачук Ольгою Віталіївною було відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації права власності 7/100 приміщення перукарні, що розташована в АДРЕСА_1 , в зв`язку з тим, що за поданими документами, не можливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює згідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 329 ЦК особа має право звернутись до суду із позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі вищевикладеного, прийнявши до уваги заяви відповідачів про визнання позовних вимог, враховуючи, що надані позивачем докази є достатніми та належними, суд приходить до висновку, що існують усі правові підстави для задоволення позову.

Судові витрати по справі суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 200, 206 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 7/100 частки вбудованого приміщення перукарні, площею 6.8 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Володимир-Волинська міська рада, юридична адреса: 44700, Волинська область, вул. Д. Галицького, 5, ЄДРПОУ 35387610.

Головуючий :/-/ підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду О.В. Лященко