Рішення № 85931321, 27.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4361/19

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі Технологічного коледжу, м. Дніпро

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення вартості безпідставно набутого майна

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі Технологічного коледжу (далі - Відповідач) про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 7 тис. куб. метрів, а також стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 46 777,78 грн.

Заявлені вимоги мотивовано безпідставним та без оформлення будь-яких договірних відносин відбором Відповідачем у січні 2016 року природного газу в обсязі 7 тис. куб. метрів. З точки зору матеріального закону, вимоги Позивача обґрунтовані нормами ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

01.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач надав відзив на позов, за змістом якого факт отримання природного газу в обсязі 7 тис. куб.м. визнав, однак зазначив, що постачання відповідного обсягу природного газу відбувалося на підставі договору. Крім того, Відповідач зазначив, що заборгованість з оплати спірного обсягу газу, виникла в зв`язку з тим, що Постачальником не надавались акти прийому-передачі та рахунки для сплати за спожитий газ.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що для відбору Відповідачем у січні 2016 природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є Позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є АТ “Дніпрогаз”, Відповідач повинен був мати постачальника відповідних обсягів природного газу, а за його відсутності Відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз. 2 п. 3 глави 5 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, та п. 10 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496.

Однак, Відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин із Позивачем здійснив відбір в обсязі 7 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується звітом АТ “Дніпрогаз” про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень 2016, в якому в графі «Фактично спожитий обсяг за місяць Всього» по рядку «Категорія/Назва постачальника» вказано фактично відібраний Відповідачем з газотранспортної системи в січні 2016 обсяг природного газу в розмірі 7 тис. куб. м.

Виходячи з наведеного, Позивач вважає, що оскільки Відповідачу в січні 2016 не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то відбір 7 тис. куб. м. природного газу Відповідачем був здійснений з обсягів природного газу Позивача, що були придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функцій Оператора ГТС.

Позивач стверджує, що Відповідач набув природний газ Позивача в січні 2016 в обсязі 7 тис. куб.м. без будь-якої правової підстави, що відповідно до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України породжує обов`язок останнього повернути відповідне майно в натурі, а в різі неможливості здійснити таке повернення, відшкодувати його вартість.

Заперечуючи проти заявлених вимог, Відповідач стверджує, що спірний обсяг природного газу було одержано ним на відповідній правовій підставі, зокрема, за договором про постачання природного газу, укладеним із ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 09.03.2016 року між ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (Постачальник) та Технологічним коледжем Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (Споживачем) було укладено договір про постачання природного газу № 80/16-ТЕ-4.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язувався передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах Договору.

Згідно п. 1.2. Договору, газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 2.1. зазначеного договору визначено, що Постачальник передає Споживачу з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року (включно) газ обсягом до 17 тис.куб.м у тому числі по місяцях: - 7 тис.куб.м в січні 2016; - 7 тис.куб.м в лютому 2016; - 3 тис.куб.м в березні 2016.

Відповідно до пункту 7.3 Договору, постачальник має право припинити або обмежити постачання природного газу споживачу у разі несанкціонованого відбору.

Згідно пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, під несанкціонованим відбором природного газу розуміється - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.

Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності) (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи).

Таким чином, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженого обсягу газу – номінації, фактичний відбір останнім обсягу газу, може вважатися несанкціонованим відбором природного газу.

Водночас, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, на Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі – опалювальний сезон) покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 1); операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (пункт 2).

Отже, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов`язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам.

Таким чином, за наявністю в спірний період укладеного між Відповідачем (Споживачем) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Постачальником) договору про постачання природного газу для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також, існування спеціально покладеного на Постачальника обов`язку видати номінації відповідно до вказаного договору, споживання Відповідачем в січні 2016 року природного газу в обсязі 7 тис.куб.м., не можна вважати несанкціонованим відбором.

Предметом спору в даній справі, є вимоги Позивача щодо повернення в натурі безпідставно набутого Відповідачем в січні 2016 року майна – природного газ в обсязі 7 тис. куб., а також стягнення вартості такого майна у розмірі 46 777, 78 грн., на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Як вище встановлено судом, відбір Відповідачем спірного обсягу природного газу, відбувся на підставі договору про постачання природного газу № 80/16-ТЕ-4 від 09.03.2016 року, тобто, за наявності відповідної правової підстави, а отже, положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на Позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.11.2019

Суддя О.В. Ліпинський