Рішення № 85931318, 27.11.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2019 р. Справа № 903/772/19

за позовом Державного комунального підприємства “Луцьктепло”, м. Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства “САНТЕ ЛЮКС”, м.Луцьк

про стягнення 14 166 грн. 49 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору: 27.09.2019 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №3843/08 від 20.09.2019 Державного комунального підприємства “Луцьктепло” до Приватного підприємства “САНТЕ ЛЮКС” про стягнення 14 166 грн. 49 коп. (з яких: 12 716 грн. 84 коп. – заборгованості, 241 грн. 90 коп. – пені, 854 грн. 77 коп. – інфляційних втрат, 352 грн. 98 коп. – 3% річних) та 1921 грн. 00 коп. судових витрат.

Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №6-261 від 11.12.2014 зобов`язань в частині оплати прийнятої теплової енергії .

Ухвалою суду від 30.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу – протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Позивач ухвалу суду від 30.09.2019 отримав 02.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.48).

20.11.2019 на адресу суду надійшла заява позивача №4777/08 від 19.11.2019 про зменшення позовних вимог на суму 12 716 грн. 84 коп. у зв`язку зі сплатою відповідачем основного боргу, що підтверджується випискою банку від 30.09.2019.

Позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підтримує в повному обсязі (а.с.55-71).

Оскільки позивачем до заяви про зменшення позовних вимог №4777/08 від 19.11.2019 не додано доказів її надіслання відповідачу, судом заява позивача не розглядається.

Позивач у заяві №4777/08 від 19.11.2019, яка надійшла до суду 25.11.2019, просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 12 716 грн. 84 коп. у зв`язку з оплатою відповідачем. Позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підтримує в повному обсязі (а.с.72).

Надіслана на адресу відповідача ухвала суду від 30.09.2019 повернулася до суду з відміткою пошти «з даної адреси вибули» (а.с.49-52).

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача ПП «Санте Люкс» є м.Луцьк, Волинська обл., проспект Волі, буд. 29 (а.с. 53-54).

Така ж адреса зазначена у позовній заяві, договорі купівлі-продажу (постачання) теплової енергії.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 30.09.2019 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача.

Однак, судова повістка повернута об`єктом поштового зв`язку з позначкою "з даної адреси вибули" (а.с. 49-52).

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз`яснено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме - 04.10.2019.

Строк для подання відзиву по 21.10.2019.

Відповідач вимог ухвали суду від 30.09.2019 не виконав, відзив не подав, хоч був належним чином повідомлений про наявність відповідного спору, що підтверджується клопотанням представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи від 25.11.2019 з написом представника відповідача «з матеріалами справи ознайомлений» (а.с.74). Крім того, з інформацією про рух позовної заяви міг ознайомитися на сайті господарського суду, в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не надходили.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

11.12.2014 між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» та Приватним підприємством «Санте Люкс» укладено договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 6-261 (а. с. 8-12).

Згідно п. п. 1.1, 1.4 - 1.6, 2.2.13 договору теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води споживачу, який зобов`язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання. Кількість теплової енергії, що постачається за договором, визначається за показами приладу комерційного обліку теплової енергії (назва та номер лічильника зазначені в додатку №2 до договору). У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку, кількість теплової енергії розраховується відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Максимальне теплове годинне навантаження на опалення зазначено в додатку №1 до даного договору. Споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату теплової енергії. В разі несвоєчасної оплати сплачувати на вимогу теплопостачальної організації штрафні санкції (а.с.8).

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1, п. 3.2 споживач оплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії за встановленими тарифами згідно з показами приладів обліку (з врахуванням фактично спожитої теплової енергії до кінця розрахункового місяця), які надаються споживачем до 20 числа розрахункового місяця в теплопостачальну організацію. На момент підписання договору діють такі тарифи: 1 Гкал теплової енергії – 1 164 грн. 54 коп. (без ПДВ). Сторони погодили, що рахунок за відповідний місяць, наданий споживачу теплопостачальною організацією, є одночасно актом приймання-передачі теплової енергії (а.с.9).

Пунктом 3.3 договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії визначено наступний порядок розрахунків:

- передоплату – до 01 числа розрахункового місяця, яка обраховується відповідно до розрахункового середньомісячного теплового навантаження згідно додатку №1 до договору. Теплопостачальна організація може надавати споживачу рахунок на оплату. Такий рахунок вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням за вказаною у цьому договорі адресою до 25-го числа місяця включно, що передує розрахунковому. У разі неотримання рахунку у вказаний в цьому пункті строк, споживач (його представник) має право прибути для отримання рахунку в приміщення теплопостачальної організації не пізніше 28-го числа місяця, що передує розрахунковому;

- остаточний розрахунок – до 01 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням за вказаною у цьому договорі адресою до 25-го числа включно розрахункового місяця. У разі неотримання рахунку у вказаний в цьому пункті строк, споживач (його представник) має право прибути для отримання рахунку в приміщення теплопостачальної організації не пізніше 28-го числа розрахункового місяця. Нез`явлення споживача до встановленої дати у теплопостачальну організацію для отримання рахунку не є підставою для відмови від оплати за теплову енергію (а.с. 9-10).

Згідно п. 5.4 договору при порушенні строку оплати теплової енергії споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу (а.с.11).

Відповідно до п. 6.1 договір набирає чинності з врахуванням ч.3 ст. 631 ЦК України з 25.11.2014 і діє безстроково (а.с.11).

Договір не був предметом судового розгляду, докази припинення його дії, зміни умов в матеріалах справи відсутні.

За період з жовтня 2017 по березень 2019 відповідачу було надано послуг з теплопостачання на суму 65 202 грн. 84 коп., що підтверджується рахунками:

№2994 від 26.10.2017 на суму 618 грн. 68 коп.,

№851 від 24.11.2017 на суму 1 716 грн. 37 коп.,

№752 від 22.12.2017 на суму 2 039 грн. 14 коп.,

№554 від 25.01.2018 на суму 18 856 грн. 69 коп.,

№975 від 26.02.2018 на суму 12 013 грн. 66 коп.,

№1057 від 27.03.2018 на суму 13 308 грн. 17 коп.,

№381 від 17.04.2018 на суму 3 933 грн. 29 коп.,

№605 від 23.11.2018 на суму 2 024 грн. 27 коп.,

№743 від 19.12.2018 на суму 1 918 грн. 24 коп.,

№775 від 24.01.2019 на суму 1 873 грн. 20 коп.,

№771 від 21.02.2019 на суму 1 873 грн. 50 коп.,

№922 від 25.03.2019 на суму 5 371 грн. 02 коп.,

№979 від 23.04.2019 на суму - 343 грн. 39 коп. (а.с.13-24, 57).

Нарахування вартості теплової енергії проведено з врахуванням часу відсутності послуг, середньої добової температури повітря, що підтверджується довідками позивача (а.с.25-27) та Волинського обласного центру з гідрометеорології (а.с.28-40).

Відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію розрахувався частково на суму 52 486 грн. 00 коп. та з порушенням строків оплати, що підтверджується банківськими виписками (а.с.58-70).

Заборгованість відповідача на день звернення з позовом складала 12 716 грн. 84 коп.

Проте, в період розгляду справи відповідач погасив основний борг.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оплата відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом підтверджується випискою банку від 30.09.2019 на суму 12 716 грн. 84 коп. (а.с.71).

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 12 716 грн. 84 коп. підлягає закриттю на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачується пеня в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що при порушенні строку оплати теплової енергії споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу (а.с.11).

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивач нарахував відповідачу 241 грн. 90 коп. пені за внесення платежів з порушенням встановлених договором строків (а.с.42-44).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Аналогічна норма міститься у п. 5 ст. 254 ЦК України.

Враховуючи викладене, умови договору, розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат слід здійснювати:

по рахунку №2994 від 26.10.2017 - з 01.11.2017 по 05.11.2017 (всього 5 днів) – пеня, з 01.11.2017 по 30.11.2017 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №851 від 24.11.2017 – з 01.12.2017 по 10.12.2017 (всього 10 днів) – пеня, з 01.12.2017 по 31.12.2017 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №752 від 22.12.2017 – з 03.01.2018 по 06.02.2018 (всього 35 днів) – пеня, з 01.01.2018 по 31.01.2018 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №554 від 25.01.2018 – з 01.02.2018 по 07.02.2018 (всього 7 днів), з 01.02.2018 по 11.02.2018 (всього 11 днів), з 01.02.2018 по 15.02.2018 (всього 15 днів) – пеня, з 01.02.2018 по 28.02.2018 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №975 від 26.02.2018 – з 01.03.2018 по 15.03.2018 (всього 15 днів) – пеня, з 01.03.2018 по 31.03.2018 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №1057 від 27.03.2018 – з 02.04.2018 по 02.04.2018 (всього 1 день), з 02.04.2018 по 10.04.2018 (всього 9 днів); з 02.04.2018 по 25.04.2018 (всього 23 дні), з 02.04.2018 по 26.04.2018 (всього 24 дні) – пеня, з 01.04.2018 по 30.04.2018 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №381 від 17.04.2018 – з 01.05.2018 по 12.06.2018 (всього 43 днів), з 01.05.2018 по 09.07.2018 (всього 70 днів) – пеня, з 01.05.2018 по 31.07.2018 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №605 від 23.11.2018 – з 01.12.2018 по 31.05.2019 (всього 182 дні) – пеня, з 01.12.2018 по 31.12.2018 – 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №743 від 19.12.2018 - з 01.01.2019 по 30.06.2019 (всього 181 день) – пеня, з 01.01.2019 по 31.01.2019 – 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №775 від 24.01.2019 - з 01.02.2019 по 31.07.2019 (всього 181 день) – пеня, з 01.02.2019 по 28.02.2019 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №771 від 21.02.2019 - з 01.03.2019 по 31.08.2019 (всього 184 дні) – пеня, з 01.03.2019 по 31.03.2019 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №922 від 25.03.2019 - з 02.04.2019 по 19.09.2019 (всього 171 день) – пеня, з 02.04.2019 по 30.04.2019 - 3% річних та інфляційні втрати;

по рахунку №979 від 23.04.2019 – з 01.05.2019 по 19.09.2019 (всього 142 дні) – пеня, з 01.05.2019 по 31.08.2019 - 3% річних та інфляційні втрати, оскільки якщо останній день виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг припадає на вихідний день, то останній день сплати переноситься на наступний робочий день. Крім того, день сплати заборгованості в період нарахування не включається.

Суд, провівши власний розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ", встановив, що за вищевказані періоди пеня складає 24 306 грн. 93 коп. Проте, до стягнення підлягає заявлена позивачем сума 241 грн. 90 коп. на підставі ст. ст. 1, 3 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, п. 5.4 договору, ч.6 ст.232 ГК України.

До стягнення підлягає заявлена позивачем сума, оскільки при перевірці розрахунку, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, нараховані позивачем 241 грн. 90 коп. пені підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. ст. 1 ЗУ “Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій ”, п. 5.4 договору.

З нарахованих позивачем 352 грн. 98 коп. 3% річних підставні та підлягають до стягнення 348 грн. 32 коп., з 854 грн. 77 коп. інфляційних втрат підставні та підлягають до стягнення з відповідача 835 грн. 17 коп. на підставі ст. 625 ЦК України.

В позові на суму 24 грн. 26 коп. ((352,98-348,32) + (854,77-835,17) = 24,26) слід відмовити.

Розрахунки пені, інфляційних втрат, 3% річних відповідачем не заперечені. Про сплату основного боргу під час провадження у справі відповідач суд не повідомив та доказів сплати боргу суду не надав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 193 грн. 29 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 46, 73-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «САНТЕ ЛЮКС» (43025, м.Луцьк, просп. Волі, 29, код ЄДРПОУ 23251213) на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (43021, м.Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925)

- 241 грн. 90 коп. пені, 835 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 348 грн. 32 коп. 3% річних, 193 грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 1 618 грн. 68 коп. (одна тисяча шістсот вісімнадцять грн. 68 коп.).

3. В позові на суму 24 грн. 26 коп. відмовити.

4. Провадження у справі на суму 12 716 грн. 84 коп. закрити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до

Північно-західного апеляційного господарського суду

відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук