Рішення № 85927941, 19.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2019 року № 640/10429/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., за участю секретаря судового засідання Палія Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 32-А, код ЄДРПОУ 40224921),

третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 )

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: Фєтісов Є.П.

від відповідача: Ткаленко А.В.

від третьої особи: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також - відповідач), третя особа ОСОБА_2 (надалі також - третя особа) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно не вчиняються дії щодо подачі позовної заяви до суду щодо зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно збудований об`єкт за адресою: АДРЕСА_3.

Представником відповідача на адресу суду подано письмовий відзив в якому зазначив, що проведення перевірки та складання документів за її результатами матеріалів

Третьою особою не надано суду письмових пояснень на заявлений адміністративний позов.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

ОСОБА_1 , є співвласницею квартири АДРЕСА_1 .

Позивачем зазначено, в квартирах АДРЕСА_3 , безперервно проводить незаконні самочинні будівельні роботи з реконструкції жилих приміщень вказаних квартир АДРЕСА_3 у нежилі, в тому числі на рівні першого поверху, біля квартир АДРЕСА_3, незаконно побудована прибудова до будинку (тераса).

Власником зазначених квартир АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу квартир від 04.10.2011, від 15.09.2011, від 02.02.2011, витягами з Державного реєстру правочинів №10464290 від 04.10.2011, №10382973 від 15.09.2011, №9555423 від 02.02.2011 та витягами про державну реєстрацію прав №31600520 від 10.10.2011, №31581872 від 07.10.2011, №29145415 від 28.02.2011.

Також зазначено, що згоди на вказане будівництво в квартирах АДРЕСА_3 та їх переведення з житлового фонду в нежитловий, а також на будівництво прибудови до будинку (тераси), співвласники на праві спільної сумісної власності спільного майна вищевказаного багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 не надавали.

Відповідно до ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, позивач є співвласником на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .

Як вбачається щ матеріалів справи, ОСОБА_2 здійснено самочинну реконструкцію жилих квартир АДРЕСА_3 у нежилі, з реконструкцією підвалу під даними квартирами та добудовою тераси, що підтверджуються постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 03.03.2014 №761/33173/13-а, яка була залишена в силі Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України, визнано незаконним та скасовано Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.12.2011 №2323 «Про переведення житлових приміщень квартир АДРЕСА_3 у нежилі».

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.02.2016 №826/23554/15, залишену в силі Київським апеляційним адміністративним судом, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві 15.05.2013 за №КВ 082131350674 та скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 20.02.2014 за №КВ 142140510128.

В провадженні Солом`янського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа №760/18038/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами приміщення квартир АДРЕСА_3 у попередній житловий стан; зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами підвальні приміщення під квартирами АДРЕСА_3 у попередній стан; зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок та власними засобами прибудову до будинку невідомого призначення на рівні першого поверху біля квартир АДРЕСА_3 (терасу) до попереднього стану, шляхом демонтажу (знесення) даної прибудови до будинку невідомого призначення (тераси) та відновлення всіх зовнішньо-капітальних стін будинку.

18.06.2014 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») по АДРЕСА_3 , серії № НОМЕР_3 та зареєстровано право власності на вказані нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») по АДРЕСА_3 (номер запису про право власності 6056595).

Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Командирова О.В. №5729/16-43 від 20.09.2016 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») по АДРЕСА_3 є незаконно реконструйовані третьою особою ОСОБА_2 жилі квартири АДРЕСА_3 .

Крім того, в матеріалах справи наявні листи керівника департаменту загальноправової роботи Дирекції правового забезпечення ПАТ «Київенерго» від 06.03.2017 №91/52/89 та першого заступника голови Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.04.2017 №108-5803, а також рахунок-повідомлення, адресованим власнику квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_2 , що житлові квартири мають статус житлових, а не житлових.

Також, в матеріалах справи наявна копія ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 04.10.2017 №760/18038/15-ц заборонено ОСОБА_2 вчиняти будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією і переплануванням у квартирах АДРЕСА_3 АДРЕСА_3 .

Позивачем також зазначено, що в провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12017100090014652 від 16.12.2017 з досудового розслідування за ч.1 ст.382 КК України щодо невиконання рішення суду про припинення будівельних робіт на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 та кримінальне провадження №12017100090015273 від 31.12.2017 з досудового розслідування за ч.1 ст.382 КК України щодо невиконання рішення суду від 04.10.2017 про заборону третій особі ОСОБА_2 вчиняти будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією і переплануванням, у квартирах АДРЕСА_3 .

Крім того, в провадженні слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали ще одного досудового розслідування № 42013110090000176 від 18.06.2013 за фактом вчинення злочину, передбаченого ст.356 КК України, розпочатого прокуратурою Солом`янського району міста Києва на підставі звернення народного депутата України Андрієвського Д.Й. щодо несанкціонованого проведення будівельних робіт, внаслідок яких можливе порушення цілісності будинку АДРЕСА_3 , яке також на даний час триває, що підтверджується довідкою прокурора Солом`янського району м. Києва Шулякової В. від 18.06.2013.

15.02.2019 позивачем подано на адресу відповідна заява від 14.02.2019 з проханням виконати вимоги ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати позов до суду до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 ) про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_3 та компенсацію витрат пов`язаних з таким знесенням, у зв`язку із очевидним добровільним невиконанням ОСОБА_2 в установлений строк вимог, встановлених органом державного архітектурно- будівельного контролю у приписі від 12.06.2018.

Листом від 15.03.2019 № 073-073/Г-137-417 відповідач надав відповідь на лист позивача та зазначив, що передумовою звернення органу державного архітектурно- будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є видання таким органом припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Частинами 2, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно- будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Крім того, відповідно до п.11 Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно із п.3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, основним завданням органу Департаменту є: 1) здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; 3) реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Згідно із п.4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, департамент відповідно до покладених на нього завдань: 4) здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Києва; 5) здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; 6) розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб Департаменту; 7) розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень; 8) виявляє, реагує та запобігає фактам самочинного будівництва об`єктів на території міста Києва; 34) здійснює інші передбачені законом повноваження.

Також, згідно із п.6 Положення про Департамент з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, посадові особи Департаменту для виконання покладених на них завдань під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місця будівництва об`єкта та до прийнятих в експлуатацію об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи відповідно до закону; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням директора Департаменту чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 експлуатує об`єкт будівництва у якості перукарні, після проведення будівельних робіт із реконструкції, який не прийнятий в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача є достатні правові підстави для подання позову до суду до третьої особи ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, оскільки ОСОБА_2 в установлений строк добровільно не виконано вимоги, встановлені органом державного архітектурно-будівельного контролю у приписі.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваний дій та з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною та зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норми ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_3 та компенсацію витрат пов`язаних з таким знесенням.

Присудити (стягнути) з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій