Рішення № 85927597, 27.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2834/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області від 14.05.2019 № Ф-12571-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 21 030,90 грн, а також про зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області виключити з інформаційних систем органів доходів і зборів інформацію щодо перебування ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця на обліку в органах податкової служби як платника податків та єдиного внеску.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що свою підприємницьку діяльність він припинив у 1996 році та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів щодо про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця відсутні. Також зазначає, що податковим органом наприкінці 2018 року вже було винесено податкову вимогу про стягнення недоїмки з єдиного соціального внеску за 2017-2018 роки, яку він оскаржив до суду та рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2019, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019, податкова вимога скасована. Таким чином, позивач вважає, що він не був суб`єктом сплати єдиного внеску і у відповідача не було жодних правових підстав для нарахування недоїмки.

Відповідач у встановлений судом строк направив відзив на позов, в якому позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі та зазначив, що оскільки відомості про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 відсутні, в інформаційній картці платника ІС «Податковий блок», по коду платежу 71040000 (єдиний соціальний внесок) було нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2017 рік, за 2018 рік та за І квартал 2019 року, яка платником залишається несплаченою.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач в 1993 році був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та перебував на обліку в Державній податковій інспекції м. Чернігова.

31.01.1996 позивача було взято на облік як платника єдиного внеску, реєстраційний № 25115777/25254.

08.11.2018 Чернігівським управлінням Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області було винесено вимогу № Ф-12571-17У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 у справі № 620/1102/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, вимогу податкового органу скасовано.

14.05.2019 Чернігівським управлінням Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12571-17 в сумі 21030,90 грн.

Вважаючи зазначену вимогу протиправною позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2464-VI, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Так, платниками єдиного внеску, відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 5 статті 4 Закону № 2464-VI, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону № 2464-VI, єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, з огляду на матеріали справи, з 1993 по 1996 рік позивач здійснював підприємницьку діяльністю та був зареєстрований як СПД. В 1996 році він припинив свою підприємницьку діяльність та був знятий з відповідного обліку, що підтверджується відповідною довідкою Управління адміністративних послуг Чернігівської міськради, згідно якої, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, який був створений 1 липня 2004 року, дані про позивача, як СПД або реєстрації його припинення, відсутні.

Докази того, що позивач не припинив свою підприємницьку діяльність в 1996 році та не закрив СПД, матеріали справи не містять.

Порядок скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності на момент припинення підприємницької діяльності позивачем було врегульовано Положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. № 276 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 р. № 125).

Так, відповідно до пункту 25 цього Положення, скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації за особистою заявою власника (власників) або уповноваженого ним (ними) на це органу.

За приписами пункту 27 наведеного Положення, орган державної реєстрації, який прийняв рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, виключає його із журналу обліку реєстрації, заповнює і в 10-денний термін подає: до відповідної державної податкової інспекції повідомлення за формою згідно з додатком № 8 (якщо суб`єкт підприємницької діяльності є фізичною особою).

На переконання суду, відсутність у контролюючого органу відомостей про скасування державної реєстрації позивача ймовірно відбулось через неотримання повідомлення за формою згідно з додатком № 8 до вищенаведеного положення.

Водночас, обов`язок щодо подачі такого повідомлення був покладений на орган державної реєстрації, який прийняв рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже, неподання повідомлення за формою згідно з додатком № 8 відбулось не з вини позивача, що виключає можливість нарахування ЄСВ та складення вимоги до нього.

Вказані обставини встановлені рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2019, яке набрало законної сили, а отже, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 78 КАС України, не потребують доказування.

Окрім того, суд зазначає, що оскаржувана вимога від 14.05.2019 містить недоїмку зі сплати єдиного внеску і за період, який був предметом оскарження у справі № 620/1102/19 та рішенням суду скасовано вимогу від 08.11.2018.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-12671-17 та як наслідок, задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області виключити з інформаційних систем органів доходів і зборів інформацію щодо перебування ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця на обліку в органах податкової служби як платника податків та єдиного внеску, суд зазначає, що позивач до податкового органу із вказаними вимогами не звертався та останній не відмовляв йому в таких діях, а відтак суд дійшов висновку про передчасність заявленої вимоги.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної вимоги не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак наявні правові підстави для задоволення позову в частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки). В той же час позовна вимога про зобов`язання виключення інформації щодо позивача в облікових даних задоволенню не підлягає.

Зважаючи на часткове задоволення позову, враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Чернігівського управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області від 14.05.2019 № Ф-12571-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 21 030,90 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул.Реміснича, буд.11,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Дата складення повного рішення суду - 27.11.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб