Ухвала суду № 85927413, 26.11.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1416/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправною відмови та про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд:

- визнати дії Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області щодо відмови в нарахуванні та відшкодуванні їй шкоди заподіяної внаслідок карантину (карантинних обмежень) в розмірі 1055440,00грн.;

- зобов`язати Вижницьку районну державну адміністрацію Чернівецької області розглянути заяву ОСОБА_1 та виділити з резервного фонду бюджету та виплатити їй кошти в сумі 1055440,00грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) в її господарстві, розташованому в с.Іспас Вижницького району Чернівецької області у відповідності до розрахунку і висновку, складених та затверджених рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій районній державній адміністрації №5 від 07.11.2017р.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

У відповідності до ч.2 ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605грн.). В свою чергу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921грн.).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів справи слідує, що зміст позовних вимог становить одна вимога майнового характеру та одна вимога немайнового характеру, яка є похідною від майнової (основної), у звязку з цим, судовий збір необхідно сплатити лише за основну вимогу.

Сума майнової вимоги становить 1055440,00грн., а 1% від указаної суми є більшим від встановленої законом максимальної ставки. Відтак, враховуючи розмір і порядок судового збору, визначений законом, судовий збір за даний позов становить 9605грн.

Натомість, позивачем до позову додано документ (квитанцію) про сплату судового збору у розмірі 8810,00грн.

Таким чином, позивачу слід подати до суду документ про сплату судового збору у повному розмірі, встановленому Законом №3674-VI.

Крім того, у відповідності до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом частин 2, 4, 5 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивачем разом з позовом подано письмові докази (додатки), які засвідчені її представником. Крім того, частина доказів взагалі не засвідчена, в тому числі і копія додатків до позову, надана в якості примірника для відповідача. До позовної заяви додано довіреність, яка підтверджує повноваження Коновчука В.В. на представництво інтересів позивача.

Однак суд наголошує, що предметом спору є вимоги, передбачені пунктом 2 ч.4 ст.257 КАС України, відтак дана справа не є справою незначної складності та в силу п.1 ч.4 ст.12 КАС України розглядається виключно за правилами загального позовного провадження.

У відповідності до приписів ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Враховуючи те, що дана справа не є справою незначної складності, представником у даній справі може бути лише адвокат.

У зв`язку з цим, враховуючи, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, а особа, яка здійснила такі дії в даному випадку не має повноважень представляти інтереси позивача, суд доходить висновку про те, що докази, додані до даної позовної заяви не засвідчені належним чином.

З приводу вказаного суд звертає увагу на те, що у відповідності до правил засвідчення копій документів визначених пунктом 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Таким чином, позивачу слід подати до суду засвідчені належним чином докази, які додані до позову у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу, що засвідчити указані документи позивач (або його уповноважений представник) може безпосередньо в приміщенні суду.

Указані недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у даній справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Кушнір