Рішення № 85923635, 26.11.2019, Оболонський районний суд міста Києва

26.11.2019 Справа № 756/7008/18

Справа пр. №2-др/756/31/19

ун. №756/7008/18

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Звершховської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року у справі №756/7008/18 позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 15 квітня 2010 року б/н у сумі 19337,33 грн, а також стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 358,97 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, мотивуючи це тим, що судом не вирішено питання про судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи, а саме: не стягнуто з позивача на користь відповідача судових витрат у розмірі 11000,00 грн, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги.

З цих підстав заявник просив суд ухвалити додаткове рішення у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України учасники справи про день, час та місце розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення не повідомлялись.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року у справі №756/7008/18 позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 15 квітня 2010 року б/н у сумі 19337,33 грн, а також стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 358,97 грн (а. с. 198-204).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Рішенням суду від 16 жовтня 2019 року вирішено усі вимоги, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, однак судом не вирішено питання про розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (п. п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України"(п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 16 серпня 2018 року №8 та квитанцією до прибуткового касового ордера від 11 вересня 2018 року №9 ОСОБА_1 сплатила адвокату Фумельову І. О. 11000,00 грн витрат на правову допомогу (а. с. 107).

Проаналізувавши опис виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ОСОБА_1 С.І., суд звертає увагу, що у цьому описі адвокатом Фумельовим І.О. невірно визначено тривалість судових засідань у справі, а відтак і розміру гонорару адвоката. Так, сукупна тривалість судових засідань з безпосередньою участю адвоката у справі склала 30 хв (0,5 год) (а. с. 112-113, 117-118, 171). Вартість послуг з надання адвокатом Фумельовим І.О. правничої допомоги відповідачеві ОСОБА_1 складає 625,00 грн за годину участі адвоката у судовому засіданні (5000,00 грн/8 год = 625,00 грн). Отже витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з представництвом позивача у судових засіданнях, складають 312,50 грн (625,00 грн (вартість години роботи адвоката) х 0,5 год) = 312,50 грн).

Таким чином, фактичні витрати на професійну правничу допомогу становлять 6312,50 грн (2000,00 грн + 312,50 грн + 4000,00 грн = 6312,50 грн)

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

З огляду на зазначене, витрати на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, пропорційно до задоволених вимог складають 1286,05 грн (19337,33 грн/94915,98 грн х 6312,50 грн = 1286,05 грн).

За таких обставин, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Ухвалити у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості додаткове рішення.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 14360570) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 1286 (тисяча двісті вісімдесят шість) гривень 05 (п`ять) копійок.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення додаткового рішення суду апеляційної скарги.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук