Рішення № 85923448, 15.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12996/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши в підготовчому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що 27 лютого 2013 року він уклав шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є те, що з часом між сторонами було втрачено почуття любові один до одного та фактично припинено шлюбні стосунки. Оскільки у сторін по справі різні інтереси, уподобання, кожен з них живе своїм життям, мають різне бачення ролі чоловіка та дружини в сім`ї, позивач дійшов до твердого висновку, що шлюб існує лише формально, тому вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Позивач та його представник позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Відповідач не заперечувала щодо розірвання шлюбу.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , 27 лютого 2013 року вступили в зареєстрований шлюб, що підтверджуєтеся свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27 лютого 2013 року.

Під час шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про народження від 14 червня 2013 року.

Як зазначає позивач, що на даний момент ведення спільного господарства та сумісне проживання припинено, та за глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України)

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. А згідно з вимогами ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оскільки із-за неправильної поведінки сторони втратили довіру та повагу один до одного, шлюбні стосунки не підтримують, примирення між сторонами неможливе, а тому зберегти сім`ю не надається можливим і шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 352 грн. 40 к.

Крім того, позивачу необхідно повернути 352 грн. 40 к. судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 112 СК України, ст. ст. 1-13, 77-83, 89, 95, 142, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Роменським МРВ УМВС України в Сумській області 28 березня 2000 року, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 27 лютого 2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва (актовий запис № 108) - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 к. на користь ОСОБА_1 .

Повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору сплаченого при подачі позовної заяви в розмірі 352 грн. 40 к. на користь ОСОБА_1 відповідно до квитанції про сплату № 0.0.1436601958.1 від 15 серпня 2019 року на р/р 31212206026005, МФО 899998, код отримувача 38012871, банк отримувача 899998, отримувач: УК у Дніпровському районі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15 листопада 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко