Ухвала суду № 85923323, 15.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7095/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мельниченко Л.А.,

при секретарі судових засідань Мізерній К.О.,

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100040010724 від 31 липня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Студениця Коростишівського району Житомирської області, громадянки України, не заміжньої, депутат Глибочицької сільської ради Житомирської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27 і ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України (в редакції статті від 15.11.2011), ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції статті від 07.04.2011),

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, громадянина України, не одруженого, працюючого директором УСБ « Тиса », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України (в редакції статті від 15.11.2011),

за участю учасників судового провадження:

прокурора Спесивцева Д.В.,

представника потерпілого Невмержицької І.М.,

захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Пурлінського Д.Ю.,

захисників обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатів Борисичева Г.В.,

Монастирецької Г.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2019 року в провадження Дніпровського районного суду м. Києва з Київської місцевої прокуратури № 4 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100040010724 від 31 липня 2017 року, за обвинуваченням: ОСОБА_1 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 364-1 КК України (в редакції статті від 15.11.2011), ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції статті від 07.04.2011); ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 364-1 КК України (в редакції статті від 15.11.2011).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2019 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані усі вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, в тому числі, послався на відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту. З цих підстав просив відмовити в задоволенні клопотань адвокатів Пурлінського Д.Ю. та Монастирецької Г.В. про повернення обвинувального акту прокурору. Крім того, просив відмовити в задоволенні скарг адвоката Пурлинського Д.Ю., оскільки вони необґрунтовані та безпідставні.

Представник потерпілого - Невмержицька І.М. повністю підтримали думку прокурора, просила призначити обвинувальний акт до розгляду у суді, зазначаючи про відсутність порушення норм кримінального процесуального законодавства та затягування стороною захисту розгляду кримінального провадження по суті.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Пурлінський Д.Ю. надав письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, також з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального права складений реєстр матеріалів досудового розслідування. Насамперед, в обвинувальному акті, в супереч вимогам діючого законодавства, зазначена підозра та правова кваліфікація правопорушення, в той же час, не міститься фактичний виклад обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а всі інші відомості, передбачені вимогами ч.2 ст. 291 КПК України, викладені не послідовно, не зазначено ім`я, по батькові слідчого, прокурора, відсутня печатка, а надана адвокату копія не містить відмітки про її засвідчення, у матеріалах провадження відсутня розписка про отримання ОСОБА_1 обвинувального акту, реєстру та цивільного позову. В реєстрі матеріалів відсутні дані про початок досудового розслідування, правову кваліфікацію дій, не вказано хто та коли вручив ОСОБА_1 підозру, відсутні дані про час надання адвокату матеріалів на ознайомлення, відсутні процесуальні рішення про звернення слідчого двічі з клопотанням про встановлення строку на ознайомлення, відсутні дані за результатами розгляду клопотання про надання на ознайомлення матеріалів у придатному для цього вигляді. Крім того, він ( Пурлінський Д.Ю. ) не міг належним чином ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, оскільки частина з них непридатна для читання, тому просить задовольнити його скаргу в порядку, передбаченому ст. 303 КК України, зобов`язавши сторону обвинувачення надати стороні захисту для ознайомлення матеріали кримінального провадження у належному стані. Також, адвокат просив скасувати Власенко М.П. підозру, оскільки вона вручена із порушенням вимог ст.ст. 480, 481 КПК України. Крім того, його підзахисну, в передбаченому законом порядку, не повідомляли про можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, крім того, відсутні дані про те, що вона отримала обвинувальний акт, реєстр та цивільний позов, що порушує її право на захист. Також просив задовольнити його скаргу в порядку, передбаченому ст. 303 КК України, зобов`язавши сторону обвинувачення надати стороні захисту для ознайомлення матеріали кримінального провадження у належному стані.

Із аналогічним за змістом письмовим клопотанням звернулася захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Монастирецька Г.В., додавши, що в матеріалах відсутня розписка ОСОБА_2 про отримання копій обвинувального акту, реєстру та цивільного позову, при тому, що її підзахисний цих документів не отримував і на даний час.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Борисичев Г.В., обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повністю підтримали клопотання та скарги захисників, просили їх задовольнити.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Поряд з цим, вимогами п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України визначено, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов`язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Крім того, обставинами, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, що чітко не викладено в даному обвинувальному акті.

Так, у обвинувальному акті відсутнє формулювання пред`явленого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачення (замість цього викладений зміст пред`явленої підозри). Не встановлені час, місце вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , насамперед, коли, де та за яких обставин у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел на незаконне відчуження УСБ «Тиса», не зазначена інша фізична особа в інтересах неправомірної вигоди якої пред`явлено обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; на які дії і хто домовлявся з цією особою; не зазначено на проведення яких дій був направлений їх спільний умисел, чи розподіляли вони ролі між собою, про які наслідки дій спільних чи окремих домовлялися, тощо; коли, де, за яких обставин, в який спосіб ОСОБА_1 склала завідомо неправдивий офіційний документ; коли, де, за яких обставин ОСОБА_1 передавала його ОСОБА_2 ; місце та час укладання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, місце та час складання прийому передачі активів.

Крім того, пред`являючи ОСОБА_6 обвинувачення, слідчий зазначає відомості на підтвердження порядку отримання ОСОБА_6 своїх повноважень як першого заступника голови ВФСТ «Колос» АПК України, в той же час, у обвинуваченні, яке пред`явлено ОСОБА_2 за ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364-1 КК України, не зазначається хто і коли його призначав та на яку посаду, який період він на ній перебував та яким документами це підтверджується.

Крім того, в обвинувальному акті не в повній мірі зазначені дані про особу обвинувачених, зокрема відомості про освіту, сімейний стан, відомості щодо наявності або відсутності на утриманні осіб, пільги, адреси проживання, тощо, - які є важливими при вирішенні питання про призначення покарання, у випадку доведеності їх вини.

Таким чином, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є нечітким та незрозумілим, не викладена об`єктивна і суб`єктивна сторона злочину. Тобто, у порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містить чіткого формулювання обвинувачення.

Крім того, до обвинувального акту не долучено розписок про отримання обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та адвокатом Борисевичем Г.Б. обвинувального акту, реєстру матеріалів та цивільного позову.

До обвинувального акту долучені описи почтових відправлень, але відсутні зворотні повідомлення про отримання цих повідомлень обвинуваченими та адвокатом. При тому, що обвинувачений ОСОБА_2 та адвокат Борисевич Г.Б. зазначили, що не отримували вищенаведених поштових відправлень та не отримували будь-яких процесуальних документів.

Вищенаведені порушення вимог кримінального процесуального законодавства позбавляють можливості сторону захисту, належним чином здійснювати свій захист під час судового розгляду, крім того, може призвести до скасування будь-якого прийнятого судом кінцевого рішення у зв`язку із порушенням права на захист обвинувачених.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК України.

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини у кримінальному провадженні та визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення є важливим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатися від обвинувачення, але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

Крім того, наведені суперечності та неконкретність формулювання обвинувачення позбавляє суд можливості визначити межі судового розгляду щодо обвинуваченого з огляду на положення ч. 1 ст. 337 КПК України.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 348 КПК України, після оголошення обвинувачення, головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз`яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Відповідно до закону, суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.

Крім того, згідно з вимогами ст. 374 КПК України, якщо суд ухвалює вирок, у ньому також зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 квітня 2008 року також зазначив, що у контексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`яснення «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінські проти Австрії). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Песільє та Сассі проти Франції»).

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Так, реєстр матеріалів досудового розслідування, як процесуальний документ фіксування кримінального провадження є інформаційним додатком до обвинувального акту, який містить відомості про рух утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити повний опис усіх без виключення дій і прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; види заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строки його застосування.

Так, у розділі ІІ-1 « Внесення відомостей до ЄРДР, доручення начальнику СВ, слідчому про проведення досудового розслідування, об`єднання та виділення кримінальних проваджень», зазначено, що постановою від 31 липня 2017 року з кримінального провадження №120013110040002036 було в окреме досудове розслідування виділено матеріали кримінального провадження № 12017100040010724, тоб-то провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В той же час зазначено, що постановою від 30 грудня 2017 року з цього кримінального провадження (№12017100040010724) було в окреме досудове розслідування виділено матеріали кримінального провадження, без зазначення номеру провадження.

Постановою від 23 червня 2018 року до ЄРДР були внесені відомості за матеріалами кримінального провадження № 12018100040006061.

25 червня 2018 року винесена постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань. При цьому не зазначено матеріали за якими номерами було об`єднано, та який остаточний номер було присвоєно об`єднаному кримінальному провадженню.

Тому суд позбавлений можливості встановити в якому ж провадженні проводилися процесуальні дії, зазначені у реєстрі.

Також, неповнота та неточність при заповнені реєстру була допущена і в інших розділах.

Вищезазначені та встановлені в підготовчому судовому засіданні обставини, вказують на наявність у обвинувальному акті порушень КПК України, які допущені прокурором на стадії направлення обвинувального акту до суду, які унеможливлюють належне проведення судового розгляду.

З вище перелічених підстав порушення норм КПК України та невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, він підлягає поверненню прокурору.

Щодо заявлених адвокатом Пурлінського Д.Ю. скарг, то на даній стадії їх необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши адвокату право звернутися з аналогічними за змістом скаргами під час підготовчого судового засідання у цьому кримінальному провадженні.

На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст. ст. 109, 131, 132, 176-178, 181, 183, 194, 291, 314-316, 369- 372, 376, 395 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвокатів Пурлінського Дмитра Юрійовича та Монастирської Ганни Василівни - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100040010724 від 31 липня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України (в редакції статті від 15.11.2011), ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції статті від 07.04.2011) та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1 КК України (в редакції статті від 15.11.2011), повернути прокурору для усунення виявлених судом недоліків та виконання вимог Кримінального процесуального Кодексу України.

Ухвала може бути оскарження до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Суддя Л.А.Мельниченко