Рішення № 85922826, 21.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 р. Справа № 480/2999/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлянської С.М.,

представника позивача - Маківського О.В.,

представника відповідача - Кошеленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №480/2999/19 за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по тексту - позивач, ДП "Сумський облавтодор") з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), і просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Форми "Ш" №0032145412 від 25.04.2019 про зобов`язання позивача сплатити штраф в сумі 603 814,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт № 1175/18-28-54-12/31931024 від 22.03.2019, яким встановлено порушення пункту 57.1, статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), в частині порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання. На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0032145412 від 25.04.2019, яким було зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 603 814,90 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованими виходячи з наступного. Так, зазначає, що податковий орган, під час здійснення камеральної перевірки, вийшов за межі наданих йому повноважень, здійснивши перевірку своєчасності сплати грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням з порушенням порядку, визначеного Податковим кодексом України, а саме, проведення перевірки на основі даних, які не дозволено використовувати під час такого заходу податкового контролю. Саме тому результати проведеної перевірки не можна вважати допустимим доказом порушення податкового законодавства позивачем.

Звертає увагу суду на те, що відповідач безпідставно притягнув платника податків до відповідальності у значно більшому розмірі ніж йому було дозволено нормами ПК України, що робить такі дії протиправними, вчиненими з порушенням ст. 19 Конституції України. Відтак, розрахунок штрафної санкції є безпідставним та необґрунтованим, що виключає правомірність застосування штрафної санкції.

Ухвалою суду від 06.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

29.08.2019 відповідачем подано відзив, у якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні з наступних підстав (а.с.49-52).

Зазначає, що ГУ ДФС у Сумській області проведено камеральну перевірку на підставі підпункту 191.1.1, 191.1.2 підпункту 191.1 пункту 191 статті 19 розділу 1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу 1 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 глави 8 розділу II ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями, в порядку статті 76 глави 8, із врахуванням пункту 87.9 статті 87 ПК України від 02.10.2010 №2755-УІ із змінами і доповненнями та складено акт камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість від 22.03.2019 № 1175/18-28-54-12/31931024.

До акта камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість від 22.03.2019 № 1175/18-28-54-12/31931024 позивачем було подано заперечення від 11.04.2019 № 06/323 (вх. № 10195/10 від 15.04.2019).

За результатами розгляду заперечення ДП "Сумський Облавтодор" складено висновок від 23.04.2019 № 536/18-28-54-12, згідно якого акт від 22.03.2019 № 1175/18-28-54- 12/31931024 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість залишено без змін.

ГУ ДФС у Сумській області листом від 24.04.2019 № 10121/10/18-28-54-12 повідомило позивача про розгляд його заперечення.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення Форма "Ш" № №0032145412 від 25.04.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% на суму 603 814,90 грн.

На податкове повідомлення-рішення Форми «Ш» №0032145412 від 25.04.2019 ДП «Сумський Облавтодор» подало скаргу до ДФС України від 15.05.2019 № 06/523, надіслану ДФС України листом від 03.06.2019 № 25479/6/99-99-11-06-01-25 (вхідний № 1598/8 від 03.06.2019).

До Управління у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області надійшло Рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 04.07.2019 № 30766/6/99-99-11-06-01-25 (вхідний № 1914/8 від 05.07.2019). Згідно даного рішення ДФС України залишає без змін податкове повідомлення-рішення (форми «НІ») № 0032145412 від 25.04.2019, а скаргу позивача без задоволення.

За даними ІКП ДП "Сумський Облавтодор" станом на 30.01.2018 (граничний термін сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за грудень 2017р.) сума податкового боргу обліковувалась в межах 10 688 435,26 грн.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України кошти, що надійшли на електронний рахунок або безпосередньо за кодом «101» були зараховані у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Таким чином, на переконання відповідача, камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість ДП "Сумський Облавтодор" по декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року, проведена в порядку та у строки, визначені ПК України.

Отже, на думку відповідача, підстави для скасування застосованих штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «Ш) №0032145412 від 25.04.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20% на суму 603 814,90 грн, відсутні.

У підготовчому судовому засіданні 09.09.2019 суд задовольнив клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області та замінив відповідача у справі Головне управління ДФС у Сумській області на Головне управління ДПС у Сумській області.

Ухвалою суду від 09.09.2019 продовжено строк розгляду справи № 480/2999/19 у підготовчому провадженні на 30 днів.

У підготовчому судовому засіданні 29.10.2019 представником позивача подано письмові пояснення (а.с.84-85), у яких представник посилаючись на постанови Верховного Суду від 30.07.2019 по справі №440/4082/18 та від 10.09.2019 по справі №1840/3549/18, зазначає, що відповідач самовільно, всупереч чинного законодавства, спрямував кошти сплачені позивачем до Державного бюджету на погашення податкового зобов`язання на інші цілі, у зв`язку з чим розрахунок штрафних санкцій є помилковим, а податкове повідомлення-рішення протиправним. Так, позивач стверджує, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Таким чином, дії контролюючого органу по зарахуванню коштів з СЕА ПДВ для сплати податкового боргу є такими, що не відповідають ст. 19 Конституції України, підтвердження чого є також сформована практика Верховного суду.

Ухвалою суду від 29.10.2019 закрито підготовче провадження по справі №480/2999/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2019.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечувала та просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації за грудень 2017 року ГУ ДФС у Сумській області складено акт №1175/18-28-54-12/31931024 від 22.03.2019 (а.с.16-17).

Відповідно до вказаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення пункту 57.1, статті 57, пункту 203.2 статті 203 ПК України.

На підставі вказаного акта ГУ ДФС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0032145412 від 25.04.2019, яким за затримку від 80 до 114 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 3 019 074,50 грн, на підставі ст.126 ПК України, застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 603 814,90 грн (а.с.14).

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0032145412 від 25.04.2019 протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить за наступного.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічні норми містить і п. 203.2. ст.203 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зокрема, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 109.1 ст.109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу положення ст. 126 ПК України передбачають відповідальність, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено, що перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем до бюджету податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації за рудень 2017 року внаслідок чого порушено вимоги п. 57.5 ст. 57 ПК України. Вказане порушення позивачем не заперечується.

Відтак суд вважає, що позивач допустив податкове правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 126 ПК України, а саме несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов`язання з податку на додану вартість, як самостійно визначеного в податкових деклараціях так і визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні – рішенні.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.126.1. ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, розмір штрафних санкцій, передбачених зазначеною нормою залежить від терміну прострочення сплати грошового зобов`язання, який можливо порахувати від дати фактичного погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація за грудень 2017 року була подана до контролюючого органу 18.01.2018, у якій задекларована сума податку на додану вартість становила 3 043 232,00 грн.

26.01.2018 сума заборгованості з ПДВ по грудневій декларації була зменшена на 1 297 992,46 грн. та склала 1 745 239,54 грн. Сума зменшеної заборгованості сформувалась за рахунок коштів, які були зараховані на єдиний казначейський рахунок платіжними дорученнями № 799 від 28.12.2017 на суму 500 000,00 грн (а.с.24), № 800 від 28.12.2017 на суму 290 000,00 грн (а.с.24) та № 910 від 23.01.2018 на суму 794 000,00 грн (а.с.25) та зменшена на суму 285 632,54 грн заборгованості по податковій декларації за листопад та 375 грн суми уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що була подана 22.01.2018.

Таким чином, станом на кінцевий день самостійної сплати податкових зобов`язань з ПДВ по грудневій декларації (30.01.2018), сума заборгованості становила 1 745 239,54 грн. При цьому, вказаний борг позивачем був повністю погашений 14.02.2018 шляхом зарахування на казначейський рахунок коштів у розмірі 1 750 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1037 від 14.02.2018 (а.с.25).

Проте, контролюючий орган вказує на те, що борг з ПДВ по грудневій декларації № 9295847037 був остаточно погашений тільки 23.05.2018, у зв`язку з чим позивач не погоджується, та заначає, що дане твердження відповідача суперечить інформації з СЕА ПДВ, яку контролюючий орган повинен був використати під час проведення камеральної перевірки.

Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Верховного суду від 10.09.2019 по справі №1840/3549/18, відповідно до якої позовні вимоги Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області щодо зарахування коштів з рахунку Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зобов`язано відновити становище, яке існувало до вчинення зазначених протиправних дій (а.с.28-31).

У зазначеній постанові Верховний суд вказав, що спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків у СЕА ПДВ, є норма абзацу першого пункту 95.3 цієї статті, згідно з якою стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Аналіз наведених норм в їх системному зв`язку дає підстави зробити такий висновок щодо правового регулювання погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів у СЕА цього податку: у разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання в установлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України строк і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що Постановою Верховного суду від 10.09.2019 по справі №1840/3549/18 визнано протиправними дії ГУ ДФС у Сумській області щодо зарахування коштів з рахунку ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у системі електронного адміністрування ПДВ для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з ПДВ, а судом у даній справі встановлено, що вказані дії податкового органу безпосередньо вплинули на розрахунок штрафу в спірному податковому повідомленні-рішенні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення законодавства відповідачем при проведенні спірної перевірки, оскільки предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення, а не дії щодо проведення перевірки. Позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо проведення зазначеної камеральної перевірки позивачем не заявлено.

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 9057, 23 грн, сплачену при зверненні до суду з даним позовом (а.с.4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Форма "Ш" №0032145412 від 25.04.2019 про зобов`язання сплатити штраф в сумі 603 814,90 грн.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Роменська, 79/2, м. Суми, код ЄДРПОУ 31931024) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 43144399) судовий збір у розмірі 9 057 (дев`ять тисяч п`ятдесят сім) грн 23 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 27.11.2019.

Суддя Н.В. Савицька