Рішення № 85922367, 27.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 р. № 400/3192/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛІНКОР ІНВЕСТ", вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042

до відповідачів:1: Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 2: Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053

про:визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі – відповідач 1, ГУ ДФС) та Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 2, ДФС) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання виключити товариство з переліку ризикових платників податків та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Ухвалою від 26.11.2019 р. позов у частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення про внесення товариства до "Журналу ризикових платників", зобов`язання виключити товариство з переліку ризикових платників податків – залишено без розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретного чіткого критерію ризиковості платника податку, вказано лише загальне посилання на п. 1.6 Критеріїв ризиковості, тоді як він містить сім підпунктів. Позивачем подано всі наявні документи та вчинено всі залежні від нього заходи, необхідні для реєстрації податкових накладних по взаємовідносинам із ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод", та розписано специфіку діяльності підприємства. Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних вказує на те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних теж є незаконними.

06.11.2019 р. відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого підставою для відмови в реєстрації податкових накладних стало ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу. З наданого позивачем повідомлення з копіями документів для реєстрації податкових накладних вбачається відсутність розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, платіжних доручень щодо постачання/придбання товарів/послуг.

06.11.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив, згідно з якою відповідач не навів доказів правомірності включення позивача до переліку ризикових платників податків.

За клопотанням представників сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Основним видом діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів (а. с. 21-26). Для здійснення господарської діяльності товариство придбаває у постачальників ТОВ "Дарк ПАК" і СГВК "Ясени" (а. с. 44-79) соєві боби за кодом УКТ ЗЕД 12019 "Соєві боби подрібнені або неподрібнені" та займається виробництвом соєвої олії та макухи. Для переробки сировини позивач уклав із ТОВ "Констант Агро" договір від 05.12.2018 р. № 0512-18, за умовами якого контрагент виготовляє олію та макуху соєву з переданої позивачем сировини (а. с. 132-136).

Після переробки соєвих бобів та отримання готової продукції позивач реалізує її за кодом УКТ ЗЕД 1507 "Олія соєва та фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни хімічного складу" та УКТ ЗЕД 2304 "Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані".

У липні 2019 р. на виконання умов договору поставки від 28.05.2019 р. № 61/БКЗ позивач поставив ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" макуху соєву, що підтверджується видатковими накладними, довіреністю, рахунками на оплату, банківськими виписками (а. с. 80-100, 105, 110-118).

Податкові накладні від 26.07.2019 р. № 38, від 27.07.2019 р. № 39, від 27.07.2019 р. № 41 і від 30.07.2019 р. № 44 складено позивачем датою поставки продукції ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (а. с. 31, 35, 38, 41).

Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації. Підставою вказано п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України). Обсяг постачання товару/послуги 2304 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п. 2 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Податкові накладні відповідають п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивач направив ГУ ДФС пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод" із наданням відповідних доказів (а. с. 32, 36, 39, 42).

Відповідачі не врахували надані позивачем пояснення та докази на їх підтвердження і рішеннями від 20.09.2019 р. № 1285919/41712874, № 1285917/41712874, № 1285916/41712874, № 1285918/41712874 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 26.07.2019 р. № 38, від 27.07.2019 р. № 39, від 27.07.2019 р. № 41 і від 30.07.2019 р. № 44 в ЄРПН (а. с. 34, 37, 40, 43).

В усіх рішеннях підставою для відмови вказано ненадання платником податку документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

01.01.2018 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.02.2018 р. № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 117).

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 5, 6 Порядку № 117).

Згідно з п. 10 Порядку № 117 ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для зупинення є їх відповідність вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, якому з семи критеріїв, передбачених п.п. 1.6 п. 1 відповідають подані позивачем податкові накладні, в квитанціях не зазначено.

У той же час, п. 13 Порядку № 117 передбачено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У даній справі судом встановлено, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 26.07.2019 р. № 38, від 27.07.2019 р. № 39, від 27.07.2019 р. № 41 і від 30.07.2019 р. № 44 не містять конкретного критерію (одного з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку) та вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарської операції. Натомість позивач надав ГУ ДФС усі наявні в нього первинні документи по операціям із постачання товару.

У відзиві відповідачем 2 вказані дві різні підстави для відмови в реєстрації податкових накладних позивача, при чому, жодна з них не відповідає підставі, яка вказана в оскаржуваних рішеннях.

Внесення позивача до переліку ризикових платників податків відповідачі не вказали підставою для відмови в реєстрації податкових накладних. Не відображають такої підстави і квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних та рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

У постанові від 04.12.2018 р. по справі № 821/1173/17 Верховний Суд дійшов висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наданими відповідачам та суду документами підтверджується реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод", за результатами якої складено податкові накладні від 26.07.2019 р. № 38, від 27.07.2019 р. № 39, від 27.07.2019 р. № 41 і від 30.07.2019 р. № 44. Якісні посвідчення на макуху соєву позивач також надавав ГУ ДФС та суду (а. с. 89-92).

Різниця у кодах УКТ ЗЕД та обсягах постачання і залишків придбаної позивачем сировини та поставленої в подальшому готової продукції зумовлена специфікою діяльності товариства, про що відповідач 1 також повідомлявся.

Однак відповідачі подані документи та пояснення не врахували.

Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних містять формальні підстави для їх прийняття, що зазначені в Порядку № 117.

У відзиві відповідачі не вказали, яких саме документів не було надано або які з наданих позивачем не прийняті до уваги.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 р. по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

За таких обставин, суд вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки їхній зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом визнання протиправними та скасування рішень від 20.09.2019 р. № 1285919/41712874, № 1285917/41712874, № 1285916/41712874, № 1285918/41712874 про відмову в реєстрації податкових накладних від 26.07.2019 р. № 38, від 27.07.2019 р. № 39, від 27.07.2019 р. № 41 і від 30.07.2019 р. № 44.

Згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з вимог зазначеної норми, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні від 26.07.2019 р. № 38, від 27.07.2019 р. № 39, від 27.07.2019 р. № 41 і від 30.07.2019 р. № 44.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжні доручення про сплату судового збору в загальній сумі 11526,00 грн (а. с. 5, 6). Судовий збір у сумі 9605,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно. Решта судового збору, сплаченого за позовну вимогу, яка залишена судом без розгляду, може бути повернута за клопотанням позивача за ухвалою суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" (вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код 41712874) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) та Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення від 20.09.2019 р. № 1285919/41712874, № 1285917/41712874, № 1285916/41712874, № 1285918/41712874 про відмову в реєстрації податкових накладних від 26.07.2019 р. № 38, від 27.07.2019 р. № 39, від 27.07.2019 р. № 41 і від 30.07.2019 р. № 44.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" від 26.07.2019 р. № 38, від 27.07.2019 р. № 39, від 27.07.2019 р. № 41 і від 30.07.2019 р. № 44 датою їх подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 4802,50 грн (чотири тисячі вісімсот дві грн 50 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" (вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код 41712874).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) судовий збір у сумі 4802,50 грн (чотири тисячі вісімсот дві грн 50 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глінкор Інвест" (вул. Південна, 37, офіс 101, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код 41712874).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 27.11.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська