Рішення № 85922308, 27.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

27 листопада 2019 р.справа № 473/2109/19 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаУправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про1) скасування постанови № 30 у справі про адміністративне правопорушення від 25.04.19 р. та закриття провадження у справі; 2) скасування приписів № № 9, 36 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.01.19 р. і 17.04.19 р. відповідно В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) подала до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області позовну заяву до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (надалі - відповідач або УДАБІ), в якій просить суд:

1) скасувати постанову № 30 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2019 р. (надалі - Постанова № 30) та закрити провадження у справі за відсутності складу правопорушення;

2) скасувати припис № 9 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 січня 2019 р. (надалі - Припис № 9);

3) скасувати припис № 36 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17 квітня 2019 р. (надалі - Припис № 36).

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним: в січні 2019 р. інспектор УДАБІ провів перевірку позивача та встановив, що в 2005 р. ОСОБА_1 провела реконструкцію власного житлового будинку за рахунок прибудови приміщень, без подальшого введення їх в експлуатацію. За результатами перевірки відповідач склав спірний Припис № 9, яким вимагав усунути вказане порушення шляхом оформлення дозвільних документів, які надають право на експлуатацію будинку з прибудовами. Одночасно, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф. ОСОБА_1 оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення і рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області її позов було задоволено. Мотивуючи своє рішення, суд вказав на те, що в 2005 р. позивач не мав обов`язку отримувати дозвіл на експлуатацію, так як відповідна норма з`явилась тільки в 2011 р., з прийняттям Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Через необізнаність Припис № 9 ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувався. В квітні 2019 р. відповідач провів перевірку виконання нею Припису № 9 та встановив, що дозвільні документи на експлуатацію будинку з прибудовами ОСОБА_1 так і не отримала, у зв`язку з чим притягнув її до адміністративної відповідальності за невиконання вимог УДАБІ викладених в Приписі № 9 та склав Припис № 36, яким від позивача повторно вимагається отримання дозвільних документів. На переконання позивача, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області вже надано правову оцінку вимогам УДАБІ щодо отримання нею дозвільних документів на експлуатацію будинку та визнано їх незаконними, а тому відповідач безпідставно притягнув її до адміністративної відповідальності за невиконання Припису № 9 та протиправно вимагає усунення порушень, які спростовані в судовому порядку. Також, ОСОБА_1 просить врахувати, що розгляд УДАБІ справи про притягнення її до адміністративної відповідальності відбувся за її відсутності, хоча вона клопотала про його відкладення.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив в його задоволенні відмовити. Так як Припис № 9 є чинним і обов`язковим до виконання позивачем, відповідно, УДАБІ мала підстави для перевірки його виконання і за наслідками такої перевірки встановила, що його вимоги ОСОБА_1 не виконані, що і стало підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності Постановою № 30 та винесення Припису № 36 (а. с. 94-96).

23 травня 2019 р. ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області справу за підсудністю передано до Миколаївського окружного адміністративного суду (а. с. 69).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 28 лютого 1998 р., ОСОБА_1 на праві власності належить будинок в АДРЕСА_2 (а. с. 14).

29-31 січня 2019 р. УДАБІ провела позапланову перевірку ОСОБА_1 , результати якої оформлені Актом № 31012019033 (надалі - Акт перевірки № 1) (а. с. 53-59).

Як зафіксовано Актом перевірки № 1, в 2005 р. ОСОБА_1 здійснила реконструкцію будинку, прибудував сіні площею 10,8 кв. м і два сараї площею 37,2 кв. м та 17,7 кв. м відповідно. Позивач використовує вказані прибудови без оформлення прийняття їх в експлуатацію. Ці обставини розцінені відповідачем як порушення вимог ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (надалі - Порядок № 461).

На підставі Акту перевірки № 1, 31 січня 2019 р. УДАБІ склала протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 96 ч. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) (експлуатація об`єктів, не прийнятих в експлуатацію) (а. с. 60).

Того ж дня відповідач склав спірний Припис № 9, яким вимагав від позивача усунути виявлені порушення, шляхом оформлення документів, які надають право на експлуатацію об`єкта (а. с. 63).

12 лютого 2019 р. відповідач прийняв постанову № 4 по справі про адміністративне правопорушення (надалі - Постанова № 4), якою визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 96 ч. 8 КУпАП та наклав штраф в розмірі 4 250,0 грн. (а. с. 65-66).

Постанова № 4 була оскаржена ОСОБА_1 в судовому порядку і 18 березня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області позов задовольнив, Постанову № 4 скасував, одночасно закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення (а. с. 50-52).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 р. УДАБІ відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області (рішення суду апеляційної інстанції доступне за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/84227074).

16-17 квітня 2019 р. УДАБІ провела позапланову перевірку ОСОБА_1 та склала Акт № 17042019031 (надалі - Акт перевірки № 2) (а. с. 30-44).

Як слідує з Акту перевірки № 2, предметом цієї перевірки було виконання позивачем вимог Припису № 9 і відповідач встановив, що на час повторної перевірки позивач його не виконав, жодних документів на право експлуатації будинку з прибудовами не отримав, що є порушенням п. 14 абз. 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (надалі - Порядок № 553).

В ході цієї перевірки відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2019 р., розглянувши який 25 квітня 2019 р. УДАБІ винесла Постанову № 30, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 18842 КУпАП (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю) з накладенням штрафу в розмірі 6 800,0 грн. (а. с. 20-21, 45-47).

Окрім Постанови № 30, 17 квітня 2019 р. відповідач прийняв Припис № 36, яким повторно вимагає від позивача оформлення документів на право експлуатації будинку з прибудовами (а. с. 48-49).

Основним доводом позивача, яким обґрунтовується незаконність як приписів, так і постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, є те, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області визнано незаконним притягнення його до адміністративної відповідальності за експлуатацію будинку без прийняття його в експлуатацію. Скасовуючи штраф, суд зазначив, що Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок № 461, на порушення норм яких посилалась УДАБІ, набрали чинності лише в 2011 р., тоді як реконструкція будинку здійснена ОСОБА_1 ще в 2005 р., а тому норми цих актів, які вимагають введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не можуть бути застосовані до позивача, так як це суперечить принципу дії нормативних актів в часі. Відповідно, Припис № 9, яким від позивача вимагається отримання дозволу на експлуатацію будинку, хоча і не скасований судом, не може вважатись законним, так як він ґрунтується на тих же нормах, що і скасована судом Постанова № 4. Повторна перевірка виконання Припису № 9 та накладення штрафу за його невиконання, також суперечать рішенню суду.

По суті спірним є лише питання чи має позивач обов`язок отримати документи, які засвідчують факт прийняття в експлуатацію самочинно збудованих ним об`єктів, адже штраф і приписи прийняті відповідачем, виходячи з того, що позивач такий обов`язок має.

Відповідачем встановлено і підтверджується самим позивачем, що останній здійснив реконструкцію свого будинку, шляхом прибудови сіней та сараїв в 2005 р. В Акті перевірки № 1 вказано, що тим самим позивач порушив ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку № 461.

Так, ст. 39 ч. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пункт 12 Порядку № 461 встановлює, що експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" набрав чинності 12 березня 2011 р., а Порядок № 461 30 квітня 2011 р.

Стаття 58 ч. 1 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), суд зазначив: "В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце".

Отже, як виключення, закони можуть мати застереження, що їх дія розповсюджується на правовідносини, які виникли до їх прийняття, крім законів, які встановлюють юридичну відповідальність - їх ретроспективна дія прямо заборонена Конституцією України.

Як передбачено п. 9 розділу V Прикінцеві положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:

збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;

збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об`єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

До власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до цього пункту подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об`єктів будівництва, штрафні санкції за виконання будівельних робіт без отримання документів, що дають право на їх виконання, та за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, не застосовуються.

Таким чином, Законом прямо врегульована ситуація з об`єктами, будівництво яких розпочате або закінчено до набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В розвиток п. 9 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийнятий Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 3 липня 2018 р. № 158, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 серпня 2018 р. за № 976/32428 (надалі - Порядок № 158).

Відповідно до вимог п. 5 розділу ІІІ Порядку № 158, прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання відповідної заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації поданої ними декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація) за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, внесення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. За наявності правовстановлювальних документів щодо об`єкта, який вводиться в експлуатацію, зареєстрована декларація є також підставою для внесення змін до технічного паспорта об`єкта (п. п. 8-9 Порядку № 158).

Таким чином, п. 9 розділу V Прикінцеві положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та нормами Порядку № 158 встановлено процедуру дій для прийняття в експлуатацію об`єкта збудованого (реконструйованого) до введення в дію Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". При цьому, і Закон і Порядок № 158 містить заохочувальну норму про звільнення від фінансової відповідальності у вигляді штрафу в разі подання до органів державного архітектурно-будівельного контролю документів на прийняття об`єкта в експлуатацію. Відповідно, в протилежному випадку, штрафи можуть бути застосовані.

Враховуючи викладене, відповідач вірно встановив, що ОСОБА_1 з 2005 р. експлуатує будинок із самочинно збудованими прибудовами, без прийняття їх в експлуатацію та правомірно вимагає від неї усунути вказане порушення.

З приводу посилань позивача на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, суд зазначає таке.

Стаття 78 ч. 6 КАС України передбачає, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина 7 тієї ж статті).

За наведеними правилами КАС України, для адміністративного суду рішення іншого суду є обов`язковим лише в питаннях факту, тоді як правова оцінка не має обов`язкового характеру.

Вказівка в рішенні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області на те, що позивач не має обов`язку отримувати дозвільні документи, лежить виключно в площинні юридичної (правової) оцінки, наданої ним спірним правовідносинам, а тому адміністративний суд не пов`язаний такими висновками.

Одним з аргументів ОСОБА_1 є те, що УДАБІ розглянула справу про адміністративне правопорушення за її відсутності.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2019 р. міститься інформація про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. На самому протоколі мається відмітка про те, що матеріали перевірки 18 квітня 2019 р. відправлено на адресу ОСОБА_1 поштою.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відзначає, що відправлення поштової кореспонденції та наявність даних про її своєчасне отримання, не тотожні за своїм змістом. Вищенаведена стаття КУпАП дозволяє розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності правопорушника тільки в тому випадку, коли у органу, який розглядає справу, маються дані про своєчасне сповіщення правопорушника, під якими слід розуміти докази саме отримання відповідного повідомлення. Такий підхід до врегулювання розгляду справи за відсутності особи порушника обумовлений тим, що вирішується питання притягнення особи до одного з видів юридичної відповідальності, що має для неї негативні юридичні наслідки, а тому орган, який розглядає справу повинен мати докази того, що особа обізнана про час і місце розгляду її справи.

У відповідача маються докази тільки направлення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в якому вказані час і дата розгляду УДАБІ її справи, але доказів своєчасного отримання нею цього протоколу відповідач суду не подав.

Разом з тим, КУпАП прямо не передбачає такого наслідку, як скасування постанови про адміністративне правопорушення, через відсутність особи під час розгляду її справи.

Відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, обов`язковою умовою для закриття провадження у справі, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Штраф на позивача накладений за ст. 18842 ч. 1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Так як судом встановлено, що норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частини прийняття об`єктів до експлуатації мають ретроспективну дію та прямо передбачають алгоритм дій щодо об`єктів, які збудовані до введення в дію цього Закону, то позивач має обов`язок отримати відповідні документи, а тому відповідач правомірно склав обидва приписи та за наявності законних підстав наклав штраф за невиконання останнього Припису № 36, а тому в даному випадку мається і подія і склад адміністративного правопорушення, що виключає закриття провадження у справі за ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП.

Що стосується зауважень ОСОБА_1 про те, що вона намагалась отримати дозвільні документи шляхом звернення до БТІ, то суд їх не приймає до уваги, так як такий орган не уповноважений на прийняття в експлуатацію об`єктів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 37471912) відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз