Рішення № 85922285, 21.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001191

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Бречка А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

ВСТАНОВИВ:

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі – НАСВ, позивач) 14.03.2019 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач) витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, у розмірі 11548 грн. 22 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з наказом начальника НАСВ від 21.07.2018 №64-КС ОСОБА_1 зараховано для потреб Збройних Сил України на перший курс навчання; наказом №213 від 21.08.2018 зараховано до списків особового складу академії та на всі види забезпечення. 21.08.2018 між Міністерством оборони України в особі начальника НАСВ та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Відповідно до укладеного контракту відповідач зобов`язувався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання) […] в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. 28.09.2018 курсант ОСОБА_1 написав рапорт, просив відрахувати його з числа курсантів НАСВ у зв`язку з розірванням контракту через небажанням продовжувати навчання. В рапорті також зазначено про зобов`язання курсанта відшкодувати вартість навчання. 30.10.2018 начальник НАСВ видав наказ №136-КС, відповідно до якого з курсантом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України; наказом №279 від 30.10.2018 виключено зі списків особового складу академії та знято з усіх видів забезпечення. Цим же наказом зобов`язано ОСОБА_1 з урахуванням вимог Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006 відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі. Оскільки ОСОБА_1 повністю не відшкодував НАСВ витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в сумі 11548,22 грн. в судовому порядку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду №1.380.2019.001191 від 19.03.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою НАСВ до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі у зв`язку з тим, що позов про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с. 1-4). Восьмий апеляційний адміністративний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги НАСВ прийняв постанову від 14.05.2019, відповідно до якої цю ухвалу скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 48-51).

На виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд перевірив вказані у позовній заяві відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та отримав підтвердження відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області про достовірність цієї інформації (а.с. 96). Ухвалою від 05.07.2019 суддя відкрив провадження у цій справі; ухвалою від 18.09.2019 суд визнав поважними причини пропуску НАСВ строку звернення до суду з цим позовом та поновив його.

Суд тричі скеровував на адресу ОСОБА_1 судові виклики та копії позовних матеріалів. Двічі такі повернуто поштою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 100, 114), один – вручено (а.с. 109). Оскільки процесуальні документи суду надіслані відповідачу на його зареєстроване місце проживання (а.с. 96), суд на підставі частини одинадцятої статті 126 КАС України вважає його належним чином повідомленим про розгляд справи за його участі. Відповідач не надіслав суду відзив на позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву. Відповідно до ст.ст. 162, 205 КАС України суд ухвалив розглянути справу за наявними матеріалами, без участі відповідача.

Представник позивача повідомив суд, що позовні вимоги підтримує повністю з наведених у позові підстав, станом на дату розгляду справи заборгованість ОСОБА_1 становить 11548,22 грн.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

21.07.2018 наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №64-КС ОСОБА_1 зараховано для потреб Збройних Сил України на перший курс навчання до НАСВ (а.с. 80). Наказом начальника НАСВ №213 від 21.08.2018 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу НАСВ та на всі види забезпечення (а.с. 81).

21.08.2018 між Міністерством оборони України в особі начальника НАСВ та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с. 82). Відповідно до укладеного контракту курсант/солдат зобов`язувався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання) […] в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

28.09.2018 курсант ОСОБА_1 написав рапорт, просив відрахувати його з числа курсантів НАСВ у зв`язку з розірванням контракту через небажанням продовжувати навчання (а.с. 83). В рапорті курсант також зазначив про зобов`язання відшкодувати вартість навчання.

30.10.2018 начальник НАСВ видав наказ №136-КС, відповідно до якого з курсантом навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу через небажання продовжувати навчання та відраховано з числа курсантів першого курсу спеціальності «Військове управління (за видами Збройних Сил)» спеціалізації «Управління діями підрозділів артилерії» (а.с. 84). Наказом начальника НАСВ №279 від 30.10.2018 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу НАСВ та знято з усіх видів забезпечення. Цим же наказом зобов`язано ОСОБА_1 з урахуванням вимог Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі (а.с. 85).

Національна академія видала ОСОБА_1 довідку-рахунок №1252 від 30.10.2018 на суму 13048 грн. 22 коп. витрат академії, здійснених на утримання відповідача у цьому навчальному закладі. ОСОБА_1 погодився із проведеним розрахунком, про що розписався на означеній довідці та зобов`язався оплатити цю суму в касу або на рахунок Національної академії до 30.11.2018 (а.с. 86).

06.11.2018 ОСОБА_1 частково погасив заборгованість в сумі 1500 грн., станом на 25.02.2019 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 11548,22 грн., що підтверджується довідкою №55 від 25.02.2019 (а.с. 88).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Відповідно до статей 3,15 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Згідно з Статутом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.01.2016 №40, в редакції наказу МОУ від 23.11.2018 № 599 статус Національного вищого навчального закладу Академії присвоєно Указом Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 21.09.2015 №551/2015 «Питання академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного».

Відповідно до положень Статуту:

- Академія знаходиться у сфері управління Міністерства оборони України (п.п. 3.1 пункту 3);

- безпосереднє управління діяльністю Академії здійснює її начальник, який призначається наказом Міністерства оборони України (п.п. 4.3.1 пункту 4.3);

- основним джерелом фінансування діяльності Академії є державний бюджет (пункт 7.6).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII). Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до пункту 3) частини першої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина друга статті 24 Закону №2232-XII).

Відповідно до статтею 25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

Як визначено в частині десятій статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону №2232-XII Кабінет Міністрів України прийняв постанову №964 від 12.07.2006, відповідно до якої затвердив Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі – Порядок №964). Згідно з пунктом 1 цього Порядку, такий визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).

Відповідно до пункту 2 Порядку №964 витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.

Як визначають пункти 3,4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до вимог пункту 3 Порядку №964 спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок). Цей Порядок розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (далі - міністерства) витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу (далі - ВНЗ), у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) (далі - контракт) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.

Зобов`язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання (пункт 1.2 Положення).

Відповідно до пункту 2.1 Положення відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: - грошове забезпечення; - продовольче забезпечення; - речове забезпечення; - медичне забезпечення; - перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; - оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Відповідно до норм Порядку:

- 2.1.1. Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання;

- 2.1.2. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування;

- 2.1.3. Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами;

- 2.1.4. Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях;

- 2.1.5. Витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо);

- 2.1.6. До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Згідно з пунктом 2.3 Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби (пункт 8 Порядку №964).

У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (пункт 7 Порядку №964).

Суд, застосовуючи наведені вище норми права керується такими міркуваннями:

аналіз зазначених вище норм Закону №2232-XII та Порядків свідчить, що на курсанта вищого навчального закладу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання покладається обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у закладі, в якому він проходив військову службу/навчання.

ОСОБА_1 подав рапорт від 28.09.2018, в якому просив відрахувати його з числа курсантів НАСВ у зв`язку з розірванням контракту через небажанням продовжувати навчання (а.с. 83). При цьому в цьому рапорті курсант засвідчив про обізнаність з вимогами Порядку №964 щодо обов`язку відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, які зобов`язався відшкодувати. НАСВ здійснила розрахунок витрат Академії, здійснених на утримання ОСОБА_1 у цьому навчальному закладі. ОСОБА_1 погодився із проведеним розрахунком, засвідчив особистим підписам зобов`язання погасити суму 13048,22 грн. на рахунок НАСВ (а.с. 86). Відповідач частково погасив заборгованість в сумі 1500 грн., станом на 25.02.2019 залишок заборгованість складає 11548,22 грн., що підтверджується довідкою №55 від 25.02.2019 (а.с. 88). Станом на дату розгляду справи ОСОБА_1 не відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі в сумі 11548,22 грн. З огляду на це суд вважає позовні вимоги НАСВ обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79012, Львівська область, місто Львів, вул. Героїв Майдану, буд. 32, ідентифікаційний код 08410370) 11548 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 22 коп. витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2019.

Суддя Москаль Р.М.