Рішення № 85921729, 26.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року справа № 320/3888/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки).

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.06.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1387-17 у сумі 116380,50 грн. згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Позивач зазначає, що 31.08.2017 контролюючим органом прийнято Рішення від 31.08.2018 №0035731309 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого позивачу донараховано 113734,70 грн. єдиного внеску на загальонообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач зауважує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі 810/3717/17 визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.08.2018 №0035731309, яким визначено штрафну санкцію з єдиного внеску, розмір якої становить 113734,70 грн., оскільки як встановлено судом, відповідачем невірно визначено розмір доходу ФОП ОСОБА_1 на підставі якого здійснено донарахування суми ЄСВ.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі 810/3717/17 залишено без змін.

Вважає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1387-17 від 10.06.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що зазначена вимога є узгодженою, оскільки в судовому порядку не скасована.

Зауважив, що 25.01.2019 було поновлено донараховане ЄСВ за актами минулих років враховуючи Вимогу від 18.07.2017 №Ф-0005361309 на загальну суму 113734,70 грн. а також штрафні санкції на загальну суму 2230,70 та пеню у розмірі 1414,55 грн., які сформувались за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що були включені до вимоги про сплату недоїмки від 10.06.2019 №Ф-1387-17.

Контролюючий орган вважає, що діє в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим у задоволені позову ОСОБА_1 просить відмовити у повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/3888/19 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 первісного відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області замінено на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

З`ясовуючи фактичні підстави виникнення в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 заборгованості, на суму якої відповідачем сформовано спірну вимогу, судом встановлено, що місяцем, починаючи з якого у ФОП ОСОБА_1 почала обліковуватись недоїмка з ЄСВ, є січень 2014 року.

Як встановлено судом першої інстанції та згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Київський окружний адміністративний суд у рамках справи встановив, що позивачка ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, яка зареєстрована Бородянським районним управлінням юстиції 21.08.2008 р. за №23310000000002885, та перебувала на податковому обліку на загальній системі оподаткування (а.с. 71)

Крім того, Київський окружний адміністративний суд у рамках справи №810/3717/17 встановив згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком; номер її особового рахунку НОМЕР_2 / НОМЕР_3 . Термін дії посвідчення довічно, дата видачі 24.10.2007 р.

Згідно дати запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, 30.05.2017 діяльність, як суб`єкта ФОП ОСОБА_1 припинено (а.с.73).

Згідно наказу ГУ ДФС у Київській області, на підставі плану графіку на II квартал 2017 р., згідно п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.77.1-77.2 та п.77.4 ст.77 ПКУ , направлення на перевірку від 25.05.2017 р. №1230, працівниками податкового органу була проведена планова документальна виїзна перевірка позивачки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи. Перевірка у ФОП ОСОБА_1 проводилась за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за наслідком чого складено акт №425/10-36-13-09/ НОМЕР_4 від 23.06.2017 р. Актом перевірки виявлено факт заниження чистого доходу ОСОБА_1 з якого відраховується ЄСВ за період 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. на загальну суму 365488,65 грн., що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% та 22% у розмірі 113734,70 грн. (а.с. 8-20).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 31.08.2017 р. № 0035731309 про донарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 113734,70 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 17333,30 грн., винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки)113734,70 грн.(а.с. 49-51).

З донарахуванням відповідачем єдиного соціального внеску та прийнятим рішенням позивачка не погодилась, оскарживши його у судовому порядку.

Зазначені обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються. Спір між ними виник внаслідок різного тлумачення та застосування положень Закону № 2464-VІ, якими пенсіонерів за віком звільнено від сплати єдиного соціального внеску та з приводу розбіжностей у розрахунках, зроблених позивачкою та податковим органом, а також з приводу визначеної до сплати розміру суми ЄСВ.При цьому Київський окружний адміністративний суд встановив, що до 01.12.2014 ТОВ «Ніко» було зареєстроване та здійснювало господарську діяльність за адресою: Донецька область, м. Макіївка, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі 810/3717/17 визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.08.2018 р. №0035731309, встановлено, що Акт про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_4 від 23.06.2017 року складено контролюючим органом з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. №727 (а.с. 21-23)

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі 810/3717/17 залишено без змін. (а.с. 24-27).

10.06.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області винесено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2019 у сумі 116380,50 грн. (а.с. 7).

Як вбачається з письмових пояснень відповідача, зазначена вимога від 18.07.2017 №Ф-0005361309, на підставі якої поновлено донараховане ЄСВ за актами минулих років податковою вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2019 №Ф-1387-17 є узгодженою, оскільки в судовому порядку не скасована.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У свою чергу недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 2 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 3 статі 25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПКУ результати документальних перевірок оформлюються актом (у разі встановлення порушень під час перевірки ) або довідкою (у разі відсутності порушень). Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Наказом Мінфіну від 21.07.2017 р. (реєстрація в Мін`юсті 18.08.2017) були внесені зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 р. №727. Зокрема було відкориговано вимоги до оформлення документальних перевірок та змісту акта (довідки) документальної перевірки.

За вимогами Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Процедура надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань регулюється Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5.

Цей Порядок встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку, витяг з Єдиного державного реєстру в електронній формі надається через портал електронних сервісів виключно за умови реєстрації користувача на відповідному порталі.

Відповідно до пункту 3 розділу ІV Порядку надання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі забезпечується за допомогою програмних засобів шляхом формування такого витягу, який розміщується на порталі електронних сервісів для доступу до нього користувача з метою перегляду, копіювання та друку.

Формування витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами залежно від зазначених користувачем критеріїв пошуку, передбачених пунктом 8 розділу ІІ цього Порядку.

Надання витягу з Єдиного державного реєстру здійснюється після справляння плати за надання таких відомостей з використанням платіжних систем через мережу Інтернет.

Згідно розділу V п. 3 пп. 30 Порядку, відомості про юридичну особу містять дату та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підставу для його внесення.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку, доступ державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб чи інших визначених законом осіб до відомостей Єдиного державного реєстру забезпечується через портал електронних сервісів, у тому числі шляхом автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-теле-комунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру (далі - доступ до Єдиного державного реєстру за допомогою прикладного програмного інтерфейсу), шляхом отримання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі, а також до документів, що містяться в реєстраційній справі, в електронній формі.

VI. Оцінка суду

Аналіз наведених вимог чинного законодавства дає підстави для висновку, що підставою для направлення платникові ЄСВ вимоги про сплату боргу (недоїмики) є наявність у суб`єкта господарювання узгоджених грошових зобов`язань з єдиного внеску, не сплачених до бюджету у встановлений законом строк.

У даному випадку судом встановлено, що заборгованість, на суму якої контролюючим органом сформовано спірне рішення, виникла підставі висновків Акту про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_4 від 23.06.2017 року.

Київським окружним адміністративним судом у справі №810/3717/17 встановлено, що Акт про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_4 від 23.06.2017 року складено контролюючим органом з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. №727 (а.с. 21-23)

Як вбачається із наданого суду акту перевірки необхідні для встановлення виявленого відповідачем порушення податкового законодавства факти, дані, відомості та документи у ньому відсутні, а власне мотивувальна частина акту не відповідає вимогам Порядку.

При цьому суд зауважує, що цифрові значення сум заниження та дані податкових звітів позивачки містять суттєві розбіжності усунути які, з урахуванням незазначення податковим органом первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, у судовому засіданні не виявилось можливим, приймаючи до уваги пасивність поведінки представника відповідача у доведенні правомірності прийнятого рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі №810/3717/17 визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.08.2018 р. №0035731309.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі 810/3717/17 залишено без змін. (а.с. 24-27).

Отже фактично заборгованість у позивача виникла внаслідок ігнорування відповідачем судового рішення, оскільки заборгованість з ЄСВ, що почала обліковуватись в інтегрованій картці з 01.01.2014 а також сама вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки) облікується в інтегрованій картці на підставі поновлення донарахованого ЄСВ за актами минулих років враховуючи Вимогу від 18.07.2017 №Ф-0005361309 на загальну суму 113734,70 грн. а також штрафні санкції на загальну суму 2230,70 та пеню у розмірі 1414,55 грн., які сформувались за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що були включені до вимоги про сплату недоїмки від 10.06.2019 №Ф-1387-17, які в свою чергу винесені на підставі Акту про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_4 від 23.06.2017 року, що не заперечується відповідачем у відзиві на адміністративний позов.

Із наданого суду Акту про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_4 від 23.06.2017 року, на підставі якого поновлено донараховане ЄСВ за актами минулих років враховуючи Вимогу від 18.07.2017 №Ф-0005361309 на загальну суму 113734,70 грн. а також штрафні санкції на загальну суму 2230,70 та пеню у розмірі 1414,55 грн., які сформувались за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що були включені до вимоги про сплату недоїмки від 10.06.2019 №Ф-1387-17 необхідні для встановлення виявленого відповідачем порушення податкового законодавства факти, дані, відомості та документи у ньому відсутні, а власне мотивувальна частина акту не відповідає вимогам Порядку.

При цьому суд зауважує, що цифрові значення сум заниження та дані податкових звітів позивачки містять суттєві розбіжності усунути які, з урахуванням незазначення податковим органом первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення контролюючим органом Податкового законодавства України.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно наданих матеріалів рішення від 29.05.2018 у справі №810/3717/17, а також в ході апеляційного провадження, контролюючим органом не було надано жодних належних і допустимих у розмінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, на підставі яких конкретно документів та яких саме показників ним було визначено вказані в акті перевірки розбіжності між задекларованим доходом позивача та визначеним відповідачем.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що суб`єктом владних повноважень, не доведено факту вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення, за яке її було притягнуто до відповідальності.

Дії Головного управління ДФС у Київській області щодо поновлення донарахованого ЄСВ, яке нараховано на підставі виявлених порушень, зазначених в Акті про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_4 від 23.06.2017 року суд вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - субєкта владних повноважень (ч. 2 ст. 77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обовязку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного зясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобовязань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 р. у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 р. у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обовязковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 23.07.2002 р. у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», відповідно до яких адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Системний аналіз вказаних норм та наявних у матеріалах справи доказів свідчить, що правові підстави для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки) у відповідача відсутні.

VII. Висновок суду

З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що відповідач без жодних правових підстав створив передумови для виникнення у позивача заборгованості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що формуючи спірну вимогу від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки) контролюючий орган діяв недобросовісно та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Отже, спірна вимога від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували позицію позивача, відповідач під час розгляду справи не надав, відтак не довів правомірності сформованої ним вимоги про сплату боргу.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 1163,81 грн. Сплачений ним судовий збір підлягає відшкодуванню у повному обсязі рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) судові витрати у розмірі 1163 (одна тисяча сто шістдесят три) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду 26.11.2019.

Суддя Леонтович А.М.