Рішення № 85920856, 27.11.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/10577/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування до стажу роботи періоду перебування слухачем підготовчого відділення при вищому навчальному закладі, періодів одержання допомоги по безробіттю, непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , незаконними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період з 01.01.1976 по 01.10.1976 згідно наказу № 150/с від 30.12.1975, перебування слухачем підготовчого відділення при Білоцерківському сільськогосподарському інституті та періоди з 02.01.2001 по 27.12.2001 згідно наказу № 9644 від 02.01.2001, з 03.01.2002 по 22.08.2002 згідно наказу № 154 від 03.01.2002 одержання допомоги по безробіттю та провести перерахунок пенсії з дня звернення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в липні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про надання роз`яснень чи всі періоди його діяльності були враховані до страхового стажу при призначенні пенсії за віком. Листом № 112/03 від 08.08.2019 Головне управління повідомило, що при призначенні пенсії не зараховано до страхового стажу позивача період перебування слухачем підготовчих курсів згідно наказів від 20.12.1975 та 30.07.1967 та період отримання матеріальної допомоги з 03.01.2002 по 01.07.2002. Позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно не зарахувало до стажу вищевказані періоди, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом учасників справи на 28 жовтня 2019 року о 12:30.

Через відділ документального забезпечення суду 09 жовтня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву №30492/08 від 07.10.2019, відповідно до змісту якого Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 45 Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту та в статті 25 Закону України "Про вищу освіту", а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, так як у разі, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти, а тому зарахування періоду перебування слухачем підготовчого відділення при Білоцерківському сільськогосподарському інституті не передбачено. Крім того, зазначено, що статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, період одержання допомоги по безробіттю. В свою чергу, зарахування до стажу періоду отримання матеріальної допомоги, що призначалася відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", не передбачено (а.с. 19-20).

23 жовтня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначив, що відповідачем безпідставно не зараховано періоди перебування слухачем підготовчого відділення при Білоцерківському сільськогосподарському інституті та періоди одержання допомоги по безробіттю, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі без врахування відзиву на адміністративний позов (а.с.23-25).

В судове засідання 28 жовтня 2019 року о 12:30 прибули позивач та представник позивача. В судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Без виходу до нарадчої кімнати протокольною ухвалою від 28 жовтня 2019 року суд перейшов у письмове провадження, про що засвідчено секретарем судового засідання в протоколі від 28 жовтня 2019 року.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 з 02.11.2012 перебуває на обліку Хорошівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком, яка обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В липні 2019 року позивач звернувся до відповідача про надання роз`яснень чи всі періоди його діяльності були враховані до страхового стажу при призначенні пенсії за віком.

Листом № 112/03 від 08.08.2019 Головне управління повідомило позивача, що при призначенні пенсії не зараховано до його страхового стажу період перебування слухачем підготовчих курсів згідно наказів від 20.12.1975 та 30.07.1976 та період отримання матеріальної допомоги з 03.01.2002 по 01.07.2002 (а.с.11).

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У відповідності до статті 1 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Згідно із частиною 1 статті 24 Закону №1058-V страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-V страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту "е" статті 3 Закону № 1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 вищевказаного Закону до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Під час розгляду справи встановлено та не заперечується відповідачем той факт, що позивач перебував слухачем підготовчих курсів у Білоцерківському сільськогосподарському інституті згідно наказів від 20.12.1975 та від 30.07.1976 .

При цьому, на момент навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 "Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій" (далі - Порядок).

Згідно підпункту "і" пункту 109 Порядку встановлено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також "навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті "і" зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.

Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів УРСР від 20 серпня 1969 року № 681 "Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах" та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08 жовтня 1969 року №573.

Вказаними нормативно-правовими актами передбачалося, що: 1) при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв`язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій (п. 3 зазначених нормативних актів). 3) слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення.

Крім цього, відповідно до вищевказаних нормативно-правових документів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР №712 від 26.09.1969 року; №394 від 17.05.1971 року; №468 від 31.05.1974 року та №504 від 14.07.1987 року, згідно з яким: а) час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу (пункт 21); в) особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача, на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов`язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу.

З аналізу вищевикладеного та з урахуванням норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, позивач, який був слухачем підготовчого відділення, за правовим статусом прирівняний у правах до студентів вищого навчального закладу, а відтак, відповідно до положень частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" час його навчання підлягає зарахуванню до трудового стажу.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не зарахування до стажу роботи періоду перебування позивача слухачем підготовчих курсів є протиправними.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період з 03.01.2002 по 22.08.2002 згідно наказу № 154 від 03.01.2002 одержання допомоги по безробіттю, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 24 Закону №1058-V передбачено, що період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до запису в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 03.07.2002 по 01.07.2002 Володарсько-Волинським РЦЗ призначена виплата матеріальної допомоги у період безробіття відповідно до п.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

В свою чергу, п.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (який діяв на момент призначення матеріальної допомоги) встановлено, що безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю надається за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім`ї не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, матеріальна допомога по безробіттю є соціальних захистом особи та продовженням виплат допомоги по безробіттю.

Підпунктом "а" частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

З огляду на викладене, відповідачем неправомірно не зараховано до страхового стажу позивача період одержання ним допомоги по безробіттю з 03.01.2002 по 01.07.2002 згідно наказу № 154 від 03.01.2002.

З метою ефективного та повного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити до страхового стажу позивача період перебування слухачем підготовчого відділення та період з 03.01.2002 по 01.07.2002 одержання допомоги по безробіттю та провести перерахунок пенсії з дня звернення.

В свою чергу, що стосується позовних вимог зарахування до страхового стажу періоду з 02.01.2001 по 27.12.2001 згідно наказу № 9644 від 02.01.2001 та з 02.07.2002 по 22.08.2002 одержання допомоги по безробіттю, то вказані вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що в трудовій книжці позивача (а.с.8-9) та в інших матеріалах позовної заяви відсутні записи про одержання позивачем вказаної вище допомоги.

Крім того, під час судового засідання позивачем та його представником не надано жодних доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 такої допомоги у вказаний період.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не було доведено в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність незарахування до страхового стажу позивача періоду перебування слухачем на підготовчих курсах та періоду отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 03.01.2002 по 01.07.2002, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена сума судового збору у розмірі 768,40грн. згідно з квитанцією від 20.09.2019 №2708, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоду перебування слухачем підготовчого відділення при вищому навчальному закладі та періоду одержання допомоги по безробіттю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період перебування слухачем підготовчого відділення при вищому навчальному закладі та період одержання матеріальної допомоги по безробіттю з 03.01.2002 по 01.07.2002 згідно наказу №154 від 03.01.2002 та провести перерахунок пенсії з дня звернення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 27 листопада 2019 року.

Суддя Л.А.Шуляк