Рішення № 85920819, 27.11.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Житомир справа № 240/11073/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови їй у перерахунку і виплаті пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих нею сум індексації за період з січня 2016 року по листопад 2017 року включно згідно з довідкою військової частини А 3091 від 08 серпня 2019 року № 5259;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії з 23 вересня 2018 року з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих нею сум індексації за період з січня 2016 року по листопад 2017 року включно згідно з довідкою військової частини А 3091 від 08 серпня 2019 року № 5259.

В обґрунтування позовних вимог стверджує, що проходила військову службу в Збройних Силах України, з 22 грудня 2017 року їй відповідачем призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При призначенні пенсії не було враховано такий додатковий вид грошового забезпечення, як індексація, у зв`язку з чим звернулася до відповідача з приводу проведення перерахунку пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум індексації. Проте, отримала відмову, яку вважає протиправною та зазначає, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а тому має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

08 листопада 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить адміністративний позов залишити без задоволення. Вказує, що позивачу призначена пенсія на підставі документів, які остання особисто надала до Житомирського обласного військового комісаріату. До заяви про призначення пенсії додано грошовий атестат серії ЗУ № 347874 та довідка про додаткові види грошового забезпечення від 27 грудня 2017 року № 2845 за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2017 року, в якій відсутні суми індексації грошового забезпечення. Крім того, зазначив, що, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262, для визначення розміру пенсії враховуються виключно щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме надбавки, доплати, підвищення. При цьому, вказаною нормою не передбачено включення до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії такого одноразового виду грошового забезпечення як індексація. Зауважив, що оскільки виплата індексації була разовою (виплачувалась однією сумою), то її неможливо вважати "щомісячними" додатковими видами грошового забезпечення.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Установлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу на посаді старшого радіотелефоніста радіостанції радіовзводу польового вузла зв`язку та відповідно до витягу з наказу командира 26 артилерійської бригади оперативного командування "Північ" № 162-РС від 14 грудня 2017 року звільнена з військової служби у відставку за станом здоров`я.

З грудня 2017 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року по справі № 806/2128/18, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 нараховано та виплачено за період з 01 січня 2016 року по 21 грудня 2017 року індексацію грошового забезпечення в сумі 25594, 83 грн., що підтверджується довідкою військової частини А3091 від 08 серпня 2019 року № 5259.

У зв`язку з цим, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з питанням щодо проведення перерахунку пенсії.

Листом від 23 вересня 2019 року № Я-4240 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що пенсія призначена на підставі документів, які вона особисто надала до Житомирського обласного військового комісаріату. Грошове забезпечення для обчислення пенсії визначено станом на 27 грудня 2017 року на підставі грошового атестату серії ЗУ № 347874 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 27 грудня 2017 року № 2845. У вказаній довідці відсутня сума індексації. Так, статтею 43 Закону визначено, що розмір пенсій, які призначаються військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Індексація не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні розміру пенсії згідно Закону. Підстави для врахування індексації до складу грошового забезпечення для призначення пенсії відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями частини 3 статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону № 2011-XII, пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною 2 статті 1 Закон № 2262-ХІІ передбачено, що військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Відповідно до пункту "в" абзацу першого статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2262-ХІІ, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Крім того, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Поряд з іншим, приписами частини 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років), щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Разом з тим, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.

При цьому, абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" закріплено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) .

Згідно з статтею 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців. При цьому, здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" містить відсилочну норму, а тому суд вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу № 638/9697/17 при вирішенні питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, у постанові від 03 квітня 2019 року відступив від раніше висловленої з цього питання правової позиції Верховного Суду у справах № 522/11262/16-а та № 522/7855/17 та сформулював наступний правовий висновок.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість, які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

В свою чергу, субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/9659/16-а, від 21 серпня 2019 року у справі № 569/19058/17 та від 16 серпня 2019 року у справі № 638/19989/16-а.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до складу її грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної нею індексації грошового забезпечення, у зв`язку з чим Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області неправомірно відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку розміру пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих нею сум індексації.

Щодо дати з якої позивач просить провести перерахунок пенсії, тобто з 23 вересня 2018 року, то суд враховує наступне.

В обґрунтування необхідності проведення перерахунку пенсії саме з 23 вересня 2018 року позивач в позовній заяві зазначила, що відповідно до статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи зазначені норми, позивач вважає, що перерахунок її пенсії за додатково наданою довідкою військової часини А 3091 від 08 серпня 2019 року № 5259 має бути проведений з 23 вересня 2018 року, що не перевищує 12 місяців з дня подання цієї довідки до відповідача.

Суд критично ставиться до вищенаведених доводів позивача, з огляду на наступне.

Зі змісту частини 1 та 2 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, на які посилається позивач, слідує, що вказані норми регулюють порядок перерахунку раніше призначених пенсій, тобто пенсій військовослужбовцям, що були призначені до прийняття Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім того, вказаними нормами визначено підставу для проведення такого перерахунку - введення в дію Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пенсія була призначена з 22 грудня 2017 року відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не на підставі законодавства, що діяло до введення в дію зазначеного закону, а тому норми частин 1 та 2 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Поряд з наведеним, суд зазначає, що пенсія ОСОБА_1 була призначена з 22 грудня 2017 року, та, відповідно, з вказаної дати визначено її розмір без урахування у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих позивачем сум індексації грошового забезпечення. Отже, саме з вказаної дати позивач дізналася про своє порушене право.

Разом з тим, до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахування у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, індексації грошового забезпечення позивач звернулася лише у вересні 2019 року.

Так, відповідно до частини 2 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

У розумінні частини 2 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Головному управлінню Пенсійного фонду в Житомирській області про обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії ОСОБА_1 стало відомо лише з вересня 2019 року на підставі поданої позивачем заяви про проведення перерахунку та доданої до неї довідки військової часини А 3091 від 08 серпня 2019 року № 5259 про розмір виплаченої за період з 01 січня 2016 року по 21 грудня 2017 року індексації грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії з 23 вересня 2018 року відсутні, оскільки при призначенні пенсії відповідачу не було відомо про обставини, що потягли за собою зміну розміру пенсії, зокрема, в грошовому атестаті серії ЗУ № 347874 та довідці про додаткові види грошового забезпечення від 27 грудня 2017 року № 2845, на підставі яких було визначено розмір грошового забезпечення, що враховується при призначенні пенсії, інформація про розмір отриманої позивачем індексації грошового забезпечення була відсутня.

З огляду на встановлені обставини та враховуючи положення статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсії позивача може бути проведено лише з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому позивач звернулася з відповідною заявою, тобто з 01 жовтня 2019 року, а тому вимоги стосовно перерахунку пенсії з 23 вересня 2018 року є безпідставними.

Зважаючи на встановлену протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум індексації грошового забезпечення, застосовуючи механізм захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 жовтня 2019 року, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих нею сум індексації, зазначених в довідці військової часини А3091 від 08 серпня 2019 року № 5259.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на викладене, а також ураховуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку і виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум індексації за період з 01 січня 2016 року по 21 грудня 2017 року згідно з довідкою військової частини А 3091 від 08 серпня 2019 року № 5259.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум індексації за період з 01 січня 2016 року по 21 грудня 2017 року, згідно з довідкою військової частини А 3091 від 08 серпня 2019 року № 5259, починаючи з 01 жовтня 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов