Рішення № 85920702, 18.11.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 р. Справа№200/10708/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії на пільгових умовах. Просив визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 30 від 05.03.2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 , призначити та виплатити пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 17.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не згоден із рішенням відповідача № 30 від 05.03.2019 року, яким йому було відмовлено у призначені пенсії, у зв`язку із недостатністю пільгового стажу.

Отже, позивач вважає що його права були порушенні, у зв`язку із чим він звернувся до суду.

20 вересня 2019 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2019 року вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представники сторін до судового засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі, посилаючись на недостатність у ОСОБА_1 пільгового стажу для призначення пенсії за віком, відповідно до ч. 3 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Згідно відомостей паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Калінінським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області 02 червня 2007 року, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.04.2018 № 0000515129 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

17 квітня 2018 року позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно наданої заяви до заяви додані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання, паспорт та трудова книжка.

07 червня 2018 року позивачем надано до відповідача заяву довільної форми із проханням врахувати до пільгового стажу періодів роботи з 15.08.1983 року по 14.01.1988 року, 01.03.1992 року по 18.06.1992 року, з 27.07.1992 року по 16.11.1992 року, з 19.11.1992 року по 04.05.1993 року.

17 липня 2018 року Маріупольським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області за наслідком розгляду заяви позивача від 17.04.2018 року прийнято рішення № 22 про відмову позивачу в призначенні пенсії. В рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача учнем прохідника та прохідником з повним робочим днем в шахті ШАХТОУПРАВЛІННЯ КУЙБИШЕВСБКЕ з 15.08.1983 року по 14.01.1987 року, у малому підприємстві «ТЕРРА» гірником по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем під землею з 01.03.1992 року по 18.06.1992 року, в гірничому монтажному управлінні м. Донецька підземним гірномонтажником з повним робочим днем в шахті з 27.07.1992 року по 16.11.1992 року, у ШАХТОУПРАВЛІННІ «ДОНБАС» прохідником з повним робочим днем в шахті з 19.11.1992 року по 04.05.1993 року, оскільки за зазначені періоди не надано довідки, що підтверджують періоди роботи, професію та посаду, характер виконуваної роти, що зараховуються до пільгового стажу, розділ, підрозділ, пункт та найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання робот.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року по справі № 200/10568/18-а, позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 22 від 17 липня 2018 року про відмову в призначенні пенсії та зобов`язано Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із врахуванням висновків суду про неправомірність не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в ШАХТОУПРАВЛІННІ «КУЙБИШЕВСЬКЕ» з 15.08.1983 року по 15.01.1987 року на посаді учня прохідника та прохідника; в малому підприємстві «ТЕРРА» з 01.03.1992 року по 18.06.1992 року на посаді гірника з ремонту гірничих виробіток; в Управлінні по монтажу, демонтажу та ремонту гірничо-шахтного обладнання в/о "ДОНЕЦЬКВУГІЛЛЯ" з 27.07.1992 року по 16.11.1992 року на посаді підземного гірника; в ШАХТОУПРАВЛІННІ «ДОНБАС» виробничого об`єднання «ДОНЕЦЬКВУГІЛЛЯ» з 19.11.1992 року по 04.05.1993 року на посаді прохідника ділянки гірничокапітальних робіт з підстав ненадання уточнюючих довідок та неможливості витребування документів з підприємств, на яких працював позивач.

На виконання вищевказаного рішення суду, Маріупольським ОУПФУ Донецької області, зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період роботи заявника з 15.08.1983 року по 15.01.1987 року, з 01.09.1992 року по 18.06.1992 року, з 27.07.1992 року по 16.11.1992 року, з 19.11.1992 року по 04.05.1993 року. Загальний стаж роботи ОСОБА_1 станом на день звернення до управління із заявою від 17.04.2018 року становить 33 роки 00 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком № 1 складає 04 роки 00 місяців 00 днів, про що позивача було проінформовано у відповіді на адвокатський запит Овчаренка О.О. від 26.06.2019 року.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Отже, позивачу було відмолено у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутності необхідного пільгового стажу.

На підтвердження своєї позиції відповідачем надано копію пенсійної справи та роздруківки з підсистеми призначення та виплати пенсії, якими підтверджується інформація щодо недостатності пільгового стажу для призначення позивачу пенсії за віком.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах Закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь - якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межи завдань адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку що, позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії на пільгових умовах - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко