Ухвала суду № 85920106, 18.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

18 листопада 2019 року Справа № 1419вр-19/160/810/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання Зіненко А.О.

за участю представників сторін:

від заявника: Волнова Ю.М., Жемчужина О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34" про розстрочення виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34", третя особа: Кам`янська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській про стягнення 3086272,95 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019р. по справі №160/810/19 позовні вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині стягнення 3020323,55 грн. було задоволено повністю та стягнуто з рахунків Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34" на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 3020323,55 грн.

Також і рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019р. по справі №160/810/19 позовні вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в частині стягнення 65949,40 грн. було задоволено повністю та стягнуто з рахунків Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34" на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 65949,40 грн.

08.11.2019р. Заявник (Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34") звернувся із заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019р. по справі №160/810/19 про стягнення податкового боргу у розмірі 3020323,55 грн. шляхом сплати заборгованості частинами за наступним графіком: до 30.11.2019р. - 29000 грн., до 31.12.2019р. - 29000 грн., до 31.01.2020р. - 29000 грн., до 29.02.2020р. - 29000 грн., до 31.03.2020р. - 29000 грн., до 05.04.2020р. - 2875323,55 грн.; розстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019р. по справі №160/810/19 про стягнення податкового боргу у розмірі 65949,40 грн. шляхом сплати заборгованості частинами за наступним графіком: до 30.11.2019р. - 1000 грн., до 31.12.2019р. - 1000 грн., до 31.01.2020р. - 1000 грн., до 29.02.2020р. - 1000 грн., до 31.03.2020р. - 1000 грн., до 30.04.2020р. - 1000 грн., до 31.05.2020р. - 19983,13 грн., до 30.06.2020р. - 19983,13 грн., до 19.07.2020р. - 19983,14 грн. посилаючись на те, що з метою виконання судових рішень позивач здійснює стягнення податкового боргу шляхом виставлення інкасових доручень на рахунок заявника на суму податкового боргу, що фактично є арештом всіх грошових коштів, що надходять на поточний рахунок Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34". Також, заявник зазначає, що відповідно до статуту, його утворено з метою залучення засуджених до суспільно-корисної праці, які відбувають покарання в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України. Таким чином, окрім заробітної плати власним працівникам, на поточний рахунок надходять кошти, які фактично є заробітною платою засуджених та доходом спецфонду Виправної колонії, за рахунок яких сплачується заробітна плата засудженим, що виконують роботу по обслуговуванню засуджених, а виконання рішення унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат та невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві. А також, на підтвердження відсутності коштів на рахунку заявник посилається на виписку з банку за 01.11.2019р., розрахункові відомості про нарахування заробітної плати за серпень, вересень 2019 року та акти наданих послуг, які на думку заявника є доказами, що ускладнюють та роблять неможливим виконання судових рішень у цій справі, а тому на підставі вищевикладеного просить заяву задовольнити згідно до вимог ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.222-226 том 3).

Представники заявника у судовому засіданні заяву про розстрочення виконання судового підтримали та просили її задовольнити.

Представники стягувача та третьої особи у судове засідання не з`явилися без поважної причини.

Стягувач (Головне управління ДФС у Дніпропетровській області) про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином 12.11.2019р., 14.11.2019р. та 15.11.2019р., що підтверджується електронним повідомлення та довідкою секретаря судового засідання, а також поштовим повідомленням, наявними у матеріалах справи (а.с. 12, 13, 15 том 4) .

Третя особа (Кам`янська північна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином 12.11.2019р., 14.11.2019р. та 15.11.2019р., що підтверджується електронним повідомлення та довідкою секретаря судового засідання, а також поштовим повідомленням, наявними у матеріалах справи (а.с. 12, 13, 16 том 4) .

Відповідно до ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи наведене, належне повідомлення стягувача та третьої особи про дату, час і місце розгляду справи, строки вирішення даної заяви, встановлені ч.2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву за відсутності представників стягувача та третьої особи згідно з вимогами ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представників заявника (боржника), які брали участь у судовому засіданні, надані документи на підтвердження поданої заяви, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви заявника про розстрочення виконання судових рішень у справі №160/810/19, виходячи з наступного.

Так, питання щодо відстрочення і розстрочення виконання судового рішення врегульовуються ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції може розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим – ч.3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.4 ст.378 вказаного Кодексу, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, а саме: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Здійснивши аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд зобов`язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку – заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Так, під час розгляду заяви заявника про розстрочення виконання судових рішень у даній справі на підтвердження обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судових рішень були надані наступні докази, а саме: копія звернення заявника до АТ "Укргазбанк" про повернення інкасованих доручень щодо виконання судового рішення без виконання з підстав подання його неуповноваженим органом від 22.10.2019р.; копія відповіді на вказане звернення від 24.10.2019р.; копія штатного розпису на 2019 рік заявника (боржника); довідка боржника про надходження та використання коштів від 07.11.2019р. за підписом в.о. головного бухгалтера боржника; копія договору №Г-1 від 02.01.2019р. на працевлаштування робочих із числа осіб, які утримують в Виправній колонії №34; копії розрахункових платіжних відомостей про нарахування та отримання заробітної плати працівниками боржника за серпень-вересень 2019 року; копії актів наданих послуг за серпень-вересень 2019 року; виписка банку про відсутність коштів на рахунку за період з 01.11.2019р. по 01.11.2019р., тобто за один робочий день (а.с.239-250 том 3, а.с.1-6 том 4).

Проаналізувавши зміст вищезазначених досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що наведені документи не підтверджують обставин та не містять інформації, яка б свідчила про те, що наведені у них відомості ускладнюють або роблять неможливим виконання судових рішень у цій справі.

Так, навпаки, звернення боржника до Банку з вимогою повернення інкасованого доручення, направленого на виконання даних судових рішень та відповідь на нього Банку свідчать про те, що боржником вчиняються перешкоди для примусового виконання судових рішень у даній справі.

Також, штатний розпис на 2019 рік, довідка боржника про надходження та використання коштів, копія договору №Г-1 від 02.01.2019р. на працевлаштування робочих із числа осіб, які утримують в Виправній колонії №34 та копії актів наданих послуг за серпень-вересень 2019 року не є належними доказами, що ускладнюють виконання судових рішень у даній справі або роблять неможливим їх виконання, так як відповідної інформації не містять, навпаки, вказані докази свідчать про можливість виконання судових рішень у даній справі як працюючого державного органу та підприємства, що здійснює господарську діяльність, має постійне надходження грошових коштів за виконані роботи (послуги), а відповідно має можливість для погашення податкового боргу за судовими рішеннями у даній справі.

Також не є належними доказами на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судових рішень у даній справі і копії розрахунково-платіжних відомостей про нарахування та отримання заробітної плати працівниками боржника за серпень-вересень 2019 року, оскільки зміст наведених платіжних відомостей про виплату та отримання працівниками боржника заробітної плати щомісячно, що свідчить про платоспроможність боржника та спростовує доводи представників боржника про наявність підстав та обставин, що ускладнюють виконання боржником судових рішень у даній справі.

Є безпідставними і посилання представників заявника на те, що виконання даних судових рішень призведе до невиплати заробітної плати працівникам підприємства та засудженим, оскільки вказані статті розрахунків є захищеними та на кошти для виплати заробітної плати стягнення за виконавчими листами не розповсюджується згідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також і у ході примусового виконання судових рішень органом ДФС.

Не можуть бути прийняті судом в якості доказу відсутності коштів на рахунках боржника і виписка банку за період з 01.11.2019р. по 01.11.2019р., тобто за один день, оскільки відсутність надходження коштів на рахунок боржника за один день не може свідчити про складне матеріальне становище боржника, що ускладнює або унеможливлює виконання судового рішення.

В той же час, слід зазначити, що обставинами, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим є, зокрема відсутність коштів на рахунках боржника протягом певного періоду часу чи арешт коштів боржника, проте, заявником таких доказів суду надано не було.

Також заявником не було надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що ним вживаються будь-які заходи, направлені на виконання судових рішень у даній справі, зокрема, звернення до Міністерства юстиції України, якому безпосередньо підпорядкований заявник, згідно п.1.2 Статуту Державного підприємства, з метою вирішення питання про сплату податкового боргу за судовими рішеннями у даній справі та з урахуванням вимог, встановлених нормами ст.96 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, відсутність належних доказів на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання судових рішень у даній справі або роблять його неможливим, недопустимість невиконання судового рішення, що набрало законної сили, боржником, з урахуванням того, що контроль за своєчасним та повним виконанням судових рішень покладено саме на судові органи, у адміністративного суду відсутні достатні підстави для задоволення заяви заявника про розстрочення виконання судових рішень у цій адміністративній справі виходячи з вимог ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 243, 248, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34" про розстрочення виконання судових рішень у справі №160/810/19 - відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений - 25.11.2019р.

Суддя С.О. Конєва