Вирок № 85919692, 26.11.2019, Воловецький районний суд Закарпатської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/635/19

Провадження № 1-кп/300/78/2019 26.11.2019 р. смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Вотьканича В.А., за участю:

секретаря судового засідання Іванової Н.Я., прокурора Галай М.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Мишанич Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Воловець Воловецького району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, судимого:

вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 28.04.2016 року за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі;

вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 12.10.2016 р. за ч. 2 ст. 185 КК України, ч.4 ст. 70 КК України до трьох років і шість місяців позбавлення волі;

вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 17.11.2016 року за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років і шість місяців позбавлення волі;

ухвалою Львівського апеляційного суду від 12.04.2019 р. звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий строк покарання дев`ять місяців вісім днів;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 статті 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

03 травня 2019 року, близько 21 год., знаходячись на вул. Шевченка, 37, в смт. Воловець Закарпатської області, біля кафе-бару «Волівчик», обвинувачений ОСОБА_1 умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито вирвав з руки потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Xiomi Redmi-5А», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно з висновком експерта № 11/383 від 22.05.2019 р. становить 1733 грн., з карткою мобільного оператора звязку «Vodafone» № НОМЕР_3 , вартість якої становить 25 грн., внаслідок чого спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 1758 грн.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватими у злочині, покаявся, від дачі показань у суді відмовився, проте відповів на запитання учасників судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, претензій до обвинуваченого не має.

З`ясувавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, котрі вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 статті 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав, що винуватість ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.2 статті 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи покарання суд відповідно до ч.3 статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості злочину, особу винуватого та обставини які обтяжують і пом`якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнав щире каяття, сприяння у розкритті злочину.

Вирішуючи питання про покарання суд бере до уваги особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за корисливі злочини, характеризується позитивно.

Призначаючи покарання суд враховує, що вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 17.11.2016 року обвинуваченого було притягнуто до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12.04.2019 р. обвинувачений ОСОБА_1 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання на невідбутий строк покарання дев`ять місяців і вісім днів.

Злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України був вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 03.05.2019 р., протягом умовно-дострокового звільнення, тобто протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує, що згідно з ч.4 п.6 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь не складається щодо особи, до якої застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, проте вона вчинила новий злочин протягом невідбутої частини покарання (а.с.29).

Враховуючи тяжкість злочину, особу винуватого, який має схильність до вчинення корисливих злочинів, відсутність майнових претензій з боку потерпілого, а також думку прокурора та захисника, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 статті 186 КК України у виді позбавлення волі.

Згідно з ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експертів становлять 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп. та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Речовий доказ: вилучений 14.06.2019 р. відеозапис на оптичному диску «Verbatim» DVD-R 4/7 GB 16x speed vitesse velocidad 120 min» залишити в матеріалах кримінального провадження.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувати.

Керуючись статтями 369, 371, 374, 376 КПК України, суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 статті 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 17.11.2016 року до покарання призначеного за цим вироком, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки і один місяць.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави.

Речовий доказ: вилучений 14.06.2019 р. відеозапис на оптичному диску «Verbatim» DVD-R 4/7 GB 16x speed vitesse velocidad 120 min» залишити в матеріалах кримінального провадження.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувати.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Воловецький районний суд.

Головуючий В.А. Вотьканич