Ухвала суду № 85917272, 27.11.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3524/18

Номер провадження 6/623/102/2019

УХВАЛА

іменем України

27 листопада 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.

з участю: секретаря - Ардашевої Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі подання головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області Харіної Я.І. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов`язань фінансового характеру, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області Харіна Я.І. звернулася до суду з даним поданням, мотивуючи його тим, що на виконанні в відділі ДВС знаходиться виконавче провадження №58918403 з примусового виконання виконавчого листа №623/3524/18, виданого 25.02.2019 року Ізюмським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» боргу в сумі 124631,43 грн., 12463,14 грн. виконавчого збору та витрат в сумі 145,60 грн.

З метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на кошти та майно боржника.

Згідно повідомлення ГУНП в Харківській області на ім`я боржника транспортні засоби не зареєстровано. Згідно відповідей з банківських установ, рахунки, відкриті боржником у банківських установах, та кошти на них, відсутні. Боржник ніде не працює, пенсії не отримує.

Згідно інформації Бугаївської сільської ради, ОСОБА_1 на території сільської ради не зареєстрований, майна не має.

На запит державного виконавця було отримано інформацію від Державної міграційної служби України, згідно якої громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 надано дозвіл на імміграцію та документовано посвідкою на постійне проживання в України серії НОМЕР_1 , терміном дії - безстроково, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

До відділу надійшло клопотання представника АТ КБ «Приват Банк» про звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Державний виконавець в своєму поданні просив справу слухати без його участі.

Оглянувши подання, суд приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»(з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове за-тримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження умисного ухилення боржника від виконання судового рішення.

Також, відповідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів подання, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують одержання боржником усіх документів, що виносились у процесі виконання виконавчого провадження, які передбачені вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а також доказів, що останній ухиляється від виконання зобов`язання. В матеріалах подання не міститься жодного виклику державного виконавця та не надано доказів того, що такий виклик направлявся боржнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів, долучених до подання, не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебування останнього у статусі боржника.

Таким чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України. Факт ухилення від виконання зобов`язань повинен бути доведений державним виконавцем. Таких доказів суду не надано.

За таких обставин, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд не знаходить підстав для задоволення подання.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області Харіної Я.І. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов`язань фінансового характеру - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: П. П. Винниченко