Рішення № 85916427, 27.11.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/10947/18

Провадження № 2-а/263/22/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Ничипорук А.А., за участю представника позивача - адвоката Чекменьова Д.М., представника відповідача - Базаря О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради, в якому вона просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 01.08.2018 року № 1580, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.07.2018 року працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення №223510, в якому їй не надали можливості навести свої заперечення та підписати його, відмовились надавати копію протоколу. Зазначила, що точний зміст протоколу їй невідомий, але зі слів працівників поліції він складений ніби - то за продаж нею пива неповнолітній особі, проте зазначає, що під час складання протоколу такої особи не було, оригінал паспорту покупця під час складання протоколу нікому не надавався. За результатами розгляду протоколу № 223510 від 04.07.2018 року Адміністративною комісією виконавчого комітету Маріупольської міської ради 01.08.2018 року була прийнята постанова №1580, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. Позивач працює барменом, тому до її обов`язків входить продаж алкогольних напоїв. Частина 3 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» визначає обов`язок продавця щодо перевірки віку покупця виключно в разі наявності сумнівів щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Зазначила, що ні до, ні під час складання протоколу не здійснювала продаж алкогольних напоїв неповнолітнім особам. Особа, що придбала пиво до прибуття поліції виглядала значно старшою, до появи працівників поліції вийшла з приміщення та ні до, ні під час складання протоколу не надавала працівникам поліції свій паспорт, а зникла в невідомому напрямку. Вимоги позивача повернути того хлопця для пред`явлення ним оригіналу паспорту та участі у складанні протоколу були безпідставно відхилені працівниками поліції. Вважає, що продаж був здійснений повнолітній особі, а до матеріалів справи додано паспорт іншої особи, якій продаж пива не здійснювався. Поняті під час складання протоколу розписалися у пустому бланку і лише після цього до нього вносились відомості. Адміністративною комісією при розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП не надано оцінку тому факту, що жодних об`єктивних доказів реалізації товару у встановлений час та дату неповнолітньому - не надано, що свідчить про порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП. Посилаючись на вказані обставини та положення ст. ст. 251, 268, 279, 283, 287, 288 КУпАП, позивач просила позовні вимоги задовольнити.

Представник Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради, не погоджуючись із позовом, подала відзив на позов, який мотивований тим, що 01 серпня 2018 року на засіданні Адміністративної комісії розглянутий протокол про адміністративне правопорушення, складений Центральним ВП ГУНП в Донецькій області від 04 липня 2018 року № 223510, відповідно до якого ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці в барі «Шашличний двір» за адресою: пр. Миру, 101А , здійснила продаж пива « Белый медведь» об`ємом 0,5 л неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням ч. 2 ст. 156 КУпАП. За результатами розгляду вказаного протоколу винесено постанову від 01.08.2018 року № 1580 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено на неї грошове стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн. ОСОБА_3 Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради за адресою місця фактичного мешкання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 , направлено повістку з проханням з`явитися на засідання комісії для розгляду протоколу від 04.08.2018 року № 1223510. ОСОБА_1 на засідання Адміністративної комісії з`явилася, нею були долучені письмові пояснення, заява-пояснення та диск з відеозаписом. Дослідивши матеріали справи, Адміністративною комісією прийнято рішення, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується також рапортами та поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка по суті пояснила, що 04.07.2018 року о 14:30 вона проходила поряд з баром «Шашличний двір» та побачила, що за столом сидів молодий чоловік з пивом, свідок припустила, що хлопець є неповнолітнім та повідомила працівників поліції, які були поряд. Постанову № 1580 від 01.08.2018 року ОСОБА_1 отримала особисто. Оскаржувану постанову винесено у відповідності до ст. ст. 33, 251, 280 КУпАП, під час розгляду справи Адміністративною комісією не встановлено обставин, що пом`якшують відповідальність позивача. Посилаючись на вказані обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 серпня 2018 року поновлено позивачу строк на подачу позову, відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено сторонам їх право і строки на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позов скористався у повному обсязі, а також учасники справи скористалися правом на подачу доказів як на підтвердження, так і на спростування обставин, на які посилалася кожна із сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Зазначив, що постанова винесена з порушенням вимог ст.268 КУпАП, крім того вона не відповідає вимогам ст.24 та ст.283 КУпАП, оскільки не містить виду застосованого адміністративного стягнення, а лише його грошовий еквівалент. Матеріали справи та зібрані докази свідчать про невідповідність протоколу фактичним обставинам. З відеозапису вбачається, що після того як особи, які були залучені в якості понятих, залишили кафе, в протокол вносилися додаткові відомості. У протоколі мається підпис свідка ОСОБА_5 , однак з пояснень останньої вбачається, що вона розписувалася у протоколі в опорному пункті, що свідчить про складання протоколу в опорному пункті, а не в кафе, до якого вона навіть не заходила. З відеозапису та показань працівників поліції вбачається, що ОСОБА_2 жодній особі не пред`являв свій паспорт. Наявний в матеріалах справи товарний чек не містить даних щодо придбання алкоголю саме в суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність в кафе « Шашличний двір », відсутній підпис особи, яка здійснила розрахункову операцію; час, наведений в чеку не відповідає часу, коли проводилася розрахункова операція в кафе. З огляду на вищевикладене зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що могли б підтвердити сам факт адміністративного правопорушення. Просив скасувати постанову та направити справу на новий розгляд відповідачу.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що позов вважає безпідставним, постанова була винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що 04.07.2018 року вона з власником кафе « Шашличний двір», на прохання позивачки, приїхали до кафе та побачили там працівників поліції і хлопця. Позивач сказала, що поліція повідомила їй, що вона продала алкоголь неповнолітньому. На вимогу свідка та позивачки щоб хлопця повернули та він пред`явив документи поліцейські не реагували, натомість запропонували написати пояснення, на що позивачка відмовилася. Поліцейські запросили двох понятих, які розписалися у пустому протоколі та поїхали з кафе, а поліцейські потім заповнили протокол, на вимогу про ознайомлення з протоколом їм також було відмовлено. Позивач надала до Адміністративної комісії відео з камер спостереження, писала заяву про виклик неповнолітнього для надання документів, проте їх не розглядали при винесенні постанови.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що повідомив співробітників поліції, що у кафе « Шашличний двір» продають алкогольні напої неповнолітнім, оскільки сам придбав там пиво, при цьому пред`явити паспорт його не просили. Зазначив, що протокол складено у його присутності та паспорт він пред`явив працівникам поліції.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона є ДОП Центрального відділу поліції, працювала у той день та до неї з напарником ОСОБА_8 підійшов хлопець, який повідомив, що у кафе « Шашличний двір» продають алкоголь неповнолітнім особам. Вони разом поїхали на автомобілі поліцейських до кафе та ОСОБА_2 зайшов до кафе, де йому продали пиво, після чого до кафе зайшли поліцейські та склали протокол. Продавець відмовилася від підписання протоколу та ознайомлення з ним.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні надав покази, ідентичні показам свідка ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона є членом громадського формування «Жовтневий штаб по охороні громадського порядку», та побачивши, що у кафе « Шашличний двір» сидів молодий хлопець з бокалом пива, попросила працівників поліції, яких побачила поряд, перевірити хлопця, оскільки вважала, що він може бути неповнолітнім. Чи спілкувалися працівники поліції з хлопцем, вона не бачила. Вказала, що пройшло багато часу, тому вона більше нічого не пам`ятає.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалися сторони приходить до наступного.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом установлено, що 04 липня 2018 року стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 223510 за ч.2 ст.156 КУпАП. Відповідно до протоколу 04.07.2018 року о 14 год. 34 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 101А , у барі, здійснила продаж алкогольного пива « Белый медведь», об`ємом 0,5 л неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила правила роздрібної торгівлі та вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП. Свідком у протоколі зазначено ОСОБА_5 / а.с.22/.

З трудового договору від 06.03.2018 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 вбачається, що остання прийнята на роботу барменом, термін дії договору - безстроковий. /а.с.33/.

За участю законного представника ОСОБА_2 - Назарової В.В., отримані пояснення від ОСОБА_2 , відповідно до яких 04.07.2018 року о 14:34 за адресою: АДРЕСА_1 , в барі він придбав пиво об`ємом 0,5 л за ціною 26 грн. Надати паспорт його не просили. Після того, як він вийшов з бару, до нього підійшли працівники поліції та запитали скільки йому років. /а.с.27/.

З письмових пояснень ОСОБА_5 вбачається, що вона є громадським діячем та приймає активну участь у житті міста. Так 04.07.2018 року о 14:30 годині вона проходила поряд з баром «Шашличний двір» по пр. Миру, та побачила, що за столом сидить молодий хлопець з бокалом пива. Вона припустила, що хлопець є неповнолітнім, так як виглядав він молодо та повідомила про це поліцейським, які знаходилися поряд. /а.с.28/.

З письмових пояснень ОСОБА_10 вбачається, що вони були складені іншою особою, ОСОБА_10 відмовилася їх підписувати, що засвідчено підписами двох понятих - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 /а.с.26/.

До матеріалів справи долучена копія чеку №98895, відповідно до якого 04.07.2018 року о 14:34-14:35 годині офіціантом ОСОБА_13 здійснено продаж пива «Белый медведь», об`ємом 0,5 л, за ціною 26 грн. /а.с.25/.

Згідно з відповіддю з Головного управління ДФС у Донецькій області на запит суду вх. № 33821 від 02.09.2019 року, за даними інформаційної системи ДФС України ФОП ОСОБА_9 на господарську одиницю « Бар », розташовану за адресою АДРЕСА_1 , був зареєстрований PPO DATECS MP-50 JUNIOR, фіскальний номер 3000140106. Дата реєстрації РРО - 09.07.2015 року, дата скасування реєстрації РРО - 16.05.2019 року. В інформаційній системі ДФС відсутні електронні копії розрахункових документів і фіскальних чеків від РРО з фіскальним номером 3000140106 за 04.07.2018 року. /а.с.125/.

Відповідно до копії повістки, Адміністративна комісія Виконавчого комітету Маріупольської міської ради запросила ОСОБА_1 з`явитися на засідання комісії для розгляду протоколу № 223510, яке відбудеться 04 липня 2018 року об 11 год. 30 хв. за адресою: бульвар Богдана Хмельницького , 24-а. /а.с.34/.

01 серпня 2018 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Маріупольської міської ради розглянуто протокол Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області від 04 липня 2018 року № 223510, за результатами якого винесено постанову від 01 серпня 2018 року № 1580, за якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 грн. За змістом вказаної постанови, адміністративна комісія встановила, що 04.07.2018 року о 14 год. 34 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 101А , у барі, здійснила продаж алкогольного пива « Белый медведь», об`ємом 0,5 л неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням ч.2 ст.156 КУпАП. Зазначено, що факт продажу підтверджено ОСОБА_1 /а.с.35/.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Приписами статті 15-3 вищевказаного Закону встановлені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, а саме: заборонено здійснювати продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Згідно з частиною другою статті 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст.218 КУпАП, адміністративні комісії виконавчих органів сільських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, зокрема, передбачені частиною 2 статтею 156 КУпАП.

При цьому у ході складення матеріалів про адміністративні правопорушення та прийняття постанови за результатами даних матеріалів органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно з приписами ст.19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто будь-яке відхилення або недотримання передбаченого законом (підзаконним) актом встановленого порядку дій органами державної влади, може призвести до порушення законних прав громадян під час вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями неповнолітньої особи, а також поясненнями свідка ОСОБА_5 .

Однак, суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_5 , оскільки остання у судовому засіданні зазначила, що сплинуло багато часу та вона вже не пам`ятає обставин події. Крім того її покази не співпадають з поясненнями поліцейських та поясненнями ОСОБА_2 , які показали, що останній повідомив про факт вчинення правопорушення та вони разом прибули до кафе на автомобілі працівників поліції.

Письмові пояснення ОСОБА_2 , долучені до протоколу про адміністративне правопорушення також відрізняються від пояснень, наданих ним у суді, тому суд критично ставиться до його показів.

Позивачем суду надано відеозапис з камери спостереження, встановленої в кафе, з якого вбачається, що свідка ОСОБА_5 у кафе не було, тобто вона не могла підписати протокол під час його складання у кафе, а отже його складено було не за місцем вчинення правопорушення. З відео також не вбачається складання протоколу в кафе. Крім того, на відео зафіксовано, що молодий чоловік, який придбав пиво, пішов з кафе одразу після прибуття працівників поліції та паспорт нікому не пред`являв.

Також до протоколу додано фіскальний чек №98895, відповідно до якого 04.07.2018 року о 14:34-14:35 годині офіціантом ОСОБА_13 здійснено продаж пива «Белый медведь», однак, як вбачається з відповіді з Головного управління ДФС у Донецькій області в інформаційній системі ДФС електронні копії розрахункових документів і фіскальних чеків РРО з фіскальним номером 3000140106 за 04.07.2018 року - відсутні.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано порушення правил роздрібної торгівлі.

Однак, суд вважає, що зазначений протокол складений з порушенням вимог ст. 254 КУпАП та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в протоколі та оскаржуваній Постанові.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Позивач стверджує, що при розгляді питання про накладення адміністративного стягнення відповідачем не було дотримано вимоги ст.278 КУпАП, не допитано свідків, не досліджено дані про особу неповнолітнього покупця та не допитано його, не було проведено ознайомлення з наявними доказами та не прийнято до уваги пояснення позивача, не були вирішені клопотання щодо перевірки правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 79 КАС України відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено принцип неможливості притягнення до адміністративної відповідальності інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, уповноважений орган має повно та об`єктивно дослідити всі обставини у справі, оцінити доводи обох сторін та прийняти рішення, постановлене на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що відповідачем не надано будь-яких доказів, що підтверджують законність та обґрунтованість постанови, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача, гарантованих статтею 268 КУпАП, тому вважає, що це є підставою для скасування оскаржуваної постанови як такої, що прийнята без дотримання встановленої законом процедури.

Суд також звертає увагу на те, що норми статті 38 КУпАП встановлюють строк, протягом якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності з моменту виявлення правопорушення. Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування, беручи до уваги ту обставину, що строки, встановлені статтею 38 КУпАП, на час судового розгляду минули, суд, також дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вищевказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29 березня 2018 року у справі №502/1664/16-а, від 20 червня 2018 року у справі № 806/2554/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що постанову Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 01.08.2018 року № 1580 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до ст. 143 КАС України судовий збір відноситься на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 3, 9, 10, 11, 79, 242, 245, 246, 286 КАС України, ст. ст. 156, 219, 251, 277-2, 280, 284, 293 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2018 року № 1580 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, - скасувати, провадження по справі - закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Адміністративна комісія виконавчого комітету Маріупольської міської ради, код ЄДРПОУ 04052784, юридична адреса: пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область

Суддя Л.Г.Шатілова