Постанова № 8591611, 01.03.2010, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 2-а-43/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2010 року. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

- головуючий суддя - Андріянов О.В.

При секретарі - Суботніцькій О.А.

З участю: - позивач - ОСОБА_1;

- представник відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області справу за адміністративним позовом:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженець та житель: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна б. 63, кв. 18; ід. код: НОМЕР_1,

до

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської Ради Кіровоградської області, 27500, м. Світловодськ, вул. Леніна, 4; ід. код: 23091198,

про визнання дій щодо нарахування державної разової допомоги відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» у меншому розмірі, протиправними, стягнення недосплаченої суми грошової допомоги, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради, Кіровоградської області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зазначивши, що відповідно до вказаної норми йому щорічно до 5-ого травня повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі 5-ти прожиткових мінімумів, як учаснику бойових дій, але всупереч вимогам ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п. 3 ст. 22 Конституції України така допомога призначена йому за 2007-2009 роки не виплачувалась в повному обсязі. Також просить відшкодувати моральну шкоду.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити та пояснив, що він дізнався про порушення свого права з 2005 р., вважає, що має право вимоги щодо стягнення недосплаченої суми такої допомоги за останні три роки, в сумі 7635,0 грн. Також позивач просить відшкодувати заподіяну йому неправомірними діями моральну шкоду, матеріальний еквівалент відшкодування якої позивач визначив в сумі 6000,0 грн., а також просить суд судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу покласти на відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, повідомив, що дійсно позивачу виплачувалися суми державної допомоги у вказаному в позовній заяві розмірі, відповідно до Постанови КМ України. джерелом фінансування цих видатків є Державний бюджет України, а тому виплати здійснювалися в межах наявних бюджетних асигнувань. Також вважає, що так як відповідач діяв у межах нормативних актів, які діяли на час проведення виплат, тому зазначені обставини виключають протиправність дій відповідача щодо спричинення моральної шкоди позивачу. Представник відповідача у судовому засіданні заявив про застосування строків позовної давності щодо виплат, які стосуються періоду 2007 – 2008 р.р.

В судовому засіданні були досліджені докази: копії посвідчень позивача, які підтверджують його статус учасника бойових дій; відповідь відповідача щодо розмірів нарахування сум державної допомоги; розрахунок суми боргу; угода про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 2, ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.

Відпов ідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач має право на отримання щорічно до 5-ого травня разової грошової допомоги, розмір якої складає 5 мінімальних пенсій за віком, а не 5 – ти прожиткових мінімумів, як зазначено позивачем.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими обмежувався розмір щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у тому числі й учасникам бойових дій. Розмір отриманої позивачем у 2007 році разової грошової допомоги до 5-ого травня - не відповідає вимогам зазначеного Закону.

Крім цього, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. також були визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р.» щодо визначення розміру щорічної допомоги, яку належить сплачувати до 5 травня, Кабінетом Міністрів України.

Проте, враховуючи положення ст. ст. 99, 100 КАС України, так як представником відповідача було заявлене клопотання про застосування наслідків пропущення строку позовної давності, а також те, що позивачем було зазначене про те, що він знав про порушення свого права з 2005 р., так як щорічно відбувалася недоплата суми такої допомоги, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з зазначених підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач, у супереч положенням ст. ст. 12, 17№ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не здійснив нарахування та виплату щорічної державної допомоги, у розмірі 5 – ти мінімальних пенсій за віком, а тому зазначені дії є протиправними, а позовні вимоги в частині визнання дій протиправними, нарахування та сплати недосплаченої суми, у визначеному законодавством розмірі, підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача сум несплачених коштів, так як відповідач не є власником таких коштів та зазначені суми коштів не перебувають у його віданні.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо відшкодування шкоди відповідачем, в порядку визначеному ст. ст. 23, 1167 ЦК України, так як відповідачем виконувалися нормативні акти, які ним не видавалися, а обгрунтування позивачем вимог щодо відшкодування моральної шкоди, пов’язане з отриманням ним щорічної допомоги у меньшому розмірі, тоб то, понесення ним втрат матеріального характеру.

Відповідно до ст. 94 КАС України, витрати понесені стороною на оплату правової допомоги за договором, несуть самі сторони, а тому, сплачена позивачем сума витрат на правову допомогу повинна бути покладена на нього.

Судовий збір сплачений позивачем під час звернення до суду підлягає поверненню йому з відповідного бюджету. Не підлягає стягненню з позивача судовий збір. В частині позовних вимог, що залишилися без задоволення, так як позивач, як особа прирівняна до інвалідів ВВВ, користується пільгами по слаті судового збору, відповідно до ст. 4 Декрету КМ України «Про державне мито».

Керуючись ст. ст.: 23, 1167 ЦК України; ст. ст.: 12, 17№, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; ст. ст.: 2, 6, 8, 9, 11, 69, 94, 99-100, 122, 138, 143, 158-163, 185-186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково:

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської Ради Кіровоградської області щодо нарахування державної разової допомоги відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» у меншому розмірі, протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської Ради Кіровоградської області провести нарахування та виплату державної допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 12 , 17№ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, за 2009 рік, виходячи із її розміру, який встановлений законодавством на час проведення виплати такої допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Компенсувати позивачу з відповідного бюджету судовий збір в сумі три гривні 40 копійок.

Судовий збір, не сплачений позивачем під час звернення до суду, з позовних вимог матеріального характеру, які залишилися без задоволення, віднести за рахунок держави.

Судові витрати по справі у вигляд оплати вартості правової допомоги покласти на позивача.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковане суддею у нарадчій кімнаті і є оригіналом.

Суддя Світловодського міськрайсуду

Кіровоградської області ОСОБА_3