Ухвала суду № 85915773, 22.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/31467/19

Провадження №1-кп/127/994/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

при секретарі Бедрак М.М.,

за участю:

прокурора Швець А.П.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисників Маркової О.В., Дідиченка О.О.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019020020002133, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 25 вересня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12019020020002133 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор вважала за можливе призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні. Крім того, прокурор заявила клопотання про надання органу пробації доручення про складання досудової доповіді щодо обвинуваченого. Також просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність, його процесуальна поведінка свідчить про те, що обвинувачений, усвідомлюючи суворість покарання, може вживати заходів, щодо переховування від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він схильний до вчинення кримінальних правопорушень, про що свідчить неодноразове притягнення його до кримінальної відповідальності. Також, наявні обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризик незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні. Обвинувачений перебуваючи на волі, може схиляти свідків до давання завідомо неправдивих показів, так як зі свідками даного кримінального провадження обвинувачений давно знайомий. Крім того, пояснила, що обвинувачений не має постійного місця роботи, соціально-стримуючих зв`язків, вчинив тяжкий злочин, тому застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, є недієвим та недоцільним.

Також просила суд продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, яке мотивувала тим, що обвинувачена може ухилятися від явки до суду, усвідомлюючи той факт, що їй доведеться в подальшому відбувати покарання в місцях позбавлення волі, також може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як відносно неї 31.05.2018 року до суду направлено кримінальне провадження за ч.1 ст. 309 КК України. Крім того, обвинувачена не має постійного місця роботи, веде антигромадський спосіб життя, а тому з метою недопущення переховування від суду просила суд продовжити їй запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, що полягає в забороні залишати житло в якому вона проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00 год. по 07.00 год., кожної доби.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Захисник Дідиченко О.О. не заперечив щодо призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні. Заперечив щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки жодних порушень обвинуваченої в обраному запобіжному заході не було, під час перевірок обвинувачена знаходилась дома. Крім того, прокурором не надано жодних підтверджуючих документів, які б підтверджували ризики наведені прокурором у клопотанні, просив суд відмовити в клопотанні прокурора як безпідставне та необґрунтоване. Також заявив суду клопотання про витребування у держателя ЄРДР Генеральної прокуратури України детальних відомостей у даному кримінальному провадженні, зокрема щодо вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень повноваженими особами.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника.

Захисник Маркова О.В. підтримала клопотання захисника Дідиченка О.О., заперечила проти клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на думку захисту, прокурором не надано жодних підтверджуючих документів, не доведено жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, зокрема щодо свідків які обвинуваченому знайомі. Крім того, зазначила що у сторони захисту є сумніви щодо даного кримінального провадження, яке на думку захисту сфабриковане та у сторони обвинувачення немає жодного доказу для того щоб тримати обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою. Також доповнила, що обвинувачений має постійне місце проживання та реєстрації, має нормальну сім`ю, має мати, батька, сестру, соціальні зв`язки(підтверджуючих про це документів не має). Вважає що прокурором не доведені ризики, які на її думку існують, просила суд змінити міру запобіжного заходу з триманняпідвартою на більш м`який у виді цілодобового домашнього арешту. Не заперечила щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника Дідиченка О.О. та думку свого захисника щодо продовження йому запобіжного заходу і просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, не заперечив проти призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду, який слід призначити у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні, відповідно до ч.1 ст. 31 КПК України провести суддею одноособово.

Відповідно до вимог ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду; досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчинені злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Частиною четвертою ст. 314-1 КПК України передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається. В підготовчому судовому засіданні не встановлено передбачених вказаною нормою підстав для не складання досудової доповіді.

Вирішуючи питання щодо запобіжних заходів, суд приймає до уваги, що ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч.2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний час доби.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою, обвинуваченій ОСОБА_3 - у вигляді домашнього арешту у певний період доби, в зв`язку з тим, що вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачені можуть продовжити свою злочинну діяльність, не мають будь-яких джерел доходу, не мають постійного місця роботи, що дає підстави вважати, що у подальшому вони можуть переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на потерпілу та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинувачених та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативного триманню під вартою ОСОБА_2 та у вигляді домашнього арешту у певний період доби ОСОБА_3 , як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченими процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особи підозрюваних, відсутність соціально стримуючих факторів, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою ОСОБА_2 може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі суду. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, майновий стан обвинуваченого суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_2 необхідно визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 181, 182, 183, 193, 196, 314-316, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-

У Х В А Л И В:

В клопотанні адвоката Дідиченка О.О. про витребування у держателя ЄРДР Генеральної прокуратури України детальних відомостей у даному кримінальному провадженні – відмовити.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначити на 10:00 год. 29 листопада 2019 року.

Судовий розгляд провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , захисників Маркову О.В., Дідиченко О.О., потерпілу ОСОБА_1 , та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Зобов`язати Вінницький міськрайонний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Вінниці, громадянки України, заміжньої, освітасередня, непрацюючої, раніше не судимої, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Досудову доповідь направити до Вінницького міського суду Вінницької області до 22 грудня 2019 року.

В задоволенні клопотання захисника Маркової О.В. та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Клопотання прокурора Швець А.П. про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 строк триманняпідвартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 22 листопада 2019 року по 20 січня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 560 (сто шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.У разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- прибувати на виклики суду за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не відлучатись із місця проживання;

- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Виконання ухвали суду доручити прокурору Швець А.П. та начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».

Клопотання прокурора Швець А.П. про продовження ОСОБА_3 цівні запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, що полягає в забороні залишати житло в якому вона проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00 год. по 07.00 год., кожної доби на 60 (шістдесят) діб – задовольнити.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою;

2) не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_1 – без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту діє з 22 листопада 2019 року по 20 січня 2020 року включно.

Копію ухвалидля виконання направити начальнику Вінницького відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області.

Копіюухвали суду направити до Вінницького міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області для виконання.

Ухвала суду в частиніпродовженнязапобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницькогоапеляційного суду впродовж 7 діб з дня її проголошення, в іншійчастиніухвала суду оскарженню не підлягає.

Оскарженняухвали не зупиняєїївиконання.

Суддя: