Рішення № 85915365, 21.11.2019, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/2269/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2019 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голота О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Літин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України, Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України, Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позов мотивує тим, що 27 лютого 2014 року його було прийнято на роботу за трудовим контрактом на посаду директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик». За контрактом він зобов`язався виконувати роботу, визначену контрактом, а роботодавець зобов`язався виплачувати йому заробітну плату, визначену Радою Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством, колективним договором і угодою сторін. Також трудовим контрактом було визначено коло обов`язків, а саме: забезпечувати ефективне керівництво з метою покращення умов по розвитку мисливського спорту, спортивного рибальства, виробництва мисливсько-рибальської продукції; надавати членам товариства та населенню широкої сфери послуг та одержання на цій основі прибутку. Роботодавець взяв на себе обов`язки організувати працю працівника, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, обладнати робоче місце відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці. Інші умови праці не зазначені, лише вказівка на забезпечення їх згідно законодавства України. Роботодавець за його згодою визначив розмір місячного посадового окладу в сумі 1900 грн. Строк дії контракту встановлений з 27 лютого 2014 року до 27 лютого 2015 року. Термін дії контракту було продовжено до 27 лютого 2018 р. (протокол №7 засідання гарнізонної Ради від 29.01.2015 р). Позивач зазначає, що він чесно і добросовісно виконував всі обов`язки, покладені на нього контрактом і вважає, що забезпечив ефективне керівництво і суттєво покращив умови роботи організації по розвитку мисливського спорту, спортивного рибальства, виробництва мисливсько-рибальської продукції, надання членам товариства та населенню широкої сфери послуг та одержання на цій основі прибутку. У зв`язку з цим організація збільшила надходження за реалізацію послуг для населення від 130 тис. грн. в 2014 році, до 200 тис. гри. в 2016 р. За весь період роботи він жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Його досягнення керівництво завжди приводили як приклад добросовісної та успішної роботи. Незважаючи на це, відповідач за своєю ініціативою звільнив його з роботи. Про своє звільнення він дізнався лише після того як отримав лист №24 від 21.11.2016 р. із копією наказу №24 від 24.11.2016 р., в якому зазначено про припинення доступу до фінансових документів у зв`язку з звільненням з посади директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» з 18 листопада 2016 року. З наказом про звільнення його не було ознайомлено, його копію він не отримав до цього часу, хоча неодноразово в письмовій формі звертався до відповідача з проханням надати копію наказу. Тому таке звільнення вважає незаконним, та таким, що суперечить укладеному зі ним трудовому контракту та трудовому законодавству. Зазначає, що жодної із наведених підстав для дострокового розірвання контракту передбаченого пунктом 8 статті 36 КЗпП України у відповідача не було. Своє звільнення вважає пов`язаним з його критикою керівництва, з якою він виступив, 17 листопада 2016 року, на засіданні гарнізонної Ради. Враховуючи вищезазначене, вважає, що його протиправно було звільнено з роботи, тому просить визнати незаконним та скасувати наказ №24 від 17.11.2016 р. в частині звільнення його з посади директора колективного підприємства «Військово-мисливського господарства «Петрик» за ст.41 п.1 КЗпП України та поновити його на посаді директора колективного підприємства «Військово-мисливського господарства «Петрик» з 17 листопада 2016 року. Також просить стягнути з Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу за період з 17 листопада 2016 року по дату постановлення рішення суду про поновлення на роботі. Крім того стягнути з голови Вінницької гарнізонної організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних сил України на користь Вінницької гарнізонної організації Товариство військових мисливців та рибалок Збройних сил України у відшкодування шкоди, заподіяної організації у зв`язку з оплатою, часу вимушеного прогулу з 17 листопада 2016 року по день постановлення рішення суду про поновлення на роботі. В судовому засіданні ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позовній заяві. Суду пояснив, що його незаконно звільнили з посади директора КП "Військово-мисливське господарство "Петрик". Зазначає, що наказ про його звільнення не містить чіткого формулювання його звільнення. Твердження відповідача, що він порушував трудову дисципліну не є дійсністю, оскільки не було з`ясовано причин й обставини вчинення ним будь-якого проступку, не було у нього відібрано будь-яких пояснень тобто недотримана процедура звільнення. Тому просить визнати незаконним та скасувати наказ №24 від 21 листопада 2016 року про принення доступу до бухгалтерсьих і фінансових документів та наказ №22 від 17 листопада 2016 року про його звільнення з посади директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» та поновити його на посаді директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» з 17 листопада 2016 року. Також просить стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 16800 грн. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Габрук М.А. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю. Зазначив, що при звільненні його довірителя з посади було грубо порушено норми трудового законодавства, в зв`язку з чим його було незаконно звільнено. Крім того, ОСОБА_1 в період з 17.11.2016 року по 13.07.2017 року вимушено перебував без заробітної плати, тому до стягнення підлягає заробітна плата за час вимушеного прогулу в сумі 16800 грн. Представник відповідача Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України Троян І.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що винесений наказ №24 від 21 листопада 2016 року про принення доступу до бухгалтерсьих і фінансових документів та наказ №22 від 17 листопада 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» є законним, оскільки підставою для звільнення ОСОБА_1 стало порушення ним трудової дисципліни. ОСОБА_1 більшість завдань поставлених перед ним як перед директором ВМГ "Петрик" не виконав, не було покращено умови для розвитку мисливського і рибальського спорту, фінансовий стан підприємства вимагав кращого. Тому в задоволенні позову просить відмовити. На запитання головуючого щодо відібрання пояснень по фактах порушень трудової дисципліни, за які було застосовано до ОСОБА_1 догани та факту безпосередньо звільнення за порушення дисципліни відповів, що жодних пояснень від ОСОБА_1 не вимагали. Представник відповідача Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України адвокат Троян О.О. в судовому засіданні позову не визнав. Суду пояснив, що працюючи на посаді директора ВМГ "Петрик" ОСОБА_1 на протязі 2016 року систематично не виконував рішення Ради ВГО ТВМР ЗСУ, занедбав господарство, самовільно підвищив заробітну плату, тому відповідно до ч.1 ст.41 КЗпП України його було звільнено з посади директора на законних підставах. Голова ліквідаційної комісії колективного підприємства «Військово-мисливського господарства «Петрик» Рудницький С.А. в судовому засіданні при вирішення спору покладається на розсуду суду. Зазначив, що 21.07.2017 Колективне підприємство «Військово-мисливське господарство «Петрик» перебуває в стадії ліквідації в завершальній стадії. Так, відповідно до матеріалів справи встановлено, що 27.02.2014 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу за трудовим контрактом на посаду директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» Літинського району, Вінницької області (а.с.7-8 т.1). В розділі оплата праці запис відсутній. Відповідно до п.4 контракту працівник зобов`язується забезпечити ефективне керівництво з метою покращення умов по розвитку мисливського спорту, спортивного рибальства, виробництва мисливсько-рибальської продукції, надання членам товариства та населенню широкої сфери послуг та одержання на цій основі прибутку. Дія цього контракту припиняється: а) після закінчення строку дії контракту; б) за згодою сторін; в) з ініціативи роботодавця до закінчення дії контракту у випадках, передбачених законодавством (ст.40, 41 КЗпП України) (п.17 контракту). В п.п.19, 20 контракту зазначено, що у разі дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин, в тому числі розірвання контракту працівником - з причин невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобовязань, передбачених цим контрактом або роботодавцем з підстав, не передбачених чинним законодавством та цим контрактом, встановлюються відповідно додаткові гарантії та (або) компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові. При достроковому розірванні контракту у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобовязань, передбачених контрактом, він розривається з попередженням відповідної сторони за два тижні. Відповідно до протоколу №6 від 17.11.2016 року відбулося засідання Ради Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України на якому було заслухано звіт директора військово-мисливського господарства «Петрик» ОСОБА_1 про виконання ним рішень Ради ВГО ТВМР, плану грошових надходжень від діяльності господарства і вилову риби за жовтень 2016 року (а.с.96-97 т.1). Відповідно до даного протоколу №6 від 17.11.2016 року на засіданні Ради Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Колективного господарства «Військово-мисливське господарство «Петрик» за ст.41 п.1 КЗпП України за грубе неодноразове порушення умов контракту з 17.11.2016 року. Відповідно до наказу голови Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок ЗСУ №22 від 17.11.2016 року зазначено, що директор Колективного господарства «Військово-мисливське господарство «Петрик» ОСОБА_1 звільнено з посади, згідно ст.41 п.1 КЗпП України з 17.11.2016 року (протокол №6 від 17.11.2016 року) (а.с.99 т.1). Наказом голови Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок ЗСУ №24 від 21.11.2016 року ОСОБА_1 припинено доступ до бухгалтерських і фінансових документів у зв`язку з звільненням з посади. Директором Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» призначено з 18.11.2016 року, згідно рішення гарнізонної Ільченко М.М. (протокол №6 від 17.11.2016 року) (а.с.101). Згідно вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. У справах, щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення. атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у звязку з повідомленням ним або членом його сімї про порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» іншою особою обовязок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача. Відповідно до роз`яснень, викладених у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст.40, п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчинення проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Звільнення за п.1 ст.41 КЗпП України є дисциплінарним стягненням і має проводитись із додержанням правил, встановлених ст.148, 149 КЗпП України для застосування дисциплінарних стягнень. Окрім цього, важливим елементом застосування п.1 ч.1 ст41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості. Так, рішення компетентного органу, власника і т.п., і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення керівника (тобто лише одноразове грубе порушення, конкретних трудових обовязків). Такі правила звільнення працівника з роботи за ініціативою власника або уповноваженого ним органу відповідачем дотримані не були. Так, відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. При цьому дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Днем виявлення проступку вважається день, коли про нього стало відомо відповідній посадовій особі роботодавця, але не лише тій, яка наділена правом звільнення працівника. Відповідно до вимог ст.149 КЗпП України, перед тим, як застосувати дисциплінарне стягнення роботодавець (в особі керівника підприємства або власника, його представників), якщо йдеться про вчинення грубого порушення керівником, повинен з`ясувати причини й обставини вчинення проступку. Для цього він має зажадати від працівника письмових пояснень. У разі відсутності такого пояснення, суд може розцінюватися це, як недодержання процедури звільнення. Це підтверджується зокрема постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.10.2007 року. В правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 року у цивільній справі №6-33цс14 зазначено, що згідно з п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства. установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу). Відповідно до роз`яснень п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного звязку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення. Так, під час судового розгляду, встановлено, що при винесенні наказу №22 від 17 листопада 2016 року про звільнення позивача ОСОБА_1 з посади директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» за п.1 ст.41 КЗпП України відповідачем не дотримано вимог чинного трудового законодавства України. Суду не надано доказів скоєння грубого одноразового порушення трудових обовязків, яке допустив директор військово-мисливського господарства «Петрик» Сіваченко С.І., що стало підставою для видання наказу про його звільнення за п.1 ст.41 КЗпП України. Суд не бере до уваги твердження відповідача, що ОСОБА_1 звільнено з посади диркетора за те, що він особисто видав наказ про підвищення собі та працівникам військово-мисливського господарства «Петрик» заробітної плати без погодження з Вінницькою гарнізонною організацією товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України. Оскільки відповідно до п.5.5 Статуту Військово-мисливського господарства «Петрик» зареєстрований рішенням Літинської РДА 20.09.1996 року за №259 та затвердженого Радою Вінницької гарнізонної організації військових мисливців та рибалок ЗСУ (протокол №1 від 10.09.1996 року) директор військово-мисливського господарства «Петрик» самостійно приймає на роботу та звільняє працівників господарства, встановлює форми, системи і розміри оплати праці (а.с.12-20). Також доводи представника відповідача Вінницької гарнізонної організації військових мисливців та рибалок про те, що ОСОБА_1 неналежно виконував свої посадові обов`язки за звітний період, що призвело до зменшення фінансових надходжень від діяльності господарства, а також те, що позивач раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності не можуть в даному випадку слугувати законною підставою для видання ними наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади за ст.41 п.1 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства. Натомість на засіданні Ради Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України від 17.11.2016 року прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Колективного господарства військово-мисливське господарство «Петрик» за ст.41 п.1 КЗпП України за грубе неодноразове порушення трудових обов`язків без зазначення, яких конкретних порушень та часу їх скоєння позивачем. Крім того, відповідачем взагалі не зазначено, яке грубе одноразове порушення посадових обов`язків допустив ОСОБА_1 , що стало підставою для його звільнення з роботи. Крім цього, відповідач в порушення вимог ст.47 КЗпП України у день звільнення не видав позивачу копію наказу про звільнення з роботи, належно оформлену трудову книжку із зазначенням запису про звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (п.1 ст.431 КЗпП України). Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та оцінивши надані докази, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з посади директора Військово-мисливського господарства «Петрик» за ст.41 п.1 КЗпП України відповідачем проведено незаконно та з порушенням вимог чинного трудового законодавства щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Враховуючи, що наказ ради Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливці та рибалок Збройних сил України №24 від 21.11.2016 року, про припинення доступу ОСОБА_1 до бухгалтерських і фінансових документів є похідним від наказу №22 від 17.11.2016 року про звільнення ОСОБА_1 який судом визнано незаконним, то наказ №24 від 21.11.2016 року також підлягає скасуванню. Враховуючи ту обставину, що наказ №22 від 17.11.2016 року про звільнення ОСОБА_1 визнається незаконним та підлягає скасуванню, тому ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» з 17 листопада 2016 року. Відповідно до п.5.5 Статуту Військово-мисливського господарства «Петрик» зареєстрований рішенням Літинської РДА 20.09.1996 року за №259 та затвердженого М.Антіповим Вінницької гарнізонної організації військових мисливців та рибалок ЗСУ (протокол №1 від 10.09.1996 року) директор військово-мисливського господарства «Петрик» самостійно приймає на роботу та звільняє працівників господарства, встановлює форми, системи і розміри оплати праці (а.с.12-20 т.1). Відповідно до типової форми контракту з працівником (а.с.7-8) він укладений 27 лютого 2014 р. між головою ради Вінницької гарнізонної організації ТВМР ЗС України Троян І. В. та ОСОБА_1 і встановлено, що у графах розділу «Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника» зазначено прочерки. Відповідно до довідки про доходи (а.с.83 т.1) посадовий оклад директора військово-мисливського господарства «Петрик» за останні два місяця перед звільненням складав 1900 гривень на місяць, тому за період з 17.11.2016 року по 13.07.2017 року до стягнення підлягає заробітна плата в сумі 16800 грн. В судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи Колективне підприємство «Військово-мисливське господарство «Петрик» засновником якого є Вінницька гарнізонна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України від 21.07.2017 перебуває на стадії ліквідації, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.142-145), тому саме з Вінницької гарнізонної організації товариств військових мисливці та рибалок Збройних сил України необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 16800 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з голови Вінницької гарнізонної організації товариств військових мисливці та рибалок Збройних сил України на користь Вінницької гарнізонної організації товариств військових мисливці та рибалок Збройних сил України шкоди, заподіяної організації у зв`язку з оплатою ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 17 листопада 2016 року по день поставлення рішення суду про поновлення на роботі суд вважає необхідним відмовити, оскільки рішення про звільнення ОСОБА_1 не приймалося особисто головою Вінницької гарнізонної організації товариств військових мисливці та рибалок Збройних сил України, а приймалося Гарнізонною Радою. Керуючись ст.ст.ст.ст.4,12,48,76,81, 141, 247, 259,263-268, 280 ЦПК України, ст.ст. 41, 47, 148, 149, 237, 431 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», постановою Верховного Суду України від 21.05.2014 року у цивільній справі №6-33цс14, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №24 від 21 листопада 2016 року про принення доступу ОСОБА_1 до бухгалтерсьих і фінансових документів та наказ №22 від 17 листопада 2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» та поновити його на посаді директора Колективного підприємства «Військово-мисливське господарство «Петрик» з 17 листопада 2016 року.

Стягнути з Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок збройних сил України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) грн.

Стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя : Желіховський В. М.