Ухвала суду № 85914532, 23.11.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/7553/2019

Справа № 428/13121/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Посохов І.С., за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В., слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Сіволожської В.В., прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Жаркова В.О., захисника Шевченка Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Сіволожської В.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Жарковим В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12019130370002019 від 21.11.2019 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2019 до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду надійшло клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Сіволожської В.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Жарковим В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 .

У клопотанні слідчого зазначено, що в провадженні СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12019130370002019 від 21 листопада 2019 року за фактом збуту психотропної речовини ОСОБА_1 , попередня правова кваліфікація - ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини та реалізуючи його через канал «ІНФОРМАЦІЯ_5» в менеджері «Telegram», заздалегідь придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб психотропну речовину, яку йому було залишено невідомою особою в м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, біля приміщення покинутого кафе «Мозайка». 21.11.2019 о 12.20 год. ОСОБА_1 забрав придбану ним особливо небезпечну психотропну речовину, яку поклав до лівої кишені пальто, вдягнутому на ньому та направився з нею до кафе «Шарпей», що розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 20.

Далі, того ж дня, а саме 21 листопада 2019 року о 13 год. 30 хв. працівниками УПН ГУНП в Луганській області поблизу кафе «Шарпей», яке розташовано за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 20, був зупинений ОСОБА_1 , під час бесіди з яким останній повідомив, що у нього при собі маються заборонені до обігу особливо небезпечні психотропні речовини, які в нього перебувають у кишені пальто, вдягнутому на ньому. Після цього працівники УПН ГУНП в Луганській області повідомили про даний факт чергову частину Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області для виклику на місце вчинення кримінального правопорушення слідчого для проведення огляду місця події.

Так, 21.11.2019 у період часу з 15 год. 10 хв. по 15 год. 40 хв. в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 20, слідчим, в присутності двох понятих, виявлено та вилучено пакунки з порошкоподібною речовиною світло-зеленого кольору в окремих зіп-пакетах, які ОСОБА_1 виклав зі своєї кишені пальто, а раніше зберігав з метою збуту, а саме:

- 2 пакунки, обмотані ізолентою синього кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з порошкоподібною речовиною світло-зеленого кольору упаковано до сейф пакету з пояснювальними записами та підписами;

- 6 пакунків, обмотані ізолентою синього кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з порошкоподібною речовиною світло-зеленого кольору упаковано до сейф пакету з пояснювальними записами та підписами;

- 22 пакунки, обмотані ізолентою синього кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з порошкоподібною речовиною світло-зеленого кольору упаковано до сейф пакету з пояснювальними записами та підписами.

Згідно з висновком експерта речовина надана на експертизу в пакеті із полімерної плівки містить особливу небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2- піролідін-1-іл-пентан- 1-он). Маса PVP у речовині становить 0,3067 грама.

Отже, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У клопотанні слідчого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного Шевченко Д.В. заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання.

Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події від 21.11.2019, згідно з яким огляд було проведено за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 20 , в ході якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено: 2 пакунки, обмотані ізолентою синього кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з порошкоподібною речовиною світло-зеленого кольору упаковано до сейф пакету з пояснювальними записами та підписами; 6 пакунків, обмотаних ізолентою синього кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з порошкоподібною речовиною світло-зеленого кольору упаковано до сейф пакету з пояснювальними записами та підписами; 22 пакунки, обмотані ізолентою синього кольору - полімерні пакети «гриппер» (пакет з застібкою Zip-Lock) з порошкоподібною речовиною світло-зеленого кольору упаковано до сейф пакету з пояснювальними записами та підписами;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 21.11.2019;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 21.11.2019;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину в порядку ст. 208 КПК України від 21.11.2019;

- висновком експерта Луганського НДЕКЦ МВС України № 19/113/8/2-1231е від 22.11.2019, відповідно до якого речовина надана на експертизу в пакеті із полімерної плівки містить особливу небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2- піролідін-1-іл-пентан- 1-он). Маса PVP у речовині становить 0,3067 грама.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

В судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 21.11.2019 до ЄРДР за № 12019130370002019 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

21.11.2019 слідчим Околотенком Д.С. о 13 годині 33 хвилини було затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з клопотання слідчого, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , а саме:

- можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, в якому він обґрунтовано підозрюється; відсутність міцних соціальних зв`язків оскільки ОСОБА_1 не одружений, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей;

- можливість знищити, сховати або спотворивати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що оскільки незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини ОСОБА_1 здійснював через мобільний додаток «Telegram», де розповсюджував особам фотографії з місцями зроблених ним «закладок» з психотропними речовинами та вказаними точними адресами їх місцезнаходження, він може мати вказаний доступ до цього додатку з іншого мобільного телефону чи стаціонарного комп`ютера, який також може містити в собі інформацію, яка б підтверджувала факт збуту вказаних наркотичних засобів. У зв`язку з чим ОСОБА_1 матиме змогу знищити або спотворити інформацію, яка має значення до вказаного кримінального правопорушення. Також ОСОБА_1 за місцем свого мешкання або в інших володіннях та схованках може зберігати заздалегідь заготовлені та розфасовані психотропні речовини, які він міг зберігати для подальшого їхнього збуту, у зв`язку з чим ОСОБА_1 матиме змогу знищити чи спотворити докази, які матимуть значення для вказаного кримінального правопорушення;

- можливість продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що під час огляду місця події за участю ОСОБА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, що мала ознаки розфасування, які в подальшому ОСОБА_1 мав умисел на збут вищевказаних психотропних засобів. Також, в ході досудового розслідування перевіряється версія, що ОСОБА_1 будучи на свободі буде продовжувати займатися протиправною діяльністю, пов`язаною зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин. Майновий стан підозрюваного, а саме той факт, що ОСОБА_1 не працює, у зв`язку з чим не має достатнього джерела доходу, у зв`язку з чим може знову вчинити кримінальне правопорушення із корисливих мотивів.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Водночас, слідчий суддя не погоджується з прокурором в тому, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор в судовому засіданні обґрунтував, зокрема, тим, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, неповнолітніх дітей на утримані не має.

Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не підтверджується наявністю цих обставин. Прокурором не доведено, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, проживає разом із матір`ю та сестрою. Прокурором також не прийнято до уваги, що підозрюваний у свої 20 років не зобов`язаний вже мати дружину та малолітніх дітей, а тим більше не може мати неповнолітніх дітей на утриманні.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, про який слідчому судді не надано відомостей, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора або свідчили би про необхідність надання йому кваліфікованої медичної допомоги; репутацію підозрюваного, який раніше не судимий; незадовільний майновий стан підозрюваного, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, що, на думку слідчого судді, дає обґрунтовані підстави сумніватися, що підозрюваний, перебуваючи на волі, знову не вчинить нового умисного корисливого злочину, оскільки саме відсутність доходів і спонукала його до вчинення цього кримінального правопорушення.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Водночас, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 38 420 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Сіволожської В.В., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Жарковим В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді протягом 60 днів, а саме: з 21 листопада 2019 року по 19 січня 2020 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, ЄДРПОУ - 37993783, банк одержувача - казначейство України (ЕАП), рахунок UA318999980000031217205026001, код класифікації доходів бюджету - 22030200.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, який здійснюватиме досудове розслідування;

- не відлучатися із м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти.

У разі невиконання перелічених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя І. С. Посохов