Рішення № 85914484, 22.11.2019, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/933/19

Провадження № 2/419/337/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та пені,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з даним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 20.12.2018 року позов до відповідача про стягнення аліментів задоволено частково (справа № 419/3231/18). Стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2018 року до досягнення дитиною повноліття. Постановою Луганського апеляційного суду від 27.02.2019 року було постановлено наступне - рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року змінити, скасувавши його у частині визначення розміру стягуваних аліментів та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь, аліменти на утримання малолітнього у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказане рішення суду набуло законної сили 27.02.2019 року. Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області у справі № 419/3231/18 про стягнення аліментів встановлений наступний факт - «На думку суду, витрати на відвідування дитиною додаткових занять, лікування, відносяться до додаткових витрат на утримання дитини, пов`язані з розвитком здібностей дитини та хворобою». Постановою апеляційного суду від 27.12.2019 року у зазначеній справі рішення Новоайдарського районного суду від 20.12.2018 року змінено (не скасовано) лише в частині визначення розміру аліментів. Встановлена рішенням суду першої інстанції обставина, щодо додаткових витрат не скасована. Таким чином, понесені нею витрати на оздоровлення, лікування та розвиток дитини, є додатковими витратами, що встановлено рішенням суду у справі № 419/3231/18, яке набуло законної сили.

За період з травня 2018 року по березень 2019 року було витрачено на профілактичні медичні заходи, на лікування дитини - 6699,02 гривень. Так, у 2018 році несла наступні витрати, в зв`язку з забезпеченням здоров`я дитини та лікуванням хвороб. Дитина хворіла ГЕРЗ (ГРЗ) п`ять разів за 2018 рік - двічі у травні 2018 року, у вересні 2018 року, у листопаді 2018 року, у грудні 2018 року. В зв`язку з захворюванням дитини, для швидкого визначення правильного лікування, для визначення необхідності приймання антибіотиків, в залежності від симптомів наявних у дитини, майже під час кожного захворювання вимушена робити дитині аналіз крові. Безкоштовний аналіз крові в місцевій дитячій поліклініки роблять дитині з вени. Для неї це є не припустимим, адже психологічно несприятливо для дитини. Тому, дитина здає кров у платній лабораторії - з пальця. До того ж у платній лабораторії аналізи виготовляють значно швидше, що сприяє призначенню правильно лікування. Вважає, що це відповідає вимогам Закону щодо найкращого піклування за дитиною. Вартість такого дослідження складає 200 гривень. В 2018 році (07.05.18, 30.05.18, у листопаді 2018) син тричі здавав кров. На лікування дитини в травні 2018 було витрачено 1652,1 гривень. Всі ліки були придбані за призначенням лікарів. Частина чеків надається; частину не зберігала, в зв`язку з чим надає перелік ліків та данні щодо їх вартості з мережі Інтернет. Наприкінці травня 2018 року, згідно з показниками аналізів крові, огляду дитини, симптомами наявними у дитини, за призначенням лікаря, давала антибіотик (фромилид), вартістю майже 200 грн. за упаковку - 60 мл. - за призначенням необхідно було приймати 5 мл. 12 рази на день - 8 днів (тобто необхідно було придбати дві упаковки). У вересні 2018 року на ліки було витрачено за чеками 404,30 гривень (фактично більше, враховуючи щоденне платне відвідування лікаря-оторинголога (ЛОР) для обробки слизової оболонки носу (відсапування слизи). У листопаді 2018 року на лікування було витрачено 1731,5 грн. (враховуючи аналіз крові та назоцитограму) - призначення лікарів, всі квитанції надаються у додатках до позовної заяви. У грудні 2018 року на лікування ГРЗ витрачено 363,12 грн. (враховуючи, що більшість ліків залишилось з листопада 2018 року). Також, в зв`язку з наявністю у дитини додаткових хорд у серці (підтверджується висновком УЗД), у дитині наявні шуми серця. Для з`ясування причини цих шумів (а саме, що вони зумовлені додатковими хордами, а ні іншими відхиленнями) необхідно було зробити ехокардіографію (вартістю 300 грн). У місцевій дитячій лікарні таке дослідження не робиться. Відвідування для цього дослідження обласної лікарні (у місті Києві) було просто не рентабельним. Платне дослідження серця вона мала можливість зробити у приватній лікарні в п`яти хвилинах пішки від дому, в зв`язку з чим не довелося везти дитину трьома видами громадського транспорту з Броварів до Києва. Також дитині було рекомендовано зробити копрограму - вартістю 150 грн. Також для дитини влітку 2018 року було придбано траумгель, вартістю 250 грн. - найкращий засіб від травм при падінні, механічних ушкоджень тощо. Вважає, зрозумілим, що чотирирічна (на час придбання ліків) дитина іноді може падати, забиватися і вважаю надання їй допомоги хоч із-за допомогою дорогого, але дієвого, лікарського засобу, відповідає обов`язку батьків піклуватися про дитину. Таким чином, протягом 2018 року нею було здійснено витрат, в зв`язку з лікування, оздоровленням дитини на суму - щонайменш на 5252,92 грн. - чеки на зазначену суму, приписи лікарів додає до позову. На протязі січня - березня 2019 року нею було витрачено на лікування дитини - 1446,1 грн.

Зауважує, що деякі ліки, як то антибактеріальні краплі від нежиті, сиропи від кашлю, жарознижуючі засоби мають термін придатності - місяць, три місяці, шість місяців від дня відкриття. І, наприклад, якщо застосувала у травні жарознижуючий засіб, по закінченню шести місяців (у грудні) повинна його викинути, навіть якщо він практично повний, і придбати новий (щоб в домі був наявний придатний до вживання жарознижуючий засіб; так як не знає в який час доби він може знадобитися дитини (як відомо, у дітей температура найчастіше підіймається вночі)). До вищезазначених витрат не зазначено придбання жарознижуючого засобу (наприклад Нурофен, щонайменша вартість 70 гривень), не зазначені витрати на профілактичний огляд лікаря ортопеда (чек, на жаль, втрачений, вартість 200 гривень); оплату викликів лікарів до дому у приватному платному порядку; оплату спелеотерапії; витрати на таксі до лікарні (наша амбулаторія знаходиться на вул. Незалежності у пішій доступності; але лікарі - спеціалісти, як лікар - ЛОР знаходяться у центральній поліклініці в 30-40 хвилинах пішки (з дитиною) від місця їхнього з дитиною мешкання; у негоду з нездоровою дитиною важко собі дозволити відвідування лікарів спеціалістів, інакше як на таксі. Батько дитини, не дивлячись на наявність транспортного засобу чомусь не завжди може возити дитину по лікарням. З урахуванням викладеного, вважає, зазначені нею витрати на лікування дитини обґрунтованими, навіть заниженими. Відповідач, категорично відмовляється відшкодовувати ці витрати під час необхідності (тобто під час захворювання дитини).

На розвиток дитини на протязі травня 2018 року - березня 2019 року витрачено щонайменш 6550 гривень, а саме абонемент в басейн - 480 грн, лего- студія «ІНФОРМАЦІЯ_4» - 540 гривень, абонентська плата за зняття з англійської мови - 5280 гривен. Зазначені витрати підтверджуються чеками. Ці витрати є більшими. Однак, так як не зберегла чеків з відвідування малювання та тхеквондо, не наполягає на відшкодуванні цих витрат. Всі ці витрати обумовлені особливими обставинами.

Згідно постанови апеляційного суду від 27.02.2019 року у справі 419/3231/18, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на дитину з 19.11.2018 року у розмірі прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімуму на дитину віком до 6 років з 01 січня 2019 року становить 1626 гривень. В листопаді 2018 року боржник сплатив аліменти відповідно до рішення суду; у грудні 2018 року сплачено 1000 грн. (борг 626 грн.), у січні та лютому 2019 року сплачено аліментів по 1200 грн. (борг 426 грн. х 2 = 852 грн), у березні 2019 року сплачено аліменти 1000 грн.(борг 626 грн) Борг по аліментам за рішенням суду станом на 01.03.2019 року становить 1478 грн. та поточний борг за березень 2019 року. В березні строк прострочення сплати аліментів становить 28 днів, пеня за цей час складає 15 грн. (1% від 1478грн.) х 28днів = 420 грн. В подальшому розмір пені буде уточнено. Постанова апеляційного суд набула чинності 27.02.2019 року. Про це рішення відповідачу стало відомо 27.02.2019 року.

У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину за період з травня 2018 року по березень 2019 року у розмірі 8611,85 гривень. Стягнути з відповідача на її користь пеню, яка утворилась за період часу з 01 березня 2019року в зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів за період у розмірі - 420,00 гривень.

В подальшому збільшила позовні вимоги та просила суд, стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину за період з травня 2018 року по 08 серпня 2019року у розмірі 11386,8 гривень. Стягувати з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 у розмірі 1000 грн., щомісячно з 01 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з відповідача на її користь пеню, яка утворилась за період часу з 01 березня 2019 по 28 березня 2019 в зв`язку з заборгованістю зі сплати аліментів (що мала місце у період з листопада 2018 по лютий 2019) у розмірі - 420,00 гривень.

У своєму відзиві на позовну заяву та уточнену позовну заяву відповідач зазначив, що у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі, оскільки рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року по справі №419/3231/18 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень, але не менше, 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2018 року до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позовних вимог - відмовлено за необґрунтованістю. Постановою Луганського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року змінено, скасовано його у частині визначення розміру стягуваних аліментів та ухвалено в цій частині позовних вимог нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. У доповнених позовних вимогах позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на дитину за період з травня 2018 року по 08 серпня 2019 року у розмірі 11386 грн. 80 коп. Як у первісному позові так і у доповненому позові позивач ОСОБА_1 зазначає: що нею з травня 2018 року по березень 2019 року було витрачено на профілактичні медичні заходи, на лікування дитини 6699 грн. 02 коп. Дитина хворіла п`ять разів за 2018 рік - двічі у травні 2018 року, у вересні 2018 року, у листопаді 2018 року, у грудні 2018 року. Безкоштовний аналіз крові в місцевій дитячій поліклініки роблять з вени. Для неї це є не припустимим, адже психологічно несприятливо для дитини. Тому дитина здає кров у платній лабораторії - з пальця. Вартість такого дослідження складає 200 грн. В 2018 році (07.05.2018, 30.05.2018, у листопада 2018) тричі здавав кров. Призначення (направлення) лікаря про проведення аналізу крові відсутнє. В копіях замовленнях від 07.05.2018 року, від 22.11.2018 року, від 26.01.2019 року, дослідженні від 30.05.2018 року, зазначено - без направлення. Копія фіскального чеку доданого до матеріалів позову, не містить ні дати сплати, не від кого сплата, не за якого чоловіка чи дитину сплата. Крім того копії даних фіскальних чеків викликають сумнів з приводу їх достовірності. Крім того медичні ліки, які зазначені у фіскальних чеках доданих до позову, не викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) відповідно до ст.,185 СК України тому до додаткових витрат не відноситься. Як у первісному позові так і у доповненому позові позивач ОСОБА_1 зазначає: на лікування дитини в травні 2018 року було витрачено 1652 грн. 01 коп. Всі ліки придбані за призначенням лікарів. Частина чеків надається, частину чеків вона не зберігала, в зв`язку з чим надає перелік ліків та дані щодо їх вартості з мереж Інтернет. Наприкінці травня 2018 року, давала антибіотик (фромилид) вартістю майже 200 грн. Призначення (направлення) лікаря про призначення фромилиду відсутнє. Сплата у сумі 200 грн. за фромилид ніякими доказами не підтверджується. Крім того медичні ліки, які зазначені у фіскальних чеках доданих до позову, не викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) відповідно до ст..185 СК України - тому до додаткових витрат не відноситься. Як у первісному позові так і у доповненому позові позивач ОСОБА_1 зазначає: у вересні 2018 року на ліки було витрачено 404 грн. 03 коп. У листопаді 2018 року на лікування було витрачено 1731 грн. 50 коп. У грудні 2018 року на лікування ГРЗ витрачено 363 грн. 12 коп. Також дитині було рекомендовано зробити копрограму вартість 150 грн. В літку 2018 року дитині було придбано траумгель вартістю 250 грн. Таким чином протягом 2018 року було здійснено витрат, в зв`язку з лікуванням, оздоровленням дитини на суму - щонайменш на 5252 грн. 92 коп. На протязі січня-березня 2019 року було витрачено на лікування дитини - 1446 грн. 01 грн. Призначення (направлення) лікаря про застосування саме медичних ліків, які зазначені у фіскальних чеках доданих до позову, відсутні. Кому саме, призначалися медичні ліки, які зазначені у фіскальних чеках доданих до позову ніякими доказами не підтверджується. Крім того копії даних фіскальних чеків викликають сумнів з приводу їх достовірності. Як у первісному позові так і у доповненому позові позивач ОСОБА_1 зазначає: для з`ясування причин цих шумів серця необхідно було зробити ехокардіографію вартістю 300 грн. Призначення (направлення) лікаря про проведення ехокардіографїї відсутнє. Сплата у сумі 300 грн. медичному центру ТОВ «Здорова Родина плюс» ніякими доказами не підтверджується. Як у первісному позові так і у доповненому позові позивач ОСОБА_1 зазначає: на розвиток дитини на протязі травня 2018 року - березня 2019 року витрачено щонайменш 6550 грн., а саме абонемент в басейн - 480 грн., лего-студія «ІНФОРМАЦІЯ_4» - 540 грн., абонентська плата з англійської мови - 5280 грн. Абонемент в басейн - 480 грн., Сплата ніякими доказами не підтверджується. В доданому до позову копії фіскального чеку на суму 480 грн. від 10.09.2018 року не зазначено що, це саме сплата за басейн. Не зазначено від кого сплата, за яку послугу, за кого. Крім того копія даного фіскального чеку від 10.09.2018 року на суму 480 грн. викликає сумнів з приводу його достовірності. Лего-студія «ІНФОРМАЦІЯ_4» - 540 грн., - призначення (направлення) будь якого фахівця про відвідування лего-студії «ІНФОРМАЦІЯ_4» відсутнє. Не зрозуміло чи взагалі потрібна Лего- студія «ІНФОРМАЦІЯ_4» дитині, що за лего-студія, що за «ІНФОРМАЦІЯ_4» взагалі не зрозуміло, сплата ніякими доказами не підтверджується, в доданому до позову копії чеку на суму 540 грн. від 27.04.2018 року вказан якийсь «ІНФОРМАЦІЯ_4», не зазначено що, це саме за сплата, за яке навчання. Не зазначено від кого сплата, за яку послугу. Крім того копія даного чеку від 27.04.2018 року на суму 540 грн. викликає сумнів з приводу його достовірності. Взагалі незрозуміло що таке «ІНФОРМАЦІЯ_4». «Денний догляд за дітьми. Англійська мова. Абонемент». - 5280 грн. - призначення (направлення) будь якого фахівця про відвідування ФОП ОСОБА_6 «денний догляд за дітьми. Англійська мова. Абонемент» відсутнє. До позову надані квитанції, серії ААЗ №№270706 від 04.05.2018 року, 270710 від 04.06.2018 року, 270717 від 02.07.2018 року, 270723 від 03.09.2018 року, 270728 від 01.10.2018 року, 270733 від 05.11.2018 року, 270739 від 03.12.2018 року, 270747 від 09.01.2019 року, 270751 від 04.02.2019 року, 270768 від 04.03.2018 року ФОП ОСОБА_6 для сплати за послугу «денний догляд за дітьми. Англійська мова. Абонемент». Вартість послуги 520 грн. В квитанціях не зазначено для кого сплата, за якого чоловіка чи дитину. Сама сплата ніякими доказами не підтверджується. Крім того копії даних квитанції викликає сумнів з приводу їх достовірності. Крім того дитина ОСОБА_3 відвідує заклад дошкільної освіти «Перлинка», що підтверджується наданою до позову характеристикою завідувачем ДНЗ від 25.01.2019 року, тому відвідування дитячого центру розвитку ФОП ОСОБА_6 , як зазначено у квитанціях, за послугу «денний догляд за дітьми. Як у первісному позові так і у доповненому позові позивач ОСОБА_1 зазначає: загальний розмір додаткових витрат у період з травня 2018 року по березень 2019 року на утримання дитини становить 13249 грн. 00 коп. (6699 грн. - витрати обумовлені лікуванням дитини та 6550 грн. - витрати обумовлені розвитком здібностей дитини). Вважає, що їй повинно бути відшкодовано 65% від зазначеної суми, в зв`язку з тим, що піклуванням дитини займається виключно вона, витрачає свій час (в тому числі іноді і робочий), який їй не компенсується. 65% від 13249 грн. складає 8611 грн. 85 коп., на стягненні цієї суми наполягає. За період з квітня 2019 року по липень 2019 року були понесені додаткові витрати на медикаменти 731 грн. 50 коп. (у квітні лікування ОРВІ, у травні алергічний риніт, у липні нежить) + 1457 грн. 60 коп. (оновлення дитячої аптечки) = 2189 грн. 10 коп. Також на розвиток дитини в цей період в зв`язку з відвідуванням занять з англійської мови 1710 грн. та Лего- Студїї 370 грн., загалом витрачено 2080 грн. Тобто за період з квітня 2019 року по липень 2019 року сума додаткових витрат складає 4269 грн. 10 коп., 65% від даної суми складає 2774 грн. 90 коп. Наполягає на стягнені додаткових витрат з травня 2018 по серпень 2019 року у розмірі 11386 грн. 80 коп. Крім того, вважає необхідним стягувати 1000 грн. щомісячно - додаткових витрат на дитину.

У позовних вимогах позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь пеню, яка утворилася за період часу з 01 березня 2019 року по 28 березня 2019 року в зв`язку з заборгованістю зі сплати аліментів (що мала місце у період з листопада 2018 року по лютий 2019 рік) у розмірі 420 грн. 00 коп. На даний час, заборгованості по сплаті аліментів не має, а навпаки є переплата сплачених аліментів, що підтверджується: розпискою ОСОБА_1 від 14.11.2018 року на суму 1600 грн.; фіскальним чеком поштового переказу від 22.12.2018 року на суму 1000 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 04.01.2019 року на суму 1200 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 15.02.2019 року на суму 1200 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 25.03.2019 року на суму 1000 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 28.03.2019 року на суму 2130 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 16 квітня 2019 року на суму 1700 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 20 травня 2019 року на суму 1700 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 20 червня 2019 року на суму 1700 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 18 липня 2019 року на суму 1700 грн., фіскальним чеком поштового переказу від 19 серпня 2019 року на суму 1700 грн.

Так, заборгованість зі сплати аліментів станом на час звернення позивача ОСОБА_1 , з позовом до суду, а саме на 28 березня 2019 року, та на даний час, а саме станом на 01 вересня 2019 року - відсутня, а навпаки є переплата по сплаті аліментів. Станом на 01 вересня 2019 року права позивача ОСОБА_1 та дитини ОСОБА_3 не порушені.

Вважає необхідним зазначити, що крім своєчасної сплати аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , як додаткові витрати на дитину які викликані особливими обставинами - розвитком здібностей дитини - сина ОСОБА_3 29 січня 2019 року був придбаний планшет вартістю 4248 грн., 14 липня 2019 року шнур для планшета вартістю 169 грн., всього на суму 4417 грн. В дитячому магазині «Антошка» були придбані іграшки трансформери: 01 грудня 2018 року іграшка трансбот вартістю 498 грн., 19 грудня 2018 року іграшка трансбот вартістю 688 грн., 31 грудня 2018 року іграшка найтбат вартістю 359 грн., 24 лютого 2019 року іграшка швидкісний запуск вартістю 639 грн., 19 серпня 2019 року іграшка скінбот вартістю 213 грн., всього на суму 2397 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала змінені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач підтримав викладені факти у відзиві та наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 20.12.2018 року позов до відповідача про стягнення аліментів задоволено частково (справа № 419/3231/18). Стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.11.2018 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.9-10).

Постановою Луганського апеляційного суду від 27.02.2019 року було постановлено наступне - рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року змінити, скасувавши його у частині визначення розміру стягуваних аліментів та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь, аліменти на утримання малолітнього у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.11-12).

Ці обставини свідчать про те, що спірні правовідносини регулюються главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» СК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Згідно з ч. 2 цієї ж статті розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватись після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Згідно роз`яснень Міністерства Юстиції України «доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо)».

Згідно матеріалів справи та медичної картки дитини встановлено, що дійсно ОСОБА_3 звертався до лікарів в проміжок часу з травня 2018 року по серпень 2019 року, отримував призначення ліків та направлення на огляд інших лікарів, проте варто зазначити, що квитанції про придбання ліків в більшій своїй частині виходять за межі лікування та часу звернення до лікарів. Позов не містить належні докази про те, що дитині призначалося лікування (відсутні виписки з історії хвороби, призначення лікарів та направлення на обстеження) про те є відповідні квитанції на оплату ліків, можливо позивач і несла ці витрати, але з особистої ініціативи у цілях профілактики, а можливо лікувалася сама. Копії чеків, які надані як доказ, взагалі не містять ніякої інформації, крім суми сплачених коштів та дати оплати і викликають дуже багато запитань. В цьому випадку судом встановлено суму витрат на лікування дитини у розмірі 2170 гривень, яка підтверджується копіями чеків на придбання ліків, призначення лікаря, яке наявне у медичній картці, та чеків плати за аналізи.

В матеріалах справи наявні квитанції на оплату вивчення англійської мови за травень 2018 року у розмірі 520 гривень, червень 2018 року у розмірі 520 гривень, липень 2018 року у сумі 520 гривень, вересень 2018 року у сумі 520 гривень, жовтень 2018 року у сумі 520 гривень, листопад 2018 року у сумі 520гривень, грудень 2018 року у сумі 520 гривень, січень 2019 року у сумі 500 гривень, лютий 2019 року у сумі 570 гривень, березень 2019 року у сумі 570 гривень (а.с.18-19) та квітень, травень, червень 2019 року у сумі 1 710 гривень (а.с.254).

Окрім цього в матеріалами справи, а саме копіями кватинцій підтверджено факт витрат на навчання у лего- студії «ІНФОРМАЦІЯ_4» на ім`я ОСОБА_3 в сумі 170 гривень, 200 гривень та 400 гривень ДНЗ «Перлинка» (а.с.255-256).

Тому, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на навчання англійської мови є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення та стягненню з відповідача.

Крім того, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача додаткових витрат понесених останньою на оплату лего - студії «ІНФОРМАЦІЯ_4» та ДНЗ «Перлинка».

Таким чином витрати позивача на дитину в період часу з травня 2018 по 08 серпня 2019 року склали 9 930 гривень. Тому стягненню з відповідача підлягає половина витрат, яка складає суму 4965 гривень.

В інших позовних вимогах щодо стягнення з ОСОБА_2 щомісячних додаткових витрат на дитину в сумі 1000 гривень слід відмовити, оскільки позивачем в будь-якому випадку не виконано обов`язку, щодо обґрунтування таких витрат, тобто не надано беззаперечні докази на їх підтвердження і їх прогнозування (не надано доказів, що такі докази буде нести позивачка щомісячно). Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. Додаткові витрати заявляються саме у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, витрати, які пов`язані з розвитком здібностей дитини.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені у зв`язку з невиплатою аліментів, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно норм цієї статті розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України, а суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

За ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Статтею 196 СК України передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за № 3 від 15 травня 2006р. - передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

У відповідності до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких довідок про наявність заборгованості зі сплати аліментів до суду не надано.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки, позивач у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 12, 79, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та пені - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідн. НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідн. НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 додаткові витрати на дитину за період з травня 2018 року по 08 серпня 2019 року у розмірі 4965 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідн. НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі, встановленому ЗУ Про судовий збір, тобто 768,40 грн. на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Головуючий Мартинюк В.Б.

Повний текст рішення суду виготовлено 26.11.2019 року.