Вирок № 85914309, 22.11.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6343/19

1-КП/415/919/19

ВИРОК

Іменем України

22.11.19 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 від 29 липня 2019 року, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12019130240001020 від 05 червня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, студента Луганського педагогічного університету імені Т.Шевченка, заміжньої, не судимої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Нескородової Г.А.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту - 01 червня 2019 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_2 , перебуваючи на території місцевого парку, в районі будинку №113 по вулиці Г.Сковороди міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрала - мобільний телефон ТМ «ZTE», модель «Blade A6 Black», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/779-109е від 18 липня 2019 року, 2631 гривня 67 копійок, мобільний телефон ТМ «ZTE», модель «C F350», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/779-109е від 18 липня 2019 року, 400 гривень, та чоловічу сумку ТМ «KAZIMАR», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/779-109е від 18 липня 2019 року, 833 гривні 75 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 3865 гривень 42 копійки.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, а саме, - таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

У судове засідання надана Угода про примирення, укладена 29 липня 2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.468-ст.471 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої -

підозрювана ОСОБА_2 визнає себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, викладеному в обвинувальному акті та Угоді про примирення, тобто, - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці),

потерпілий ОСОБА_1 і підозрювана ОСОБА_2 - остаточно примирились і сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуючись на призначенні останній покарання за ст.185 ч.1 КК України - у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до вимог ст.468 КПК України - у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення, яка, на підставі ст.469 КПК України - може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 пояснила, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті та Угоді про примирення, зазначивши, що час та місце скоєння нею інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, крадіжки майна потерпілого ОСОБА_1 , зокрема, - 2 мобільних телефонів та шкіряної чоловічої сумки, скориставшись відсутністю уваги сторонніх та сплячим станом потерпілого ОСОБА_1 , звернувши на останнього увагу, проходячи повз парк, неподалік кафе «Любимий», в районі вулиці Г.Сковороди міста Лисичанська, 01 червня 2019 року, в нічний час, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялась, перепрошуючи за свої дії. З потерпілим ОСОБА_1 - примирилась, частково відшкодувавши заподіяну майнову шкоду та заключивши відповідну Угоду про примирення, при цьому, вона цілком розуміє надані їй законом права, характер пред`явленого обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження судом Угоди про примирення між нею та потерпілим, в тому числі, і наслідки укладення та затвердження зазначеної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, та щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, права заявлення клопотань, права на виклик свідків та надання суду своїх доказів, а також, наслідки невиконання Угоди, вказані у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження Угоди про примирення між ним та обвинуваченою ОСОБА_2 , визначені у ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України та щодо позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, в тому числі, і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану Угоду, наполягаючи на затвердженні останньої та підтвердивши часткове відшкодування завданих кримінальним правопорушенням майнових збитків.

З матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України, а саме, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), - який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, при цьому, обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у скоєному - визнала в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про примирення від 29 липня 2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-471 КПК України, - є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про примирення від 29 липня 2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , - відповідають вимогам ст.469, ст.471 КПК України.

Умови угоди про примирення від 29 липня 2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та розмір покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, - вирахувано, згідно положень ст.53 КК України, в тому числі і з урахуванням майнового стану винного, та в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, застосування покарання - у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі, у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, - не суперечить вимогам діючого Кримінального Кодексу України та визначено з урахуванням положень ст.65 КК України - щодо ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема: обвинувачена ОСОБА_2 - не працює, є інвалідом ІІІ групи, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.57), має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.58,64-66), та матір похилого віку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.64-66), продовжує навчання, здобуваючи вищу освіту, та є студентом Луганського педагогічного університету імені Т.Шевченка, не судима та вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.53-54), вчинила злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, у скоєному - щиро розкаялась, в повному обсязі визнала свою провину (а.с.57), частково відшкодувала завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду (а.с.19-1), активно сприяла розкриттю злочину (а.с.66-71), - і, в цілому, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України, та, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами

Підстав для відмови в затвердженні Угоди про примирення від 29 липня 2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, - судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вислухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_2 та думку потерпілого ОСОБА_1 , які наполягали на затвердженні Угоди, погоджуючись з думкою прокурора Нескородової Г.А., який вважав, що Угода про примирення між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , - може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, - дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про примирення від 29 липня 2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 - суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження - не ставилось.

Процесуальні витрати по справі - у сумі 1570 гривень 10 копійок (а.с.26), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/779-109е від 18 липня 2019 року (а.с.27-34), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_1 майнової шкоди, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_1 - не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

мобільний телефон ТМ «ZTE», модель «C F350», чоловіча сумка ТМ «KAZIMАR», банківська картка, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 (а.с.19,19-1),

- підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.471, ст.474-ст.475 КПК України, суд -

ухвалив:

Угоду про примирення, укладену 29 липня 2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12019130240001020 від 05 червня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, - затвердити.

ОСОБА_2 - визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_2 , до набуття вироком законної сили, - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300)

1570 (одну тисячу п`ятсот сімдесят) гривень 10 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/779-109е від 18 липня 2019 року.

Речові докази по справі:

мобільний телефон ТМ «ZTE», модель «C F350», чоловічу сумку ТМ «KAZIMАR», банківську картку, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 ,

- повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою ОСОБА_2 , потерпілим ОСОБА_1 та прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: