Ухвала суду № 85913813, 26.11.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5/19

провадження №: 1-кп/398/239/19

УХВАЛА

Іменем України

"26" листопада 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі колегії: головуючого судді – Крімченко С.А.

суддів – Нероди Л.М., Орловського В.В.,

з участю секретаря – Кулікової В.В.

розглядаючи у судовому засіданні в залі суду м. Олександрії кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018120070002144 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, п.12 ч.2 ст.115 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Болгаріна Ю.С.

представника потерпілої ОСОБА_3 - Гулян Я.В.

захисника – Тупало М.П.

захисника Москаленка В.Г.,

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Клопотання обґрунтовує тим, що продовжують існувати ризики, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і на даний час не зменшилися: обвинувачений може ухилитись від суду, впливати на свідків, потерпілих.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначає, що відносно нього необхідно змінити запобіжний захід на домашній арешт.Прокурором не підтверджені зазначені ним ризики.

Захисник Москаленко В.Г. підтримує думку обвинуваченого ОСОБА_2 , вважає, що можливо змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, враховуючи особу обвинуваченого, який має сім`ю, незадовільний стан здоров`я і не має наміру ухилятися від суду.

Представник потерпілої ОСОБА_3 - Гулян Я.В. підтримує клопотання прокурора.

Глущенко І.І. підтримав думку Долусова Л.М.

Захисник Тупало М.П. відносить вирішення даного питання на розсуд суду.

Судова колегія, заслухавши думку учасників процесу, встановила наступне.

Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 було обрано та надалі продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Так, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в результаті яких були позбавлені життя дві особи. Обвинувачений не працює, є пенсіонером, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, не досліджено всі матеріали кримінального провадження та не допитано обвинувачених та потерпілих.

Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2 злочинів, у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою останнього.

Хоча тяжкість покарання і не є визначеним елементом при продовженні щодо особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, разом з цим, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від суду, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.

При цьому, колегія суддів враховує й те, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Наразі існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_2 може перешкоджати судовому провадженню, впливати на потерпілих, свідків,щодо повторного допиту яких може виникнути потреба, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності.

Менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, беручи до уваги необхідність врахувати не лише інтереси конкретної особи, а й загальносуспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України.

Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Москаленка В.Г. щодо зміни запобіжного заходу, а саме даних про особу обвинуваченого не можуть бути підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки жодним чином не вплинули і не стали стримуючим фактором у його поведінці, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для застосування та продовження щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому, не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку обвинуваченого.

Під час розгляду даного клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не надано відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_2 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Ризики, визначені ухвалами суду про обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, не відпали та не зменшились.

Зміна запобіжного заходу в виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Отже судова колегія приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурором в судовому засіданні також заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, на 2 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Тупало М.П. не заперечують проти задоволення даного клопотання.

Представник потерпілої ОСОБА_3 - Гулян Я.В. підтримує клопотання прокурора.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох умисних злочинів проти життя та здоров`я особи, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в результаті яких були позбавлені життя дві особи. Один з скоєних злочинів , у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 є особливо тяжким, обвинувачений ОСОБА_1 не працює, , не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей , одружений , брав участь в АТО. На час розгляду питання про продовження строку дії запобіжного заходу не зменшилися ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, такі , як можливість впливати на потерпілих, свідків та ухилення від суду.

На обвинуваченого ОСОБА_1 було покладено та продовжено такі обов`язки:

1) не відлучатися за межі м.Олександрії Кіровоградської області без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматися від спілкування з свідками та потерпілими по справі;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобовязуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Ч. 2 ст. 180 КПК України передбачено, що кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід.

Поручителями обвинуваченого ОСОБА_1 визначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше 2 місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , судова колегія враховує, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, не досліджено всі матеріали кримінального провадження та не допитано обвинувачених. ОСОБА_1 може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на потерпілих, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, а тому на підставі викладеного, враховуючи думку учасників судового розгляду, судова колегія вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331, 194 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 26.11.2019 року до 24 січня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком до 24 січня 2020 року ( включно) такі обов`язки:

1) не відлучатися за межі м.Олександрії Кіровоградської області без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматися від спілкування з свідками та потерпілими по справі;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2,0 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити поручителям - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що вони поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу, а також, що вони можуть відмовитися від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі вони забезпечують явку обвинуваченого ОСОБА_1 до суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

Попередити поручителів – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про наслідки невиконання взятих на себе зобов`язань, передбачених п. 4 ч. 5 ст.180 КПК України, а саме: у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань на них накладається грошове стягнення в розмірі від двадцяти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням зобов`язань про особисту поруку покласти на прокурора.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченими обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий: С.А.Крімченко

Судді Л.М. Нерода

В.В. Орловський