Рішення № 85912738, 25.11.2019, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/130/19

25

2/339/119/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

з участю представника позивача Коваль З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом Кредитної спілки "Злет" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить з урахуванням збільшених позовних вимог на а.с.68 стягнути в солідарному порядку з відповідачів в його користь заборгованість за кредитним договором № БОБ-00053 від 07 березня 2018 року у розмірі 61051,82 грн. станом на 16 липня 2019 року.

Позовні вимоги обгрунтовує вимоги тим, що відповідно до вказаного договору, укладеного між КС "Злет" та ОСОБА_2 , останній надано кредит - 49999.42 грн. п`ятьма траншами на термін 12 місяців, тобто до 07 березня 2019року зі сплатою відсотків за користування кредитом 36% річних.

Для забезпечення зобов`язання по даному кредитному договору між КС «Злет» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 07 березня 2019 року укладено договори поруки БОБ-00053а, БОБ-00053б, згідно яких поручителі беруть на себе обов`язок відповідати за зобов`язання боржника, що випливають із даного кредитного договору, укладеного з ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 порушувала зобов`язання щодо своєчасності та повноти повернення отриманих коштів, зокрема, не проводила оплату в липні, жовтні, листопаді 2018 року, січні- травні 2019 року, внаслідок чого і виникла заборгованість.

На неодноразові повідомлення про погашення заборгованості, відповідачі не реагували, що свідчить про відмову від добровільного повернення боргу та стало причиною для звернення до суду.

Окрім того, представником позивача подано заяву про розгляд справи у цого відсутність.

17 травня 2019 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

31 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

15 серпня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів заборгованість по кредиту станом на 31 липня 2019 року в розмірі 61926.14 грн.

Однак вказану заяву 25.11.2019року судом залишено без розгляду в зв"язку з тим, що вона подана з порушенням процесуальних строків після закриття підготовчого провадження.

11 листопада 2019 року суд визнав явку представника позивача Кредитної спілки "Злет" обов"язковою .

Відповідачі в судове засідання не з`явилися повторно, про дату, час і місце цього засідання були повідомлені у встановленому законом порядку як шляхом направлення судових повісток, так і в порядку п.11ст.128 ЦПК - шляхом оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (відповідач ОСОБА_2 ) (а.с.103-104,106-107,113-114-120, 124-127) та не надали відзив на позов.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При таких обставинах, враховуючи згоду позивача, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про часткове задоволення збільшених позовних вимог позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

А способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості на підставі виконання зобов"язань, передбачених умовами кредитного договору.

Так, у відповідності до вимог чинного законодавства, зобов`язання виникають із підстав, передбачених згідно статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 згідно Кредитного договору № БОБ-00053 від 07 березня 2018 року, укладеного нею з КС "Злет", отримано кредит- грошові кошти в національній валюті України - гривні на загальну суму 49999.42 грн. та встановлено графік проведення розрахунків (а.с.7-8).

Відповідно до п.1.1 даного договору плата за користування кредитом становить 36 % річних, а термін дії договору визначено до 07 березня 2019 року.

За умовами п.3.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний повертати кредит у відповідності до встановленого сторонами графіку щомісячних платежів (додаток №1 до кредитного договору), останній із яких мав бути внесений 07.03.2019 року (а.с.8).

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Для забезпечення зобов`язання по даному кредитному договору між КС «Злет» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 07 березня 2019 року укладено два окремі договори поруки БОБ-00053а, БОБ-00053б, згідно яких поручителі беруть на себе обов`язок відповідати за зобов`язання боржника, що випливають із даного кредитного договору, укладеного з ОСОБА_2 (а.с.9-10).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).

У відповідності до графіку розрахунків, відповідач ОСОБА_2 зобов`язана щомісяця в строк до 7-го числа кожного місяця починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі кредиту погашати кредит.

Однак встановлено, що отримавши грошові кошти по кредитному договору, ОСОБА_2 порушувала свої договірні зобов`язання, тобто своєчасно не погашала заборгованість по кредиту .

Позивач вживав заходів для погашення заборгованості та направляв відповідачам повідомлення про наявну заборгованість (а.с.70-73).

Як вбачається з довідки погашення кредиту та нарахування процентів, остання проплата боргу здійснена 28 грудня 2018 року і заборгованість станом на 16 липня 2019 року складає 61051.82 грн., з них: 49679.03 грн. - залишок боргу по кредиту, 10224.88 грн. - проценти за користування кредитом, 986.21 грн. - відшкодування за порушення грошового зобов`язання, 71.70 грн. витрат (а.с. 69).

Умовами договору поруки, викладеними у пунктах 3.1, 3.2 встановлено, що у разі невиконання боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за повернення суми кредиту, процентів за користування, підвищеного проценту, неустойки та інших штрафних санкцій.

Відповідно до п.5.1 укладеного між позивачем та поручителями договорів поруки від 07.03.2018 р. зазначено, що договір набуває чинності з часу підписання і діє до повного виконання умов даних договорів та кредитного договору № БОБ-00053 від 07 березня 2018 рок.

Як зазначено в частині першій статті 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції Закону чинної на час пред`явлення Банком вимог до боржника і поручителів про дострокове повернення кредитів) порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов`язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором.

Отже, "основне зобов`язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов`язки сторін кредитного договору.

Як установлено судом, боржник ОСОБА_2 (а відтак і ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ) взяли на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами по кредитному договору , сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договорів.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таких висновків щодо застосування норми частини четвертої статті 559 ЦК України дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року (справа № 408/8040/12).

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати щомісячно до "7" числа кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів розпочинається обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України строку для пред`явлення вимог до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж по кредиту позичальником було здійснено 28 грудня 2018року (а.с.13).

Відповідно до умов Кредитного договору, зокрема п. 2.1, Кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій та можливих штрафних санкцій у разі затримання позичальником сплати кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

Таким чином, право на пред`явлення такої вимоги у Банку виникло з 8 лютого 2019 року, позовну заяву було подано до суду в травні 2019 року, що свідчить про те, що позивач звернувся до суду в межах встановленого стороку ч.4 ст. 559 ЦК України строку, а тому є підстави для солідарного стягнення боргу з боржника та поручителів.

В свою чергу, положеннями ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, у разі укладення різних договорів поруки з різними поручителями, поручителі несуть солідарну відповідальність лише з боржником та не відповідають солідарно між собою.

Вирішуючи спір, суд враховує те, що у даному випадку поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, так як відсутня їх спільна порука, оскільки між банком та поручителями укладено окремі договори поруки.

Відтак, у даному випадку слід здійснювати стягнення заборгованості в користь кредитора солідарно із боржника та кожного поручителя окремо.

Однак, визнаючи розмір заборгованості, який мав би суд стягути з відповідачів, суд вважає, що позивачем невірно нараховано стягнення відсотків та трьох процентів річних, виходичи з наступного.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентівдо дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи спір та стягуючи проценти за користування кредитом, нараховані станом на 16 липня 2019року, суд встановив, що згідно поданого позивачем розрахунку на виконання ухвади суду від 11.11.2019року, розмір заборгованості за відсотками станом на дату закінчення строку дії спірного кредитного договору - 07 березня 2019року року становить 3794.09 грн. ( а.с.143).

А тому, суд не погоджується з доводами позивача про стягнення заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 10224, 88 грн. ( а.с. 68), оскільки таке нарахування відсотків здійснено поза межами строку дії кредитного договору.

Після спливу визначеного договором строку кредитування права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12).

Таким чином, після закінчення строку дії кредитного договору, здійснюється нарахування трьох проценти річних від простроченої суми в розмірі 581 грн. за порушення грошового зобов"язання за період з 08 березня 2019 року по 16 липня 2019 року, виходячи з такого розрахунку (49769.03+3794.09) : 3 % :365днів х 132 дні).

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Отже, з врахуванням викладеного, вимога про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення є підставною та підлягає задоволенню.

Обгрунтованими є доводи позивача про стягнення з відповідачів 71.70 грн. витрат, пов"язаних через неналежне виконання умов договору відповідачами.

Так, згідно підпункту 6 п. 2.2.2.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний відшкодувати витрати, понесені Спілкою у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням ним своїх зобов`язань.

Позивач вживав заходів для погашення заборгованості та направляв відповідачам повідомлення про наявну заборгованість рекомендованим листами від 02.04.2019року, затративши на це 71.70 грн., що підтверджується матеріалами справи. (а.с.70-73).

При таких обставинах, суд відповідно до вимог закону та умов кредитного договору та договорів поруки вважає за необхідне захистити права кредитора і стягнути з відповідачів на користь банку борг за кредитним договором в розмірі 54215 грн. 82 коп. станом на 16 липня 2019року, який становить : 49769.03 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 3794.09 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 581 грн. - 3% річних за порушення грошового зобов"язання та 71.70 грн. - поштових витрат.

В решті позовних вимог на суму 6836 грн. слід відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які в даному спорі становлять 1921 грн. (сплата судового збору при подачі позовної заяви ).

У вказаній статті не передбачено право солідарної вимоги або солідарного обов"язку на присудження з другої сторони понесених іншою стороною судових витрат, тому судові витрати підлягають стягненню з кількох відповідачів у відповідній частині.

На підставі викладеного ст. 526, 610, 1054 ЦК України, керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 280-288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов у збільшеному розмірі задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь кредитної спілки "Злет" (розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ "Укрсиббанк", ЗКПО 24684606 МФО 351005) 54215 (п`ятдесят чотири тисячі двісті п"ятнадцять) грн. 82 коп. заборгованості по кредитному договору з них : 49769.03 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 3794.09 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 581 грн. - 3% річних за порушення грошового зобов"язання та 71.70 грн. - поштових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь кредитної спілки "Злет" розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ "Укрсиббанк", ЗКПО 24684606 МФО 351005) 54215 (п`ятдесят чотири тисячі двісті п"ятнадцять) грн. 82 коп. заборгованості по кредитному договору з них : 49769.03 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 3794.09 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 581 грн. - 3% річних за порушення грошового зобов"язання та 71.70 грн. - поштових витрат.

В решті позовних вимог на суму 6836 грн. ( шість тисяч вісімсот тридцять шість) грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з кожного по 640 (шістсот сорок) грн. 33 коп. сплаченого судового збору.

Відповідно до ч.10 ст. 265 ЦПК України, проводити нарахування 3% річних на залишок боргу до моменту виконання рішення суду у повному обсязі .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

Кредитна спілка "ЗЛЕТ" - місце знаходження вул. Чорновола,10 м. Долина Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 24684606.

ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , місце реєстрації с.Козаківка Болехівської міської ради Івано-Франківської області.

Суддя Головенко О.С.

Дата складання повного тексту постанови 27 листопада 2019року