Ухвала суду № 85909168, 26.11.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4221/19

Провадження 1-кс-2167/19

ухвала

Іменем України

26 листопада 2019 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

за участю прокурора Непомнющої О.В.,

слідчого Кашпур А.С.,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання заступника начальника СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Кашпур А.С., погоджене заступником начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Непомнющої О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в с т а н о в и в:

До суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12013000000000497 від 14.08.2013 року. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім того ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, та оголошений у міжнародний розшук, а тому враховуючи неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів підозрюваному слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили суд його задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний в судове засідання не з`явився, та відповідно до матеріалів справи перебуває у міжнародному розшуку, а тому відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора, слідчого вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, переховується від органів досудового розслідування, а також не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв`язків, що ставить під сумнів його особисту явку до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечення його своєчасного прибуття до органу досудового розслідування, слідчого судді та суду.

Необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою, до ОСОБА_1 обґрунтовується його перебуванням у міжнародному розшуку.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

12.12.2014 року підрозділом Національного центрального бюро Інтерполу в Україні по Дніпропетровській області підозрюваного у кримінальному провадженні № 12013000000000497 ОСОБА_1 , оголошено у міжнародний розшук (обліковий запис ІПС е-ASF2 № 2014/45846 ).

Міжнародний розшук - це розшук, проведений за межами держави, де було скоєно злочин, на території не менше двох країн. Так, після оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, його дані були введені до бази Інтерполу як особи, яка переховується від правоохоронних органів.

14.08.2013 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013000000000497.

16.05.2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

20.05.2014 року ОСОБА_1 оголошено у розшук.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

В клопотанні прокурором, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких прокурор прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор в суді довів обставини, викладені в клопотанні, посилаючись на те, що підозрюваний ухиляється від слідства та суду, його оголошено у розшук.

Підозрюваний в судове засідання не з`явився, з матеріалів справи та доводів учасників розгляду вбачається, що він перебуває у міжнародному розшуку, тому розгляд справи за його відсутності можливий на підставі ч.6 ст.193 КПК України.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.

Так, з поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 22.11.2019 року надавався дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу, яка не була виконана.

З досліджених письмових доказів (протоколів допитів свідків, паспорта та інших матеріалів кримінального провадження) вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- ОСОБА_1 може незаконно вплинути на свідків, які дають покази щодо його причетності до вказаних кримінальних правопорушень з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

- обрання більш м`якого запобіжного заходу може сприяти вчиненню інших кримінальних правопорушень, спрямованих на уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні, тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, репутацію, стан здоров`я, а також те, що санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об`єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 2007 грн. х 300 = 602 100 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що великий розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таким чином, враховуючи тривале переховування ОСОБА_1 від слідства за кордоном, доводи клопотання знайшли об`єктивне підтвердження під час судового розгляду і підлягають задоволенню, а зазначений вище розмір застави є пропорційним існуючим ризикам.

Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 Кримінального процесуального кодексу України -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання.

Строк дії ухвали - до 25 травня 2020 року, включно.

Визначити розмір застави у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 602 100 грн. (шістсот дві тисячі сто гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок на депозитний рахунок № UA318999980000031217205026001 код ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200, код класифікації доходів бюджету 22030200.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 25 травня 2020 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 травня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: