Ухвала суду № 85905167, 27.11.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3908/19

2/583/992/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Безрядіної О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування на ј частину житлового будинку та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом,

з участю учасників судового провадження:

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

11.09. 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на ј частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та у зв`язку з цим визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого нотаріусом Білоконь Івану Івановичу в частині визначення за ним ј частини житлового будинку за вказаною адресою.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.09. 2019 року.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.09. 2019 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 26.09. 2019 року закрито підготовче провадження по вказаній справі, призначено справу до судового розгляду на 21.10. 2019 року.

Позивач в судове засідання призначене на 21.10.2019 року не з`явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку в розумінні ч. 5 ст. 130 ЦПК України через свого представника ОСОБА_4 , який також повідомлений про розгляд справи, про що в справі маються розписки (а. с. 86), будь - яких клопотань від них не надійшло. У зв`язку з чим протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 14.11. 2019 року.

У судове засідання 14.11.2019 року позивач, будучи повідомленим в установленому законом порядку в розумінні ч. 5 ст. 130 ЦПК України через свого представника ОСОБА_4 , про що в справі мається розписка (а. с. 126), повторно не з`явився, будь – яких клопотань та доказів про поважність причин неявки суду не надав. Від представника позивача надійшла заява про відкладення судового розгляду (а.с.186), у зв`язку з чим протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 27.11. 2019 року.

У судове засідання 27.11.2019 року позивач, повторно не з`явився, будучи повідомленим в установленому законом порядку в розумінні ч. 5 ст. 130 ЦПК України через свого представника ОСОБА_4 , про що в справі мається розписка (а. с. 193), будь – яких клопотань та доказів про поважність причин неявки суду не надав.

Від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник позивача ОСОБА_4 , будучи повідомленим про розгляд справи в установленому законом порядку в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв від нього не надійшло, про причини неявки суд не повідомив.

Незважаючи на те, що від позивача повернуті поштові конверти з відміткою про причини невручення «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» ( а.с.106-107,109, 128), суд вважає, що позивач в розумінні ст. 130 ч. 5 ЦПК України вважається належним чином повідомленим через свого представника ОСОБА_4 , від якого маються у справі розписки про вручення судових повісток на кожне судове засідання ( а.с.86, 126,192-193).

Суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення позивача про розгляд його справи. У зв`язку з цим суд вважає, що про розгляд даної цивільної справи позивач повідомлений в установленому законом порядку у відповідності до положень ст. 128, ст.130 ЦПК України.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідач та його представник вважають, що позов ОСОБА_1 в зв`язку з його повторною неявкою в судові засідання необхідно залишити без розгляду та вирішити питання щодо скасування заходів забезпечення позову.

Суд проаналізувавши матеріали справи, вислухавши думку відповідача та його представника, дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави – учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Аналіз викладених вище обставин, повторна неявка в судове засідання позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи через свого представника, від якого не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, дає суду підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, і на думку суду, свідчить про відсутність інтересу ОСОБА_1 до поданої до суду позовної заяви.

Висновок суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача, від якого не надійшло заяв про розгляд справи у його відсутність, про поважність причин неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 128, 130, 158, 223, 247, п. 5 ч.1 ст.257, 258, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування на ј частину житлового будинку та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.09. 2019 року у вигляді заборони вчиняти будь – які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Ухвала суду складена 27 листопада 2019 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко