Вирок № 85904849, 27.11.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 584/1254/17

Провадження № 1-кп/591/137/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Клімашевської І.В.,

з участю секретаря Бацман Д.С.,

прокурорів Оснач О.М., Кононенко К.,

захисників Гулакова А.І., Рижова С.Є.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Суми кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Зарічного районного суду м.Суми від 17.03.2008 року за ч.4 ст.187, ч.1 ст.64 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільненого 27.01.2012 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Суми, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 30.05.2011 року за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ст.ст. 70,75 КК України до покарання у виді позбавлення волі з призначенням іспитового строку 3 роки;

вироком Лебединського районного суду Сумської області від 30.10.2013 року за ч.3 ст.186, ч.2 ст.357, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, звільненого 19.01.2014 року у зв`язку з відбуттям покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15,ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Путивль Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_4 , судимого вироком Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 29.05.2013 року за ч.3 ст.27, ч.4 ст.187, ч.3 ст.27, ч.3 ст.262, ст.69, ч.3 ст.28, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією майна, звільненого 15.04.2016 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15,ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, між вказаними особами, які були раніше знайомі, виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення майна, яке належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири за місцем мешкання останніх, за адресою АДРЕСА_5 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 07.05.2017 близько 17:28 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою зі своїм рідним братом ОСОБА_2 приїхав до м.Путивль на автомобілі ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , де на вул. Кролевецькій, через деякий час, до них в автомобіль сів ОСОБА_3 . З метою втілення задуманого брати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попередньо взяли з собою відмички та предмети пристосовані для відкриття замків, які планували використати як знаряддя злочину. Діючи повторно, згідно задуманого плану та розподілених ролей, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди власнику майна, діючи умисно, в період часу з 19:30 год. до 20:10 год. 07.05.2017, ОСОБА_1 , залишився чекати в автомобілі з метою попередити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про можливе повернення власників квартири, в свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , взявши з собою заздалегідь приготовані відмички та предмети пристосовані для відмикання замку, зайшли до будинку НОМЕР_23 та за допомогою заздалегідь підготованих відмичок відкрили замок квартири НОМЕР_24 та проникли всередину. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілим матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи в залі зазначеної квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викрали телевізор марки «LG» вартістю 8600 грн., в цій же кімнаті з полиці з шафи викрали грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що станом на 07.05.2017 становить 132428,89 грн., золотий ланцюжок вартістю 2816,24 грн., та стартовий пістолет, який матеріальної цінності для потерпілих не становить, та з коридору вказаної квартири викрали окуляри «Анти-фари» у чохлі з тканини та булавку зі срібла вартістю 12,89 грн. Окуляри та чохол матеріальної цінності для потерпілих не представляють.

З викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , покинули квартиру, та в подальшому розпорядилися разом з ОСОБА_1 на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 143858 грн.02 коп.

Не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений в ході досудового розслідування час, між раніше знайомими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення майна, яке належить ОСОБА_6 з квартири за місцем мешкання останньої, за адресою АДРЕСА_9 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 18.05.2017 близько 11:00 год., ОСОБА_1 за попередньою змовою зі своїм рідним братом ОСОБА_2 та раніше знайомим ОСОБА_3 приїхали на вулицю АДРЕСА_15 на автомобілі ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 . З метою втілення задуманого брати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попередньо взяли з собою відмички та предмети пристосовані для відкриття замків, які планували використати як знаряддя злочину. Діючи згідно задуманого плану та розподілених ролей, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно- небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди власнику майна, діючи умисно, ОСОБА_1 , залишився чекати в автомобілі з метою попередити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про можливе повернення власниці квартири. В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , взявши з собою заздалегідь приготовані відмички та предмети пристосовані для відмикання замку, зайшли до будинку НОМЕР_26 та за допомогою заздалегідь підготованих відмичок відкрили замок квартири НОМЕР_25 та проникли всередину. Однак, виконавши усі дії, які вони вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, з місця злочину втекли, оскільки у квартирі було відсутнє малогабаритне майно, яке було б можливо викрасти з квартири та залишитися непоміченими для сторонніх осіб.

Вищевказані дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України - як таємне викрадення майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є «проникнення у житло», «вчинення за попередньою змовою групою осіб», «вчинене повторно», а також - за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення майна належного ОСОБА_6 (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є «проникнення у житло», «вчинення за попередньою змовою групою осіб», «вчинене повторно».

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується ще і у тому, що 05.03.2017 у період часу з 13.00 год. до 13.30 год., перебуваючи в приміщенні торгового залу ТОВ «Епіцентр К» за адресою м.Суми, вул.Г.Крут, 1/3, побачив виставлену на продаж чоловічу футболку. У цей момент у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме футболки виставленої на продаж в торговому залі магазину ТОВ «Епіцентр К».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, користуючись, тим що його дії є непомітними для оточуючих, з метою особистого збагачення, взявши дві футболки, зайшов до примірочної, де зняв свої речі, одягнув футболку вартістю 350,54 грн., яка належать ТОВ «Епіцентр К», зверху одягнув належні йому речі, взявши другу футболку, повісив її на тремпель в торговому залі, після чого будучи одягненим в футболку ТОВ «Епіцентр К», покинув приміщення торгового залу, пройшовши до виходу повз торгові каси не оплативши товар. Таким чином, ОСОБА_2 спричинив ТОВ «Епіцентр К» матеріального збитку на загальну суму 350,54 грн.

Крім того, по версії органів досудового розслідування, не зупинившись на вчиненому, ОСОБА_2 07.03.2017 у період часу з 11:30 год. до 13:00 год., перебуваючи в приміщенні торгового залу ТОВ «Епіцентр К» за адресою м.Суми, вул.Г.Крут, 1/3, побачив виставлені на продаж речі, а саме чоловічу футболку та чоловічі брюки. У цей момент у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме предметів одягу виставлених на продаж в торговому залі магазину ТОВ «Епіцентр К».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, користуючись, тим що його дії є непомітними для оточуючих, з метою особистого збагачення, взявши дві пари брюк та дві футболки, зайшов до примірочної, де зняв свої речі, одягнув футболку вартістю 449,50 грн. та брюки вартістю 739,50 грн., які належать ЮВ «Епіцентр К», зверху одягнув належні йому речі, взявши другу пару брюк та футболку, повісив на тремпель в торговому залі, після чого будучи одягненим в речі ТОВ «Епіцентр К», покинув приміщення торгового залу, пройшовши до виходу повз торгові каси не оплативши товар. Таким чином, ОСОБА_2 спричинив ТОВ «Епіцентр К» матеріального збитку на загальну суму 1189 грн.

Викраденим майном ОСОБА_2 в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано органами досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України, тобто, як таємне викрадення майна належного ТОВ «Епіцентр К» (крадіжки), кваліфікуючими ознаками яких зазначено як по першому епізоду, так і по другому - «вчинене повторно».

Але, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачення є недоведеним з таких підстав.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень не визнали, зазначали, що по обставинам зазначеним в обвинувальному акті їм розповісти суду нічого, оскільки вони таких дій не вчиняли.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 розповів, що 18.05.2017 року вони зустріли знайомого ОСОБА_3 , який проживає у м.Путивль, але у той день приїхав до м.Суми. Усі разом поїхали на авторинок, щоб купити автозапчатини, після чого, оскільки у ОСОБА_3 залишався до його від`їзду час, то вирішили заїхати до магазину, купити щось до чаю, та поїхати до них у гості. Коли близько 12-00 год. вони зайшли до ТЦ «Світлана», то відразу їх затримали співробітники поліції. При цьому, затримання відбувалось несподівано: до нього підбігли ззаду, застосували задушливий прийом, після чого повалили на підлогу, одягли кайданки, нанесли сильний удар в живіт, а при цьому стали обшукувати його кишені, нічого не пояснюючи з приводу підстав для таких дій і такого затримання. По характеру дій, які вчиняли правоохоронці, він спочатку думав, що це грабіжники. Від удару йому стало зле, але його продовжували штовхати доки не зрозуміли, що йому дійсно потрібна допомога, після чого викликали швидку, яка забрала його до лікарні. І у швидкій, і у лікарні він весь час перебував у кайданках та у супроводі 4-5 поліцейських. У лікарні провели його особистий обшук, під час якого вилучили особисті речі, у тому числі документи та ключи від автомобіля, на якому він, його брат та ОСОБА_3 приїхали до ТЦ «Світлана». З лікарні його повезли до відділу поліції, що на вул.Першотравневій, де він просидів у кабінеті на стільці до 06-00 год. ранку. За весь цей час йому не роз`яснювали його права та підстави затримання, не надавали захисника. А вранці відвели до слідчого, вилучили кросівки, в яких він був взутий, вручили підозру і тільки перед судовим засіданням, на якому йому обирали запобіжний захід, він вперше зустрівся із своїм адвокатом. Під вартою він перебував до 13.09.2017 року. Визначений розмір застави у сумі 96 тис.грн. не вносили, бо в їх родині таких коштів немає. З оголошеної підозри він дізнався, що йому інкримінують. Але, таких злочинів він не вчиняв. У м.Путивль він з братом був декілька разів, але точних дат назвати не може. Під час однієї з поїздок вони зустрічались з ОСОБА_3 , оскільки вони мали намір продати автомобіль і ОСОБА_3 знайшов їм клієнта, який захотів автомобіль оглянути. Також пам`ятає інший випадок, коли вони повертались з братом з риболовлі через м.Путивль, а на виїзді з міста їх зупиняли поліцейські, проводили огляд всього автомобіля та документів, обшукували кишені та сумки, після чого, нічого не відшукавши, відпустили.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що з ОСОБА_3 він познайомився у місцях позбавлення волі та з того часу і після виходу на волю вони товаришують, телефонують один одному майже кожного дня. Про причини та обставини перебування у м.Путивль у 2017 році надав покази, аналогічні тим, як зазначав ОСОБА_1 . Також розповів, що 18.05.2017 року вони дійсно з братом на автомобілі ВАЗ, який належить батьку та яким вони з братом користуються, зустріли ОСОБА_3 , який приїхав з м.Путивль, допомогли йому купити автозапчастини, після чого вирішили заїхати у магазин. У магазині їх всіх затримали співробітники поліції. При цьому, брата побили так, що його забрала швидка до лікарні, а його прив`язували мотузкою до двері, після чого підкинули медальйон у кишеню куртки, провели особистий обшук та відвезли до відділу поліції на вул.Першотравневу. Вже у відділі поліції йому повідомили про крадіжку з квартири ОСОБА_4 , яка відбулась у м.Путивль. Вимагали, щоб він «взяв» цей злочин на себе. Говорили, що у нього є вибір: або він зізнається, що вчинив цей злочин один, або вони посадять за цей злочин його разом з братом. Він відмовився. Просидів у кайданках у кабінеті до ранку. Захисника йому не пропонували та він не відмовлявся від послуг адвоката. У нього вилучили взуття. Проводили за його участю та без адвоката слідчу дію, під час якої його впізнав потерпілий ОСОБА_5 . Але тільки він з числа пред`явлених для впізнання осіб був у кайданках та без шнурків. В той же час, запевняв, що ОСОБА_4 він не знає та крадіжок їх майна не скоював. Супермаркет «Епіцентр» він з родиною відвідує часто. Чи був він у магазині 05.03.2017 та 07.03.2017 року не пам`ятає, проте, і там крадіжок не вчиняв, як і не був перед затриманням 18.05.2017 року разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на АДРЕСА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні розповідав, що причиною його приїзду у м.Суми 18.05.2017 року була необхідність придбання автозапчастин. Він зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , бо міста Суми він не знає. Вони разом поїхали на авторинок, після чого вирішили заїхати до ОСОБА_2 у гості, але перед цим купити щось до чаю. Тільки зайшли до ТЦ «Світлана» і їх відразу затримали: причин та підстав затримання не пояснювали, хоча він про це запитував. Але, поліцейські, навіть не знали хто він та як його ПІБ. Він бачив, як ОСОБА_1 під час затримання наносили удари та як ОСОБА_2 підкидали медальйон. В магазині провели їх особистий обшук, забрали його особисті речі та взуття, після чого доставили на вул.Першотравневу до відділу поліції. Захисника не надали, слідчих дій з ним не проводили, а зранку відвели до суду, де йому обрали запобіжний захід. З оголошеної підозри він дізнався в чому його звинувачують. Проте, все, що було зазначено в підозрі та зазначено в обвинувальному акті - є надуманою версією слідчого, в той час, як про обставини крадіжок, що йому інкримінують, йому нічого не відомо. ОСОБА_4 він особисто не знає. 07.05.2017 року у час, коли відбувалась крадіжка майна з квартири ОСОБА_4 , він разом з друзями знаходився на святкуванні Дня міста та відкритті пам`ятника Іоанну Путивльському, додому потрапив після 02-00 год. 08.05.2017 року. З ОСОБА_2 він познайомився у місцях позбавлення волі та вони до цього часу підтримують дружні стосунки, а ОСОБА_1 знає як брата ОСОБА_2 . З братами ОСОБА_2 07.05.2017 року він не зустрічався, а раніше вони один раз приїжджали у м.Путивль, щоб показати його знайомому автомобіль ВАЗ, який продавали на той час.

Допитана в судовому засіданні сестра ОСОБА_3 - ОСОБА_10 показала, що 07.05.2017 року у м.Путивль було велике свято - День міста та відкриття пам`ятника Іоанна Путивльського . Її брат пішов на святкування після 18-20 год., а повернувся 08.05.2017 після 2-00 год.

Товариші ОСОБА_3 - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 як свідки в суді також підтвердили, що ОСОБА_3 у весь період часу після 18-00 год. та до 02-00 год. був з ними на святкуванні, нікуди надовго не відлучався, а після закінчення свята пішов додому.

Як обвинувачені, так і їх захисники під час підготовчого засідання та судового розгляду стверджували про фальсифікацію справи і доказів по ній, звертали увагу суду на численні порушення прав обвинувачених, а також - порядку і способу збирання доказів, подали скарги на дії та рішення слідчих (а.с. 207-217 - т.1), а також - надали матеріали, з яких вбачається, що під час досудового розслідування захисник Рижов Є.С. неодноразово порушував питання про притягнення до відповідальності слідчих та прокурорів, які допустили порушення прав його підзахисних (а.с. 158-185 - т.6), а за фактами проведення незаконного обшуку у квартирі ОСОБА_2 та за фактом фальсифікації матеріалів кримінального провадження, які були покладені в основу обвинувачення його підзахисних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вересні 2017 року було внесено відомості до ЄРДР і досудове розслідування цих проваджень до цього часу триває (а.с. 176,179 - т.6).

Судом досліджено надані стороною обвинувачення докази та оцінюючи їх, слід зазначити про таке.

Потерпілими у кримінальному провадженню №12017200230000180 за фактом крадіжки телевізора LG та 5000 доларів США 08.05.2017 року слідчий Путивльського ВП ГУНП в Сумській області Рєзнік О.В. визнав ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 2-3 - т.5).

Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_5 розповів, що квартира за адресою: АДРЕСА_5 належить йому на праві власності, в квартирі проживає він, його дружина та малолітня донька. 07.05.2017 року близько 17-00 год. вони пішли з квартири святкувати День міста, а коли 08.05.2017 року близько 01-00 год. повернулись, то побачили, що замок на вхідних дверях у квартирі був відчинений, у квартирі горіло світло та були розкидані речі. Вони викликали поліцію та у квартиру до приїзду поліції не заходили. Поліцейські, що прибули на виклик, зайшли до квартири та проводили там огляд, а він, його дружина та сестра дружини залишились чекати біля квартири. Через деякий час працівники поліції запросили у квартиру, продовжили огляд вже з їх участю, склали документи, у яких він ставив підпис, не читаючи. В подальшому за його участі проводились слідчі дії: впізнання осіб та речей, слідчий експеримент. Також повідомив про те, що знає обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки 1 травня 2017 року вранці він дзвонив у двері їх квартири. Перший раз потерпілий двері йому не відчинив, а о 12-00 год., коли ОСОБА_2 постукав у квартиру ще раз, то він відчинив двері, ОСОБА_2 попросив покликати ОСОБА_18 , після чого, дізнавшись, що в цій квартирі такий не проживає, пішов. Але, через деякий час приходив ще, двері йому відчиняла дружина і ОСОБА_2 знову запитував про ОСОБА_19 .

Потерпіла ОСОБА_4 розповіла, що у період, коли вони відпочивали у центрі міста з 17-00 год. 07.05.2017 року до 01-00 год. 08.05.2017 року, у їх квартирі сталась крадіжка. Коли повернулись зі святкування, то відразу побачили, що вхідні двері квартири не закриті на замок, а у квартирі усі речі розкидані. Викликали поліцію та до квартири до приїзду поліції не заходили. А коли вже поліція, провівши огляд квартири, запросила їх зайти, то вони побачили, що було викрадено: телевізор LG, 5 тис. доларів США та золотий ланцюжок, медальйон, жетон. Але, в подальшому медальйон, жетон та ще деякі золоті прикраси, на які вказували слідчому як на викрадені, вони зайшли, повідомили про це слідчого і він викреслив ці речі з переліку викрадених. Крім того, через день після крадіжки вони виявили, що ще відсутня булавка срібна з погнутим вушком довжиною 3-3,5 см, стартовий пістолет, окуляри з чохлом, 20 грн. з копилки, телефон Сіменс. Слідчу дію щодо впізнання речей за її участю не проводили. А особу вона впізнавала. Це був ОСОБА_2 , який 01.05.2017 року після 15-00 год., коли вона була вдома, стукав у двері квартири та просив позвати ОСОБА_19 . По опису, який вказував її чоловік, це був той самий хлопець, що вже двічі 01.05.2017 року до них заходив.

Надані суду письмові докази щодо епізоду крадіжки майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 містять інформацію про те, що 08.05.2017 року від ОСОБА_4 надійшла заява на ім`я т.в.о. начальника Путивльського ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області про необхідність вжиття заходів до невідомих осіб, які 07.05.2017 року у період з 17-00 год до 01-00 год проникли у її квартиру за адресою: АДРЕСА_5 та викрали: золоті прикраси, гроші в сумі 5000 доларів США та телевізор марки LG (а.с. 211 - т.3).

На підставі такого повідомлення ОСОБА_4 про крадіжку майна з її квартири, цього ж дня у період часу з 03-10 год. по 06-00 год. було проведено огляд місця події, про що складено відповідний протокол від 08.05.2017 року (а.с. 213-221 т.3).

Але, в порушення вимог ст.ст. 233, 234, 237 КПК України даний огляд проведений без дозволу суду, слідчий з відповідним клопотанням до слідчого судді з цього питання не звертався.

Прокурор вважав такий доказ допустимим, оскільки огляд місця події було проведено на підставі письмової заяви ОСОБА_4 , в якій вона надала згоду працівникам поліції на проведення слідчої дії (а.с 212 - т.3).

Але, такі твердження прокурора не відповідають вимогам чинного законодавства. Так, слідча дія - огляд житла відповідно до вимог ст. 237 КПК України здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Ч.2 ст. 234 КПК України передбачено, що обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

І наявність згоди на проникнення до житла особи, яка володіє цим житлом, згідно ст. 233 КПК України, не звільняє прокурора або слідчого від обов`язку звернутися з клопотанням про проведення обшуку чи огляду житла до слідчого судді.

Тобто, позиція прокурора не ґрунтуються на положеннях вказаних статей КПК України.

При цьому, у протоколі огляду серед учасників власник та володілець квартири - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не значяться. Як зазначалось вище, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказували в судовому засіданні на те, що огляд спочатку проводився тільки працівниками поліції без їх участі, а їх запросили для проведення такої дії пізніше.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що протокол, складений за результатами проведеного огляду місця події є недопустимим доказом, так як цей доказ отриманий в порушення вимог КПК України, а саме внаслідок істотного порушення прав та свобод людини відповідно до положень ст. 87 КПК України.

Крім того, протокол огляду місця події від 08.05.2017 року складено з порушенням вимог ст.ст.104,105 КПК України.

Зокрема, всупереч вимогам ч.2, п.1 ч.3 ст.104 КПК України у протоколі відсутні відомості про застосування технічних засобів фіксації, характеристик засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувались при проведенні слідчої дії, умови та порядок їх використання. А додані до протоколу фотокартки не оформлені згідно вимог ч.3 ст.105 КПК України, а саме: не засвідчені підписами спеціаліста чи понятих, які брали участь у виготовленні таких додатків.

До того ж, сторона захисту наполягала на тому, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України, їм вказані фотокартки в якості додатків до протоколу огляду місця події від 08.05.2017 року не відкривались, про що зазначено у протоколі (а.с. 28-37 - т.4), а прокурор не надав доказів на спростування такої обставини та доказів відкриття.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.106 КПК України, належне упакування речей, що має значення для перевірки результатів процесуальної дії, є складовою частиною слідчої дії, що проводиться.

Але, у описовій частині протоколу від 08.05.2017 року зазначено про те, що під час огляду квартири було виявлено сліди взуття, сліди пальців рук, а також, що за допомогою викрутки було викручено серцевину замку, проте, заключна частина протоколу не містить жодних відомостей про те, що сліди та речі були вилучені, належним чином упаковані і засвідчені підписами слідчого та інших учасників процесу, як того вимагає п.3 ч.3 ст.104 та ч.3 ст.105 КПК України.

Таким чином, враховуючи усі вищезазначені порушення вимог КПК, суд не може покласти вказаний протокол, як доказ, в основу вироку через його недопустимість.

Процесуальні документи щодо проведених трасологічної та дактилоскопічної експертиз відносно серцевини замка і слідів, які виявлено у ході огляду 08.05.2017 року (а.с. 222-248 - т.3) прокурор надала виключно для вирішення питання судових витрат, пояснюючи, що вони не підтверджують обставини обвинувального акту.

Слід зазначити про те, що арешт на серцевину замка та вилучені сліди в рамках кримінального провадження не накладався.

При цьому, циліндровий механізм замка з ключем було визнано речовими доказами тільки 07.07.2017 року, після проведення експертизи (а.с. 231 - т.3), а до камери схову вказаний замок був переданий лише 03.08.2017 року (а.с. 232 - т.3).

Серед оглянутих в судовому засіданні речових доказів вказаний механізм замка відсутній, як і відсутні слідів пальців рук, які були виявлені і вилучені під час огляду місця події 08.05.2017 року. Так, оглянутий в судовому засіданні пакет №2, що є додатком до проведеної експертизи №19/119/6-1/281е від 19.05.2017 року, був порожній, у чому впевнились усі учасники процесу (а.с. 248 - т.3).

Згідно висновку експерта №19/119/6-1/333е від 09.06.2017 року сліди рук, вилучені 08.05.2017 року в ході огляду місця події за фактом крадіжки у ОСОБА_4 , не належать ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 (а.с. 53-71 - т.4).

Під час досудового розслідування було проведено трасологічну експертизу виявленого і вилученого з квартири ОСОБА_4 під час огляду 08.05.2017 року низу підошви взуття (а.с. 3-13 - т.4).

Проте, вказаний доказ є також недопустимим з огляду на такі обставини.

По-перше, оскільки протокол огляду місця події від 08.05.2017 року визнаний недопустимим доказом, то і похідний від нього доказ - висновок експерта №19/119/6-2/627 е від 21.06.2017 року є також недопустимим доказом (а.с. 3-13 - т.4).

По-друге, експерту на дослідження надавалось 10 пар взуття, яке було вилучено у затриманих в ТЦ «Світлана» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також за місцем мешкання останніх.

За результатами досліджень експертом встановлено, що сліди низу підошви взуття, які були виявлені у квартирі ОСОБА_4 під час огляду місця події 08.05.2017 року та відкопійовані на відрізки дактилоскопічної плівки №1, №2, не придатні для ідентифікації і можливо встановити лише групову належність до взуття. При цьому, слід низу підошви взуття, відкопійований на відрізок прозорої дактилоскопічної плівки №1, вилучений 08.05.2017 року в квартирі ОСОБА_4 , залишені взуттям того ж типу, що й взуття, вилучене під час затримання ОСОБА_2 і не залишені іншим взуттям (9 пар), які надавались на дослідження.

Тобто, експертом при дослідженні встановлено, що для ідентифікації сліди не придатні, у зв`язку з чим не було встановлено конкретної тотожності, а саме: що сліди взяття, виявлені на місці злочину були залишені саме вилученим під час затримання у ОСОБА_2 взуттям, а була встановлена лише групова належність - подібність взуття як об`єкта, яким залишено слід, до групи, роду, виду взуття, у яке був взутий ОСОБА_2 під час його затримання, а саме: що слід міг бути залишений кедами.

При цьому, відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд не може прийняти висновок експерта №19/119/6-2/627е від 21.06.2017 року, і як належний та достовірний доказ на підтвердження вини ОСОБА_2 .

Відповідно до висновків експерта №19/119/9-3/1649е від 19.05.2017 року та №19/119/9-3/1899 е від 13.06.2017 року: ринкова вартість викраденого телевізору марки LG діагональ 42 дюйми, придбаного у 2014 році, могла становити 8600 грн. (а.с.72-80 - т.4), а - булавки із срібла 925 проба, придбаної у 2015 році, вагою 1 грам, ланцюжку із золота, 585 проби, вагою 4,5 гр, - 2829,13 грн. (а.с. 81-86 - т.4).

Визначити вартість іншого майна, перелік якого назвав під час допиту потерпілий ОСОБА_5 , а саме: стартового пістолету, окуляр «Анти фари» назва не встановлена, експерт не зміг, оскільки зазначених у постанові про призначення експертизи даних було не достатньо для вирішення поставленого питання, тобто, не зазначено: країну виробника, марку, модель, характеристики та ін.

Наявність грошових коштів у квартирі, які були викрадені 07.05.2017 року, потерпілі доводили тим, що 14.11.2014 року ОСОБА_4 (яка на той час не перебувала у шлюбі та мала прізвище ОСОБА_20 ) отримала кошти від продажу частини належної їй на праві спільної часткової власності квартири (а.с. 230-234 - т.4).

Вказані висновки експертів №19/119/9-3/1649е від 19.05.2017 року (а.с. 75-80 - т.4) та №19/119/9-3/1899 е від 13.06.2017 року (а.с. 85-87 - т.4), якими визначено вартість викраденого з квартири ОСОБА_4 майна, а також протокол проведення слідчого експерименту від 17.08.2017 року (а.с. 39-45 - т.4), в якому зафіксовано як потерпілий ОСОБА_5 вказує на місцезнаходження речей у квартирі до їх викрадення, доводять лише те, що мала місце така подія як крадіжка належного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майна за місцем мешкання останніх.

В той же час, такі докази не підтверджують вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення.

Слід звернути увагу на те, що вказана слідча дія - слідчий експеримент фіксувалась відеокамерою, проте, відеозапис, як додаток до протоколу наданий не на первинному носії, а на диску. Тобто, додаток до протоколу є копією відеозапису слідчої дії. Первинний носій інформації в матеріалах кримінального провадження відсутній. Хто робив копію, з якого носія і навіщо - невідомо.

По факту, у протоколі зазначено, що слідчий експеримент проводився з 15-50 год до 17-53 год. В той же час, на відеофайлі, що є додатком до протоколу, тривалість дії - 6 хвилин.

До того ж, слідчий експеримент - слідчу дію, яка проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий Путивльського РВП Бокатов В.Ю. провів у кримінальному провадженні лише через 3 місяці і 7 днів після події крадіжки.

Що слідчий перевіряв і уточнював вже після того, як допитав потерпілих і отримав від них документи щодо вартості, а також призначив і отримав висновки експертів про вартість викраденого майна, не зрозуміло.

Сторона захисту стверджувала під час дослідження доказів сторони обвинувачення, що перелік викраденого у ОСОБА_4 майна постійно поповнювався новими предметами. І це, на їх думку, робилось слідчими для того, щоб підкинути додатково зазначені потерпілими предмети обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а потім звинуватити останніх у причетності до крадіжки майна ОСОБА_4 .

Як зазначалось вище, потерпіла ОСОБА_4 говорила про те, що перелік викраденого майна ними уточнювався після написання заяв про злочин. І суд вважає, що така поведінка потерпілих цілком пояснюється тим, що вони не могли вночі, в обстановці, де порядок речей був порушений внаслідок крадіжки, відразу виявити зникнення таких дрібних речей, як булавка срібна, окуляри, 20 грн. з копилки та старий телефон Сіменс, яким довго не користувались, або, навпаки, серед розкиданих речей не помітили медальйон чи жетон.

Але, вже 09.05.2017 року під час допиту ОСОБА_5 називав той перелік майна, по якому слідчий призначав товарознавчу експертизу і який зазначено в обвинувальному акті, а саме: 5000 доларів США, золотий ланцюжок, телевізор марки LG, пістолет стартовий, окуляри «анти фари», булавка із срібла (а.с. 153 - т.4).

Тобто, твердження захисників про те, що перелік викраденого майна під час досудового розслідування змінювався, не підтверджено матеріалами.

Водночас, такі дії поліцейських, як проведення огляду місця події у відсутність власників майна, залишення пустих місць у протоколі огляду місця події під час складання, а також - вилучення медальйону невідомого походження у кишені ОСОБА_2 під час його затримання, намагання оперативного працівника залишити в квартирі за місцем мешкання ОСОБА_2 непомітно для учасників слідчої дії золотий ланцюжок під час проведення обшуку, дають суду підстави говорити про те, що слідчі, замість з`ясування усіх обставин події вчиненого кримінального правопорушення шляхом здобуття доказів у спосіб та порядок, що передбачений чинним КПК, підтасовували ті чи інші обставини, неправильно висвітлювали факти, змінювали місцезнаходження речей та надавали предметам таких ознак, щоб в подальшому представити їх в якості речових доказів, допускаючи при цьому численні порушення, маскуючи одними слідчими діями недоліки та порушення, допущені при проведенні інших, про що мова піде далі.

19.05.2017 року слідчим за участю потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було проведено слідчі дії - пред`явлення особи для впізнання (а.с.101-107 - т.4).

Згідно протоколів, складених за результатами проведених слідчих дій, як потерпілий ОСОБА_5 , так і потерпіла ОСОБА_4 впізнали ОСОБА_2 , як особу, що 01.05.2017 року неодноразово приходила до їх квартири за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_5 , та стукала у двері.

Проте, вказані протоколи згідно п.3 ч.2 ст.87 КПК України є недопустимими доказами, оскільки здобуті з істотним порушенням прав і свобод ОСОБА_2 . Зокрема, слідчі дії, під час яких потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 впізнавали ОСОБА_2 , були проведені без захисника, хоча в силу положень ч.1 ст.48 КПК ОСОБА_2, як затриманій особі, захисник повинен бути наданий. Тим більше, що згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування та наданого договору про правову допомогу вже 18.05.2017 року між адвокатом Рижовим С.Є. та ОСОБА_2 було укладено відповідний договір і слідчий Іщенко Ю.В. вже залучила вказаного захисника до участі у справі №12017200230000180, слідчі дії по якій проводили ( а.с.130-131 - т.1).

Крім того, протокол пред`явлення особи для впізнання від 19.05.2017 року (за участю потерпілого ОСОБА_5 ) складено з порушенням вимог ст.ст.104,105,ч.8 ст.228, ч.3 ст.231 КПК України.

Зокрема, всупереч вимогам ч.2, п.1 ч.3 ст.104, ч.8 ст.228, ч.3 ст.231 КПК України у протоколі відсутні відомості про залучення спеціалістів для фіксування впізнання технічними засобами, а також - про застосування технічних засобів фіксації, характеристик засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувались при проведенні слідчої дії, умови та порядок їх використання, як і не містить відомостей про виготовлення та долучення до даного протоколу додатків.

Додані до протоколу фотокартки не оформлені згідно вимог ч.3 ст.105 КПК України, оскільки не засвідчені підписами спеціаліста чи понятих, які повинні брати участь у їх виготовленні. При цьому, вказані фото такої низької якості, що на них взагалі не видно обличчя жодної з пред`явлених для впізнання потерпілому ОСОБА_5 осіб.

До того ж, сторона захисту наполягала на тому, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України, їм вказані фотокартки в якості додатків до протоколу огляду місця події від 08.05.2017 року не відкривались, про що зазначено у протоколі про надання доступу до матеріалів від 26.09.2017 року (а.с.28-37 - т.4).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.228 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Ч.1 ст.231 КПК України вимагає детально зазначати у протоколі такі ознаки чи сукупність ознак, по яким впізнано особу. А ч.6 ст.228 встановлено, що проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.

Всупереч вказаним нормам, як повідомив потерпілий ОСОБА_5 суду, його запросили до відділу поліції для проведення ряду слідчих дій. У відділі поліції на мобільному телефоні слідчий йому демонстрував кольорові фотографії із зображенням усіх трьох обвинувачених у профіль та анфас, вказуючи потерпілому, що затримали осіб, причетних до крадіжки майна з його квартири. Відразу після цього потерпілому пред`явили осіб для впізнання і він впізнав серед 3 або 4 осіб ОСОБА_2 по кольору очей, зачісці та наявності слідів від вугрів на обличчі.

Тобто, всупереч забороні, передбаченої ч.6 ст.228 КПК, особу ОСОБА_2 було пред`явлено для впізнання після демонстрації його на фотографії.

Крім того, у протоколі, складеному за результатами пред`явлення потерпілому ОСОБА_5 осіб для впізнання, слідчим зазначено про те, що потерпілий впізнав ОСОБА_2 за зростом (при цьому, пред`явлені особи мають різний зріст), за рисами обличчя (проте, якими саме конкретними рисами у протоколі не зазначено), за кольором волосся (але за яким конкретно - не зрозуміло), за шрамами на обличчі від вугрів ( але, перед пред`явленням осіб про такі прикмети потерпілий ОСОБА_5 не зазначав, а тільки вказував таку сукупність ознак: як риси обличчя та колір волосся, без жодної конкретики та детального опису).

Свідок ОСОБА_21 показала суду, що була понятою під час проведення слідчої дії - пред`явлення осіб для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_5 . Зазначала про те, що не пам`ятає точну кількість осіб, яких пред`являли потерпілому для впізнання. Але, вказувала на те, що усі особи були різні між собою, а один з пред`явлених відрізнявся від інших ще й зростом, був нижчий на 1,5 голови. Саме його і впізнав потерпілий, як хлопця, який двічі напередодні крадіжки майна з його квартири помилявся дверима. Які прикмети називав потерпілий перед пред`явленням осіб для впізнання і чи називав їх взагалі вона не пам`ятає.

У протоколі, складеному за результатами пред`явлення потерпілій ОСОБА_4 осіб для впізнання, взагалі не зазначено на які ознаки вказала потерпіла та за якими ознаками чи їх сукупністю могла впізнати особу, яка 01.05.2017 року неодноразово приходила до їх квартири. Тобто, не заявляючи до проведення впізнання про жодну прикмету, потерпіла впізнала серед 4 осіб ОСОБА_2 за зростом (яким конкретно - не зазначено), за кольором волосся (яким конкретно - не зрозуміло), за шрамами на обличчі від вугрів.

До того ж, у протоколі зазначено про те, що разом з ОСОБА_2 для впізнання були пред`явлені: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .

Фіксування цієї слідчої дії за допомогою фото чи відеозапису не здійснювалось.

Згідно відповіді на адвокатський запит, 19.05.2017 року громадяни ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 серед відвідувачів Сумського ВП ГУНП в Сумській області у Журналі обліку доставлених відвідувачів та запрошених не значяться (а.с. 220 - т.6).

Тобто, сумнівним є те, що вказані громадяни могли брати участь у проведенні слідчої дії - пред`явлення для впізнання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомила, що була запрошена слідчим в якості понятої під час пред`явлення потерпілій ОСОБА_4 осіб для впізнання. Свідок не могла в суді пригадати коли така слідча дія проводилась, в чому були одягнені особи, які пред`являлись для впізнання, чи були ці особи однакові за зростом, чи велась відео або фото- зйомка слідчої дії, чи був присутній адвокат, чи були на одній з осіб, яку пред`являли для впізнання кайданки, але точно запам`ятала, що один з 4 осіб, яку пред`являли, був без шнурків на взутті, а також, що саме його потерпіла впізнала як того, хто за декілька днів до крадіжки приходив до них і що впізнала за такими ознаками, як зріст, колір волосся та шрами на обличчі від віспи.

Всі вищезазначені обставини свідчать про те, що слідчі дії як за участі потерплого ОСОБА_5 , так і за участі потерпілої ОСОБА_4 відбувались з порушенням порядку проведення та права ОСОБА_2 на захист, тому протоколи пред`явлення особи для впізнання (а.с. 101-107 - т.4), складені за результатами проведення таких слідчих дій, є недопустимими доказами.

Крім пред`явлення особи для впізнання, 19.05.2017 року слідчий провів за участю потерпілого ОСОБА_5 і такі три слідчі дії, як пред`явлення речей для впізнання (а.с. 108-116 - т.4). Згідно складених протоколів за результатами проведення слідчих дій, ОСОБА_5 було пред`явлено для впізнання: окуляри чоловічі проти сонця, чохли під окуляри чорного кольору та шпильки, усіх предметів по 4 штуки.

В усіх трьох протоколах, зазначено, що під час проведення слідчих дій відбувалось фіксація за допомогою технічного засобу - фотоапарату Самсунг.

В той же час, всупереч вимогам ч.3 ст.231 КПК до жодного з протоколів не виготовлено і не долучено додатків - фотографій речей, які пред`являлись потерпілому для впізнання.

А за відсутності таких фотографій та зазначенням у протоколі тільки назви речей, що пред`являлись для впізнання, без зазначення ознак, індивідуальних властивостей, якими вони відрізняються від пред`явленого ряду однорідних речей, не можливо зрозуміти як відбувалось впізнання та які предмети пред`являлись.

Допитана в суді свідок ОСОБА_27 показала, що була запрошена понятою під час проведення слідчої дії за участю потерпілого ОСОБА_5 , який впізнавав серед пред`явлених для впізнання предметів свої окуляри. По яким ознакам чи прикметам їх впізнав вона не пам`ятає. Крім окулярів на столі були й інші предмети, а окуляри були одні. Спочатку усі предмети були накриті, а коли зайшов потерпілий, то слідча розкрила їх. Звідки взяли предмети, хто розкладав предмети на столі перед пред`явленням для впізнання вона не знає. Чи були окуляри в чохлі чи окремо, точно вона не пам`ятає.

Згідно відомостей, що містяться у протоколах, під час проведення першої слідчої дії (а.с. 108-110 - т.4), потерпілому, було пред`явлено четверо «окулярів чоловічих проти сонця». Опису кольору скла та кольору оправи пред`явлених речей протокол не містить, як і не зазначено чи мали всі пред`явлені для впізнання окуляри якісь позначки, номери, надписи, назви тощо. Тому, зрозуміти чи можна було відрізнити одні окуляри чоловічі проти сонця від інших, пред`явлених для впізнання та чи мали пред`явлені для впізнання чотири однорідні речі індивідуальні властивості - зі складеного протоколу не можливо.

Під час проведення другої слідчої дії (а.с. 11-113 - т.4), ОСОБА_5 пред`явлені до впізнання чотири чохла під окуляри чорного кольору, серед яких лише щодо одного зазначено, що він має «від шпильок 2 сліди у вигляді дірок». Відомостей про інші ознаки таких речей, що пред`являлись, як-то: розмір, шкіряний чи з тканини, а якщо з тканини, то якого виду тощо , - протокол не містить.

Проводячи пред`явлення для впізнання речей втретє, слідчий пропонує потерпілому ОСОБА_5 впізнати одну річ серед чотирьох предметів під назвою «шпилька», без зазначення будь-яких індивідуальних ознак чи прикмет кожного з таких пред`явлених предметів. Тобто, не зрозуміло: з якого металу, якого розміру, які відмінності чи індивідуальні особливості мали пред`явлені речі.

При цьому, важливим є те, що наступного після вчинення злочину дня, тобто 08.05.2017 року потерпілий ОСОБА_5 зазначав про викрадення у них з квартири: окулярів «Анти-фари», скло коричневе, оправа сірого кольору, назву окулярів вказати не може, які були у тканинному мішечку чорного кольору і також зазначив, що окуляри були в ящику шафи у прихожій кімнаті. Крім того, зазначав про викрадення булавки із срібла довжиною близько 2,5 - 3 см, яка знаходилась в барі в залі (а.с.153 - т.4). Слідчий, призначаючи товарознавчу експертизу 9.05.2017 року з метою встановлення вартості викраденого майна, у відповідній постанові також зазначає, що ОСОБА_5 під час огляду квартири вказував, що серед викраденого майна були окуляри «Анти фари», скло коричневого кольору, оправа сірого кольору металева, назва не встановлена, а також - булавка виготовлена із срібла довжиною 2,5 - 3 см (а.с. 72 - т.4).

Тобто, за 10 днів до впізнання потерпілий називав слідчому інші прикмети та ознаки викрадених окулярів, вказував про різне місцезнаходження чохла від окулярів та булавки, не повідомляв про те, що булавка хоча б колись кріпилась до чохла, від чого на останньому могли залишитись дірочки, не говорив про погнутості голівки викраденої срібної булавки, взагалі не називав ознак чохла для окулярів, окрім кольору тканини.

В той же час:

-серед чотирьох пред`явлених окулярів чоловічих проти сонця впізнав окуляри на аркуші паперу №1 по таким ознакам: на дужці запис цифровий та англійськими літерами «Саr», по коричневому склу та по дужках ніби металеві проблиски»;

-серед чотирьох чохлів під окуляри чорного кольору впізнає чохол на аркуші паперу №2 «по пластмасовим заглушкам на шнурках та двом діркам від шпильки»;

-серед чотирьох «шпильок», впізнає ту, що на аркуші паперу №3 «по наявним пошкодженням у виді погнутостей голівки».

Вісутність фото та відеофіксації ходу й результатів проведення слідчих дій не дають можливості визначити: які конкретно предмети та з якими індивідуальними прикметами або ознаками були пред`явлені для впізнання потерпілому ОСОБА_5 під час проведення слідчих дій, а також - чи відповідають дані, відображені в протоколі, дійсності.

А, виходячи з даних, зафіксованих у протоколах, потерпілий впізнавав речі по тим ознакам чи прикметам, про які не повідомляв до проведення слідчих дій - пред`явлення речей для впізнання, про що зазначено вище, або по прикметам, яких не могло бути взагалі, як-то: дірок від булавки на чохлі для окулярів, в силу того, що, за повідомленням самого ж потерпілого, ці предмети (булавка та чохол з окулярами) не зберігались разом, а взагалі знаходились в різних місцях та в різних кімнатах квартири.

Доречи, під час проведення слідчого експерименту, який, як вже зазначалось, було проведено у серпні 2017 року (через 3 місяці після події крадіжки та проведення слідчих дій по пред`явленню предметів для впізнання), потерпілий ОСОБА_5 також зазначав, що з квартири були викрадені окуляри у мішечку (не називає сонцезахисні чи «Анти Фари»), що були у коридорі в шухляді, а також срібна булавка, яка зберігалась у залі, у шафі над телевізором. Під час допиту у суді потерпілий ОСОБА_5 вказував, що чохол від окулярів був не з тканини, а із шкірозамінника, окуляри він придбавав на заправці «ОККО» та не може сказати вони були просто сонцезахисні чи типу «Антифари».

З потерпілою ОСОБА_4 слідчих дій щодо впізнання речей не проводилось, а в судовому засіданні вона повідомляла, що розмір викраденої срібної булавки з погнутим вушком складав 3-3,5 см.

Таким чином, протоколи пред`явлення речей для впізнання потерпілому ОСОБА_5 (а.с. 108-116 - т.4) були здобуті з порушенням передбаченого законодавством порядку щодо збирання та фіксації доказів, тому є в силу вимог ст.86 КПК України вони є недопустимими доказами.

Протокол обшуку від 18.05.2017 року (а.с.119-133 - т.4) сторона обвинувачення подала на підтвердження того, що у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , були знайдені речі, які по версії органів досудового розслідування, є частиною речей, що були викрадені з квартири потерпілих ОСОБА_4 , а саме: окуляри, чохол до окулярів та булавка.

Проте, вказаний доказ суд не може визнати допустим у зв`язку з такими обставинами.

Так, вказана слідча дія проводилась на підставі дозволу, який був наданий ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 13.05.2017 року (а.с.118 - т.4).

Сторона захисту подала письмові заперечення на вказану ухвалу. Під час судового засідання було встановлено обґрунтованість таких заперечень. Зокрема, як вбачається з поданого слідчому судді клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, причетність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вчинення крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 , що мало місце 07.05.2017 року, доводилось слідчому судді 12.05.2017 року виключно на підставі рапорту начальника СКП Путивльського ВП (а.с. 117 - т.4).

Проте, рапорт, з огляду на положення чинного КПК не є доказом або джерелом доказів. Тому, у слідчого судді були відсутні підстави для задоволення не підтвердженого належними і допустимим доказами, а обґрунтованого виключно припущеннями, клопотання.

Тобто, в основу ухвали про надання дозволу на проведення обшуку було покладено інформацію з незаконних джерел, а відповідно були відсутні законні підстави для надання дозволу на проведення обшуку.

Крім того, з клопотанням до слідчого судді звертався слідчий Путивльського ВП ГУНП в Сумській області Бокатов В.Ю., але цей слідчий не був учасником проведення обшуку взагалі.

Згідно даних, зафіксованих у протоколі, слідчу дію провів старший слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Тарасенко Б.О. за участю: начальника відділу УКР ГУНП в Сумській області Кожухіна Д.О., оперуповноваженого УКР ГУНП в Сумській області Залуцького С.В., старшого слідчого СУ ГУНП Оксененко С.В., оперуповноваженого ВКП Сумського ВП ГУНП в Сумській області Звагіна О.І.

При цьому, в ухвалі слідчого судді дозвіл на проведення обшуку слідчим Кожухіну Д.О., Тарасенко Б.О. та Оксененко С.В. не надавався. В силу положень ст.236 КПК України співробітник оперативного підрозділу поліції Звагін О.І. взагалі не міг брати участь у проведенні обшуку.

Крім того, як вбачається з відеозапису, що є додатком до протоколу обшуку від 18.05.2017 року, двері квартири АДРЕСА_12 .Суми для проведення слідчої дії були виламані особою, яка прийшла разом з правоохоронцями та яка серед учасників у протоколі не значиться.

Таким чином, обшук за місцем мешкання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проведений неуповноваженими особами та за відсутності законних підстав для надання дозволу на його проведення.

До того ж, обшук слідчий провів без ОСОБА_2 , який є власником 1/3 частини квартири, у відсутність ОСОБА_1 , як володільця майна, що відшукувалось та вилучалось під час слідчої дії, оскільки останні були на час проведення обшуку затриманими особами, а також - розпочато у відсутність власника 2/3 частини квартири ОСОБА_28 та захисника Рижова Є.С.

Як зазначалось вище, після затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правоохоронці не повідомляли останнім, що будуть проводити обшуки автомобіля та квартири. Про проведення таких слідчих дій вказані особи дізнались тільки наступного дня.

Як повідомила суду свідок ОСОБА_28 , після затримання її синів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у ТЦ «Світлана» та здійснення обшуку автомобіля ВАЗ, слідчий повідомив їй про те, що вони будуть проводити обшук їх квартири. Вона повідомила слідчому, що має намір запросити для участі у такій слідчій дії адвоката. Відразу зателефонувала адвокату та поїхала в його офіс для складання договору. При цьому, слідчі сказали, що чекатимуть її повернення і, навіть, дали їй автомобіль з водієм, щоб вона доїхала до офісу та повернутись вже з адвокатом. Але, коли вона була у адвоката, їй зателефонувала невістка та сказала, що поліцейські мають намір виламувати двері квартири. Після такої звістки вони з адвокатом негайно виїхали, але по дорозі додому їм стало відомо, що двері вже зламали та розпочали обшук. Коли приїхали, то побачили у квартирі багато людей, адвокат постійно робив зауваження слідчим та особам, що проводили обшук з приводу порушень під час проведення слідчої дії, у тому числі звернув увагу учасників на те, як один з правоохоронців, знаходячись в іншій кімнаті, хотів підкинути ланцюжок. Протокол писали не з самого початку слідчої дії та щоб забрати і підписати цей документ, складений за результатами проведення слідчої дії, вона з адвокатом їздили у відділ поліції та довго чекали на його виготовлення.

Згідно даних наявних в матеріалах справи, обшук автомобіля ВАЗ 21099 була завершено в 17-30 год., а обшук квартири розпочато о 19-30 год. (а.с.119,184 - т.4).

Свідок ОСОБА_29 суду розповіла, що була запрошена працівниками поліції в якості понятої під час проведення обшуку. Їй пояснили, що брати ОСОБА_2 причетні до вчинення крадіжок майна з квартир громадян. Зазначала про те, що початку обшуку вони чекали довго, оскільки дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_69 двері поліцейським не відчиняла, а просила почекати поки приїде власниця квартири ОСОБА_28 з адвокатом. Через деякий час, не дочекавшись власниці з адвокатом, поліцейські запросили майстра, який відчинив двері і було розпочато обшук. Власниця з адвокатом приїхали через 20 хвилин після початку обшуку. Також повідомляла про те, що її увага була зосереджена на тих поліцейських, які відшукували якісь речі, а на інших, що знаходились в квартирі, вона уваги не звертала. Всього в квартирі під час проведення обшуку знаходилось більше 5 поліцейських. Що конкретно шукали вона не розуміла, тільки пам`ятає що оглядали та вилучали велику кількість взуття, а також сонцезахисні окуляри. Де конкретно знайшли окуляри та взуття вона не пам`ятає. Вказувала на те, що спочатку відбувалась відеозйомка, але коли закінчився заряд батареї, то більше на відео слідчу дію не фіксували. Фотографій слідчої дій чи вилучених під час обшуку предметів вона ніколи не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 , який також згідно протоколу був понятим під час проведення обшуку у квартирі ОСОБА_2 18.05.2017 року, суду повідомив, що нічого не пам`ятає, що хворіє та на той час хворів на психічне захворювання, у зв`язку з чим постійно приймає таблетки з назвою «Солекс».

Тобто, слідчими, які проводили обшук, всупереч вимогам ч.ч.3,6 ст.223, ч.1 ст.236 КПК України не вжито належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси обмежувались та порушувались, розпочато у відсутність власників квартири та їх захисника, що вказує на порушення слідчими права на захист ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_28 , а також - залучено в якості понятого особу, здатність якого брати участь у проведенні слідчої дії, правильно сприймати відповідні обставини і давати про них свідчення в силу психічного захворювання є сумнівним.

Крім того, згідно ухвали слідчого судді від 13.05.2017 року було надано дозвіл на відшукання під час обшуку: 5000 доларів США, телевізору LG, золотого ланцюжку, пістолету стартового, окулярів «Антифари», булавки із срібла 2,5 - 3 см, приставки на базі Android (а.с. 118 - т.4).

В той же час, під час проведення обшуку слідчий вилучає речі, дозвіл на відшукання і вилучення яких не надавався, про викрадення яких не зазначали потерпілі та які не мали жодного значення для кримінального провадження, а саме: два бездротових модеми, окуляри антиблікові, аркуш паперу газети, 3 пари кросівок (не зрозуміло кому з мешканців квартири належних) (а.с. 124 - т.4).

Слід ще раз звернути увагу на те, що жоден з документів, який складався до проведення обшуку, не містить відомостей про те, що викрадена у потерпілих булавка була прикріплена до чохла з-під окулярів. Натомість, як зазначалось вище, потерпілий заявляв про те, що чохол з окулярами лежали в іншій кімнаті та окремо від булавки, яка знаходилась у залі у шафі.

Згідно показів ОСОБА_28 вилучені під час обшуку квартири сонцезахисні окуляри в чохлі з тканини належать її чоловіку, які останній використовував для рибалки, і, дійсно, він на чохол прикріпляв булавку, за допомогою якої розв`язував вузли на волосіні. Але, булавка була звичайна, а не срібна.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час дослідження в судовому засіданні сонцезахисних окулярів у тканинному мішечку зазначали, що ці речові докази належать їх батьку. Підтверджували, що на чохлі для окулярів батько прикріпляв булавку. В той же час, зазначали, що булавка не була з дорогоцінного металу.

Захисник Рижов С.Є. стверджував про те, що булавка на чохлі з окулярами, що була вилучена правоохоронцями під час обшуку квартири, не була срібною.

Про відшукання і вилучення булавки у ході проведення обшуку квартири за місцем мешкання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 протокол відомостей не містить. В той же час, одна з фотографій, яка є додатком до протоколу, містить зображення чохла з окулярами та булавкою. При цьому, чохол від окулярів з наявною на ньому булавкою був сфотографований на білому аркуші паперу, в той час як інші предмети, які вилучались під час обшуку, на килимі. Такі обставини викликають розумні сумніви з приводу того, що фото було виготовлено під час обшуку у квартирі ОСОБА_2 .

Крім того, зображені на фото окуляри (додаток до протоколу обшуку), які виявлені у квартирі ОСОБА_2 , як і окуляри, які оглядались судом при дослідженні речових доказів, не відносяться до типу «Анти фари», на відшукання та вилучення яких надавався дозвіл та про викрадення яких говорили потерпілі до проведення обшуку у квартирі ОСОБА_2 , або антиблікових, як їх описав слідчий у протоколі.

Слід звернути увагу й на численні порушення, допущені під час складання протоколу обшуку від 18.05.2017 року.

Зокрема, всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.104 КПК України протокол обшуку не містить в описовій частині протоколу: всієї послідовності дій, що вчинялись під час проведення обшуку, не зазначено, де конкретно та яким чином знайдена булавка, не зазначено в якому стані вона перебувала, чи мала позначки проби, як ознаку того, що виготовлена з дорогоцінного металу - срібла, чи мала таку ідентифікуючу ознаку - як погнутість головки. У заключній частині протоколу відсутні дані про вилучені речі, спосіб їх ідентифікації, як того вимагає п.3 ч.3 ст.103 КПК України.

Крім того, протокол обшуку від 18.05.2017 року (а.с. 119-133 - т.4) містить виправлення щодо: дати проведення обшуку, прізвища, ім`я, по-батькові слідчого і номера кримінального провадження, по якому така слідча дія проводилась. Згідно даних протоколу з 19-30 год. до 21-26 год. обшук проводив слідчий Тарасенко Б.В., а після того, як йому стало зле, він був замінений слідчим Оксененко С.В. В той же час, відомості до протоколу внесено одним почерком, але різнокольоровими кульковими ручками, зокрема, початок речення чорною ручкою, а закінчення синьою, або навпаки. Це свідчить про те, що частина відомостей заносилась до протоколу під час проведення слідчої дії, але після 21-26 год., а частина - після закінчення проведення, що також є порушенням вимог ст.106 КПК України.

Протокол містить зауваження зазначені захисником Рижовим С .Є. у відповідній графі, а саме: що серед присутніх під час обшуку квартири були оперативні працівники, які дозволяли собі нишпорити по кімнатам. І про обставини такого зауваження зазначала допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 , про що вже вказувалось вище, а саме: що вона чула як захисник ОСОБА_34 робив зауваження одному з оперуповноважених, який тримав у руках ланцюжок, про те що він не має права знаходитись у іншій кімнаті окремо від інших правоохоронців, які проводять обшук.

Додатками до протоколу є відеозапис частини слідчої дії та фототаблиці. Проте, більшість з доданих фотозображень взагалі не є відображенням ходу такої слідчої дії і не мають відношення до проведення обшуку у квартирі, а фактично зроблені під час огляду прилеглої до будинку території. Джерело походження інших фотографій, технічні носії, за допомогою яких відбувалась фіксація та роздруківка фото, невідомі. Свідок ОСОБА_29 , яка була учасником обшуку, як зазначалось вище, фотографій слідчої дії та вилучених під час обшуку предметів ніколи не бачила.

Оформлення таких фотографій, як додатків до протоколу, також здійснено з порушенням вимог ст.105 КПК України, а саме: відсутні підписи учасників слідчої дії, а містять лише підпис слідчого Оксененка С.В. При цьому, під час дослідження у судовому засіданні фотозображень, які розміщені на диску, який є додатком до протоколу обшуку, було з`ясовано, що дата створення таких фотозображень є різною, а саме: частина фото, що роздруковані і додані до протоколу, створені 18.05.2017 року, а решта - за місяць та більше до дати проведення обшуку: 5 файлів - 19.04.2017 року, а решта - 10.04.2017 року. Крім того, частина роздрукованих фотографій, які долучені в якості додатків до протоколу обшуку, відсутні на диску взагалі.

Слід зазначити і про те, що за допомогою відеокамери фіксувався лише факт відкривання невідомою особою дверей квартири, де в подальшому проводився обшук, а також початок слідчої дії. Сам процес відшукання та вилучення речей на відеозаписі відсутній, оскільки закінчився заряд батареї у відеокамері.

І хоча чинний на момент проведення обшуку КПК не вимагав обов`язкової фіксації такої слідчої дії, але відсутність фіксування основної частини проведення слідчої дії у сукупності з вищезазначеними численними порушеннями, що допустили правоохоронці під час проведення обшуку квартири, підтасовування та перекручування фактів та даних кримінального провадження, дають підстави суду вважати обґрунтованими твердження сторони захисту про те, що обшук у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проводився слідчими не з метою відшукання та вилучення майна, що було викрадено з квартири ОСОБА_4 , в з метою штучного створення доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Таким чином, протокол обшуку є недопустимим доказом, а про штучність створення доказів у кримінальному провадженні свідчать і надані суду протоколи про проведення огляду ділянки місцевості біля будинку, в якому мешкають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також - огляд речей вилучених під час обшуку.

Зокрема, суду надано протоколи огляду предметів від 19.05.2017 (а.с.154-156, 158-160 - т.4), зі змісту яких вбачається, що слідчий Оксененко С.В. наступного після проведення обшуку дня здійснив огляд окулярів, чохлу для окулярів, булавки сріблястого кольору та бездротового модему.

Суд в силу обов`язку дотримання принципу безпосередності дослідження речових доказів, визначеного ст.23 КПК України, не сприймає вказані протоколи як доказ, оскільки в таких документах зафіксовано суб`єктивне сприйняття слідчим речей і їх ознак.

В той же час, слід звернути увагу, що як слідча дія - обшук згідно ч.1 ст.234 КПК України, так і слідча дія - огляд відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України проводяться з однією метою: виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, якщо під час обшуку зафіксовано відомості про відшукані та вилучені речі, що мають значення для кримінального провадження, то у їх огляді, тим більше наступного після обшуку дня, немає ніякої потреби.

В даному ж випадку, слідчий Оксененко С.В. одноособово оглядає вказані речі, під час огляду застосовує цифрову фотокамеру мобільного терміналу Samsung J 5, напевно особисту, оскільки протокол не містить відомостей про те, кому належить згаданий засіб фіксації. Крім того, слідчий здійснив огляд зазначених предметів до винесення ухвали про забезпечення кримінального провадження - арешту майна (ухвала слідчим суддею було постановлено лише 22.05.2017 року (а.с. 162-163 -т.4).

Вказані обставини дають підстави для розумних сумнівів у тому, що речі, і, зокрема, булавка, яку безпосередньо оглядав суд, є саме тією, яка була вилучена 18.05.2017 року під час проведення обшуку у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та що слідчий не вдався до її підміни під час одноособового проведення огляду речей, тим більше, що у проведенні такої слідчої дії, як зазначалось вище, не було жодної потреби з огляду на завдання та принципи кримінального провадження.

Крім того, суду надано протокол огляду від 18.05.2017 року (а.с. 164-166 - т.4). Вказаний протокол не містить номера кримінального провадження, по якому така слідча дія проводилась, а з його змісту вбачається, що старший слідчий Тарасенко Б.В. до проведення обшуку квартири, в якій мешкають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , провів огляд ділянки місцевості булі будинку, АДРЕСА_13 . З якою метою, в рамках якого провадження, що відшукував та що хотів зафіксувати слідчий біля будинку - не зрозуміло. При цьому, під час проведення такого огляду було вилучено ті речі, які не мають жодного відношення до викрадених у ОСОБА_4 предметів та не мають жодного значення для кримінального провадження, а саме: аркуш газети «Журнал-газета Публіка», зв`язка ключів з 6 штук та виріб з металевої та полімерної частини. А через 2 дні слідчий Іщенко Ю.В. визнає такі предмети речовими доказами, хоча вони не підпадають не під один критерій таких доказів згідно положень ст.98 КПК України (а.с.166 - т.4).

Тобто, і вказані дії органів досудового розслідування вказують на те, що під час проведення розслідування кримінального провадження за фактом крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 , не завдання та засади кримінального провадження були визначальними для правоохоронців, а - велике бажання незважаючи ні на що, і в у першу чергу - на визначений КПК порядок, штучно створити докази винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яких не було.

Протокол обшуку квартири від 18.05.2017 року не став єдиним доказом, що здобувався у той день в незаконний спосіб та із порушенням установленого законом порядку.

Так, протокол обшуку автомобіля від 18.05.2017 року (а.с. 184-190 - т.4) є також недопустимим доказом, виходячи з таких обставин.

Клопотання слідчого про проведення обшуку автомобіля обґрунтовується (а.с. 182-183 - т.4) та слідчим суддею дозвіл на проведення обшуку надається на підставі відомостей, які містяться: 1) у рапорті начальника СКП Путивльського ВП Малюшина А.Є. про те, що до вчинення крадіжки причеті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які пересувались на автомобілі ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_1 , на момент вчинення злочину у по м.Путивль; 2) у рапорті Інспектора дорожнього нагляду Путивльського ВП Кардашова Д.В. про те, що автомобіль ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_35 , а користується ним фактично ОСОБА_1 виходячи з того, що 29.01.2017 року на нього під час керування даним автомобілем накладалось адміністративне стягнення за порушення ПДР.

Але, як вже зазначалось вище, рапорти згідно КПК України не є доказом або джерелом доказів, а збір інформації неуповноваженими особами не у спосіб та не згідно встановленого порядку, передбаченому ст.ст.93,41 КПК України, є порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими заперечення сторони захисту на ухвалу слідчого судді від 13.05.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку у автомобілі (а.с. 183 - т.4) та приходить до висновку, що і для надання дозволу на проведення обшуку автомобіля були відсутні законні підстави.

Крім того, з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку звертався старший слідчий СВ Путивльського ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області Бокатов В.Ю.

В ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля не вказується якому конкретно слідчому та прокурору надається дозвіл на проведення обшуку.

Обшук же здійснює у м.Суми слідчий іншого органу досудового розслідування - старший слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумскій області ОСОБА_38 за участю слідчого Оксененка С.В. (слідчого Слідчого управління ГУНП в Сумській області) та оперуповноваженого ВКЛ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Бойко В.О.

При цьому, дозволу на проведення слідчих дій вказані особи не отримували, а, як зазначалось вище, оперуповноважений згідно вимог ст.236 КПК України взагалі не є особою, яка має право проводити обшук.

Слід звернути увагу і на те, що як у проведенні обшуку квартири ОСОБА_2 , так і здійсненні обшуку автомобіля одночасно брали участь слідчі з різних органів досудового розслідування, що включені до різних створених в одному кримінальному провадженні груп слідчих (Оксененко С.В. - слідчий СУ ГУНП в Сумській області включений до однієї групи керівником регіонального органу досудового розслідування - Григоровим О.О., а ОСОБА_38 - слідчий Сумського ВП - начальником місцевого органу досудового розслідування Головко О.М. - до іншої групи).

Про особливості створення слідчих груп у даному кримінальному провадженні ми зупинимось окремо, а вищевказані обставини дають суду підстави стверджувати, що слідчу дію - обшук автомобіля ВАЗ 21099, д.р.н. НОМЕР_1 , на підставі ухвали слідчого судді від 13.05.2017 року проводили неуповноважені особи.

Також під час проведення обшуку автомобіля не було дотримано законних прав та інтересів власників та законних володільців майна.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 розповіла, що 18.05.2017 року близько 13-00 год. їй зателефонувала невістка (дружина ОСОБА_2 ) та повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затримали в ТЦ «Світлана». Вона відразу побігла у вказане місце та побачила, що біля торгового центру стоїть автомобіль ВАЗ 21099, який належить її чоловіку і яким користуються її сини, та що у автомобілі копишаться якійсь люди. Спочатку її до автомобіля не підпустили, лише сказали, що її діти у ТЦ та що вони обкрадали квартири. А після того, як сина та ОСОБА_3 повезли на Першотравневу до відділу поліції, то її попросили залишитись та бути присутньою під час обшуку автомобіля. Вручили ухвалу про надання дозволу на проведення такої слідчої дії, після чого відкрили ключом автомобіль (звідки взяли ключ поліцейські - їй не відомо), відшукували та вилучали речі, у тому числі ті, яких ніколи не було ані у її чоловіка, ані у її синів. Після завершення обшуку автомобіля слідчий ОСОБА_38 сказав їй, що автомобіль він вилучає, бо він так бажає. Також повідомляла, що телефонувала чоловіку, як власнику автомобіля, та казала, щоб він приїхав, проте, його з роботи не відпустили і відсутність власника не зупинила слідчих.

Свідок ОСОБА_39 суду повідомив, що був понятим під час проведення обшуку автомобіля, який був припаркований біля ТЦ «Світлана» по вул.Івана Сірка у м.Суми, та заблокований двома поліцейськими автомобілями Пріус та одним автомобілем УАЗ. Автомобіль ВАЗ, в якому проводився обшук, відмикав поліцейський, який був у цивільному одязі. Всього під час такої слідчої дії були присутні приблизно 7 поліцейських, як у форменому одязі, так у цивільному. Пам`ятає, що була присутня і жінка, яка говорила поліцейським про те, що автомобіль належить її чоловіку, телефонувала при поліцейських до чоловіка, але той сказав, що його не відпускають з роботи. Також жінка говорила, що її дітей затримали і вони також не можуть бути присутні під час обшуку автомобіля, яким в той день користувались. Все це не зупиняло поліцейських. Вони відкривали двері автомобіля, діставали речі: з заднього сидіння рюкзак, у якому був одяг, з бардачку - барсетку, вміст якої викладали на капот автомобіля, фотографували, а один поліцейський фіксував слідчу дію на відео. Після завершення обшуку він підписав протокол. Фото та відеозаписи йому не демонстрували ані після завершення обшуку, ані в подальшому. Слідча дія розпочалась близько15-00 год та всього тривала більше 2 год.

Тобто, згідно показів ОСОБА_39 , ОСОБА_28 та як вбачається з протоколу обшуку автомобіля від 18.05.2017 року (а.с. 184-190 - т.4), слідча дія проводилась без власника автомобіля - ОСОБА_35 та ОСОБА_1 , який перед затриманням та проведенням такого обшуку керував вказаним автомобілем.

Таким чином, і в цьому випадку слідчий всупереч вимогам ч.3 ст.223, ч.1 ст.236 КПК не вжив належних заходів для забезпечення присутності осіб, чиї права та законні інтереси обмежувались та порушувались проведенням такої слідчої дії.

При цьому, ключи від автомобіля, якими оперуповноважений відмикав автомобіль з метою проведення обшуку, були вилучені за годину до проведення обшуку автомобіля. Вилучення здійснював слідчий Іваненко Г.В., під час особистого обшуку ОСОБА_1 , який проводив після затримання і доставлення останнього у лікарню (а.с. 25-26 - т.5). Згідно протоколу огляду місця події - приймального відділення лікарні - усі виявлені та вилучені у ОСОБА_1 під час особистого обшуку речі, у тому числі і ключі від автомобіля, були упаковані та опечатані у пакет №4.

На яких підставах та коли слідчий ОСОБА_38, який здійснював обшук автомобіля, взяв та розпакував ці ж ключи у слідчого Іваненка Г.В., який, доречи також був включений до іншої групи слідчих, - не зрозуміло, як і не відомо хто, коли і як упакував ці ключі після проведення обшуку та передав на зберігання до камери схову речових доказів.

Вказане свідчить про те, що під час проведення 18.05.2017 року особистого обшуку ОСОБА_1 один слідчий вилучав речі, які не мали жодного значення для розслідування обставин злочину - крадіжки належного ОСОБА_40 майна, упаковував їх і робив це тільки для того, щоб інший слідчий використав такі речі для можливості провести іншу слідчу дію.

Проте, такі дії слідчих не відповідають ані меті проведення слідчих дій, ані завданням кримінального провадження, ані засадам кримінального провадження, ані здоровому глузду.

Слід зазначити і про те, що ухвалою слідчого судді надавався дозвіл на відшукання та вилучення в автомобілі речей, що були викрадені з квартири ОСОБА_4 (гроші 5000 доларів США,телевізор LG, ланцюжок, пістолет стартовий, окуляри «антифари», срібна булавка, приставку на базі Android, а також можливих знарядь вчинення злочину (а.с. 183 - т.4).

В той же час, і за результатами обшуку з автомобіля було вилучено цілий ряд предметів, які не мали ніякого значення: ні на момент проведення слідчої дії, ні під час досудового розслідування, а у судовому засіданні вилучені з автомобіля предмети досліджувались безпосередньо судом не на підтвердження обставин обвинувального акту, а лише для переконання у тому, що вони зберіглись у камері схову та потрібно вирішити їх долю.

Прокурор наполягав в судовому засіданні лише на тому, що вилучений під час обшуку у бардачку автомобіля чохол, в якому знаходились ключі для відмикання циліндричних замків з руків`ям із полімерного матеріалу білого кольору у кількості 5 шт., металевий предмет хрестоподібної форми, металевий пінцет, проволока у формі букви «Г», є саме тими знаряддями, за допомогою яких відчинявся замок на вхідних дверях у квартирі ОСОБА_4 .

Але такі твердження сторони обвинувачення є лише припущеннями, оскільки під час досудового розслідування не було проведення експертних досліджень та здобуто експертних висновків про те, що саме за допомогою цих предметів могло бути відчинено чи відчинився замок на вхідних дверях до квартири ОСОБА_4 . Суд же в такому випадку не повинен за власною ініціативою усувати недоліки доказів обвинувачення, оскільки не вправі виконувати у змагальному процесі цю функцію, а відповідно до ст. 17 КПК України - зобов`язаний витлумачити усі сумніви на користь обвинувачених осіб.

Крім того, згідно вступної частини протоколу обшук автомобіля здійснювався з 15-00 год до 17-30 год., тобто 2,5 години.

В той же час, додатком до протоколу є відеозапис тривалістю 45 хвилин. Тобто, зафіксовано було проведення частини слідчої дії.

Обвинувачені наполягали на тому, що вилучені у ході проведення обшуку автомобіля барсетка з ключами, проволокою, металевим предметом та пінцетом не належать їм, вони не знаходились ніколи в автомобілі, яким вони користувались, а правоохоронці, які під час затримання вилучили у ОСОБА_1 ключі від автомобіля, до проведення обшуку підкинули ці речі у бардачок автомобіля.

Вказаних тверджень сторона обвинувачення не спростувала, а, враховуючи маніпуляції, які проводились слідчими з ключами від автомобіля, а також покази ОСОБА_28 , яка бачила, що до початку проведення обшуку у співробітників поліції був доступ до автомобіля, сумнівним та не підтвердженим є факт належності такої барсетки з ключами для відмикання замків обвинуваченим ОСОБА_1 або ОСОБА_2 , а також факт того, що речі, які містились у такій барсетці є знаряддям вчинення злочину стосовно ОСОБА_4 .

Таким чином, протокол обшуку автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 є недопустимим та недостовірним доказом, а речовий доказ - вилучена під час обшуку у бардачку автомобіля барсетка, в якій знаходились ключі для відмикання циліндричних замків з руків`ям із полімерного матеріалу білого кольору у кількості 5 шт., металевий предмет хрестоподібної форми, металевий пінцет, проволока у формі букви «Г», - є неналежними доказами.

Положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто в незаконний спосіб та із порушенням установлених законом порядку, засобів і джерел отримання фактичних даних.

З огляду на такі вимоги закону, слід окремо зупинитись на обставинах створення слідчих груп для проведення досудового розслідування кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на тому, як відбувалось затримання обвинувачених, а також - на особливостях проведення оперативно-розшукових заходів стосовно вказаних осіб, оскільки саме такі обставини, вищевказані порушення та порушення, про які ще буде зазначено під час оцінки доказів по іншим епізодам, що інкримінуються обвинуваченим, призвели до того, що на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину щодо викрадення майна ОСОБА_4 , а також на підтвердження обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів щодо викрадення майна у ТОВ «Епіцентр» - не зібрано жодного доказу, який би відповідав критеріям належності і допустимості та який би суд мав право покласти в основу обвинувального вироку, а подія злочину щодо замаху на крадіжку майна ОСОБА_6 існувала тільки в уявленнях правоохоронців та була інсценована і використана ними тільки для того, щоб штучно створити привід для затримання обвинувачених.

Так, згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування відомості про крадіжку майна з квартири ОСОБА_4 до ЄРДР було внесено за №12017200230000180 слідчим СВ Путивльського ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області Рєзнік О.В.

Цього ж дня начальником вказаного відділу поліції було надано доручення на проведення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження старшому слідчому СВ Путивльського ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області Бокатову В.Ю. (а.с.214, 215 - т.4).

Тобто, в період з 08.05.2017 року до 18.05.2017 року досудове розслідування повноважний був проводити тільки слідчий Бокатов В.Ю.

При цьому, 08.05.2017 року слідчий Бокатов В.Ю. в різних документах зазначає по різному свою посаду: направляючи прокурору повідомлення про початок досудового розслідування кримінального провадження № 1201720023000180 - як старший слідчий Сумського ВП ГУНП в Сумській області (а.с. 214 - т.4), тоді як в інших документах - старший слідчий СВ Путивльського ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області (а.с. 215 -т.4).

13.05.2017 року слідчий Бокатов В.Ю. на підставі ч.6 ст.218 КПК України доручив співробітникам Сумського МВП ГУНП в Сумській області провести обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також автомобіля ВАЗ на підставі ухвал слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 13.05.2017 року, про що виніс відповідну постанову (а.с. 213 - т.4). По факту, обшук проводили неуповноважені ухвалою слідчого судді особи - слідчі, які одночасно були включені до різних груп, створених по одному кримінальному провадженню на різних рівнях: регіональному та місцевому, про що вже зазначалось вище.

18.05.2017 року прокурор Конотопської місцевої прокуратури Новіков О.М. постановою визначив підслідність вказаного кримінального провадження, мотивуючи її тим, що до вчинення злочину (крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 ) причетні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які проживають у м.Суми, і враховуючи те, що зазначені особи можуть бути причетні до вчинення інших злочинів вчинених на території м.Суми, тобто на території, яка знаходиться під юрисдикцією Сумського ВП ГУНП в Сумській області, то саме за цим органом досудового розслідування він визначив підслідність кримінального провадження №12017200230000180 від 08.05.2017 року (а.с. 216 - т.4).

Таке рішення прокурора Новікова О.М. є вочевидь незаконним, оскільки:

-по-перше, суперечить вимогам ст.218 КПК України, якою встановлено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. І вказана норма не дає можливості визначати підслідність за місцем вчинення того кримінального правопорушення, відомості про яке ще не внесено до ЄРДР або за місцем того правопорушення, яке ще взагалі не було вчинено;

-по-друге, як керівник місцевої прокуратури він вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки згідно з положеннями ч.5 ст.36 КПК України питання підслідності кримінального провадження іншому органу досудового розслідування вирішуються виключно генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками.

Крім того, у судовому засіданні прокурором долучено постанови(а.с.172-177 - т.4), з яких вбачається, що в один і той же день, 18.05.2017 року, в одному і тому ж кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12017200230000180 від 08.05.2017 року, по одному і тому ж факту - факту вчинення невідомою особою крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 , на місцевому та регіональному рівні створюються три слідчих групи:

- перша - постановою начальника слідчого управління ГУНП в Сумській області Григоровим О.О. - у кількості трьох слідчих: Бокатова В.Ю. (старшого групи), Оксененка С.В. та Рєзніка О.В.;

- друга - постановою заступника начальника відділення СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Головко О.М. - у складі трьох слідчих: ОСОБА_38, Магаляс О.М. та Іщенко Ю.В. (старша групи);

- третя - постановою заступника начальника відділення СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Головко О.М. - створено слідчу групу із двох слідчих - Тарасенка Б.В. та Іваненка Г.В., без визначення старшого групи.

Усі постанови мотивовані необхідністю проведення великої кількості слідчих дій у кримінальному провадженні.

Таким чином, всупереч положенням ч.2 ст.38, п.1 ч.2 ст. 39, ст.218 КПК України у кримінальному провадженні №12017200230000180 по одному факту крадіжки у м.Путивль станом на 18.05.2017 року досудове розслідування одночасно проводили три групи слідчих з різних слідчих підрозділів Національної поліції (одна з обласного та дві з місцевого слідчого відділу).

Вже наступного дня, 19.05.2017 року, згідно наданих суду документів та Реєстру матеріалів досудового розслідування, заступник начальника відділення СВ Сумського ВП Головко О.М. виносить постанову про створення нової групи зі складу слідчих СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області у кількості 20 слідчих, посилаючись знову на значний обсяг дій, які потрібно буде виконати та необхідність всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин цієї однієї крадіжки у м.Путивль (а.с. 218 - т.4).

Але, не дивлячись на таку постанову та визначених у ній слідчих, в цей же день, тобто 19.05.2017 року, начальник відділення СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Шаповал О.І. доручає проведення досудового розслідування у цьому ж кримінальному провадженні №12017200230000180 іншій групі з 11 слідчих: 7 з яких входило до нової групи визначеної постановою начальника Головко О.М. від 19.05.2017 року, а 4 слідчих ( ОСОБА_38 , Магаляс О. М., Іваненко Г.В. та Тарасенко Б.В.) не були у складі такої нової групи (а.с. 217 - т.4).

Тобто, законних, обгрунтованих, а не формально зазначених у постанові, підстав для створення нової групи слідчих на рівні Сумського ВП у кримінальному провадженні не було.

Крім того, з огляду на одночасне існування двох вищезазначених документів (постанови про створення нової групи та доручення на проведення досудового розслідування, до яких включено різних слідчих), не зрозуміло: які конкретно слідчі були повноважними на проведення досудового розслідування кримінального провадження №12017200230000180 у період з 19.05.2017 року до 14.08.2017 року.

14.08.2017 року начальником слідчого управління ГУНП в Сумській області Григоровим О.О. винесено постанову про зміну групи слідчих, з мотивувальної частини якої вбачається, що слідча група по вказаному кримінальному провадженню станом на 14.08.2017 року вже була збільшена до 27 слідчих, а він з метою швидкого, повного неупередженого та ефективного розслідування до групи з 27 слідчих додатково включає ще одного слідчого Приходченка С.В., який вчинив згідно Реєстру матеріалів 15.08.2017 року одну процесуальну дію - виніс постанову про проведення слідчих дій на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування (а.с. 176-177 - т.4). Після цього досудове розслідування тривало ще більше двох місяців і тільки 30.10.2017 року направлено до суду з обвинувальним актом.

При цьому, слідчий Путивльського ВП Бокатов В.Ю., не будучи включеним до слідчої групи згідно постанови від 14.08.2017 року, 17.08.2017 року проводить у кримінальному провадженні №12017200440000180 слідчу дію, а саме: слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 39-45 - т.4). Відомостей про те, що вказаній особі надавалось доручення на проведення таких дій, складений протокол не містить. Можна лише по відомостям у Реєстрі матеріалів зрозуміти те, що Бокатов В.Ю. діяв на підставі постанови слідчого Приходченка С.В. про винесення якої зазначено вище та задля винесення якої останній і був включений у групу слідчих.

Тобто, спочатку по одному факту крадіжки призначено одночасно декілька груп на рівні місцевого та обласного слідчого підрозділів поліції, потім, коли кримінальне провадження було об`єднано з іншими (по епізодам крадіжки з «Епіцентру» та замаху на крадіжку майна з квартири ОСОБА_6 ) до групи включено 28 слідчих, при цьому, обсяг слідчих та процесуальних дій не був значним та згідно з Реєстром матеріалів досудового розслідування і наданих суду доказів переважну більшість слідчих та процесуальних дій проводила слідча Іщенко Ю.В. До того ж, постановою надавались повноваження одним слідчим, а дорученням - іншим, незаконно змінювалась підслідність.

На переконання суду, всі вищевикладені обставини організації досудового розслідування по кримінальному провадженню щодо обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не свідчать про випадковість, помилковість або неналежну організацію процесу розслідування, а лише переконують у тому, що керівництво слідчих підрозділів поліції своїми процесуальними рішеннями наділяло повноваженнями на проведення досудового розслідування тих слідчих, які не мали таких повноважень на момент проведення тієї чи іншої слідчої або процесуальної дії.

Такі висновки підтверджуються і обставинами внесення до ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню та їх подальшій зміні.

Так, як зазначалось вище, 08.05.2017 року слідчим СВ Путивльського ВП Рєзнік О.В. було внесено до ЄРДР відомості за фактом крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 за № НОМЕР_2 , а старшим слідчим Бокатовим В.Ю. розпочато досудове розслідування (а.с.214-215 - т.4).

19.05.2017 року заступником начальника відділення СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Головко О.М. внесено відомості до ЄРДР за №12017200440001944 за фактом замаху на крадіжку майна з квартири ОСОБА_6 , за попередньою правовою кваліфікацією: ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України. Цього ж дня ним же надано доручення на проведення досудового розслідування старшому слідчому Сумського ВП ГУНП в Сумській області Іщенко Ю.В., а остання повідомила про початок розслідування першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Могильного В.В. (а.с. 223-224 - т.4).

Крім того, згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування цього ж дня, тобто 19.05.2017 року, прокурором Сумської місцевої прокуратури винесено постанову про об"єднання матеріалів досудових розслідувань.

Суду не надано вказаної постанови прокурора, але, виходячи з документів, що надавались суду, докази у період з 08.05.2017 оп 03.07.2017 року збирались по епізодам крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 та по замаху на крадіжку майна з квартири ОСОБА_6 по об`єднаному кримінальному провадженню за №12017200230000180.

При цьому,не було законних підстав: для зміни підслідності станом на 18.05.2017 року (з м.Путивль до м.Суми), для призначення по одному епізоду крадіжки трьох слідчих груп на місцевому та регіональному рівні, а також для проведення обшуків слідчими слідчих підрозділів Сумського ВП ГУНП в Сумській області та СУ ГУНП в Сумській області.

07.06.2017 року начальником відділення СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Шаповал О.І. та старшим слідчим Сумського ВП ГУНП в Сумській області Іщенко Ю.В. до ЄРДР вносяться відомості за №12017200440002218 та за №12017200440002219 за попеедньою правовою кваліфікацією ч.2 ст.185 КК України, по фактам крадіжки майна ТОВ «Епіцентр» 05.03.2017 та 07.03.2017 року. Слідчий Іщенко Ю.В. розпочинає досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях та повідомляє про початок розслідування першого заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Могильного В.В. (а.с.219-221 - т.4).

03.07.2017 року прокурором Сумської місцевої прокуратури Сухоставець О.О. матеріали досудового розсідування у кримінальих провадженнях за №12017200230000180 від 08.05.2017 року, №12017200440002218 від 07.06.2017, №12017200440002219 від 07.06.2017 року відповідною постановою об`єднано в одне провадження та присвоєно №12017200230000180 (а.с. 225 - т.4).

В цей же день, 03.07.2017 року, прокурор Сухоставець О.О. приймає постанову про виділення матеріалів досудового розслідування, мотивуючи тим, що під час об`єднання матеріалів досудового розслідування сталась помилка в роботі ЄРДР та вищезазначені кримінальні провадження було приєднано до кримінального провадження №12017200440000180 від 17.01.2017 року. А, оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення від 17.01.2017 року за ч.1 ст.185 КК України, не причетні, то матеріали щодо вчинення правопорушення за ч.1 ст.185 КК України невстановленою особою було виділено нею за №12017200440002534 (а.с.226-227 - т.4).

27.07.2017 року старший слідчий СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Іщенко Ю.В. приймає постанову про уточнення дати внесення відмостей в ЄРДР, мотивуючи її тим, що під час об`єднання прокурор помилково приєднала кримінальні провадження до №12017200440000180, але в матеріалах кримінального провадження наявні документи з вказаним номером кримінального провадження та датою 17.01.2017 року. За таких обставин, слідчий визначила постановою, що дата внесення відомостей до ЄРДР по кримінальному провадженню є 17.01.2017 року (а.с.228 - т.4).

Жодних доказів того, що помилка в роботі ЄРДР дійсно мала місце, суду не надано. Відсутні і підтвердження того, що помилка, навіть якщо дійсно така сталась, не могла бути виправлена слідчим або прокурором шляхом виключення помилкових відомостей з Реєстру та включення тих, що відповідали дійсності.

При цьому, слідчий Іщенко Ю.В., яка здійснювала досудове розслідування і якій було відомо про об`єднання проваджень та присвоєння №12017200440000180 і дати 17.01.2017 року, вчиняла процесуальні дії, зазначаючи інші номера або дати:

1) в рамках кримінального провадження №12017200230000180 від 08.05.2017 року - 07.07.2017 виносила постанови про визнання предметів речовими доказами (замка з ключем, що був вилучений з дверей квартири ОСОБА_4 -а.с. 231 - т.3, взуття вилученого під час обшуку з квартири ОСОБА_2 та речей під час обшуку автомобіля ВАЗ - а.с. 181,195 - т.4),

2) 03.08.2017 року вказані речові докази, а також взуття та речі, що обули вилучені під час обшуків за місцем мешкання ОСОБА_2 та в автомобілі, передає у камеру схову у кримінальному провадженні №12017200230000180 - а.с. 232 - т.3, а.с. 14,18 - т.7);

3) по кримінальному провадженню №12017200440000180 від 08.05.2017 року - 25.07.2017 року виносить постанову про визнання ОСОБА_6 потерпілою та залучення представником потерпілої адвоката Гусейнову В.Г. (а.с. 92 - т.5).

На переконання суду усі вищезазначені обставини та процесуальні дії прокурора та слідчого, свідчать про те, що зміна 03.07.2017 року номеру та дати кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на №12017200440000180 та дату внесення 17.01.2017 року під приводом помилки, відбувалась з однією метою - легалізувати у такий спосіб докази, що були здобуті у оперативно-розшуковій справі №25 від 26.01.2017 року оперуповноваженим Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_45 .

Оціюючи докази, що були здобуті в рамках оперативно-розшукової справи, слід зазначити і про таке.

Оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - Закон №2135-XII), який є складовою кримінального процесуального законодавства.

Ст.ст.6, 8 Закону №2135-XII, зокрема, установлено права підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, та підстави для здійснення таких заходів, у тому числі передбачено право здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою або місцем, з метою перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів інформації, одержаної в установленому законом порядку, про: злочини, що готуються або осіб, які готують вчинення злочину.

Але, при цьому вказаний Закон встановлює, що проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, хоч і в рамках оперативно-розшукової справи, здійснюється згідно з положеннями статей 260, 263-265, 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ. І, зокрема, таким нормативним актом є Наказ від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 «Про затвердження Інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» (далі - Наказ).

Згідно ч.ч.2,3 ст.7 Закону №2135-XII, у разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов`язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а якщо припинення таких заходів може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.

А відповідно до вимог ч.2 ст.99 КПК тільки матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону №2135-XII, за умови відповідності вимогам цієї статті є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Тобто, вищевказаними нормативно-правовими актами визначений порядок - певна послідовність дій, яку повинні оперативні підрозділи дотримуватись, проводячи негласні слідчі (розшукові ) дії в рамках оперативно-розшукової справи, а також вимоги до складання документів за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою або місцем.

З наданих суду матеріалів вбачається, що оперуповноваженим Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_45 оперативно-розшукову справу №25 щодо документування злочинної діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було заведено ще 26.01.2017 року, і в рамках такої справи, починаючи з 10 березня 2017 року, здійснювались негласні слідчі (розшукові) дії.

Зокрема, заступник начальника Сумського ВП ГУНП в Сумській області Сошка А.О. 22.02.2017 року звертався до Апеляційного суду Сумської області з трьома клопотаннями, в яких, посилаючись на те, що він «розглянув матеріали оперативно-розшукової справи із забарвленням ч.3 ст.185 КК України», просив надати дозвіл:

1) на проведення відеоспостереження за особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за місцем їх мешкання та в місцях можливої появи, з метою встановлення та фіксації їх злочинної діяльності та злочинних зв`язків, із використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження терміном на 60 діб (а.с. 96-99 - т.5),

2) на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного телефону оператора «ПрАТ МТС Україна» з абонентським номером НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_2 терміном на 60 діб (а.с. 100-101 - т.5).

Крім того, з аналогічними клопотаннями про надання дозволу на проведення візуального спостереження за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рамках тієї ж оперативно-розшукової справи той же начальник звертався до апеляційного суду 10.05.2017 року з 2 клопотаннями (а.с. 102-103 - т.5)

Усі клопотання було задоволено та ухвалами від 10.03.2017 року надано дозвіл на відеоспостереження за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на 60 діб, починаючи з 10 березня 2017 року, та на зняття інформації по телефону, яким користувався ОСОБА_2 , також терміном на 60 діб, починаючи з 10 березня 2017 року. Крім того, ухвалами слідчого суді апеляційного суду від 11.05.2017 року надано дозвіл на відеоспостереження за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на 60 діб починаючи з 11.05.2017 року (а.с. 104-111 - т.5).

Таким чином, фактично обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були під цілодобовим контролем правоохоронних органів, починаючи з 10.03.2017 року по 09.07.2017 року, тобто і станом на 07.05.2017 року - коли з квартири ОСОБА_4 викрадено речі, і станом на 18.05.2017 року - коли за уявленнями правоохоронців стався замах на крадіжку майна ОСОБА_6 , і аж до допущення прокурором Сухоставець О .О . так званих помилок у даті та номері кримінального провадження.

Але, оперативні працівники, на виконання завдань Закону №2135-XII, проводячи такі оперативно-розшукові заходи, повинні були не тільки зафіксувати фактичні дані про протиправні діяння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , якщо такі вчинялись, а й відразу повідомити органи досудового розслідування, щоб останні розпочали досудове розслідування.

В даному ж випадку, протокол про результати спостереження за особою - ОСОБА_1 у період з 12-10 год 06.05.2017 до 22-00 год 06.05.2017, а також з 07-30 год 07.05.2017 о 21-38 год. 07.05.2017 року був складений оперуповноваженим ОСОБА_45 тільки 19.05.2017 року. У протоколі щохвилини розписані місця, які відвідував ОСОБА_1 разом із своїм братом ОСОБА_2 , а потім ще і з ОСОБА_3 (особою, дозвіл на проведення НС(Р)Д у відношенні якої, не надавався). Міститься інформація про те, що після 19-22 год 07.05.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ходили по під`їздах будинку АДРЕСА_6 , а ОСОБА_1 їх чекав в автомобілі біля будинку 68. О 20-10 год. із під`їзду №2 вийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , сіли до автомобіля, в якому їх ждав ОСОБА_1 , почали кружляти вулицями міста. О 20-30 год. на вул.Будівельників у м.Путивль із салону автомобіля вийшов ОСОБА_3 , який попрямував у невідомому напрямку, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до м.Суми, де о 21-38 год. зайшли за місцем мешкання (а.с.136 - т.5).

Слід зазначити про те, що всупереч вимогам ч.1 ст.269 КПК України жодної фотографії або відеозапису спостереження до вказаного протоколу не долучено, як і на зазначено у протоколі, що взагалі під час проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії використовувались засоби фіксації.

Крім того, суду надано протокол від 18.05.2017, який складено тим же оперуповноваженим ОСОБА_45 за результатами проведеного на підставі ухвали слідчого судді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (а.с. 112-114 - т.5)

Відповідно до ч.2 ст.265 КПК зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов`язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації. Згідно ч.2 ст.266 КПК технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

Всупереч таким вимогам, а також вимогам ст.99,ст.103,104 КПК протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.05.2017 року не містить даних про застосування технічних пристроїв, відсутні первинні носії інформації відображеної в протоколі інформації.

Вищевикладені обставини вказують на те, що докази, які були здобуті в результаті здійснення НСРД в рамках оперативно-розшукової справи та надані прокурором на підтвердження обставини вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 , - є недопустимими доказами.

Крім того, відсутність фіксації на відповідному носії проведених в рамках ОРС №25 спостережень за особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не дає суду можливості встановити достовірність представленої в паперових протоколах інформації як доказової, та ставить під сумнів зміст складеного 19.05.2017 року протоколу (а.с. 136 - т.5).

А розумність таких сумнівів підтверджуються ще й такими обставинами.

Допитаний в судовому засіданні свідок із зміненими анкетними даними - ОСОБА_49 - розповів, що він один з тих працівників оперативного підрозділу, який здійснював спостереження за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді. Зокрема, розповів про те, що 07.05.2017 він спостерігав, як вказані особи на автомобілі ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_27 або НОМЕР_28, приїхали до м.Путивль та зупинились біля одного з будинків на вул.Кролевецькій. Близько 18-00 год. у автомобіль, де знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , сів ОСОБА_3 Через 5 хвилин з автомобіля вийшов ОСОБА_2 та почав ходити по під`їздах будинків 64,65 по вул.Кролевецька. Через 40 хвилин повернувся до автомобіля. Ще через 5 хвилин з автомобіля вийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зайшли у 2 під`їзд будинку АДРЕСА_6 , а ОСОБА_1 залишився в автомобілі за кермом та переїхав у двір будинку №68 . Момент коли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли з будинку АДРЕСА_6 він не бачив. Далі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хвилин через 40 від`їхали з вказаного двору та поїхали по вулицям м.Путивль, на одній з яких ОСОБА_3 вийшов, а ОСОБА_2 поїхали у м.Суми. Він з іншим оперативним працівником супроводжували братів ОСОБА_2 до місця мешкання останніх у м.Суми. Не бачили, щоб хтось з вказаних осіб виносив, завантажував у автомобіль чи розвантажував габаритні речі. Також бачив, як на виїзді з м.Путивль автомобіль, в якому були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зупиняли патрульні поліції. Фото чи відеофіксації спостереження не здійснювали, бо боялись бути розсекреченими. Процесуальних документів за результатами спостереження також не складали, лише писали «добове зведення», яке направляли ініціатору спостереження.

Допитаний судом свідок - заступник начальника Путивльського ВП Глухівського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_50 повідомив, що наприкінці квітня або на початку травня 2017 року йому зателефонував ОСОБА_51 та попросив під`їхати до заправки, де вони, як патрульні поліції, зупинили автомобіль ВАЗ, в якому знаходились брати ОСОБА_2 . Коли він під`їхав, то побачив братів ОСОБА_2 , які прямували з м.Путивль до м.Суми, подивились їх документи та відпустили. В подальшому його викликав слідчий у м.Суми, говорив про те, що в день коли вони зупиняли автомобіль та перевіряли документи братів ОСОБА_2 відбулась подія крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 . За таких обставин, він дав слідчому покази про те, що брати ОСОБА_2 були у м.Путивль.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка начальник роти патрульної поліції Путивльського ВП ОСОБА_51 показав суду, що коли навесні або на початку літа 2017 року було відпрацювання території у м.Путивль, то він побачив, як з м.Путивль у напрямку м.Суми їхав автомобіль ВАЗ 21099, кольору та номерів не пам`ятає. Запам`ятав тільки, що номери не належали мешканцям м.Путивль чи Путивльського району (по словах свідка зареєстрованих у вказаному місті та районі близько 9,5 тисяч). Тому він і вирішив зупинити та запитати у водія, чого цей автомобіль знаходився у м.Путивль. Для цього ввімкнув маячки, водій зупинився на вимогу та пред`явив документи. Документи пасажира автомобіля він не перевіряв, огляду автомобіля не робив, документів по факту такої зупинки не складав. Лише зателефонував ОСОБА_50 , повідомив, що зупинив такий автомобіль, а той, в свою чергу, сказав, що зараз приїде. Коли ОСОБА_50 приїхав, то поспілкувався з водієм, а він в цей час перевірив номери вузлів агрегатів. Після цього водія відпустили. А через деякий час свідка викликав слідчий у м.Суми, який розповів про подію крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 та попросив бути свідком того, що брати ОСОБА_2 у день, коли сталась така крадіжка, були у м.Путивль та що саме в цей день він їх зупиняв для перевірки документів.

Як слідчий з м.Суми дізнався про те, що поліцейські у м.Путиль зупиняли автомобіль, що на місце зупинки приїзжав ОСОБА_50 , що це був саме той день коли мала місце подія крадіжки, адже жоден із свідків точний день зупинки автомобіля не пам`ятає, самі свідки про це слідчому до допиту не казали, факт зупинки автомобіля ВАЗ у м.Путивль документально не фіксувався.

А згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування вказані свідки допитувалися слідчим 22.08.2017 року, тобто, більше ніж через 3 місяці після події, яка, по словам же самих свідків у суді, була рядовою, яка нічим не відрізнялась від інших випадків зупинки транспорту і перевірки документів, які мають місце у їх повсякденній діяльності.

На переконання суду, вказане свідчить про очевидне підтасовування органами досудового розслідування фактів, обставин та штучне створення за допомогою показів свідків сукупності доказів лише для того, щоб інші докази, що були отримані оперативними працівниками в рамках ОРС та не відповідають критеріям належності та допустимості, сприймались без сумнівів.

Але, такі сумніви не спростовуються, а, навпаки, підтверджуються і такими обставинами.

Згідно наданих суду документів, о 1-31 год. 08.05.2017 року до Чергової частини Путивльського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що у період часу з 08-00 год. 07.05.2017 року до 01-00 год. 08.05.2017 року невідомий шляхом пошкодження дверей проник до її квартири та скоїв крадіжку грошей у сумі 5000 доларів США (а.с. 151 - т.4).

Також, 08.05.2017 року на ім`я слідчого Путивльського ВП надійшла заява від ОСОБА_5 та від ОСОБА_4 , в яких вони зазначають про те, що у період часу з 08-00 год. 07.05.2017 року до 01-00 год. 08.05.2017 року невстановлена особа, шляхом відмикання запірного пристрою, проникла до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , звідки таємно, умисно, з корисливою метою викрала гроші у сумі 5000 доларів США, золоті прикраси та телевізор марки LG (а.с. 211 - т.3, а.с. 152 - т. 4).

В подальшому потерпілий надавав слідчому документи, з яких вбачається, що викрадений телевізор має розмір діагоналі 42 дюйми (а.с.79-80 - т.4).

З огляду на таке, сумнівним є те, щоб оперуповноважені, які здійснювали спостереження за особами саме у той період часу коли відбувалась крадіжка майна з квартири ОСОБА_4 , не бачив того, як ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виносили з підїзду будинку АДРЕСА_6 будь-які речі і, зокрема, 42-дюймовий телевізор, якби таке насправді відбувалось. А якщо дійсно спостерігав у період з 07-30 год 07.05.2017 о 21-38 год. 07.05.2017 року і бачив вчинення крадіжки, то чому не зафіксував таких фактичних даних про вчинення злочину та не повідомив органам досудового розслідування, як того вимагає закон.

Суд же, за таких обставин, тільки має констатувати, що у період, коли за особами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 велось спостереження в рамках оперативно-розшукової справи, і, зокрема, 07.05.2017 року, то оперативними підрозділами фактичних даних про вчинення крадіжки майна з квартири ОСОБА_4 такими особами не зафіксовано.

Крім того, 06.06.2017 та 25.07.2017 року оперуповноважений ОСОБА_45 складає ще два протоколи про результати візуального спостереження за особою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 09-15 год 18.05.2017 року до 12-13 год. цього ж дня (а.с. 137-138 - т.5 та а.с. 53 - т.7). Зміст протоколів різниться між собою тільки ім`ям та по-батькові осіб, за якими велось спостереження.

І в цих протоколах також щохвилинно розписані місця, які відвідував ОСОБА_1 разом із своїм братом ОСОБА_2 , і з ОСОБА_3 (особою, дозвіл на проведення НС(Р)Д у відношенні якої, і в даному випадку не надавався), у тому числі, що вони заходили до під`їзду у якому знаходиться квартира ОСОБА_6 ( АДРЕСА_10 ).

В той же час, всупереч вимогам ч.1 ст.269 КПК України жодної фотографії або відеозапису спостереження до вказаних протоколів не долучено, як і на зазначено у протоколі, що взагалі під час проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій використовувались засоби фіксації.

Відсутність фото та відео- фіксації проведеного спостереження за особами на відповідних первинних носіях також, як і в попередньому випадку, ставить під сумнів дійсність проведення дії та достовірність представленої в паперових протоколах інформації як доказової.

Крім того, починаючи з 08.05.2017 року, коли вже було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч.3 ст.185 КК України, де єдиними причетними особами вважались ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , паралельно такому досудовому розслідуванню фактично здійснювалось оперативно-розшукове провадження, в рамках якого стосовно вказаних осіб проводились НС(Р)Д.

Вказане, на переконання суду, суперечить як завданням кримінального провадження згідно ст.2 КПК України, так і завданням оперативно-розшукової діяльності, визначеним Законом №2135-XII.

Суд не може визнати допустимими протоколи огляду предметів від 06.09.2017 року, складені слідчим Сумського ВП ГУНП в Сумській області Дєдовим Р.А. в рамках кримінального провадження №12017200440000180 від 17.01.2017 року та долучені до цих протоколів диски (а.с. 139-140 - т.5 та а.с.26-33 - т.6).

Так, на дисках нанесені номери та дати засекречування, які частково співпадають з номерами та датами, що містяться на ухвалах слідчих суддів Апеляційного суду Сумської області.

Зокрема:

-«№394 т від 17.03.2017» і «№651 т від 15.05.2017» - на дисках а.с. 31,33 - т.6 співпадають з номерами та датами, що містяться на штампах на ухвалах від 10.03.2017 року про надання дозволу на візуальне спостереження за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - а.с.104-107 - т.5;

-«№469 т/55/01-17 від 16.03.2017» на диску а.с.140 - т.5 такий же як і на ухвалі від 10.03.2017 року щодо надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного телефону ОСОБА_2 - а.с.108-109 - т.5;

-«№764 т від 02.06.2017» на диску а.с. 29 - т.6 та «№683 т від 13.05.2017» - на диску а.с. 27 - т.6 співпадють з номерами на ухвалі про надання дозволу на спостереження за ОСОБА_2 - а.с.111 - т.5.

Зміст частини розмов, які містяться на таких дисках та були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, співпадають з інформацією, що міститься у протоколі, який склав оперуповноважений 18.05.2017 року (а.с. 112-114 - т.5).

Проте, навіть такі співпадіння та зміст розмов не дають суду підстав визнати диски та інформацію на них допустимими доказами та покласти в основу рішення про винуватість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виходячи з таких обставин.

Розділом ІV Наказу визначено порядок фіксації негласних слідчих (розшукових) дій та дослідження інформації.

Але, всупереч такому порядку (п. 4.7 розділу ІV Наказу), і, як зазначалось вище вимогам КПК України, оперуповноважений ОСОБА_45 . до складених протоколів не долучив додатки: аудіо-, відеозаписи, фототаблиці, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Диски, що надані суду не оформлені як додатки до відповідних протоколів згідно ст.105 КПК України та вимог п.4.7.1, п.4.9 розділу ІV Наказу, тобто, вони не упаковані з метою надійного збереження, не засвідчені підписами осіб, які виконували негласну слідчу (розшукову) дію, і не містять слідів належного оформлення. Відсутність належного оформлення не дає суду можливості встановити: ким такі диски виготовлялись, де зберігались, як з оперативно-розшукової справи через 3, а деякі через 4 місяці після складання опинились у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і, зокрема, у слідчого Дєдова Р.А.

Крім того, диски очевидно не є первинними носіями інформації та експертним шляхом достовірність інформації, що міститься на дисках, слідчий не встановлював, а суду таких клопотань не заявляли та і встановити достовірність інформації на дисках не можливо без наявності носія такої інформації, на який здійснювалась фіксація результатів негласної слідчої (розшукової) дії.

Неналежне оформлення та збереження дисків, відсутність носіїв інформації, дає підстави суду приймати твердження та розумні сумніви сторони захисту у тому, що інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі ухвал слідчих суддів є цілісною і за період з моменту її отримання і до моменту передачі цих дисків прокурору і суду не було фактів несанкціонованого втручання, стирання, монтування тощо.

Крім того, слідчий Дєдов Р.А., який як зазначалось вище, у невідомий спосіб і порядок отримав з оперативно-розшукової справи матеріали, в передбаченому ст.266 КПК України та п.п.4.11 - 4.15 розділу ІV Наказу порядку не отримав та дослідив сам чи за участі спеціаліста отриману в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій та зафіксовану на первинні носії інформацію, не склав протоколи з інформацією та виявленими відомостями, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, або з інформацією про відсутність таких відомостей.

Натомість, слідчий Дєдов Р.А. не з`ясовував обставини наявності первинного носія інформації та склав протоколи про огляд предметів і об`єктами його огляду були паперові конверти білого кольору з оптичними дисками, що містились у цих конвертах. Під час такого огляду слідчий лише з`ясував кількість та назви папок з інформаціями на дисках і не перевіряв відомості, які містяться на диску на предмет того, чи мають вони значення для досудового розслідування та судового розгляду.

Таке дослідження результатів фіксації НС(Р)Д взагалі не передбачено чинним процесуальним законодавством, а проведені дії слідчого не відповідають навіть меті такої слідчої дії, як огляд, що визначена у ст.237 КПК України.

Таким чином, оскільки складені слідчим Дєдовим Р.А. документи не містять відомостей про: спосіб та порядок отримання як дисків, так і інформації на них, фіксація результатів НС(Р)Д та їх дослідження відбулись з порушенням встановлених чинним законодавством вимог, не забезпечено збереження первинних носіїв інформації отриманої під час проведення НС(Р)Д, то вказані докази є недопустимими і суд не має права використовувати їх як доказ винуватості ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Оцінюючи надані прокурором докази по епізоду замаху на крадіжку майна з квартири ОСОБА_6 , суд дійшов таких висновків.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинення злочину від 18.05.2017 року оперуповноважений Сумського ВП Шепеленко А.О. прийняв від ОСОБА_52 заяву про те, що у період часу з 15.05.2017 року 17-00 год. до 13-30 год. 18.05.2017 року невстановлена особа шляхом підбору ключа проникла до кв. АДРЕСА_11 та намагалася викрасти особисті речі (а.с.70 - т.5).

Цього ж дня, 18.05.2017 року в період часу з 16-00 год. до 17-00 год. було проведено огляд вказаної квартири слідчим СВП ГУНП в Сумській області Іваненко Г.В. в присутності понятих. Під час огляду встановлено, що двері та замок на вхідних дверях пошкоджень на має, усі речі знаходяться в квартирі та нічого викрадено не було. Під час огляду було вилучено сліди підошви взуття ( у кімнаті під шафою та на порозі між прихожою та кімнатою) (а.с. 71-76 - т.5).

Суду надано постанову від 25.07.2017 року (а.с. 92-95 - т.5), зі змісту якої вбачається, що слідчий Іщенко Ю.В., здійснюючи досудове розслідування по кримінальному провадженню №12017200440000180 від 08.05.2017 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України встановила те, що замах на вчинення крадіжки майна квартири АДРЕСА_15 вчинили ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і визнає потерпілою ОСОБА_6 , а її представником за договором від 25.07.2017 року - адвоката Гусейнову В.Г.

Суду надано екземпляр договору про надання правової допомоги від 25.07.2017 року, згідно якого ОСОБА_52 домовилась з адвокатом Гусейновою В.Г. про те, що остання буде діяти в інтересах ОСОБА_6 , по якому кримінальному провадженню не зазначено (а.с. 128 - т.5).

Свідок ОСОБА_52 у судовому засіданні факт укладення вказаного договору та підпис на ньому категорично заперечила та наполягала на тому, що договір вона ніколи з адвокатом і тим більше в інтересах ОСОБА_6 не укладала.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 повідомила, що квартира за адресою: АДРЕСА_9 , належить їй на праві власності, але вона вийшла заміж та з 2009 року проживає за кордоном, а у м.Суми навідується 1 раз на рік. В період її відсутності за квартирою приглядає її сестра - ОСОБА_52 . Від неї їй і стало відомо, що на вхідних дверях квартири зламався замок, та що поліцейські вважають це замахом на крадіжку її майна, хоча з квартири нічого не пропало. Замок сестра замінила за її рахунок. Але, оскільки з квартири нічого не зникло, не було пошкоджено, то вона потерпілою себе ніколи не вважала. Про таку позицію вона повідомляла слідчому, який допитував її по телефону. В період перебування у м.Сумах в 2017 році її слідчий або прокурор не викликали, а пам`ятку про свої права вона вперше отримала у суді, але і зараз не вважає себе потерпілою. Договорів про надання правових послуг вона ні з ким не укладала і не давала доручень на укладення такого договору.

Свідок ОСОБА_52 суду розповіла про те, що ОСОБА_6 доводиться їй двоюрідною сестрою та вона доглядає її квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , відвідуючи її 2 рази на місяць. У сусідів є її номер телефону для організаційних моментів або надзвичайних випадків. Але, у той день, навесні 2017 року, точної дати та місяця вона не пам`ятає, їй зателефонували з невідомого номера та невідомий їй чоловік сказав, що двері у квартиру відкриті. Коли вона приїхала та зайшла до квартири разом з поліцією, то впевнилась у тому, що всі речі, меблі, побутова техніка на місці. Після чого зачинила двері на другий не ушкоджений замок і поїхала по своїм справам. Але, поліцейські попросили її повернутись, бо приїхало керівництво, яке наполягало на слідчих діях та на тому, що стався злочин. Вона повернулась і стали проводити слідчі дії ще раз, при цьому ретельно щось шукали, вилучали якісь відбитки пальців та взуття. Понятих при проведенні такої дії не було. Слідчу дію фіксували на відео. Документів вона не підписувала і не читала, лише написала заяву, в якій дозволила проводити огляд квартири. Чи вилучали замок слідчі вона не пам`ятає, але зазначила, що точно через 2-3 дні вона замінила у дверях обидва замки. В подальшому слідчих дій за її участю не проводилось, лише 1 раз приїзжав до неї співробітник поліції, в телефоні показував фотографії статуетки та медальйону, «скидав» ці фото їй на телефон, а вона відправляла їх сестрі по Вайберу , щоб та визначилась чи належать їй речі зображені на фото. Але, ці речі не належали ОСОБА_6 . Більше зі співробітниками поліції вона не зустрічалась, а з слідчим спілкувалась по телефону. Жодних договорів від імені сестри вона не укладала. Пам`ятає, що слідчі наполягали на укладенні договору про правову допомогу з адвокатом Гусейновою, проте вона цього так і не зробила.

Слід звернути увагу на те, що як зазначила свідок ОСОБА_52 двері в квартиру ОСОБА_6 , коли вона приїхала по телефонному дзвінку співробітника поліції, були відчинені.

Тобто, приміщення квартири було доступним для невизначеного кола осіб, у тому числі правоохоронців, а тому сліди взуття, які були вилучені під час огляду, могли належати будь-кому, у тому числі працівникам поліції.

Також слід зазначити, що огляд квартири ОСОБА_6 проводився до внесення відомостей до ЄРДР, що дозволено ч.3 ст.214 КПК України. В той же час, після проведення огляду квартири, під час якого було вилучено сліди, з клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися.

Запис у протоколі про те, що огляд проведений на підставі заяви ОСОБА_52 , яка не є ані законним власником, ані законним володільцем такої квартири, не можна брати до уваги як підставу для проникнення до житла без ухвали слідчого судді.

За таких обставин, відповідно до п.1 ч.2 ст.87, ч.3 ст.233 КПК України внаслідок такої слідчої дії докази - сліди низу підошв взуття - є недопустимими й не можуть бути використані судом при прийнятті рішення.

Крім того, як зазначалось вище, в день та час проведення огляду квартири ОСОБА_6 обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було затримано і під час затримання у останніх вилучено взяття, в якому вони були. А після огляду квартири ОСОБА_6 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та вилучено усе взуття, яке належало цим особам та членам їх сім`ї.

Слідчим було призначено проведення трасологічної експертизи постановою від 31.05.2017 року (а.с. 77 - т.5) з метою встановлення чи залишений виявлений у квартирі ОСОБА_6 слід підошви взяття тому, що вилучено у затриманих та під час обшуку.

Але, відповідно до висновку експерта №19/119/6-2/628е від 20.06.2017 року слідів низу підошви взуття, які було виявлено у квартирі по АДРЕСА_9 , на порозі між кімнатою та прихожою на відрізку дактилоскопічної плівки №1 не виявлено.

А слід підошви взуття, що знайшли у тій же квартирі у кімнаті під шафою, який відкопійований на відрізок дактилоскопічної плівки №3, залишено взуттям того ж типу, що і взуття вилучене під час затримання у ОСОБА_2 .

При цьому, експертом при дослідженні встановлено, що для індивідуальної ідентифікації взуття, сліди не придатні, у зв`язку з чим не було встановлено конкретної тотожності, а саме: що сліди взяття, виявлені під шафою у квартирі ОСОБА_6 були залишені саме вилученим під час затримання у ОСОБА_2 взуттям, а була встановлена лише групова належність - подібність взуття як об`єкта, яким залишено слід, до групи, роду, виду взуття, у яке був взутий ОСОБА_2 під час його затримання, а саме: що слід міг бути залишений кедами.

При цьому, відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд не може прийняти висновок експерта №19/119/6-2/628е від 20.06.2017 року, як належний та достовірний доказ на підтвердження вини ОСОБА_2 .

Таким чином, на підтвердження того, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили замах на крадіжку майна з квартири ОСОБА_6 суду не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу, як і не надано жодного доказу того, що насправді така подія злочину мала місце.

В той же час, такі відомості, як: покази ОСОБА_6 , яка ніколи не була та не вважає себе потерпілою; твердження свідка ОСОБА_52 , яка про ймовірний факт замаху на крадіжку дізналась зі слів поліцейських та ніяких ознак того, що у квартирі ОСОБА_6 планувалась крадіжка після такого повідомлення не виявила, а також, що вона ніколи не укладала договорів в інтересах ОСОБА_6 ; відсутність будь-яких пошкоджень замку дверей квартири та відсутність слідів відшукання у квартирі цінних речей, якби замах на крадіжку дійсно мав місце, - дають суду підстави вважати обґрунтованими твердження сторони захисту про те, що подія злочину щодо замаху на крадіжку майна ОСОБА_6 існувала тільки в уявленнях правоохоронців та була інсценована саме для того, щоб штучно створити привід для затримання обвинувачених.

Щодо факту затримання допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 розповіла, що 18.05.2017 року близько 13-00 год. їй зателефонувала невістка (дружина ОСОБА_2 ) та повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затримали в ТЦ «Світлана». Вона відразу побігла у вказане місце та коли зайшла до Торгового центру, то жахнулась побаченого: її син ОСОБА_2 був прив`язаний мотузкою до однієї з дверей, ОСОБА_3 кричав, щоб зателефонували його рідним. Після цього ОСОБА_2 відв`язали, підвели до прилавку та почали особистий обшук. В цей один з поліцейських (як потім вона дізналась - прізвище ОСОБА_54 ) ретельно поправляв ОСОБА_2 куртку. На заяви затриманих про правову допомогу правоохоронці не реагували та говорили, що для особистого обшуку достатньо понятих. Під час обшуку діставали з кишень: кошти, ключи, а також монету, яку підкинув ОСОБА_54 . Після цього її сина та ОСОБА_3 повезли на Першотравневу до відділу поліції. При цьому, ОСОБА_2 сказав їй , що ОСОБА_1 побили та відвезли до лікарні. А її попросили залишитись та бути присутньою під час обшуку автомобіля.

Протокол огляду місця події від 18.05.2017 року ( а.с.235-237 - т.4) містить відомості про те, що у вказаний день, з 12-50 год. до 13-50 год. у приміщенні ТЦ «Світлана» за адресою: м.Суми, вул.Інтернаціоналістів,21, слідчим Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_38 разом з понятими ОСОБА_55 та ОСОБА_56 були зупинені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким запропонували достати вміст кишень, після чого у ОСОБА_2 вилучили (грошові кошти у сумі 2325,00 грн., обкладинку до документів, магнітні ключі та медальйон, а у ОСОБА_3 - грошові кошти у сумі 3550,00 грн., банківську картку та мобільний телефон Леново. Інших даних про вилучення інших речей у протоколі немає. В той же час додатками до протоколу є фототаблиці із зображенням взуття.

Крім того, зі змісту протоколу огляду місця події ( а.с. 25-26 - т.5) вбачається, що 18.05.2017 року у період часу з 13-00 год. до 14-00 год. слідчий СВП ГУНП в Сумській області Іваненко Г.В. на підставі повідомлення отриманого від ЧЧ СВП м.Суми ОЧ ОСОБА_57 в присутності понятих ОСОБА_58 та ОСОБА_59 у лікарні за адресою: м.Суми, вул.Перемоги,20, вилучили у ОСОБА_1 речі, у тому числі документи на автомобіль ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 (обшук якого в подальшому в цей же день здійснили), ключі від автомобіля, посвідчення водія, грошові кошти, ключі від домофону, ліхтарик, лазерну указку, записку.

Слід зазначити, що вищезазначені протоколи не містять відомостей про номер та інші реквізити кримінального провадження, у якому слідчі проводили вказані слідчі дії.

Крім того, зі змісту протоколів так і не зрозуміло: місце якої події оглядалось, що відшукувалось і для з`ясування яких обставин і якого кримінального правопорушення, яку мету переслідував слідчий, проводячи такі слідчі дії у магазині та лікарні і з якою метою, визначеною КПК України, у ОСОБА_60 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вилучав речі.

Під час судового розгляду у судовому засіданні усі вищевказані предмети досліджувались безпосередньо судом, проте не як предмети на підтвердження обставин кримінального провадження, а лише для вирішення питання долі речових доказів. І прокурор підтверджував ту обставину, що вилучені у ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 речі під час особистих обшуків та оглядів не мають значення для кримінального провадження.

Вказані обставини у сукупності з вже описаними вище фактами допущених слідчими порушень вимог чинного КПК України, дають підстави суду стверджувати, що жодних законних підстав для проведення особистого обшуку та вилучення речей, у правоохоронців не було.

Крім того, згідно складених протоколів (а.с. 152,196,234 - т.5): затримання усіх трьох обвинувачених відбулось о 12-00 год. 18.05.2017 року та підставою для затримання у протоколах зазначено п.2 ч.1 ст.208 КПК України, а саме: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

В той же час, як вбачається з наданих суду доказів, у приміщенні ТЦ «Світлана» за адресою: м.Суми, вул.Інтернаціоналістів,21, де відбулось затримання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ніякої події кримінального правопорушення не відбувалось, очевидців чи потерпілих, які б вказали на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 чи ОСОБА_3 як на осіб, які вчинили злочин, не було, на тілі, одязі вказаних осіб очевидних ознак того, що вони вчинили злочин не було, речі, які вилучили у обвинувачених не мали жодного значення для розслідування злочинів.

Тобто, затримання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбулось незаконно, оскільки фактично на момент їх затримання не існувало жодної з підстав, встановлених ч.1 ст.208 КПК.

Крім того, протоколи складались 19.05.2017 року вночі, тобто більше ніж через 12 годин після затримання: о 2-30 стосовно ОСОБА_2 , о 3-35 год. відносно ОСОБА_3 , о 3-50 щодо ОСОБА_1 .

При цьому, проведення особистого обшуку затриманих та доставлення останніх у відділ поліції, а ОСОБА_1 через лікарню, оскільки під час затримання до нього була застосована фізична сила, внаслідок чого останньому знадобилась допомога лікарів, відбулось у відсутність захисників затриманих осіб.

Згідно даних протоколів Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області був повідомлений про затримання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тільки 19.05.2017 року, тобто, під час складання протоколів та через 12 годин після затримання.

Вказані обставини вказують на те, що під час затримання обвинувачених було порушено право на захист ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також - вимоги ч.ч.3,4 ст.208, ч.5 ст.336 КПК щодо проведення особистого обшуку особи без захисника, не роз`яснення відповідних прав затриманим особам та пояснення причин їх затримання.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено належними і допустимими доказами того, що кримінальне правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (крадіжка) з кваліфікуючими ознаками «проникнення у житло», «вчинення за попередньою змовою групою осіб», «вчинене повторно», вчинено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також , що було вчинено кримінальне правопорушення за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто, закінчений замах на таємне викрадення майна належного ОСОБА_6 (крадіжка) з кваліфікуючими ознаками «проникнення у житло», «вчинення за попередньою змовою групою осіб», «вчинене повторно», в якому обвинувачувались ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.373 КПК України вказані обставини є підставою для виправдання обвинувачених.

Крім того, оцінюючи докази по епізодам крадіжки майна ТОВ «Епіцентр», суд дійшов таких висновків.

На підтвердження обставин обвинувального акту по епізодам крадіжки речей з магазину ТОВ «Епіцентр», прокурором суду було надано два документи під назвою «відношення» за підписом комерційного директора гіпермаркету м.Суми ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_70.

Перший документ датований 01.05.2017 року за вих. №4577, на ім`я начальника СВП м.Суми, з проханням притягнути до кримінальної відповідальності невідомого громадянина, який 07.03.2017 року здійснив крадіжку майна на суму 1189,00 грн. в приміщенні ТОВ «Епіцентр К».

До вказаного листа додано довідку вартості викраденого майна та матеріали відеоспостереження. Штампів вхідної кореспонденції, резолюцій такий документ не містить (а.с.27 - т.5).

Другий документ без дати за вих №4576, на ім`я начальника СВП м.Суми, з проханням притягнути до кримінальної відповідальності невідомого громадянина, який 05.03.2017 року здійснив крадіжку майна на суму 350,54 грн. в приміщенні ТОВ «Епіцентр К». До вказаного листа додано довідку вартості викраденого майна та матеріали відеоспостереження. Штампів вхідної кореспонденції, резолюцій і цей документ не містить. (а.с. 61 - т.5).

Таким чином, події відбулись 5 та 7 березня 2017 року, одна заява про злочин датована 01.05.2017, інша без дати взагалі, і надані суду документи на дають відповіді на питання про те, де були заяви, як потрапили до адресата, чому до ЄРДР відомості по таким заявам було внесено тільки 07.06.2017 року.

При цьому, не дивлячись на те, що у заявах не було вказано на конкретну особу чи осіб, не проводячи жодної слідчої дії по встановленню наявності чи відсутності події злочинів, причетних до крадіжок осіб, якщо такі мали місце, слідчий Іщенко Ю.В. та начальник СВ Сумського ВП Шаповал О.І. відразу до ЄРДР вносять відомості про те, що зазначені у заявах комерційного директора злочини як 05.03.2017, так і 07.03.2017 року вчинив ОСОБА_2 (а.с. 178-180 - т.4).

Крім того, наступного дня після внесння до ЄРДР відомостей по таким заявам, 08.06.2017 року, слідчий Іщенко Ю.В. приймає постанови, в яких також зазначає, що крадіжку майна 05.03.2017 року та 07.03.2017 року у приміщенні ТОВ «Епіцентр» вчинив ОСОБА_2 (а.с.29,63 - т.5).

Вказане свідчить про те, що слідчим та начальником слідчого відділу було порушено принцип презумпції невинуватості, передбачений ст.17 КПК України.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілого - ТОВ «Епіцентр» Кравченко Ю.М. повідомила про те, що про крадіжки речей з магазину спорттоварів, а також - про те, що крадіжки 05.03.2017 року і 07.03.2017 року вчинила одна і та ж невідома особа, вона дізналась зі слів начальника служби безпеки супермаркету ОСОБА_62 . Коли представники спорттоварів звертались із заявою про злочини до поліції їй не відомо, заяву вона не готувала. В жодних слідчих чи процесуальних діях на з`ясування обставин таких злочинів вона участі не брала. Знає, що працівники служби безпеки ОСОБА_63 та ОСОБА_64 готували та передавали відеозапис з камер спостереження до поліції. Коли і кому їй також не відомо, вона особисто відеозапис не оглядала.

Свідок ОСОБА_65 суду розповів, що працює охоронником у СБ ТОВ «Епіцентр-К» та у березні 2017 року йому від начальника стало відомо про зникнення товару, якого точно не пам`ятає. З цього приводу начальник попросив його та напарника (хто був тоді напарником він не пам`ятає) провести розслідування. З цією метою вони оглядали відео з камер спостереження (всього за 7 -10 днів), зробили монтаж, записали змонтоване відео, яке віддали начальнику. Під час такого розслідування вони виходили з того, що на відео було зафіксовано де стояв товар чи упаковки з ним, а потім їх не стало, а також, що якісь чоловіки взяли товар, зайшли у примірочну, але товар не повернули та по касі оплата в цей день не пройшла. Осіб вони не встановлювали, відео більше не надавали, бо вірус « Петя » знищив в липні-серпні 2017 року усю інформацію на серверах.

Таким чином, як покази свідків, так і подані ТОВ «Епіцентр» заяви з доданими документами, відомості за якими було внесено до ЄРДР, є лише припущеннями того, що футболки та брюки чоловічі зникли в результаті вчинення злочину - крадіжки і ці обставини підлягали перевірці під час досудового розслідування.

Висновок експерта від 20.06.2017 року №19/119/9-3/1988е про те, що ринкова вартість викраденого майна (чоловічої футболки та чоловічих брюк) станом на час скоєння злочину (07.03.2017) могла складати 1189 грн.(а.с. 32-33 - т.5) та висновок експерта від 20.06.2017 року №19/119/9-3/1968е про те, що ринкова вартість викраденого майна (чоловічої футболки) станом на час скоєння злочину (05.03.2017) могла складати 350,54 грн. (а.с. 66-67 - т.5), суд не може прийняти як належні та достовірні докази.

Так, як вбачається з мотивувальної частини вказаних висновків, вартість визначалась експертом у відповідності до представлених на дослідження документів, а саме: світлокопій довідок вартості, які були видані ФОП ТОВ «Епіцентр К» та завірені комерційним директором гіпермаркету м.Суми ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_70 .

В той же час, як зазначалось вище, такі довідки додавались до заяви про злочини, тобто були обставинами, які слідчий повинен був перевірити належними, допустимими доказами, отриманими у спосіб та порядок визначений КПК України.

Але, слідчим жодних слідчих дій з метою перевірки таких обставин вчинено не було, заходів забезпечення кримінального провадження не вживалось, доказів на підтвердження обставин зникнення майна, визначення індивідуальних ознак майна, про зникнення якого заявлено, та інших обставин, які в силу вимог ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, не збиралось.

Тобто, слідчим взагалі не проведено досудове розслідування як того вимагають завдання кримінального провадження (ст.2 КПК України), не виконано обов`язку визначеного ч.1 ст.92 КПК України щодо доказування обставин, передбачених ст.91 КПК.

Крім того, відеозаписи з камер спостереження додані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчинені крадіжки майна ТОВ «Епіцентр» 05.03.2017 та 07.03.2017 року суд вважає недопустимими доказами.

Так, відеозапис з камер відеоспостереження за 07.03.2017 року був витребуваний у СБ ТОВ «Епіцентр К» оперуповноваженим ВКП Сумського ВП ГУНП в Сумській області Єгорченковим О.В. 07.06.2017 року (а.с.34-36 - т.5).

Але, отримання оперативним працівником відеодиску суперечить вимогам ч. 1, 2 ст. 41 та ст.93 КПК, оскільки збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) або витребування та одержання від підприємств речей, документів наділений слідчий, як сторона кримінального провадження, а не оперативний працівник, і оперативний працівник у порушення вимог КПК без доручення слідчого не уповноважений здійснювати процесуальні дії з власної ініціативи, тобто у непередбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку.

Відомостей про те: яким шляхом було здобуто відеозапис з камер відеоспостереження за 05.03.2017 року додані прокурором матеріали та Реєстр матеріалів досудового розслідування не містять (а.с.61 - т.5).

Прокурор зазначив, що такий відеозапис був наданий потерпілим, тому доказ є допустимим.

В той же час, з приводу таких тверджень слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 КПК потерпілий наділений правом під час досудового розслідування подавати докази на підтвердження своєї заяви.

Тобто, виходячи зі змісту даної норми, потерпілий вправі подавати докази, однак лише в рамках кримінального провадження під час досудового розслідування, що в даному випадку не мало місця, оскільки такі дані відсутні у наданих суду доказах та Реєстрі матеріалів досудового розслідування.

А надання відеозапису як додатку до заяви про злочин не є слідчою дією і, відповідно, диск з відеозаписом у такому випадку не є доказом у розумінні ст.84 КПК України, оскільки не отримувався слідчим у порядок визначений КПК.

Враховуючи такі обставини, диски відеозаписів з камер спостереження ТОВ «Епіцентр» за 05.03.2017 року та 07.03.2017 року є недопустимими доказами, оскільки отримані без дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а диск із відеозаписом від 07.03.2017 року - ще і не уповноваженою на те посадовою особою. Крім того, оглянуті у судовому засіданні відеозаписи містять ознаки редагування, монтажу, накладення на відео стрілок та інших позначок.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено належними і допустимими доказами того, що кримінальне правопорушення за ч.2 ст.185 КК України, тобто, повторне таємне викрадення майна належного ТОВ «Епіцентр К», було вчинено ОСОБА_2 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України вказані обставини є підставою для виправдання обвинуваченого ОСОБА_2 .

У зв`язку з виправданням обвинувачених та на підставі ч.3 ст.129 КПК України: позовна заява ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на її користь в солідарному порядку матеріальної шкоди в сумі 146350,00 грн та по 5000,00 грн з кожного моральної шкоди (а.с. 31-32 - т.1), а також позовна заява ТОВ «Епіцентр К» до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на їх користь 1539,54 грн як відшкодування матеріальної шкоди (а.с. 240-241 - т.1) - суд залишає без розгляду.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 7631,72 грн. віднести на рахунок держави.

Також, відповідно до положень ст.174 КПК України необхідно скасувати арешт накладений на майно ухвалами слідчих суддів (а.с.163,193 - т. 4, а.с.13 - т.5) та в порядку, визначеному ст.100 КПК України, вирішити долю речових доказів у справі (а.с. 13-19,22-28 - т.7).

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення за ч.3 ст.185 КК України вчинено обвинуваченим ОСОБА_1 , а також - що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, в якому обвинувачувався ОСОБА_1

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та виправдати, оскільки не доведено, що кримінальні правопорушення за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України вчинено обвинуваченим ОСОБА_2 , а також - що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, в якому обвинувачувався ОСОБА_2

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення за ч.3 ст.185 КК України вчинено обвинуваченим ОСОБА_3 , а також - що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, в якому обвинувачувався ОСОБА_3 .

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 7631,72 грн. віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Ковпаківського районного суду м.Суми від 23.05.2017 року ( справа № 592/5494/17, провадження №1-кс/592/2628/17), від 29.05.2017 року (справа № 592/5740/17, провадження № 1-кс/592/2760/17), від 22.05.2017 року (справа №592/5487/17, провадження №1-кс/592/2623/17).

Речові докази:

1)аркуш газети «Журнал-газета Публика №32(765) 11 серпня -17 серпня 2015», зв`язка ключів у кількості шести штук, виріб який складається з металевої частини один з країв якої заліплений полімерним матеріалом білого кольору до іншого краю приєднано полімерний держак чорного кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00908,

-газета -журнал «Публіка» №34, яка зберігається згідно квитанції №00907,

-чохол для ключів чорного кольору для відмикання циліндричних замків з руків`ям із полімерного матеріалу білого кольору у кількості 5 шт., пластиковий предмет хрестоподібної форми, металевий предмет, проволока у формі букви «Г» із скрученістю по іншому боці, пластиковий футляр «Маша і медвідь» із фрагментами фольги, чохол для ключів коричневого кольору у якому знаходяться металевий предмет хрестоподібної форми із болтом, міні викрутка «Noreve», металева планка, полімерна ємність у вигляді картки VISA НОМЕР_5 в середині якої знаходяться металеві плоскі предмети у кількості 5 штук, електрошокер TW-11, кишеньковий ліхтарик циліндричної форми, зв`язка ключів у кількості 9 шт. та 2 брелки, два пластикові тримачі карток vodafon " НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , пара печаток із тканини сіро-зеленого кольору, металева проволока із загнутим кінцем з однієї сторони та округлим з іншої, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00915,

-медальйон з написом-запаковано в пакет №4, який зберігається в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00913,

- після набрання вироком законної сили знищити;

2)кросівки «Nike» (виявлені в коридорі) запаковано до пакету №2, туфлі кросівки чорні з червоними вставками «Adidas» запаковані до картонної коробки з надписом пакет № 3, туфлі чорного кольору «Nike» запаковано до пакету №4, кросівки «Reebok", кросівки «Nike», кеди «Levis», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00965,

-телескопічну палицю, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00966,

поліс №АК\5855465 на ім`я ОСОБА_2 , ключі від автомобіля в кількості 2 штук, брелок від сигналізації, зв`язка ключів в кількості 3 штук, ключ від домофону, брелок у вигляді долоні, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00912,

-портмоне, чохол для авто документів, картки Укрсіббанк, «А- Банк», «Скарбниця», «Спортмайстер», «фокстрот», «Аптека низьких цін», візитка таксі, сумка «Adidas», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00916,

-три магнітних ключі - запаковано до пакету №3, банківська карта, обкладинка-запаковано до пакету №2, банківська карта -запакована до пакету № 6, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00913,

-грошові кошти: купюра номіналом 500 грн. ЗЗ 1766604, 3 купюри номіналом 200 грн: ЕЕ 6846461, ЄШ 8483239, ПЕ 1861085; купюра номіналом 50 грн. УБ 1759476; купюра номіналом 20 грн. ПИ 5879866; 2 купюри номіналом 10 грн СЄ 4686726, ХБ 3579081; дві купюри номіналом по 5 грн УЛ 2671269, ПЗ 3089672; три купюри номіналом по 2 грн. СЄ 6331847, ТД 5308660, РА 7475888; 1 купюра номіналом 1 грн. УЙ 0140968; 4 копійки по 50 коп., 2 коп. по 10 коп., які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №77,

-купюра номіналом 5 грн. ПИ 8422560, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №78,

- після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_1 ;

3)Бездротовий модем серійний номер НОМЕР_8 з картою пам`яті - марки «Kingston», модем №410718012664, - які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00907,

-два мобільні телефони Samsung на корпусі при відкритті ІМЕІ НОМЕР_9 , при перевірці імеі за допомогою сервісного запиту *#06# встановлено, що програмним шляхом було змінено заводський імеі на НОМЕР_29 , з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_11 ; -мобільний телефон Samsung на корпусі при відкритті ІМЕІ НОМЕР_12 при перевірці імеі за допомогою сервісного запиту *#06# встановлено, що програмним шляхом було змінено заводський імеі на НОМЕР_29 , СІМ карта з абонентським номером НОМЕР_13 ; мобільний телефон з імеі1 НОМЕР_14 , імеі2 НОМЕР_15 , серійний номер НОМЕР_16 , у відповідних слотах виявлено сім-картку оператора стільникового зв`язку «лайфселл» з номером НОМЕР_17 та сім-картку з номером НОМЕР_18 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00909,

-записка, лазерна указка, ліхтарик, ручка металева, ніж розкладний, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00906,

-грошові кошти 21 купюри: 2 купюри по 500 грн. (ВБ 9223299, МБ 8642386), 5 купюр по 200 грн. (КИ 8454336, СД 5089787, КВ 2739654, УХ 6769470, ЕВ 1776493), 3 купюри по 100 грн (КД 8408968, МИ 5062398, МИ 5062398, УВ 3364466), 3 купюри по 5 грн. (СБ 0257169, УЛ 8647369, УГ 5945385, одна купюра по 10 грн. (ЄА 3833998), які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №76,

- після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_2 ;

4)монокль Таasko 16x40, перчатки чорного кольору, кофта сірого кольору із чорними вставками «Original», сім карта «лійфсел» НОМЕР_19 у пачці з-під цигарок Вінстон, щоденник синього кольору 22012» із рукописними записами, рюкзак чорного кольору та коричневим низом з речами: портативний зарядний пристрій «m» 10400. куртка з капюшоном чорного кольору, еластична накладка для суглобів червоного кольору, печатки сірого кольору, кепка червоно-чорного кольору «Santos", навушники чорного кольору, дві пари носків чорного і синього кольору. Вологі серветки. Акумулятор для телефону Nokia BL-40, флакон WD, 5 грн., які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00915,

-мобільний телефон Lenovo імеі1 НОМЕР_20 , імеі2 НОМЕР_21 , модель телефону А1000, серійний номер НОМЕР_22 (66), дві сім-картки оператора з брендовим знаком оператора стільникового зв`язку Vodafone, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00909,

-грошові кошти (2325): 3 купюри по 500 грн. (ВГ 0202466, ВИ 3527959, ФГ 5512736), 10 купюр по 200 грн. (ЗЗ 8340239, СЄ 5602963, ЕЦ 920122, ВЦ 2277669, ЄФ 7509238, УЗ 4957910, ЄЕ 2847308, УИ 9415876, ЄВ 5137993, МБ 4767813), 1 купюри 50 грн. (КИ 3395788), які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №76,

- після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_3 ;

5)окуляри, чохол, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00911 - після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю ОСОБА_28 ;

6)шпильку (булавку), яка зберігається в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00911 - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_5

7)дактилоплівка зі слідами низу підошви взуття, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Сумського ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанції №00965, - після набрання вироком законної сили залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження № 12017200440000180,

8)диски з записом камер відео спостереження за 05.03.2017 та за 07.03.2017, що знаходяться в матеріалах судової справи, після набрання вироком законної сили залишитись зберігатись в матеріалах судового провадження (а.с. 36,61 - т.5).

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м.Суми, а для осіб, що не були присутні при проголошенні, - з дня отримання копії вироку.

Суддя І.В.Клімашевська