Ухвала суду № 85903766, 26.11.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3649/19

Провадження № 2/307/1835/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору в порядку ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «По судовий збір», посилаючись на те, що він отримує невелику заробітну плату в розмірі 3 303 гривень та являється платником аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з чим, сума судового збору є для нього непомірною.

Розглянувши клопотання та з`ясувавши фактичні підстави, вважаю, що у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч.1ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм законодавства, слід дійти висновку, що відстрочення, розстрочення або звільнення особи від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, а також доказів, які це підтверджують.

Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

Дослідивши додані до клопотання матеріали, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити з тих підстав, що позивачем не надано доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та відсутності коштів на сплату судового збору, тим більше, що позивач має постійне місце роботи та отримує заробітну плату, а доказів про сплату аліментів на утримання двох дітей суду не надав.

Дослідивши позовну заяву та додані документи,вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач в позовній заяві заявив позовну вимогу про стягнення на його користь вартість частки майна - Ѕ частини автомобіля з відповідача, однак, не зазначив, яку саме суму слід стягнути з відповідача.

Відповідно до п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п.10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В постанові пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз`яснено в пунктах 12, 13, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Однак, позивачем не дотримано вимоги ч.4 ст. 177 ЦПК України та до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору відповідно до кількості позовних вимог, зокрема до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру та дві позовні вимоги майнового характеру.

Відповідно до абзацу 2 пункт 1 частини другої статті 4 ЗУ “Про судовий збір” встановлено, що ставка судового збору встановлюється у позовах майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункт 2 частини другої статті 4 ЗУ “Про судовий збір” встановлено, що ставка судового збору встановлюється у позовах немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» па подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Оскільки позивачем заявлено три позовні вимоги, то позивачу слід сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та дві вимоги майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, UA798999980000031211256026001, код за ЄДРПОУ 37993783.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України, залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, а саме:

- уточнити зміст позовних вимог, а саме: зазначити вартість частки майна - Ѕ частини автомобіля, яку слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 ;

- вказати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- надати підтвердження того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що може бути оформлено шляхом складання письмової заяви із зазначенням таких відомостей або іншим зручним способом;

- сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та дві вимоги майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну, та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у визначеному судом розмірі або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 260-261, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В Л Я Ю:

У задоволенні клопотання про звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, роз`яснивши, що у випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Тячівського районного суду

Закарпатської області Сойма М.М.