Ухвала суду № 85899561, 26.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2019 року м. Київ № 826/13390/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративної справі

за позовомОСОБА_1 до третя особаДержавної аудиторської служби України Аніщенко Світлана Вікторівнапро визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказу від 17.07.2018 № 363-о,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказу від 17.07.2018 № 363-о.

Відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів.

Подане клопотання обґрунтовано, зокрема, тим, позивач з попередженням директора Департаменту моніторингу та перевірок закупівель про наступне вивільнення від 21.06.2018 була ознайомлена 23.06.2018, а отже позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України з вимогами щодо визнання протиправними дій та бездіяльності щодо проведення процедури попередження позивача про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників та не запропонування вакантних посад.

Частинами першою та п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як безпосередньо зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується розпискою на попередженні директора Департаменту моніторингу та перевірок закупівель про наступне вивільнення від 21.06.2018 позивач була ознайомлена з зазначеним попередженням 23.06.2018.

Частинами другою та третьою статті 492 Кодекс законів про працю України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

У пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо проведення процедури її попередження про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників та не запропонування вакантних посад.

Таким чином, позивач дізналась або мала дізнатись про порушення її прав на захист яких заявлена вимога викладена в пункті 1 прохальної частини позовної заяви 23.06.2018.

Адміністративний позов до суду позивачем направлено рекомендованим поштовим відправленням 17.08.2019.

Отже позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду з вимогою викладеною в пункті 1 прохальної частини позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогою викладеною в пункті 1 прохальної частини позовної заяви, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Встановити позивачу строк на подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогою викладеною в пункті 1 прохальної частини позовної заяви та доказів поважності причин пропуску - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

2. Попередити позивача про те, що у разі неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску у встановлений судом строк позовна заява у справі буде залишена без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов