Рішення № 85899513, 18.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2019 року № 826/14519/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича (01014, м.Київ, бульвар Дружби народів, 38), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 17) про зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича (надалі також - відповідач), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі також - третя особа) про зобов`язання вчинити дії

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо невключення позивача до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 2000,00 грн.

Відповідачем не надано суду письмового відзиву чи пояснень на заявлений адміністративний позов.

Третьою особою надано суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог, та просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки у позивача відсутній облік коштів на рахунках в банку, а тому відсутні підстави для включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Як зазначає позивача та вбачається з наданих документів, Вироком Білоцерківського міськрайонного суд Київської області від 10.10.2014 №357/3461/14-к cтягнуто з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 - 2000 грн.

06.01.2017 позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта банк» із заявою про надання довідки про розмір отриманої гарантованої суми відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням рахунків та договорів та датою отримання коштів.

Згідно наданої довідки №05-3347060 від 03.02.2017 наданої відповідачем, в якій зазначено, що станом на день початку процедури виведення АТ «Дельта банк» з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 відсутні кошти, що підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В подальшому ОСОБА_1 в липні 2017 року звернулась до суду Шевченківського районного суду м.Києва з позовними вимогами, згідно яких просять : зобов`язати уповноважено особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» включити ОСОБА_1 до переліку рахунків, за яким вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_1 у сумі 2000,00 грн. та подати такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Однак, 14.08.2018 ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва закрито провадження у справі №761/26568/17 та повернуто ОСОБА_1 , сплачену суму коштів на оплату судового збору, внесену по квитанції №0.0.715772653.1 від 27.02.2017 в розмірі 640,00 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не включення позивача до списку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до суду.

02.03.2015 постановою Правління Національного банку України №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням №51 від 02.03.2015 на підставі вищевказаної постанови Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила розпочати з 03.03.2015 процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням №71 від 08.04.2015 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внесено зміни до вищевказаного рішення №51 від 02.03.2015, згідно з якими тимчасову адміністрацію запровадили строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.

Рішенням №147 від 03.08.2015 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02.10.2015 включно та продовжено повноваження Уповноваженої особа по 02.10.2015 включно.

Постановою Правління Національного банку України №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Дельта Банк".

У відповідності до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк" Кадирову Владиславу Володимировичу.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.02.2017 №619 про продовження строків про процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 04.10.2019 та продовжено повноваження Кадирову В.В.

Як зазначає, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою особою Фонду не було включено ОСОБА_1 до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв`язку із тим, що сума коштів, які обліковувались у банку на ім`я позивача, була видана позивачу готівкою, залишки коштів на рахунках відсутні.

Статтею 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, станом на момент введення тимчасової адміністрації у Банку (03.03.2015 року) на рахунку позивача кошти не перебували.

Відповідно до статті 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

За частиною 1 статті 27 зазначеного Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За пунктом 2 Розділу І Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 року № 14, загальна розрахункова сума - загальна сума вкладів та відсотків, зменшених на суму податку, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а у разі ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - на день початку ліквідації банку.

Наведеними нормами врегульовано, що Фонд гарантування відшкодовує кошти за вкладом з розрахунку загальної суми вкладів та відсотків по вкладу, але не більше 200 000 грн., станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Відповідно до пункту 3 Розділу II Положення від 09.08.2012 року № 14 Банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити:

нарахування відсотків та перерахування з рахунків з обліку нарахованих витрат податку з оподаткованого доходу;

відображення в базі даних сум залишків коштів на рахунках вкладників з урахуванням видаткових операцій (зокрема сум за операціями, що успішно пройшли процедуру авторизації, але не були включені до клірингових вимог) та без урахування сум прибуткових операцій, проведених після початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

консолідацію інформації про вкладників на рівні головного банку;

звірку сум залишків за вкладами і нарахованими відсотками, зменшеними на суму податку, між базою даних та балансовими рахунками, на яких обліковуються вклади фізичних осіб і нараховані за ними відсотки. Результати звірки оформлюються у вигляді Акта звірки бази даних та балансових рахунків за формою, визначеною Правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2012 №3, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.08.2012 за № 1430/21742 (далі - Правила);

направлення до Фонду протягом трьох робочих днів файлів бази даних «D», «Z», «М» і «N» разом із супровідним листом.

У супровідному листі зазначаються кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум залишків на рахунках, сум нарахованих відсотків і гарантованих сум у файлах. До супровідного листа додається Акт звірки бази даних та балансових рахунків. Файли «D» і «Z» подаються на електронних носіях. Інформація, що міститься у файлах «М» і «N», подається на паперових та електронних носіях. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

В зв`язку з відсутністю обліку коштів на рахунках позивача, відсутні підстави для включення останньої до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок фонду.

Верховний Суд в своїй постанові від 25.04.2018 у справі №711/7586/16-а зазначив наступне: «Як вже зазначено вище, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, розглянувши заяву ОСОБА_2 про відшкодування коштів за банківським вкладом, листом від 12.03.2016 повідомив позивача, що згідно отриманої від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Капітал» у Фонду відсутня інформація про рахунки ОСОБА_2 в ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Капітал». Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами регулюється відповідним Положенням, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 (далі - Положення). Відповідно до положень п. 1 розділу ІІ Положення визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, розпочинається з формування та передачі банком до Фонду баз даних про вкладників, які формуються відповідно до Правил формування та ведення баз даних про вкладників, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2012 №3. Колегія суддів зазначає, що відсутність відповідних відомостей про рух коштів на рахунках вкладника в наявних у банку базах даних унеможливлює внесення відомостей про таких осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду. Тобто, у спірних правовідносинах, на переконання Суду, відповідач не допустив жодних порушень прав позивача. Покликання позивач на не підтвердження будь-якими доказами факту отримання ним від Банку коштів за банківським вкладом від 28.02.2013 №3/03/ВФЛ/0578 не приймається Судом до уваги, оскільки зазначені дії Банку є предметом розгляду іншої судової справи та не можуть свідчити про протиправність дій відповідача. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.».

Тобто, оскільки станом на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Дельта банк» з ринку (03.03.2015) кошти на рахунку ОСОБА_1 не обліковувались, а тому у Уповноваженої особи Фонду відсутні законні підстави для включення позивача на будь-яку суму в загальну розрахункову суму для відшкодування фондом гарантування, оскільки сума на яку позивач просить включити його до переліку фактично не перебували та не обліковувались.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій