Ухвала суду № 85897740, 25.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

25.11.2019 р. справа № 520/11055/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся з адміністративним позов до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому про суд:

1) про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати позивачу державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.05.2007 р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 09.06.2010 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 9 червня 2010 року у справі №2-266/10, тобто за 30 місяців у розмірі 2738 гри.89 коп.;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатні позивачу державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.05.2007 р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 09.06.2010 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 9 червня 2010 року у справі №2-266/10, тобто за 30 місяців у розмірі 2738 грн.89 коп.;

3) зобов`язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денпий строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Відповідач, ГУ ПФУ у Харківській області, з поданим позовом не погодився. Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що що відповідно рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 9 червня 2010 року у справі №2-266/10 позивачу нарахована заборгованість за період в розмірі 2738,89 грн., виплата буде здійснена при надходженні коштів з державного бюджету.

Досліджуючи матеріали адміністративного позову судом встановлено, що предметом спору є визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю, за період з 01.05.2007 р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 09.06.2010 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 9 червня 2010 року у справі №2-266/10, тобто за 30 місяців у розмірі 2738 гри.89 коп.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 9 червня 2010 року у справі № 2-266/10, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 , відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за 2007 рік 3 01 травня 2007 року по31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та починаючи з 01.01.2009 року до внесення відповідних змін у чинне законодавство, та провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії з врахуванням раніше виплачених сум, в решті позовних вимог - відмовлено.

Крім того, позивачем в адміністративному позові вказано, що постановою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 30.11.2011 року у справі 22-а-26820/2011 рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 9 червня 2010 року у справі № 2-266/10 змінене. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 , відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 9 червня 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2010 року Барвінківським районним судом Харківської області видано виконавчий лист по справі № 2002/2-266/2010 року та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 , відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2007 по 31 грудня 2007 року , з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 9 червня 2009 року. (а.с.7).

Відповідно до відповіді за № 13/Л-1 від 10.04.2013 року управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області заборгованість згідно виконавчого провадження № 31695007 від 16.03.2012 року за період з 01.05.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 09.06.2010 року складає 2738,89 грн.89 коп. (а.с. 8)

Таким чином, згідно з судовими рішення в межах справи № 2-266/10, було зобов`язано пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії позивача та виплату за встановлений період.

Із встановлених обставин вбачається, що рішення суду в межах справи № 2-266/10. було виконано в частині здійснення перерахунку пенсії, виплату ж пенсії проведено не було.

Отже, суд дійшов висновку, що фактичною підставою звернення заявника до суду стало невиконання постанови колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 30.11.2011 року у справі 22-а-26820/2011, яке набрало законної сили, відповідно до якого видано виконавчий лист по справі.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновків, що оскаржувана у даній справі бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати державної та додаткової пенсії, є повторним розглядом справи на виконання рішення суду.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням постанови судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 30.11.2011 року у справі 22-а-26820/2011, яке набрало законної сили, а тому вже вирішені судами та перейшли до стадії виконання рішення.

Так, згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов`язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 382 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

З аналізу норм статей 382-383 КАС України, вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

З огляду на викладене, суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, 383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Таким чином, проаналізувавши предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на належне виконання інших судових рішень.

Отже, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправною бездіяльність відповідача під час виконання рішення судів по суті є способом виконання постанови судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 30.11.2011 року у справі 22-а-26820/2011, яке набрало законної сили.

Тобто, спір у справі є тотожний , виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов`язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судових рішень, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Вищевказані висновки узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України, суддя закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили , постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, якими вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, через що наявні правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 239 КАС України, повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 142, 238, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд -

ухвалив:

1. Закрити провадження у справі №520/11055/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною за зобов`язання вчинити певні дії.

3.Роз`яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Роз`яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України згідно п.15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя О.В.Старосєльцева