Рішення № 85897611, 20.11.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2737/13

20 листопада 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: судді Осташа А. В.

за участю: секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3., представника відповідача - Чорнописької В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ від 13.05.2013 №0010051730, №0009921720, №0009911720 та №0009571720,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2013 року №0010051730, №0009921720, №0009911720 та №0009571720 як незаконні.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача у справі від 13 травня 2013 року №0010051730, №0009921720, №0009911720 та №0009571720.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2019 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №819/2737/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 визначено головуючого у справі суддю Тернопільського окружного адміністративного суду Осташ А.В.

Ухвалою суду від 20.08.2019 прийнято адміністративну справі №819/2737/19 до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 13.09.2019.

Ухвалою суду від 13.09.2019 проголошеної в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати допущено процесуальне правонаступництво, замінено Головне управління ДФС на Головне управління ДПС.

Ухвалою суду від 07.11.2019 проголошеної в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у тому ж судовому засіданні, яке було відкладено на 20.11.2019.

В судовому засіданні 20.11.2019 представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, також просили суд не брати до уваги в якості письмового доказу фотокопію акта перевірки №2646/17-226/ НОМЕР_1 від 18 квітня 2013 року як недостовірний доказ, оскільки дана фотокопія не відповідає оригіналу, має сумнівне походження і не містить тих документів які я надавала під час документальної перевірки (договори оренди, акти списання ТМЦ, копії контрольних стрічок тощо). Порушення зафіксовані у акті перевірки не визнають, з мотивів зазначених у адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.11.2019 заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов (том 1, аркуш справи 137-144).

Суд зазначає, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Як випливає із матеріалів справи, Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 проведена документальна планова виїзна перевірка СПД ОСОБА_1 , результати якої оформлено актом від 18.04.2013 №2646/17-226/ НОМЕР_1 .

За результатами розгляду вказаного акту Тернопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області винесено податкові повідомлення-рішення від 13.05.2013:

- №0010051730 про збільшення грошового зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб на загальну суму 7523, 03 грн.;

- №0009921720 та №009911720 про порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 20535,05 грн. за основним і 4107,01 грн. штрафних санкцій, та в розмірі 6396,60 грн. за основним зобов`язанням і 639,36 грн. штрафних санкцій;

- №009571720 про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 26745 грн..

Верховний суд в ухвалі від 02.07.2019 визначив, що у справі №819/2737/13 відсутній основний доказ, який визначає склад податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних рішень - акт перевірки. Зазначене свідчить про те, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не досліджував документ, який підтверджує наявність порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На виконання ухвали Верховного Суду, Тернопільським окружним судом ухвалою суду від 20.08.2019 зобов`язано Тернопільську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області надати суду оригінал (для огляду в судовому засіданні) та належним чином завірену копію акта №2646/17-226/ НОМЕР_1 від 18 квітня 2013 року.

Відповідач надав суду витяг з акта від 22.02.2019 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, в якому зазначено, що документи (декларації, звіти, розрахунки, довідки, відомості, доповідні записки, акти перевірок) підприємств і організацій за 2013 рік вилучені для знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення, документи фонду Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції (том 2, аркуш справи 79) та надав копію акта перевірки від 18 квітня 2013 року №2646/17-226/ НОМЕР_1 (том 2, аркуш справи 80-116).

Позивач подала 20.11.2019 клопотання про визнання доказу недопустимим, просила суд не брати до уваги в якості письмового доказу фотокопію акта перевірки №2646/17-226/ НОМЕР_1 від 18 квітня 2013 року як недостовірний доказ, оскільки дана фотокопія не відповідає оригіналу, має сумнівне походження і не містить тих документів які вона надавала під час документальної перевірки (договори оренди, акти списання ТМЦ, копії контрольних стрічок тощо).

Суд не задовольнив дане клопотання позивача, оскільки, як видно із матеріалів справи, відповідачем додано витяг з акту від 22.02.2019 про вилучення для знищення документів, серед яких і був акт перевірки від 18.04.2013 №2646/17-226/ НОМЕР_1 , у зв`язку із цим, представником відповідача була надана копія акта перевірки, доказів недостовірності якого від позивача не надано, судом не здобуто, тому суд вважає його належним письмовим доказом, який підлягає наданню оцінки суду.

Зі змісту Акту перевірки від 18.04.2013 №2646/17-226/2119103284 вбачається, що податковим органом встановлено наступні порушення:

- п. 198.3 ст. 198, п.200.3, ч. б) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, із змінами і доповненнями, п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 26745 грн.;

- ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами» - реалізовану горілку по ціні, що нижче, ніж встановлений розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, Постанова КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва»;

- п.57.1 ст.57, пп.177.5 ст.177 Податкового кодексу України, несвоєчасне перерахування авансових платежів по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності до 15 травня 2012 року., до 15 серпня 2012 року, до 15 листопада 2012 року в сумі 4942,41 грн., несвоєчасне перерахування збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за квітень 2012 року - серпень 2012 року в сумі 135,00 грн. більше 30 днів, та в серпні 2010 року в сумі 1020,00 грн., в січні 2011 року в сумі 61,00 грн., червні 2011 року в сумі 5312,6 грн. більше 1-го дня;

- п.44.1 ст.44, пп. а) 176.1 п.176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, а саме не ведення обліку доходів та витрат ведення яких передбачено законодавством у ІІ-ІУ кварталах 2010 року, 2011 року.;

- п.286.2 ст.286, ст..289 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-У1 із змінами та доповненнями, заниження суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 на суму 6018,42 грн.

Щодо правильності нарахування і сплати орендної плати за землю з фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Актом перевірки №2646/17-226/2119103284 від 18.04.2013 (далі - Акт перевірки) головним державним податковим ревізор-інспектором відділу майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Тернопільської ОДПІ Криницькою Марією Тадеївною, проведено виїзну планову документальну перевірку СПД ФО ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та сплати орендної плати з фізичних осіб за період з 01.04.2010 по 31.12.2012. Так, даним Актом перевірки було встановлено порушення п.286.2 ст.286 та ст.289 ПК України, заниження суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 на суму 6018,42 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що СПД ФО ОСОБА_1 користується земельними ділянками, які розташовані на території АДРЕСА_5 , згідно довідки про грошову оцінку землі за №1777 від 17.09.2009 площа земельної ділянки становить 359,48 кв.м.; Живова-Шептицького, використання цієї земельної ділянки здійснюється на умовах оренди згідно попереднього договору за №107 від 13.09.2000 площа ділянки 72кв.м.

Згідно із п. 14.1.147. ст..14 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), плата за землю - загально державний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 14,1.136. ст.14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування по платі за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Суб`єктами, що проводять нормативну оцінку земель, можуть бути органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до п.288.1. ст.. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Пункт 288.4 статті 288 ПК України передбачено, о розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у самому договорі оренди.

Щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою Злуки,1 - згідно довідки про грошову оцінку землі за №1777 від 17.09.2009 (том 1, аркуш справи 155) площа земельної ділянки становить 359,48 кв.м, а місячний розмір плати за земельну ділянку становить 213,33 грн..

Згідно п.289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель виселених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, то визначається за відповідною формулою. Згідно поданих позивачем податкових декларацій по платі за землю за 2011, 2012 рік, №568892 від 28.02.2012, №605106 від 20.02.2012 СПД ОСОБА_1 місячна сума орендної плати за зайняту земельну ділянку задекларована в сумі 213,33 грн., та із врахуванням коефіцієнтів індексації повинна становити 225,92грн., відповідно місячна суми заниження орендної плати становить 12,59грн..

Розрахунок місячної суми орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_5: 85333,98*1,059*1,00*3% /12 = 225,92грн.

Враховуючи наведене СПД ОСОБА_1 занижено орендну плату за землю за 2011 рік на 151,08 грн. (12,59грн х 12міс), за 2012 рік на 151,08 грн. (12,59грн х 12міс).

Загальна сума недоплати по земельній ділянці за адресою Злуки,1 за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 становить 302,16 грн..

Щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_6 - використання цієї земельної ділянки здійснюється на умовах оренди згідно попереднього договору за №107 від 25.09.2000, терміном дії до 31.05.2003. Згідно п.3 згаданого договору орендар зобов`язаний в десятиденний термін після припинення або розірвання договору оренди повернути земельну ділянку в попередньому стані, проте дана земельна ділянка використовується СПД ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності (торговий павільйон «Нізон») в період проведення перевірки.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду від 21.04.2005 справа №9/64-1159, зазначено, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 72 кв.м. укладений 13.09.2000 сторонами по справі, вважається продовженим в порядку встановленому ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Таким чином, внаслідок поновлення дії даного договору на наступний термін і не передбачення договором обов`язку орендаря демонтажу павільйону на земельній ділянці, наданій для обслуговування, господарські суди правомірно зазначили, що не вбачається правових підстав для не продовження дії договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до інформації виданої Тернопільським міським управлінням земельних ресурсів, грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_6 від 08.04.2005 за № 1001/18/02 становить 25249,19грн. (том 1, аркуш справи 154). Визначення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з врахуванням коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель та відсоткової ставки згідно рішення Тернопільської міської ради від 11.12.2003 із внесеними змінами та доповненнями від 11.01.2008 в розмірі орендної плати становить 12% від суми грошової оцінки.

Розрахунок місячної суми орендної плати за земельну ділянку по вул. Живова Шептицького : 25249,19*1,035*1,028*1,152*1,059*1,00*12% /12 = 327,74 грн.

Податкова декларація з плати за землю за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 не подавалась, плата за земельну ділянку по АДРЕСА_6 - не сплачувалась, у зв`язку з чим виникла недоплата по орендній платі за землю в сумі 2949,66 грн. (327,74 грн.*9).

З 01.01.2011 - 31.12.2011 сума недоплати: (25249,19*1,035*1,028*1,152*1,059*12%)-1898,45 = 2042,43 грн., де 25249,19 грн. - нормативна грошова оцінка; 1,035; 1,028; 1,152; 1,059 - коефіцієнт індексації за 2005, 2007, 2008, 2009 роки відповідно; 1898,45грн. - сума орендної плати за 2011 рік за даними ПП - ОСОБА_1 відповідно до поданої податкової декларації орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності 28.02.2012 № 568892.

З 01.01.2012 -31.12.2012 сума недоплати : (25249,19*1,035*1,028*1,152*1,059*12%) - 3208,67 = 724,21 грн, де 3208,67 грн. - сума орендної плати за 2012 рік за даними ПП - ОСОБА_1 відповідно до поданої податкової декларації орендної плати за земельну державної та комунальної власності 20.02.2012 №605106.

Враховуючи наведене за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 СПД ОСОБА_1 занижено суму податкового зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку - по АДРЕСА_6 в сумі 5716,30 грн., по - АДРЕСА_5 в сумі 302,12 грн. Всього занижено податкового зобов`язання по орендній платі за землю на суму 6018,42 грн., чим порушено ст..286, ст288, ст.289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями.

Щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість.

Відповідно до п.3.54 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 та відповідно до рішення ГУ Міндоходів у Тернопільській області про результати розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 від 19.07.13. №1939/10/19-00-10-027/228 (копія додається) встановлено заниження ПДВ всього у сумі 26745,00грн., в т.ч. у періодах", серпень 2011 - 210грн.; вересень 2011 - 111грн.; жовтень 2011 - 826грн.; листопад 2011 - 59грн.; грудень 2011 - 768грн.; січень 2012 - 1333грн.; лютий 2012 -39грн.; березень 2012 - 628грн.; квітень 2012 - 520грн.; червень 2012 - 417грн.; липень 2012 - 541грн.; серпень 2012 - 199грн.; вересень 2012 - 49грн.; жовтень 2012 -139грн.; листопад 2012 - 8973грн.; грудень 2012 - 8546грн.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, а відповідно до ч. б) п.200.4 ст.200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума ПДВ має від`ємне значення, то залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, було встановлено також і те, що ФОП ОСОБА_1 порушувались граничні терміни сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.12.2012: із затримкою до 30 календарних днів на загальну суму 6393,6грн., із затримкою більше 30 календарних днів на загальну суму 20535,05 грн., чим порушено пункт п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, а саме:

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 8099,65грн. по граничному терміну сплати 25.08.2010, фактично сплачена 04.10.2010, тобто при затримці на 40 календарних дні;

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 6576,3грн. по граничному терміну сплати 25.08.2010, фактично сплачена 01.11.2010, тобто при затримці на 68 календарних дні;

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 61,00грн. по граничному терміну сплати 25.08.2010, фактично сплачена 07.02.2011, тобто при затримці на 166 календарних дні;

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 5663,1грн. по граничному терміну сплати 25.08.2010, фактично сплачена 07.02.2011, тобто при затримці на 166 календарних дні;

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 135,00грн. по граничному терміну сплати 30.03.2011 фактично сплачена 20.05.2011, тобто при затримці на 51 календарні дні;

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 1020,00грн. по граничному терміну сплати 25.08.2010, фактично сплачена 30.08.2010 тобто при затримці на 5 календарних дні;

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 61,00грн. по граничному терміну сплати 30.01.2011, фактично сплачена 07.02.2011, тобто при затримці на 8 календарних дні;

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 2808,00грн. по граничному терміну сплати 16.06.2011, фактично сплачена 25.06.2011, тобто при затримці на 9 календарних дні;

- узгоджена сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість 2504,6грн. по граничному терміну сплати 16.06.2011, фактично сплачена 14.07.2011, тобто при затримці на 28 календарних дні.

Для того, щоб встановити порушення граничного терміну сплати, виду здійсненої платником операції та відповідний рух сум по податку, по відношенню до ФОП ОСОБА_1 податковий орган перевіряв інформацію, яка відображається на зворотному боці облікової картки платника станом на відповідні податкові періоди (том 1, аркуш справи 158-171).

Згідно пункту 123.1. ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення сум бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штраф у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу у наступних розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Саме на підставі вище наведеного, Тернопільською ОДПІ прийнято рішення про сплату ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 20% за порушення граничного строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ на суму 4107,01грн. та про сплату штрафу у розмірі 10% за порушення терміну граничного строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ на суму 639,36грн.

Щодо ведення обліку придбання та продажу товарів, обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.

Відповідно п. п. 14.1.181. п. 14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданій Декларації з ПДВ (рядки 10.1 - 17) за ІІ-ІУ кВ. 2010, 2011-2012 та відповідно до Висновку від 30.04.2013 на заперечення ФОП ОСОБА_1 наданого заступником начальника Тернопільської ОДПІ (копія додається) , встановлено, що до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по податкових накладних, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності. Перевіркою встановлено, що відповідно до наданої довідки підприємцем ОСОБА_1 , про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2012 (залишки ТМЦ 89937,2 грн. з ПДВ) встановлено відсутність на залишку, та в реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 123946 грн. в тому числі ПДВ 20657,6 грн., які придбані для використання у господарській діяльності. Так, протягом періоду, який підлягав перевірці, підприємцем придбано алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 1926002,00грн. з ПДВ та 321000,00 грн. ПДВ, згідно щоденних звітів реєстраторів розрахункових операцій, даних звітів про суми нарахованих зборів на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства - підприємцем реалізовано алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 2007516,00 грн. з ПДВ (1578994 грн. алкогольних напоїв та 428522 грн. тютюнових виробів) за даними перевірки реалізовано ТМЦ в цінах придбання 1712119,00 грн. з ПДВ (1315302,00 грн. алкогольних напоїв, 396817,00 грн. тютюнових виробів).

Згідно даних підприємця, залишки ТМЦ на 31.12.2012 становлять 89937,2 грн. з ПДВ (88732,2 грн. алкогольні напої та 1205,00 грн. тютюнові вироби). За даними перевірки, залишки алкогольних напоїв повинні становити 198119,00 грн. з ПДВ, залишки тютюнових виробів повинні становити 15764,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, включення до складу податкового кредиту ТМЦ на суму 123946 грн. в тому числі ПДВ 20657,6 грн. (алкогольних напоїв 109387,00 грн. та тютюнових виробів 14559,00 грн.) є безпідставним.

Враховуючи наведене, перевіркою встановлено, що порушення п.198.3 ст.198 ПК України, підприємцем завищено суму податкового кредиту на суму 20658,00грн., в т.ч.: жовтень 2012 року - 3139грн., листопад 2012 року - 8973грн., грудень 2012 року - 8546 грн.

Крім того, у квітні 2010 року підприємцем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із самостійно виявленими помилками за листопад 2009 року №1556520 від 08.04.2010, згідно якого уточнено дані попереднього уточнюючого розрахунку поданого в лютому 2010 року №9000456144 щодо виключення з листопада 2009 року суми ПДВ 8012,72грн. за придбані товарно-матеріальні цінності в СМП «Сателіт» ( 140288219187 ) та включення в жовтень 2009 року суму ПДВ 7835,97грн., згідно податкових накладних №2 від 01.10.2009 СМП «Сателіт» на суму 4358,65грн. ПДВ, №25 від 27.10.2009 СМП «Сателіт» на суму 3477,34грн., включено в листопад 2009 року суму ПДВ 176,75грн. згідно податкової накладної №32 від 27.10.2009 СМП «Сателіт». Дані суми ПДВ включено у збільшення суми, що підлягала зарахуванню до податкового кредиту наступного податкового періоду в квітні 2012 року Товарно-матеріальні цінності, згідно вище вказаних накладних, призначались для використання у господарській діяльності. Отже, підприємцем включено до податкового кредиту в квітні 2010 року, згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ №1556520 від 08.04.2010, податкові накладні, а саме: №2 від 01.10.2009 вітрину холодильнику Gold 1.1-1.5 по ціні 9316,67 грн., стелажхлібний 1 шт. по ціні 888,33 грн., шафа холодильна INTER. 501Т по ціні 7496,00грн., всього на суму 17701,01 без ПДВ та 3540,2 грн. ПДВ; №25 від 27.10.2009 р. вітрини холодильні - Gold 1.1-1.5, Gold 1.1-1.2 на загальну суму 17386,72 грн. без ПДВ та 3477,34 грн. ПДВ.

Дані товари призначені для зберігання продуктів харчування, стелажі хлібні для хлібобулочних виробів відносяться до основних засобів а ФОП ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, таким чином включення сум ПДВ з вартості даних товарів до складу податкового кредиту приватним підприємцем є безпідставним, що призвело до порушення п. п. 7.4.1., п. 7.4.4. п.7.4. ст.. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

В липні 2010 року підприємцем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із самостійним виявленням помилки за жовтень 2009 року №169726 від 30.07.2010 згідно якого виключено з жовтня 2009 року суму ПДВ 4705,00грн. за придбані ТМЦ в СМП «Сателіт» ( 140288219187 ), згідно податкової накладної №26 від 27.10.2009 СМП «Сателіт» на суму 4704,69 грн. дану суму ПДВ включено у збільшення суми, що підлягала зарахуванню до податкового кредиту наступного податкового періоду в липні 2010 року.

В лютому та березні 2011 року підприємцем включено до складу податкового кредиту продукти харчування (соки, води) придбані в СТ «Орбіта-2010» (ШН 370160919180) на суму 3828,85грн. без ПДВ та 765,76грн. ПДВ, згідно податкових накладних:ПН№2909 від 28.02.2011 року придбано соки, води на суму 564,00грн. без ПДВ та 112,8грн. ПДВ; ПН №3506 від 07.03.2011 придбано соки, води на суму 331,5грн. без ПДВ та 66,3грн. ПДВ; ПН №3505 від 07.03.2011 придбано соки, води на суму 593,8грн. без ПДВ та 118,76грн. ПДВ; ПН №4414 від 16.03.2011 придбано соки, води на суму 277,9грн. без ПДВ та 55,58грн. ПДВ; ПН №4545 від 17.03.2011 придбано соки, води на суму 792,6грн. без ПДВ та 158,52грн. ПДВ; ПН №5706 від 28.03.2011 придбано соки, води на суму 238,00грн. без ПДВ та 47,6грн. ПДВ; ПН №5702 від 28.03.2011 придбано соки, води на суму 290,05грн. без ПДВ та 58,01грн. ПДВ; ПН №6185 від 31.03.2011 придбано соки, води на суму 741,00грн. без ПДВ та 148,2грн. ПДВ.

Дані товари придбані для використання в господарській діяльності, однак згідно даних перевірки вищевказані продукти харчування відсутні в реалізації та на залишку, таким чином включення сум ПДВ з вартості даних товарів до складу податкового кредиту приватним підприємцем є безпідставним, що призвело до порушення п.198.3 ст.198 ПК України, чим завищено податковий кредит за лютий 2011 року в сумі 113,00 грн., за березень 2011 року в сумі 653,00грн..

Крім того, Книгу обліку доходів та витрат за 2-4кв. 2010 року, 2011 року до перевірки приватним підприємцем ОСОБА_1 не пред`явлено, чим порушено вимоги п.44.1 ст.44, пп. а) 176.1 п.176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010, а саме не ведення обліку доходів та витрат ведення яких передбачено законодавством. Будь-яких пояснень щодо даних порушень, позивачка не надавала.

Проте, відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені а абзаці другому пункту цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім, випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Підсумовуючи наведене, суд прийшов до переконання, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняте в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що визначений ПК України. Тому, суд вважає, що у задоволенні позову про скасування цих податкових повідомлень-рішень слід відмовити з мотивів безпідставності позовних вимог.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені позивача судові витрати, відповідно до вимог статті 139 КАС України, не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ від 13.05.2013 №0010051730, №0009921720, №0009911720 та №0009571720, - відмовити.

Реквізити сторін:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління ДПС у Тернопільській області: 46003, м.Тернопіль, вул.Білецька, 1, код ЄДРПОУ 43142763.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.