Вирок № 85897147, 26.11.2019, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Деражнянський районний суд Хмельницької області

вул.Миру,43 м.Деражня, Деражнянський район, Хмельницька обл., Україна ін.32200

Справа № 673/1001/19

Провадження № 1-кп/673/117/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 р.м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.

при секретарі судового засідання Демчишиній Н.Г.

з участю прокурора Делінди В.Ю., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника адвоката Бойка В.В., а також обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240130000308 від 15.12.2018 року, за яким обвинувачується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженец смт.Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, житель в АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

15.12.2018, близько 04 год. 30 хв., ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 на 25км400м автодороги Т-23-10 сполученням Голосків - Деражня - Лука-Барська в напрямку смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, по вул. Молодіжній в с. Кальня Деражнянського району Хмельницької області, в порушення вимог пункту 12.4 Правил відповідно до якого, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год., рухався зі швидкістю 60 км/год., у коліях вкатаного снігу, частково виїхавши на зустрічну смугу, порушуючи вимоги пунктів 10.1, 11.1, 11.3 Правил, відповідно до яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху,

габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними; на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, не врахував дорожню обстановку під час наближення до автомобіля MERCEDES-BENZ Atego 1222 державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував на зустрічній смузі руху, в умовах недостатньої видимості, не обрав безпечної швидкості, чим порушив вимоги пунктів 12.2, 12.3 Правил, відповідно до яких, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Тоді ж, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 , за вказаних вище обставин, під час зустрічного роз`їзду із вантажним автомобілем MERCEDES-BENZ Atego 1222 державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував на зустрічній смузі руху у нерухомому стані, діючи легковажно, самовпевнено тобто не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, не обрав безпечний інтервал при зустрічному роз`їзді з вказаним вантажним автомобілем внаслідок чого, здійснив наїзд на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували біля заднього лівого колеса цього вантажного автомобіля.

Внаслідок вказаного наїзду ОСОБА_3 необережно спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: косо-поперечних переломів обох гілок лівої лобкової кістки та гілки сідничної кістки зліва, крововиливу в м`які тканини верхньої третини лівого стегна, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби) та ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин голови, носа; перелому акроміального кінця лівої ключиці, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).

Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги, п.10.1, п.11.1, п.11.3, п.12.2, п.12.3, п.12.4, п.13.3, Правил дорожнього руху України, зміст яких полягає в наступному:

- п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 11.1 кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними;

- п. 11.3 на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

- п. 12.2 у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

- п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

- п. 13.3 під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Порушення водієм ОСОБА_3 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із виникненням вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - заподіянням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, вказавши, що дійсно 15.12.2018 року при зазначених вище обставинах допустив ДТП з наїздом на громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , внаслідок чого останні отримали тілесні ушкодження. У вчиненому ОСОБА_3 щиро розкаявся, просив вибачення в потерпілих, беззастережно та повністю визнав цивільні позови потерпілих та прокурора в частині стягнення з нього матеріальної шкоди та частково моральної шкоди в посильних для нього фінансових межах, а також просив суд його суворого не карати.

Допитані в ході судового розгляду потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дали суду аналогічні показання щодо обставин вчинення злочину відносно них, наскільки вони були їм відомі, обґрунтувавши при цьому, свої цивільні позови до цивільного відповідача обвинуваченого ОСОБА_3 , роз`яснивши суду підстави для їх задоволення у вигляді отриманого морального та фізичного болю, а також порушення звичного ритму їхнього життя внаслідок втрати фізичного здоров`я, працездатності та отримання психологічної травми на досить тривалий період їхнього життя. Разом з тим, при призначенні покарання потерпілі підтримали подані ними цивільні позови у повному обсязі та просили суд суворо ОСОБА_3 не карати.

Свідки в ході даного судового розгляду судом не допитувались.

Сторони погодились на скорочений порядок дослідження доказів та визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин які ніким не оспорюються.

Разом з тим, перевіривши заперечення обвинуваченого ОСОБА_3 щодо його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення ДТП та порушення ним пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 №1306 (далі по тексту - Правила), відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, керуючи у стані алкогольного сп`яніння, судом були дослідженні відповідні письмові докази, внаслідок чого суд дійшов висновку про можливість виключення вказаної обставини із обвинувачення в наслідок її цілковитої недоведеності.

З врахуванням зазначеного вище, під час розгляду даної кримінальної справи, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України та при відсутності заперечень учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом також з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, і що сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, дії обвинуваченого ОСОБА_3 судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тому його винуватість у вчиненні інкримінованому злочині суд визнає доведеною.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчинення злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на «Д» обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інвалідом не являється, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на даний час не працює, готується до укладення контракту із Збройними силами України, по місцю фактичного проживання та роботи характеризується позитивно, на місці попередньої офіційної роботи проявив себе старанним та відповідальним працівником, стан його здоров`я в цілому нормальний, депутатом місцевих рад не являється, до кримінальної відповідальності не притягався.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнаються щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При цьому, суд також бере до уваги, що вчинений обвинуваченим злочин відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, проте вчинених з необережності, в справі заявлені цивільний позови прокурора Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури про стягнення коштів на лікування потерпілого,

а також цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до обвинуваченого про стягнення матеріальної та моральної шкоди, запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, в справі наявні судові витрати та речові докази.

Вирішуючи цивільний позов прокурора до ОСОБА_3 про стягнення коштів на лікування потерпілого ОСОБА_1 суд знаходить його повністю обґрунтованим матеріалами справи, тому з обвинуваченого підлягають стягненню на користь обласного бюджету витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 , зокрема, кошти в сумі 12 601 грн. та 17 коп., шляхом перерахунку їх на розрахунковий рахунок обласної лікарні № НОМЕР_3, МФО 815013, код бюджетної класифікації за доходами - 02004717, а також на користь районного бюджету витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 від злочину в розмірі 1222 грн. 53 коп., шляхом перерахунку їх на розрахунковий рахунок районної лікарні № НОМЕР_4, МФО 815013, код бюджетної класифікації за доходами - 24060300 «інші доходи».

Крім того, вирішуючи цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, які є ідентичними по своїй суті та юридичному обґрунтуванню, суд знаходить їх обґрунтованим та таким, що підлягають лише частковому задоволенню.

Так, визначаючи розмір грошового відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної вказаним вище потерпілим діями обвинуваченого, суд враховує наявні в справі письмові докази фінансових витрат потерпілих здійснених ними на проведення призначеного лікарями медичного лікування, яке перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчиненням ОСОБА_3 . ДТП відносно потерпілих, тому з останнього на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 12 608 грн. 67 коп. матеріальної шкоди, а на користь ОСОБА_2 відповідно 1090 грн. 97 коп.

Разом з тим, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, нанесеної вказаним потерпілим діями обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує необережний характер самого правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_1 , який у зв`язку із отриманням тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості був змушений лікуватись стаціонарно в цілому близько 6 місяців, у зв`язку з чим втратив працездатність на 25%, на даний час проходить реабілітаційний період, не має змоги працювати фізично та повноцінно утримувати свою сім`ю, допомагати старшій дочці у навчанні, тощо, а також глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_2 який також отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, проте з меншим об`ємом ушкоджень, лікувався тривалий період амбулаторно та наданий час позбавлений можливості повноцінно працювати, переживає психологічний стрес від участі у ДТП.

Суд також враховує витрачені зусилля потерпілих по додатковій організації їхнього життя у зв`язку із тривалим лікуванням та вимушеним втягненням їх в сферу кримінального судочинства в статусі потерпілого, що порушило їх життєвий ритм, ступінь вини ОСОБА_3 , який своїми злочинними діями завдав морального болю потерпілим, проте співпрацював із органами слідства, та вживав помірних заходів до примирення з потерпілими і можливого часткового усунення негативних наслідків своєї необережної протиправної поведінки.

З огляду на зазначені обставини, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд, з огляду на наявність у справі крім прокурора, також двох цивільних позивачів за даними цивільними позовами, що створює неабияке фінансове навантаження на цивільного відповідача, визначає розмір відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_1 діями обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 75 000 грн., а розмір відшкодування завданої потерпілому ОСОБА_2 діями обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 30 000 грн.

Таким чином, визначаючи вид та суворість покарання, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань всіх потерпілих, які мають претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого, ступінь вини ОСОБА_4 , який вчинив злочин з необережності, позитивну поведінку обвинуваченого під час досліджуваних судом обставин, його нормальний психічний та фізичний стан, його загальний розвиток, як особистості, який дає йому змоги цілком усвідомити наслідки своєї протиправної поведінки та зробити відповідні правильні висновки щодо дотримання правил поведінки в суспільстві, умови його проживання з членами родини, які потребують його допомоги та коштів на утримання, а також інші фактичні обставини справи, які в цілому свідчать про можливість обвинуваченого стати на шлях виправлення, після відбуття ним достатнього покарання, яке не перевищуватиме розумні строки та не буде занадто несправедливим в силу його надмірної суворості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі, ближче до нижчої межі санкції інкримінованої йому статті Особливої частини КК України, як необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, з огляду на те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, останній, у відповідності до ст. 75 КК України, може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням мінімального за тривалістю іспитового строку.

Водночас, відповідно положень ст. 76 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд покладає на засудженого обов`язок - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання та - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 100, 368, 370 та 374 КПК України, ст.ст. 65-67 КК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами;

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_3 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

Задовольнити цивільний позов прокурора Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури про стягнення коштів на лікування потерпілого до ОСОБА_3 про стягнення коштів на лікування потерпілого ОСОБА_1 та стягнути з нього на користь обласного бюджету витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 , зокрема, кошти в сумі 12 601 грн. та 17 коп., шляхом перерахунку їх на розрахунковий рахунок обласної лікарні № НОМЕР_3, МФО 815013, код бюджетної класифікації за доходами - 02004717, а також на користь районного бюджету витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 від злочину в розмірі 1222 грн. 53 коп., шляхом перерахунку їх на розрахунковий рахунок районної лікарні № НОМЕР_4, МФО 815013, код бюджетної класифікації за доходами - 24060300 «інші доходи».

Задовольнити цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду на лікування в сумі 12 608 грн. 67 коп. та моральної шкоди в сумі 75 000 грн., а на користь ОСОБА_2 відповідно 1090 грн. 97 коп. матеріальної шкоди на лікування та моральної шкоди в сумі 30 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету України судові витрати в справі на залучення експертів під час досудового розслідування, які для проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів склали - 858 грн. та судової інженерно-транспортних експертизи - 715 грн., а разом на загальну суму 1573 грн.

Долю всіх речових доказів по справі згідно постанови слідчого від 15.12.2018 року вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України, повернувши автомобіль марки «Мерседес Атего - 1222 д.н.з. НОМЕР_2 його власнику ОСОБА_5 ; автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з чохлами та уламками автомобіля - повернути власнику; решту речових доказів, поміщених в сейф-пакети ЕХРО14426 та ЕХРО122427 - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Скасувати ухвалу слідчого судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 19.12.2018 року про накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з чохлами та уламками автомобіля.

Дане судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Хмельницької області через Деражнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яка негайно після проголошення вручається безпосередньо обвинуваченому та прокурору.

Суддя О. С. Дворнін