Рішення № 85895561, 28.10.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/1634/19

Провадження №2/460/1083/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2019 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області,

в складі: головуючого – судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Еталон» про стягнення з відповідача страхове відшкодування в розмірі 16706,93 грн., сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачену комісію банку за оплату судового збору в розмірі 50.00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 20.05.2018 о 19:00 год. на 21км. + 300 м. автомобільної дороги Львів-Краковець в смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, відбулась ДТП за участю автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 та автомобілем марки «ЗАЗ 110557» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон», відповідно до полісу страхування серії №АМ/2864787 від 25.01.2018 на транспортний засіб марки «ЗАЗ 110557» номерний знак НОМЕР_2 . 27.06.2018 та повторно 08.10.2018 ОСОБА_1 та його адвокатом Назаркевичем С.М. подавалась заява до ПрАТ «СК «Еталон» про виплату страхового відшкодування позивачу, однак станом на день подання позовної заяви страхове відшкодування ОСОБА_1 не виплачено. Згідно з звітом про оцінку транспортного засобу вартість матеріальних збитків, завданих автомобілю позивача становить 16706,93 грн. Також, просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., судовий збір в розмірі 768,40 грн. та 50.00 грн. сплаченої комісії банку за оплату судового збору. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 03.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових заперечень.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його представник – адвокат Назаркевич С.М. подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі сторони позивача.

Представник відповідача – Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» в судове засідання повторно не з`явився, хоч належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав.

Згідно з ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 20.05.2018 о 19:00 год. на 21км. + 300 м. автомобільної дороги Львів-Краковець в смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, відбулась ДТП за участю автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 та автомобілем марки «ЗАЗ 110557» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_3 .

Відповідно до полісу № АМ/2864787 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вбачається, що в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 під час керуванням транспортним засобом «ЗАЗ 110557» номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон».

Як встановлено в судовому засіданні, позивач та його представник звертались до ПрАТ «СК «Еталон» з вимогою щодо виплати страхового відшкодування, що стверджується копіями відповідних заяв.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з ст.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином ПрАТ «СК «Еталон», уклавши із ОСОБА_2 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником іншій особі внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

У відповідності до ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц дійшла висновків, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Положення п. 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в телефонному режимі та в подальшому письмово повідомляв Страхову компанію «Еталон» про дорожньо-транспортну пригоду учасником якої був його автомобіль «ЗАЗ 110557» номерний знак НОМЕР_2 , який був застрахований у даній страховій компанії та автомобіль марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та надав відомості щодо ДТП, яке відбулось 20.05.2018.

З долученого до матеріалів справи висновку експерта-оцінювача, аварійного комісара ОСОБА_4 вбачається, що проведення відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля, пошкодженого у ДТП є економічно не доцільно, так як його ринкова вартість на момент ДТП є меншою від вартості відновлювального ремонту від пошкоджень. Ринкова вартість автомобіля марки «Ford Mondeo», дата випуску 27.09.2002 року, робочий об`єм двигуна 1998 см., вид палива - дизель, становить 30741,93 грн. Також, під час дослідження було встановлено, що середня ціна приймання металобрухту становить 1000,00 грн за 1 тонну, відповідно залишкова вартість автомобіля становить 14035,00 грн. А тому вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Ford Mondeo», за вирахуванням залишкової вартості, на дату оцінки, становить 16706,93 грн.

Суд оцінює даний висновок як належний та допустимий доказ, який слугує підтвердженням обставин, викладених в позовній заяві, оскільки такий висновок ніким не оспорено, виготовлений на замовлення ПрАТ «СК «Еталон», іншого висновку на спростування розміру заподіяних збитків суду не надано, будь-яких клопотань сторонами про призначення експертизи у зв`язку з незгодою наданого висновку суду не заявлено.

Крім того, представник позивача - адвокат Назаркевич С.М. 08 жовтня 2018 року звертався до ПрАТ «СК «Еталон» з заявою про виплату страхового відшкодування, однак ні відповідних виплат по страховому випадку, ні відмови в проведенні таких він не отримував.

Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у позивача виникло право на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням у ДТП автомобіля. Оскільки встановлено, що шкоду завдано з вини водія ОСОБА_2 , його цивільно-правова відповідальність була застрахована згідно полісу обов`язкового спрахування №АМ/2864787 від 25.01.2018, укладеного з ПрАТ «СК «Еталон», визначена сума відшкодування майнової шкоди, завданої позивачеві, не перевищила ліміт відповідальності, відтак, із страховика на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню майнова шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 16706,93 грн.

Що стосується позовної вимоги щодо стягнення витрат понесених позивачем на правову допомогу.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. ч. 4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у цивільної справи № 753/15687/15-ц (постанова від 14.11.2018), зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При цьому з огляду на положення ч.3 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За своєю юридичною природою, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, зміст якого розкривається главою 63 ЦК України і за загальним правилом, перед його укладенням сторони користуються свободою розсуду щодо визначення його умов, однак з врахуванням, серед іншого, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 6, 627 ЦК України).

Згідно з матеріалів справи, професійна правнича допомога надана позивачу на підставі договору №2 від 04 вересня 2018 року про надання правової допомоги та замовлення від 13 березня 2019 року, відповідно до якого, адвокат Назаркевич С.М. зобов`язався надати юридичні послуги, а саме: складення позовної заяви, подання позовної заяви до суду, участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, отримання рішення суду та виконавчі листи, загальна вартість юридичних послуг становить 3000 грн. Вартість гонорару за успішне вирішення спору становить 3000 грн.

З платіжного доручення №3274029К від 19 березня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 перерахував на рахунок «Назаркевич, Сторонський та партнери» грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. по договору №2 від 04.09.2018.

З огляду на відсутність зі сторони відповідача будь-яких доводів про неспівмірність таких витрат, враховуючи принцип свободи договору, вимоги розумності, справедливості та співмірності, суд частково погоджується з обґрунтованістю поданого позивачем розрахунку витрат на професійну правничу допомогу та вважає за можливе стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Еталон» в користь позивача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Крім того, з відповідача ПрАТ «СК «Еталон» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн. та 50,00 грн. витрат пов`язаних зі сплатою судового збору (банківський збір), що підтверджується відповідними квитанціями.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,223,263-265,268,274,279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 33-б, ідентифікаційний код: 20080515) в користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) страхове відшкодування в розмірі 16706 (шістнадцять тисяч сімсот шість) грн. 93 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 33-б, ідентифікаційний код: 20080515) в користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 3818 (три тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Яворівський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 28.10.2019.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

місце проживання: АДРЕСА_1 .

ІПН НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»,

юридична адреса: м.Київ вул.Дегтярівська, 33-б.

ідентифікаційник номер: 20080515.

Суддя І.М.Карпин